Китайський уряд оголосив про продовження відстрочення на 90 днів введення митного тарифу у розмірі 24% на американські товари, так само, як і США. Це рішення було узгоджено за домовленостями, досягнутими у травні в Женеві. Крім того, Китай висловив готовність скасувати або призупинити нетарифні контрзаходи щодо США. У липні розпочався новий раунд переговорів між країнами у Швеції. Міністр фінансів США попередив китайських посадовців про можливі наслідки закупівель російської нафти, яка перебуває під санкціями. Такі кроки можуть призвести до введення додаткових мит. Попередньо президент США Дональд Трамп оголосив про відстрочку введення мит на китайські товари для продовження торгових переговорів.
Позначка: Імпорт
-
Скасування “торгового безвізу” з ЄС збільшило дефіцит торгівлі в Україні
Україна стикається зі збільшеним дефіцитом в торгівлі після скасування Асоціації з ЄС. Протягом січня-липня поточного року Україна імпортувала товарів на суму 45,9 млрд доларів, а експортувала – на 23,2 млрд доларів. Дефіцит торгівлі зросла до 18,3 млрд доларів. НБУ оцінює втрати в 700 млн доларів цього року. Україна планує змінити політику експорту сільськогосподарської продукції, щоб компенсувати збитки. Також шукає нових торгових партнерів, диверсифікуючи експорт до країн Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії. Україна також укладає угоди про вільну торгівлю з різними країнами, як ОАЕ та Туреччиною, щоб розвивати торгівлю та зменшити дефіцит. Нова національна експортна стратегія передбачає збільшення обсягів експорту на півтора раза до 2030 року.
-
Імпорт газу в Україну сягнув максимуму за два роки
У липні цього року Україна імпортувала рекордну кількість природного газу – 833 млн кубометрів, що є найвищим показником з вересня 2023 року. Це зростання пов’язане з підготовкою до опалювального сезону, коли газ активно закачують до підземних сховищ. Більшість імпортованого газу надійшла до українських сховищ, а також частково прямо до газотранспортної системи. Головними постачальниками газу стали Угорщина, Польща та Словаччина. У січні-липні 2025 року Україна імпортувала 2,93 млрд кубометрів газу, що у 13 разів більше, ніж у минулому році. Нафтогаз закупив близько 90% цього ресурсу, решту придбали приватні компанії. Планується, що до листопада буде накопичено 13,2 млрд кубометрів газу в підземних сховищах. Щоб досягти цієї цілі, у наступні місяці потрібно імпортувати додатково близько 1,7 млрд кубометрів газу. Також українська сторона уклала угоди з ЄБРР та США щодо позик та поставок газу для створення стратегічного резерву на зимовий період.
-
Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС
Україна втратить 700 млн дол. цього року через припинення торгових преференцій з ЄС. Що можна зробити, аби покращити торгівлю? Україна зазнає великих збитків Попри те, що нові торгові правила з боку ЄС щодо України не є настільки поганими для нашої країни, як побоювались експерти, Україна все ж таки втратить величезні кошти через скасування торгового безвізу.
-
Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року
У першому півріччі 2025 року Україна відчутно зменшила імпорт солі. З початку року ввезено 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше проти аналогічного періоду минулого року.Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані ДМС.
Згідно зі статистикою, витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
Основними постачальниками стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% ввезеного товару, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн).
Ще у 2021 році Україна експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го постачання за кордон впало у натуральному виразі уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – до $3,82 млн.
Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
Вже у квітні 2022 року, після окупації найбільшого виробника солі – Артемсолі – наша країна практично припинила її експорт, перетворившись на нетто-імпортера. -
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України
Польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України. Про це повідомляє polskieradio.
Причиною є прогнозований дефіцит ріпаку на польському ринку. За даними PSPO, очікується, що дефіцит досягне щонайменше 0,5 мільйона тонн.
