Лівий берег

Позначка: Гроші

  • Британія інвестує £20 млн у лазерну зброю проти дронів

    Британія інвестує £20 млн у лазерну зброю проти дронів

    Велика Британія спрямує 20 млн фунтів стерлінгів на розробку нових лазерних систем для знищення безпілотників на тлі заяв щодо посилення підготовки НАТО до конфлікту з Росією. Про це повідомляє The Telegraph.

    Програма є частиною фонду фінансування протидронової зброї UK Defence Innovation (UKDI) – нового неурядового органу, створеного для інвестування у новітні військові технології.

    У Міністерстві оборони Великої Британії зазначили, що нові системи доповнять лазерні установки DragonFire, котрі планують встановити на есмінцях Королівського флоту з 2027 року.

    Лазерні системи розглядають як потенційно дешевшу альтернативу ракетам для ураження дронів і ракет. Зокрема, вартість одного пострілу DragonFire становить близько 10 фунтів (13 доларів), а сама система здатна з високою точністю перехоплювати швидкісні ракети та безпілотники.

    Крім того, британське військове керівництво вивчає можливість використання інших типів лазерної зброї, зокрема систем, які можуть встановлюватися на броньованій наземній техніці.

  • За нардепку Скороход внесли заставу “треті особи” – адвокат

    За нардепку Скороход внесли заставу “треті особи” – адвокат

    Заставу за депутатку Ганну Скороход у розмірі 3 мільйони 28 тисяч гривень сплатили “треті особи”. Про це в неділю, 14 грудня, повідомив адвокат Олег Бургела в коментарі Суспільному.

    Як зазначив адвокат, кошти були внесені 12 грудня після обіду, але імена осіб, які сплатили заставу, не уточнюються. На попередньому судовому засіданні народна депутатка заявила, що не володіє такою сумою. Крім того, адвокат підтвердив, що це гроші не самої нардепки.

    Скороход наразі перебуває у Києві, носить електронний браслет. Захист уже подав апеляцію на запобіжний захід, наполягаючи на зменшенні суми застави та скасуванні засобу контролю за пересуванням.

    Адвокат Бургела пояснив, що застава, ймовірно, залишиться через досудове розслідування, що триває, однак захист буде добиватися її зменшення. Також він висловив позицію щодо електронного браслета, наголосивши на відсутності потреби в обмеженні пересування депутатки в межах України.

    15 грудня у Вищому антикорупційному суді розглядатиметься питання арешту майна нардепки, сказав Бургела.

    Нагадаємо, суд визначив для Скороход запобіжний захід у вигляді застави понад три мільйони гривень.

    Додатково двом іншим особам, включаючи помічника нардепки та ймовірного спільника, також обрали запобіжний захід у формі застави. Їх підозрюють у отриманні 250 тисяч доларів за організацію санкцій РНБО проти конкуруючої компанії.

    Раніше повідомлялося, що 5 грудня антикорупційні органи викрили злочинну групу, яку очолювала народна депутатка. За даними слідства, учасники групи запропонували представнику бізнесу за 250 тисяч доларів організувати накладення санкцій РНБО на компанію конкурента.

    Скороход підтвердила, що в її помешканні проводяться слідчі дії. Народній обраниці повідомили про підозру. 7 грудня ВАКС обрав запобіжний захід одному з учасників групи.

  • Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ

    Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ

    Росія не отримає доступу до своїх заморожених активів у Європі навіть через “задні двері”. Про це завила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю, 12 грудня.
    Вона зазначила, що сьогодні (у п’ятницю – ред.) з Брюсселя надійшла “одна з найкращих новин” за останні дні.
    “Сьогодні Рада, тобто держави-члени, ухвалила чітке рішення: Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центрального банку, що зберігаються на території Європейського Союзу. Ні безпосередньо, ні через “задні двері”, – заявила посолка.
    Вона пояснила, що Європейський Союз заблокував будь-який переказ цих коштів назад до Росії.
    “Причина проста і справедлива: якщо Москва відновить доступ до цих грошей, вони будуть безпосередньо використані для фінансування російської агресії проти України. Для Росії це погана новина. Менше грошей на війну, менше можливостей обійти санкції і менше можливостей чинити тиск на Європу за допомогою гібридних атак і економічного примусу”, – підкреслила глава посольства США.
    Матернова додала, що ці заходи є тимчасовими, але вони залишатимуться в силі, доки Росія продовжуватиме свою агресивну війну і загрожуватиме безпеці Європи.
    Вона також висловила сподівання, що наступного тижня ми, можливо, побачимо подальші рішення щодо заморожених активів.
    Як повідомлялося, посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.

