Лівий берег

Позначка: Імпорт

  • Україна увійшла до лідерів світових експортерів меду

    Україна увійшла до лідерів світових експортерів меду

    Україна посіла 3 місце серед світових експортерів меду у 2024 році, поставивши на зовнішні ринки 85,8 тис. тонн продукції. Про це інформує Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у вівторок, 19 серпня.
    Український мед, попри складнощі повномасштабної війни, продемонстрував стійку позитивну динаміку у торгівлі.
    Нині ТОП-5 найбільших світових експортерів меду у 2024 році має такий вигляд:

  • Китай з обсягом 169,6 тис. т;
  • Індія – 94,8 тис. т;
  • Україна – 85,8 тис. т;
  • Аргентина – 78,1 тис. т;
  • В’єтнам – 48,2 тис. т.

    • Аналітики відзначають, що мед – ймовірно, один із небагатьох компонентів українського аграрного експорту, котрий не постраждав від блокування морських портів російськими військами, оскільки в основному споживачі – європейські країни.
    Раніше квоти щодо цього продукту для безмитного ввезення, котрі виділялися в межах Угоди про асоціацію з ЄС, вичерпувалися українськими експортерами за лічені дні – іноді це ставалося вже 4 січня. Після скасування мит та зборів з українського експорту Європейським Союзом, в українські бджолярі мали рентабельні експортні можливості.
    Найбільшими покупцями українського меду стали:

  • Німеччина – 18,9 тис. т.
  • США – 12,1 тис. т.
  • Польща – 9,7 тис. т.
  • Франція – 9,6 тис. т.
  • Бельгія – 7,1 тис. т.

    • Крім цього, український мед був присутній також на ринках Туреччини, Британії, Японії, Швейцарії, Канаді, Катарі, Йорданії тощо.
    Разом з тим, фахівці попереджають, що у 2025 році знову введені квоти створюють додаткові перешкоди на шляху експорту меду в ЄС.
    “Хоча квоти значно перевищують попередні, вони все ще не покривають весь експортний потенціал України. Тим не менш, це важливий крок, який допомагає українським виробникам зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку, який залишається ключовим для збуту українського меду”, – зазначили в УКАБ.

  • ЄС з початку року імпортував з РФ скраплений газ на 4,5 млрд євро

    ЄС з початку року імпортував з РФ скраплений газ на 4,5 млрд євро

    Європейський Союз продовжує імпортувати скраплений природний газ з Росії. Про це свідчать дані статистичного агентства ЄС Eurostat, передає Spiegel.
    Зазначається, що у першій половині 2025 року ЄС імпортував з РФ скраплений природний газ на суму приблизно 4,48 мільярда євро. Це на 29% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
    Загалом за перші шість місяців цього року було імпортовано СПГ на суму близько 26,9 млрд євро. Більша частина цієї суми – приблизно 13,7 млрд євро – припала на Сполучені Штати. За даними Єврокомісії, США вже були найбільшим постачальником СПГ до ЄС минулого року, на них припадало майже 45% від загального обсягу імпорту.
    На відміну від викопних видів палива, таких як нафта і вугілля, ЄС ще не запровадив газових санкцій через залежність. Газ продовжує надходити до ЄС у вигляді скрапленого природного газу через трубопровід “Турецький потік”.
    За даними ЄК, у 2024 році поставки газу з Росії становили майже 19% всього імпорту. За даними статистичного агентства ЄС Eurostat, минулого року з Росії було імпортовано природного та переробленого газу на суму 15,6 млрд євро. Для порівняння, зі США надійшло газу на суму 19,1 млрд євро.

  • Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд

    Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд

    За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
    “За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
    Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
    Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
    Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
    Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
    Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.).

  • Ринок не витримує: у Росії назріває конфлікт з Білоруссю

    Ринок не витримує: у Росії назріває конфлікт з Білоруссю

    У Росії виникла напружена ситуація з Білоруссю через перенасичення внутрішнього ринку цементом з Білорусі. Це спричинило зменшення продажів російського цементу, що змусило найбільшого виробника Цемрос перейти на чотириденний робочий тиждень. Російські виробники хочуть обмежити імпорт та ввести мита, щоб захистити свої позиції. За останні п’ять років імпорт цементу в Росію зріс, що призвело до скорочення виробництва на місцевих заводах. Щоб уникнути кризи на ринку цементу, російські виробники пропонують обмежити імпорт на рівні 1,5 млн тонн на рік. Це допоможе зберегти ринок і збільшити завантаження місцевих підприємств. Також варто зазначити, що інші галузі промисловості Росії, такі як автомобільна, також відчувають наслідки економічних труднощів.

  • Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США

    Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США

    Китайський уряд оголосив про продовження відстрочення на 90 днів введення митного тарифу у розмірі 24% на американські товари, так само, як і США. Це рішення було узгоджено за домовленостями, досягнутими у травні в Женеві. Крім того, Китай висловив готовність скасувати або призупинити нетарифні контрзаходи щодо США. У липні розпочався новий раунд переговорів між країнами у Швеції. Міністр фінансів США попередив китайських посадовців про можливі наслідки закупівель російської нафти, яка перебуває під санкціями. Такі кроки можуть призвести до введення додаткових мит. Попередньо президент США Дональд Трамп оголосив про відстрочку введення мит на китайські товари для продовження торгових переговорів.

