Значна частина народних депутатів від Слуги народу відмовляються голосувати за президентський законопроєкт, який має повернути незалежність НАБУ і САП. Про це у суботу, 27 липня, пише Financial Times із посиланням на трьох осіб, близьких до президента Володимира Зеленського.
Зазначається, що наразі до 70 “слуг народу” не дало згоду проголосувати за новий законопроєкт, побоюючись, що повернуті повноваження будуть використані прокурорами для помсти проти них.
Видання зазначає, що ці нардепи можуть поставити під загрозу зусилля Зеленського скасувати скандальний закон, який широко критикують союзники України та громадянське суспільство.
“Люди бояться бути несправедливо переслідуваними у наслідок помсти”, – сказав один з топменеджерів парламентської фракції “Слуг народу”, пише FT.
Видання зазначає, що лідер фракції та ще один високопосадовець заявили, що страх помсти виник після публікації інтерв’ю з головою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
В інтерв’ю Суспільному у четвер голова САП Олександр Клименко заявив, що його організація “збирає всю інформацію” про те, як виник початковий законопроєкт і як проходило голосування.
“Ми проаналізуємо всі ситуації, події, заяви, всі звинувачення, претензії проти нас. Аж до молекул”, – сказав він. “Ми відтворимо хронологію подій секунду за секундою та надамо аналіз усього цього”.
У п’ятницю Клименко заявив для Financial Times: “Тільки люди, причетні до корупційних схем, мають підстави боятися НАБУ та САП. Ми ніколи не займалися політичними переслідуваннями”, – додав він.
Також видання із посиланням на одного з високопосадовців пише, що кілька депутатів від партії Зеленського розглядають можливість відмовитись від своїх мандатів, аби не голосувати за новий законопроєкт.
Позначка: Голосування
-
У Раді немає голосів на новий закон про НАБУ – ЗМІ
-
Президент вніс у Раду законопроєкт щодо НАБУ і САП
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає зміцнення інституційної незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це свідчать дані картки проєкту закону №13533.
Проєкт закону поданий як невідкладний. У пояснювальній записці вказано, що ініціатива містить норми, спрямовані на відновлення всіх процесуальних повноважень і гарантій незалежності НАБУ та САП, а також запровадження механізмів захисту антикорупційних органів від впливу держави-агресора.
Президентська ініціатива містить:- генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо діяльності САП видаються за обов’язковим погодженням заступника генпрокурора – керівника САП;
- працівники НАБУ, які мають доступ до держтаємниці, впродовж шести місяців будуть зобов’язані пройти поліграф, організований СБУ;
- НАБУ можуть отримати справи інших органів, якщо там виявиться їхня підслідність. для цього треба рішення директора НАБУ та погодження з прокурором САП;
- керівник САП може передавати справи НАБУ іншим органам у випадках, коли НАБУ не може здійснювати досудове розслідування через обʼєктивні причини;
- прокурори САП мають можливість письмових вказівок детективам НАБУ, якщо детектив відмовляється – за це відповідальність;
- співробітникам НАБУ заборонять виїзд за кордон на час воєнного стану окрім службових поїздок;
- генпрокурор може передавати справи БЕБ іншим органам.
Своєю чергою, НАБУ та САП у власних заявах підтвердили, що документ відновлює всі повноваження та гарантії незалежності цих відомств.
“Законопроект 13533, поданий Президентом України як невідкладний, відновлює усі процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ і САП. НАБУ і САП взяли участь у підготовці тексту та закликають Верховну Раду України якнайшвидше ухвалити ініціативу Президента за основу і в цілому. Це дозволить запобігти загрозам для кримінальних проваджень, які розслідують НАБУ і САП”, – мовиться у повідомленні.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що документ винесуть на розгляд парламенту на найближчому пленарному засіданні.
“Документ буде розглянуто парламентом на найближчому пленарному засіданні”, – написав він у Фейсбук.
Хоча Рада нещодавно оголосила чотиритижневу перерву, спікер у коментарях уточнив, що депутати зберуться набагато раніше, ніж через місяць. -
Рух Чесно опублікував список нардепів, як підтримали закон щодо НАБУ і САП
Рух “Чесно” опублікував список депутатів, які у вівторок, 22 липня, проголосували за законопроєкт, який позбавляє НАБУ та САП незалежності. “За” проголосували 263 нардепи, і лише 13 “проти”.
