У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.
Позначка: Інфляція
-
В Україні прискорилася промислова інфляція
-
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм. -
Інфляція в Україні впала до мінімуму за рік
У жовтні споживчі ціни в Україні зросли на 0,9% порівняно з попереднім місяцем, але темпи річної інфляції сповільнилися до 10,9%. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,6%, зокрема найбільше подорожчали яйця та овочі. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби також підвищилися, особливо це стосується тютюнових виробів. Ціни на транспорт зросли на 0,1%, але проїзд у залізничному пасажирському транспорті подешевшав на 5%.
-
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, війна та санкції привели до того, що росіяни зменшили споживання продуктів харчування. Протягом останніх двох місяців споживання гречки, м’яса, рису та молока у Росії зменшилося на 9-10%. Це стало причиною збільшення витрат на продукти через їхнє подорожчання. ЦПД вважає, що головною причиною погіршення життя росіян є продовження війни проти України, яка вимагає все більших витрат з боку Кремля. Російська пропаганда намагається переконати громадян, що їхні доходи зростають, а економіка знаходиться в хорошому стані, але насправді ситуація складніша.
-
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України оновив прогнози щодо економічного розвитку країни. Згідно з новими прогнозами, реальний ВВП зросте на 1,9% у 2025 році, що менше, ніж очікувалося раніше. Проте інфляційні прогнози покращилися – очікується, що інфляція складе 9,2% у 2025 році, а не 9,7%, як раніше передбачалося. Голова НБУ пояснив, що економіка зростатиме у наступні роки, але її розвиток обмежуватимуть енергодефіцит та дефіцит робочої сили. Також було зазначено, що споживча інфляція сповільнюється, але інфляційні очікування залишаються високими. НБУ планує знизити інфляцію до 5% на прогнозному горизонті шляхом покращення ситуації на ринках та сприяння стабільності в економіці.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних у п’ятий раз поспіль. Регулятор пояснив, що прийняття такого рішення є доцільним у зв’язку з посиленням проінфляційних ризиків. Нацбанк наголосив на важливості підтримки попиту на гривневі інструменти для заощаджень, контролю інфляційних очікувань та стійкості валютного ринку. Регулятор також підкреслив, що не дивлячись на зниження інфляції, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зростають. НБУ планує підтримувати жорсткі монетарні умови і відтермінувати зниження облікової ставки до періоду, коли ціновий тиск стане стабільнішим. У цілому, Нацбанк удосконалив свій прогноз інфляції на наступні роки і готовий реагувати на зміни у ціновій динаміці.
-
Україна під тиском МВФ через курс гривні – ЗМІ
Міжнародний валютний фонд тисне на Національний банк України щодо девальвації гривні, вказуючи на переваги такого кроку для фінансової ситуації в країні. У той же час НБУ висловлює опір цій ініціативі через можливі ризики для інфляції та громадської думки. Україна отримала частину коштів за програмою МВФ, а зараз ведуться переговори про новий пакет фінансування. Голова МВФ планує відвідати Київ для підтримки України. Девальвація може збільшити доходи бюджету, але також призвести до інфляції.
-
МВФ оновив прогноз зростання світової економіки
Згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду, світове зростання економіки сповільниться у наступні роки: з 3,3% у 2024 році до 3,1% у 2026 році. У розвинених країнах темпи зростання будуть нижчими, близько 1,5%, а в країнах з перехідною та розвиваючоюся економікою – трохи більше 4%. Інфляція в світі ймовірно буде знижуватися, хоча з варіаціями в різних країнах. МВФ зауважує, що світова економіка пристосовується до нових політичних реалій, і наголошує на важливості стабільної та прозорої політики для відновлення довіри. Фонд закликає політиків поєднувати торговельну дипломатію з макроекономічними коригуваннями та зберігати незалежність центрального банку.