Ситуація у польській олійній промисловості вже “надзвичайно складна”. Галузь вже постає перед дефіцитом сировини в майбутньому сезоні, враховуючи річну потужність переробки ріпакових заводів, яка перевищує 4 мільйони тонн.
Як зазначила PSPO у листі до прем’єр-міністра, 2023-2024 роки стали рекордними з переробки насіння та постачання продукції з ріпаку. Минулого року компанії-члени PSPO переробили загалом понад 3,66 мільйона тонн ріпаку, виробивши 1,6 мільйона тонн олії та 2,1 мільйона тонн білкових кормів.
“Це стало можливим завдяки чудовому врожаю ріпаку спочатку у 2022 році, а потім рекордному врожаю у 2023 році, який, за даними Центрального статистичного управління (GUS), досяг 3,74 мільйона тонн насіння, а за деякими галузевими оцінками, навіть перевищив 4 мільйони тонн”, – повідомила асоціація.
Генеральний директор PSPO Адам Стемпень зауважив, що регламент 2023 року заборонив імпорт ріпаку з України, втім, не заборонив імпорт олії, що впливає на польські переробні заводи.
“У ситуації, коли суб’єкти господарювання з інших країн-членів ЄС можуть задовольнити свої потреби в сировині та збільшити власну переробку (…), існує ризик того, що частина ріпакової олії та білкових кормів, що постачаються вітчизняною промисловістю, буде постачатися до Польщі ззовні”, – заявив голова PSPO.
Директор PSPO наголосив, що прибутковість бізнесу визначається логістичними витратами на сировину, які впливають на маржу переробної промисловості.
“Тому ми вимагаємо, щоб імпорт ріпаку з України був дозволений шляхом виключення його з регламенту”, – додав він.
У листі PSPO запевнила прем’єр-міністра, що скасування заборони на імпорт ріпаку з України “не становить ризику для польських фермерів, оскільки весь урожай буде закуплений польською промисловістю за загальноєвропейською ціною на основі біржових котирувань MATIF”.
За словами Стемпеня, ситуація 2022 року, коли імпорт зерна, включаючи ріпак, з України до Польщі був дуже високим через блокаду Росією чорноморських портів, була незвичайною і не повториться.
“У Румунії вже створена потужна транспортна інфраструктура – порт Констанца, який наразі є альтернативою українським портам. Наземний шлях з України до Польщі більше не є життєздатним варіантом ні для України, ні для Західної Європи”, – наголосив Стемпень.
Тоді як ослаблення галузі переробки ріпаку може призвести до зниження існуючих переробних потужностей вітчизняних олійних заводів. Він зазначив, що це обмежить можливості використання ріпаку, що, як він визнав, означатиме скорочення вирощування ріпаку для фермерів. -
Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн
У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т. -
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина відмовилася підтримати ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії в Європейському Союзі. Уряд країни стверджує, що без належних гарантій від Єврокомісії щодо мінімізації негативних наслідків програми для Словаччини, вони не можуть підтримати санкції. Ініціатива RePowerEU передбачає зупинення імпорту російського газу до ЄС з 2028 року, що може вплинути на економіку країни. Словаччина висловлює занепокоєння щодо цін на енергоносії та енергетичної безпеки. Хоча країна готова до діалогу з Єврокомісією, вони наразі не погодилися з програмою RePowerEU. Угорщина також не підтримала ці санкції.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю. Це означає, що Україна зможе експортувати більше пшениці, цукру, ячменю та м’яса птиці до країн ЄС без сплати мит. Ця ініціатива прийнята після тимчасового скасування мит і квот на українську сільськогосподарську продукцію у зв’язку з вторгненням Росії та загрозою для чорноморських судноплавних шляхів. Нова угода між ЄС та Україною, яка охоплює 40 товарів, ще має бути схвалена державами-членами ЄС. За оцінками НБУ, Україна може втратити близько 800 млн доларів після відновлення квот на експорт агропродукції до ЄС.