У результаті авіакатастрофи військово-транспортного літака C-130 ВПС Туреччини загинули всі 20 військових, які перебували на борту. Літак вилетів з Азербайджану і рухався до Туреччини, але зник з радарів після входу в повітряний простір Грузії. Аварія сталась приблизно за 5 км від кордону з Азербайджаном. У Грузії розпочали слідство за статтею про порушення правил експлуатації повітряного транспорту, яке призвело до загибелі людей. Поки що невідомо причину аварії. Попередньо відомо, що перед катастрофою літак здійснив посадку в аеропорту Гянджи в Азербайджані, де перебував близько двох годин. На борту були фахівці, які обслуговували винищувачі F-16, що брали участь у військовому параді в Баку.
Позначка: Грузія
-
Військовий літак Туреччини впав на кордоні Грузії та Азербайджану
У вівторок, 11 листопада, турецький військово-транспортний літак C-130 зазнав аварії на кордоні Грузії та Азербайджану. Літак розбився під час польоту з Азербайджану до Туреччини. Пошуково-рятувальні роботи розпочато спільно з азербайджанською та грузинською владою. На борту літака, за певними даними, були турецькі військові, які брали участь у параді в Баку. Президент Азербайджану висловив співчуття президентові Туреччини у зв’язку з катастрофою. Є загиблі, але точна кількість жертв поки не відома.
-
В ЄС пояснили “руйнівний” звіт щодо Грузії
Посол Європейського Союзу в Грузії Павел Герчинський висловив занепокоєння стосовно розвитку подій у країні після того, як Грузія отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Він зазначив, що останні події вказують на відступ від принципів демократії та прав людини, які є важливими для членства в ЄС. Герчинський закликав владу Грузії змінити курс і повернутися до шляху європейської інтеграції. У свою чергу, Міністерство закордонних справ Грузії відреагувало на критику Єврокомісії, вважаючи її необгрунтованою та спрямованою на політичні маніпуляції. МЗС Грузії наголосило, що країна залишається відданою своїм зобов’язанням перед ЄС і продовжує наближатися до європейських стандартів.
-
У ПАРЄ стурбовані спробою Грузії встановити “однопартійну диктатуру”
Спроби грузинського уряду заборонити три основні опозиційні сили можуть призвести до “однопартійної диктатури” в країні. Про це йдеться у заяві Едіт Естрели та Сабіни Чудич – співдоповідачок ПАРЄ з питань моніторингу ситуації в Грузії.
Вони висловили “глибоку стурбованість” рішенням “Грузинської мрії” звернутися до Конституційного суду з проханням заборонити три з чотирьох опозиційних партій.
“Як підкреслила Асамблея у своїй нещодавній резолюції про підтримку демократії та верховенства права в Грузії, заборона демократичної опозиції фактично призведе до встановлення однопартійної диктатури і буде несумісною з членством у Раді Європи”, – йдеться у заяві.
“Грузинську мрію” закликали переглянути своє рішення і зупинити стрімкий демократичний регрес у країні.
Зазначається, що Естрела та Чудич мають намір провести місію з встановлення фактів у Тбілісі до кінця року. -
У Грузії арештували громадян Китаю за спробу купівлі урану
Тбіліський міський суд у неділю, 26 жовтня, взяв під варту трьох громадян Китаю. Про це повідомила Генеральна прокуратура Грузії.
За даними відомства, китайців затримали 24 жовтня поблизу Тбілісі, у Мцхетському муніципалітеті, співробітники Служби державної безпеки Грузії під час спроби придбати 2 кілограми ядерної речовини – урану.
Під час засідання у Тбіліському міському суді затримані заявили про свою невинуватість. Розгляд справи по суті має відбутися протягом найближчих двох місяців.
Раніше, у суботу, СДБ оприлюднила оперативне відео, на якому видно момент затримання громадян Китаю на узбіччі дороги. На кадрах зафіксовано легковий автомобіль з відкритим багажником, у якому знаходяться два невеликі скляні контейнери з таблетками та вимірювальний прилад. У заяві СДБ не повідомлялося нічого про продавців урану.