  • ОПК отримав 1,5 млрд для відновлення виробництва

    ОПК отримав 1,5 млрд для відновлення виробництва

    За інформацією глави Міноборони, виробники оборонно-промислового комплексу отримали більше 1,5 мільярда гривень у вигляді бюджетної підтримки для відновлення своєї діяльності. Літньою ініціативою відомства було оновлено механізм фінансування підприємств, які постраждали від ворожих атак. Це дозволило швидко виділити кошти на відновлення виробництва та ліквідацію наслідків обстрілів. Міноборони також працює над комплексним планом заходів для захисту українського оборонного промисловості від майбутніх ударів. План включає зміну географії виробництва, релокацію критично важливих підприємств, переміщення виробництв з районів з конфліктами та будівництво підземних комплексів. Мета – забезпечити безпеку для розвитку української оборонної промисловості та потреби українських військових.

  • МВФ назвав умови нової програми для України

    МВФ назвав умови нової програми для України

    Директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак заявила, що Виконавча рада розглядатиме нову програму для України тільки після виконання всіх попередніх умов та підтвердження гарантій фінансування. Про це вона зазначила у коментарі Укрінформу.
    Тож наразі немає дати засідання Виконавчої ради МВФ по Україні.
    До списку передумов входить, зокрема, ухвалення держбюджету на 2026 рік, розширення податкової бази, яка охоплюватиме доходи від онлайн-операцій, усунення митних лазівок для імпорту споживчих товарів, а також скасування пільг щодо реєстрації платників ПДВ. Крім того, українська влада пообіцяла провадити контрзаходи проти неформальної економіки, “зокрема шляхом посилення конкуренції у галузі державних закупівель та усунення лазівок у чинному Трудовому кодексі”.
    Стосовно гарантій фінансування, – потрібно забезпечити їх достатні обсяги, а також отримати відповідні гарантії від донорів.
    У контексті реструктуризації ВВП-варантів Козак пояснила, що МВФ узяв до відома пропозицію української влади, зроблену власникам варантів 1 грудня.
    “Будь-яка угода про реструктуризацію боргу оцінюватиметься в контексті забезпечення стійкості боргу та фінансових гарантій, які будуть потрібні Україні в межах програми”, – додала Козак.
    Окремо вона нагадала, що в Києві запевнили у відданості реформам, що включає мобілізацію внутрішніх доходів, боротьбу з неформальною економікою, захист незалежних антикорупційних інституцій та реструктуризацію боргу для відновлення стійкості.

  • Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія

    Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія

    Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
    Глухий кут
    Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
    Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
    Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
    Страх Бельгії
    Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
    Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
    На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
    “Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
    Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
    Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
    Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
    Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
    Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
    Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні.

  • Раян Гарсія стверджує, що Джейк Пол пропонував йому 20 млн доларів за бій

    Раян Гарсія стверджує, що Джейк Пол пропонував йому 20 млн доларів за бій

    Американський боксер напівсередньої ваги Раян Гарсія не заперечує, що отримав щедру грошову пропозицію від боксерського блогера Джейка Пола.

    Але від бою з Полом Гарсія відмовився, навіть за запропоновані 20 млн доларів.

    Пол згодом погодив бій з Ентоні Джошуа, колишнім чемпіоном-важковаговиком.

    А Гарсія пояснює, чому з його боку надійшла відмова від бою із шоуменом.

    “Я не погодився на бій із Джейком Полом, бо в мене був запланований поєдинок із Маріо Барріосом. Мені пропонували 20 мільйонів. Але я за меншу суму дав згоду битися з Барріосом, щоб показати, що до чого. Та й узагалі, бій із Полом – дурніше не вигадаєш. У нього ваги 100 кілограмів, чорт забирай.

    Шанувальники боксу мене б не зрозуміли, якби я його не нокаутував. А як нокаутувати 100-кілограмову тушу, яка при цьому знає, як боксувати? Так, без сумніву, я міг би впіймати його своїм ударом, але він хотів битися у 12-унцових рукавичках. А я віддаю перевагу битися у 8-унцових. Дозвольте мені надягати 8-унцові рукавички, а він нехай собі б’ється у 12-унцових. Це буде справедливо. З твого боку – вага, а з мого – чотири унції з ваги рукавичок”, – цитує Гарсію SecondsOut.