  • Скасування “торгового безвізу” з ЄС збільшило дефіцит торгівлі в Україні

    Скасування “торгового безвізу” з ЄС збільшило дефіцит торгівлі в Україні

    Україна стикається зі збільшеним дефіцитом в торгівлі після скасування Асоціації з ЄС. Протягом січня-липня поточного року Україна імпортувала товарів на суму 45,9 млрд доларів, а експортувала – на 23,2 млрд доларів. Дефіцит торгівлі зросла до 18,3 млрд доларів. НБУ оцінює втрати в 700 млн доларів цього року. Україна планує змінити політику експорту сільськогосподарської продукції, щоб компенсувати збитки. Також шукає нових торгових партнерів, диверсифікуючи експорт до країн Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії. Україна також укладає угоди про вільну торгівлю з різними країнами, як ОАЕ та Туреччиною, щоб розвивати торгівлю та зменшити дефіцит. Нова національна експортна стратегія передбачає збільшення обсягів експорту на півтора раза до 2030 року.

  • Імпорт газу в Україну сягнув максимуму за два роки

    Імпорт газу в Україну сягнув максимуму за два роки

    У липні цього року Україна імпортувала рекордну кількість природного газу – 833 млн кубометрів, що є найвищим показником з вересня 2023 року. Це зростання пов’язане з підготовкою до опалювального сезону, коли газ активно закачують до підземних сховищ. Більшість імпортованого газу надійшла до українських сховищ, а також частково прямо до газотранспортної системи. Головними постачальниками газу стали Угорщина, Польща та Словаччина. У січні-липні 2025 року Україна імпортувала 2,93 млрд кубометрів газу, що у 13 разів більше, ніж у минулому році. Нафтогаз закупив близько 90% цього ресурсу, решту придбали приватні компанії. Планується, що до листопада буде накопичено 13,2 млрд кубометрів газу в підземних сховищах. Щоб досягти цієї цілі, у наступні місяці потрібно імпортувати додатково близько 1,7 млрд кубометрів газу. Також українська сторона уклала угоди з ЄБРР та США щодо позик та поставок газу для створення стратегічного резерву на зимовий період.

  • Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС

    Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС

    Україна втратить 700 млн дол. цього року через припинення торгових преференцій з ЄС. Що можна зробити, аби покращити торгівлю? Україна зазнає великих збитків Попри те, що нові торгові правила з боку ЄС щодо України не є настільки поганими для нашої країни, як побоювались експерти, Україна все ж таки втратить величезні кошти через скасування торгового безвізу.

  • Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року

    Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року

    У першому півріччі 2025 року Україна відчутно зменшила імпорт солі. З початку року ввезено 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше проти аналогічного періоду минулого року.Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані ДМС.
    Згідно зі статистикою, витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
    Основними постачальниками стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% ввезеного товару, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн).
    Ще у 2021 році Україна експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го постачання за кордон впало у натуральному виразі уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – до $3,82 млн.
    Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
    Вже у квітні 2022 року, після окупації найбільшого виробника солі – Артемсолі – наша країна практично припинила її експорт, перетворившись на нетто-імпортера.

  • Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України

    Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України

    Польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України. Про це повідомляє polskieradio.
    Причиною є прогнозований дефіцит ріпаку на польському ринку. За даними PSPO, очікується, що дефіцит досягне щонайменше 0,5 мільйона тонн.
    Ситуація у польській олійній промисловості вже “надзвичайно складна”. Галузь вже постає перед дефіцитом сировини в майбутньому сезоні, враховуючи річну потужність переробки ріпакових заводів, яка перевищує 4 мільйони тонн.
    Як зазначила PSPO у листі до прем’єр-міністра, 2023-2024 роки стали рекордними з переробки насіння та постачання продукції з ріпаку. Минулого року компанії-члени PSPO переробили загалом понад 3,66 мільйона тонн ріпаку, виробивши 1,6 мільйона тонн олії та 2,1 мільйона тонн білкових кормів.
    “Це стало можливим завдяки чудовому врожаю ріпаку спочатку у 2022 році, а потім рекордному врожаю у 2023 році, який, за даними Центрального статистичного управління (GUS), досяг 3,74 мільйона тонн насіння, а за деякими галузевими оцінками, навіть перевищив 4 мільйони тонн”, – повідомила асоціація.
    Генеральний директор PSPO Адам Стемпень зауважив, що регламент 2023 року заборонив імпорт ріпаку з України, втім, не заборонив імпорт олії, що впливає на польські переробні заводи.
    “У ситуації, коли суб’єкти господарювання з інших країн-членів ЄС можуть задовольнити свої потреби в сировині та збільшити власну переробку (…), існує ризик того, що частина ріпакової олії та білкових кормів, що постачаються вітчизняною промисловістю, буде постачатися до Польщі ззовні”, – заявив голова PSPO.
    Директор PSPO наголосив, що прибутковість бізнесу визначається логістичними витратами на сировину, які впливають на маржу переробної промисловості.
    “Тому ми вимагаємо, щоб імпорт ріпаку з України був дозволений шляхом виключення його з регламенту”, – додав він.
    У листі PSPO запевнила прем’єр-міністра, що скасування заборони на імпорт ріпаку з України “не становить ризику для польських фермерів, оскільки весь урожай буде закуплений польською промисловістю за загальноєвропейською ціною на основі біржових котирувань MATIF”.
    За словами Стемпеня, ситуація 2022 року, коли імпорт зерна, включаючи ріпак, з України до Польщі був дуже високим через блокаду Росією чорноморських портів, була незвичайною і не повториться.
    “У Румунії вже створена потужна транспортна інфраструктура – порт Констанца, який наразі є альтернативою українським портам. Наземний шлях з України до Польщі більше не є життєздатним варіантом ні для України, ні для Західної Європи”, – наголосив Стемпень.
    Тоді як ослаблення галузі переробки ріпаку може призвести до зниження існуючих переробних потужностей вітчизняних олійних заводів. Він зазначив, що це обмежить можливості використання ріпаку, що, як він визнав, означатиме скорочення вирощування ріпаку для фермерів.