Нагадаємо, це не перший випадок затримання у Грузії через виявлення урану. У 2023 році було заарештовано одну людину за звинуваченням у продажу урану на суму два мільйони доларів. Угода на $3 млн: Грузії запобігли спробі продати уран
-
РФ вперше поставила нафту на новий НПЗ у Грузії – ЗМІ
Росія вперше поставила нафту на новий нафтопереробний завод у Грузії, щоб розширити географію свого експорту нафти та зменшити залежність від Індії та Китаю. Танкер Kayseri завантажив у Новоросійську близько 105.300 тонн нафти сорту Siberian Light з ресурсу Руснафти і доставив вантаж на морський термінал Kulevi Oil Terminal для подальшої переробки на Кулевському НПЗ, який належить приватній компанії Black Sea Petroleum. Цей НПЗ єдиний у Грузії і має потужність першої черги 1,2 мільйона тонн нафти на рік. Кулевський НПЗ став першим грузинським нафтопереробним заводом повного циклу, що дозволить Грузії знизити залежність від імпорту нафтопродуктів. Підприємство планує збільшити потужність до 4 мільйонів тонн до 2028 року, а нафтопродукти будуть постачатися як на внутрішній ринок Грузії, так і на експорт.
-
Німеччина відкликає посла з Грузії
Німеччина заявила про відкликання свого посла у Грузії перед зустріччю посадовців Європейського Союзу в понеділок через погіршення відносин між блоком та південнокавказькою країною. Про це повідомляє Reuters у недлію, 19 жовтня.
“Протягом багатьох місяців грузинське керівництво агітує проти ЄС, Німеччини та особисто проти німецького посла Ернста Петера Фішера”, – зазначили у МЗС країни.
Відкликання відбувається “для консультацій щодо подальших дій”, – заявило німецьке міністерство. У понеділок “Рада ЄС у закордонних справах розгляне питання Грузії”.
Жодних коментарів від уряду Грузії не було.
Минулого місяця Міністерство закордонних справ Грузії викликало Фішера, припустивши, що він брав участь у спробах просування “радикального порядку денного” у країні напередодні виборів.
Грузинські посадовці місяцями звинувачували Фішера та інших послів ЄС у підтримці спроб повалення уряду в Тбілісі.
Влада Грузії вживає жорстких заходів проти проєвропейських опозиційних діячів та протестувальників, котрі влаштовують демонстрації після суперечливих парламентських виборів у жовтні минулого року та подальшого рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС.
Раніше речниця з закордонних справ Єврокомісії Анітта Гіппер заявила, що грузинська влада фактично веде російську пропаганду, поширюючи дезінформацію, зокрема, про дії Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії. -
В Грузії за відмивання коштів затримано п’ятьох росіян
Слідча служба Мінфіну Грузії затримала п’ятьох росіян за незаконну підприємницьку діяльність і легалізацію доходів. Вони вивозили великі суми валюти на територію Грузії, обходячи прикордонний контроль, і купували автомобілі та інші активи, намагаючись надати їм видимість легальних доходів. Під час обшуків затриманих в офісі компанії в Тбілісі було вилучено готівку, бухгалтерську документацію та техніку. Справа розслідується за статтями Кримінального кодексу Грузії, які передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років. Встановлюються інші учасники схеми. Також варто відзначити, що Європейський суд з прав людини зобов’язав Росію виплатити Грузії понад 250 млн євро за перешкоджання вільному перетину кордону між Грузією та окупованими регіонами Абхазії та Південної Осетії. Москва відмовилася виконати це рішення.
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія заявила, що не буде виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату Грузії компенсації у зв’язку з подіями 2008 року. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що це рішення не буде виконане, незважаючи на те, що ЄСПЛ вирішив присудити Грузії компенсацію у 253 млн євро за порушення прав людини у війні 2008 року. Росія визнала грузинські регіони Абхазію та Південну Осетію “незалежними” після війни з Грузією 2008 року і вивела їх під свій контроль. Крім того, Росія вийшла із складу Ради Європи у березні 2022 року, тому вважає, що рішення ЄСПЛ, прийняті після цієї дати, не потрібно виконувати на своїй території.
-
ЄСПЛ зобов’язав Росію виплатити Грузії 253 млн євро
Європейський суд з прав людини зобов’язав Росію виплатити понад 250 млн євро Грузії через перешкоджання вільному перетину кордону між Грузією та окупованими російськими регіонами Абхазія та Південна Осетія. Росія незаконно обмежувала рух через кордон, вчиняла надмірне застосування сили та затримувала людей. Ці регіони були визнані “незалежними” Росією після війни 2008 року з Грузією. Суд у Страсбурзі зобов’язав Росію виплатити компенсацію за заподіяну шкоду більш ніж 29 000 жертвам. Росія, яка з 2022 року не є членом ЄСПЛ, все одно має виконати це рішення та сплатити штрафи за кожен день прострочки.