    Гарсія повертається на ринг: оголошено титульний бій боксера

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Британський музей бореться за порятунок картини від продажу на Sotheby’s

    Британський музей бореться за порятунок картини від продажу на Sotheby’s

    Британський музей Дорсета розпочав кампанію зі збору 4,6 мільйона доларів, аби придбати та зберегти нідерландський вівтар XV століття, який може перейти до приватної колекції після майбутнього аукціону Sotheby’s. Про це повідомляє Art News із посиланням на музей.
    Йдеться про триптих The Master of the Sherborne Almshouse Triptych, створений приблизно у 1480–1490 роках. Його оцінили у 3,5 мільйона фунтів стерлінгів (приблизно 4,6 млн доларів), і саме цю суму музей сподівається зібрати до початку торгів. Придбання твору дозволило б запобігти його експорту та забезпечити доступ публіки до унікального об’єкта.
    Вівтар потрапив до Sotheby’s після того, як його перемістили на зберігання під час ремонту в богадільні Святого Джона в Шерборні. Благодійна організація, якій належить споруда, пояснила, що не має коштів на страхування та охорону твору, тому змушена виставити його на продаж. Отримані гроші мають піти на забезпечення житлом людей, які цього потребують.
    Музей Дорсета також звернувся до Ради мистецтв із проханням тимчасово зупинити процедуру експорту, щоб отримати більше часу для збору коштів. У закладі наголошують, що триптих є “винятково рідкісним” -він пережив століття релігійних чисток та політичних потрясінь і зберігся у зразковому стані.
    На вівтарі зображено п’ять сцен зцілення Ісуса Христа. Після того як його знову виявили у XIX столітті в каплиці богадільні Святого Івана, він покидав це місце лише двічі -для виставок у Королівській академії мистецтв у 1923 році та у Музеї Вікторії й Альберта у 2003-му.
    “Ми не можемо допустити, щоб цей шедевр потрапив у приватні руки вперше за понад 500 років”, – заявляють у музеї Дорсета.

  • РФ використовує грошову емісію, щоб закрити “дірку” у бюджеті

    РФ використовує грошову емісію, щоб закрити “дірку” у бюджеті

    Російська влада розпочала використовувати грошову емісію через Центральний банк для фінансування дефіциту бюджету у розмірі близько 6 трлн рублів. Це відбувається шляхом випуску державних облігацій із подальшим їх розміщенням через Міністерство фінансів. Банки головним чином купують ці облігації, а Центральний банк надає їм кредити під заставу цих облігацій. Експерти застерігають, що така практика може призвести до збільшення інфляційного тиску. Бюджет на наступні роки також передбачає значні дефіцити, які будуть фінансуватися шляхом внутрішніх державних позик. Ситуацію ускладнює зниження доходів бюджету через різке падіння нафтогазових доходів і провал у зборі податків. Експерти вважають, що у Путіна є достатньо коштів для продовження війни протягом наступних 12-14 місяців, після чого він може стати перед важким вибором між підтримкою військових дій та споживчими потребами населення.

  • Кевін Спейсі заявив, що залишився без дому

    Кевін Спейсі заявив, що залишився без дому

    Оскароносний американський актор Кевін Спейсі розповів, що сьогодні фактично живе без дому та змушений постійно переїжджати.
    У коментарі Page Six він зізнався, що вже кілька років мешкає у готелях та орендованих помешканнях, залежно від того, де знаходить роботу.
    “Я живу в готелях, в Airbnb, я перебуваю там, де є робота… У мене буквально немає дому, саме це я і намагаюся пояснити”, – сказав Спейсі.
    Актор визнає, що його фінансовий стан “не найкращий”, адже витрати величезні, а доходи майже зникли. Водночас він уточнив, що до банкрутства справа “ніколи не доходила”.
    Коментуючи своє фактичне “скасування” в Голлівуді, Спейсі додав, що тепер почувається так, ніби повернувся до старту кар’єри: “Дивним чином я відчуваю, що повернувся туди, звідки починав, коли просто їхав туди, де є робота”.