Зазначається, що 185 голосів віддали депутати від Слуги народу, 17 від фракції Довіра, 15 від фракції Батьківщина. Єдиний голос від фракції Голос віддала Таміла Ташева.
Серед пʼяти позафракційних – спікер Руслан Стефанчук та нардепка Марʼяна Безугла.
Як повідомлялося, у вівторок Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність НАБУ та САП і робить їх залежними від рішень генерального прокурора.
Після цього у Києві та низці міст почалися акції протесту. Люди зокрема вимагали ветувати закон, однак, Зеленський його підписав у цей же день. -
У Польщі досі триває перерахунок голосів
У Польщі триває перерахунок голосів на 250 виборчих дільницях, котрий планують завершити наступного тижня. Це стосується тих, де існують сумніви та підозри щодо аномалій. Втім, політики, опитані Польським радіо, визнають, що це не вплине на результат президентських виборів.
Водночас, за словами Міхала Щерби з Громадянської коаліції, підрахунок голосів має бути завершений, щоб можна було висунути звинувачення тим, хто навмисно вчинив фальсифікацію.
“Якщо в Комісії виявлені будуть неправильні підрахунки чи виписування протоколів, які не відображають правди й волі виборців, то наслідком буде розслідування, тож це не є перерахунок заради перерахунку. Цей перерахунок має на меті викриття можливої невідповідності”, – пояснив він.
Своєю чергою, Кшиштоф Жоньца з Конфедерації заявив, що немає підстав ставити під сумнів обрання Кароля Навроцького президентом.
“Ніхто серйозний не сиавить під сумнів результату виборів. Можна побачити його на сторінці Виборчої комісії. Ми всі знаємо, що президентом буде Кароль Навроцький. Я не хотів би говорити про людей, які несповна розуму й пропонують інші рішення та далі не знають, хто є президентом, це щось абсурдне”, – зазначив він.
Спікер Сейму Шимон Головня скликав на 6 серпня Національні збори, на яких очікується, що Кароль Навроцький складе присягу президента.
Раніше Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький. -
У Британії планують знизить вік для голосування до 16 років
Британський уряд планує дати 16-річним право голосу на всіх виборах. Ця ініціатива спрямована на збільшення явки виборців, оскільки за даними парламенту, на останніх виборах вона була дуже низькою. Інші країни, які знизили вік для голосування, показали, що молодь активніше використовує своє право голосу ніж ті, хто отримує його у 18 років. Крім того, уряд планує удосконалити правила щодо політичних пожертвувань, контролюючи внески від непідзвітних організацій та усуваючи можливість зловживань за допомогою фіктивних компаній.
-
У Британії планують знизити вік для голосування до 16 років
Британський уряд планує розширити виборчі права, надаючи 16-річним громадянам право голосувати на всіх виборах. Ця ініціатива має на меті підвищити явку на виборах, адже за даними досліджень, молоді люди частіше голосують, ніж їхні старші колеги. Запропоновані зміни також передбачають можливість голосувати з використанням банківських карток, водійських прав та інших документів. Крім того, уряд планує посилити контроль над політичними пожертвуваннями, перевіряючи внески від непідзвітних організацій та уникнення зловживань шляхом фіктивних компаній.
-
Перша “велика перемога” Трампа: Сенат підтримав скорочення бюджету
Сенат США проголосував за скорочення федерального бюджету на 9 мільярдів доларів. Це була перша важлива політична перемога для президента Дональда Трампа, який обіцяв скоротити розмір федерального уряду. Голосування пройшло з результатом 51 голос “за” та 48 “проти”. Хоча це скорочення становить лише одну десяту процента від загального бюджету, республіканці вважають це важливим кроком до фінансової розсудливості. Лідер більшості в Сенаті Джон Тун наголосив, що цей крок був необхідним і важливим. Пакет документів тепер направлено до Палати представників для остаточного голосування. Раніше президенту Трампу не вдалося ухвалити скасування резолюцій на суму 15 мільярдів доларів через відмову республіканців у Сенаті.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який визначає порядок отримання допомоги родинам військовослужбовців, які загинули у полоні або у російських застінках. Раніше виникали проблеми з визначенням причини смерті, тому родини отримували менше допомоги. Тепер родини отримають не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті військового. Також передбачено виплату допомоги у випадку поранень, які призвели до втрати працездатності. Сума допомоги буде прив’язана до прожиткового мінімуму. Крім того, раніше Володимир Зеленський підписав законопроєкт про виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули під час захисту України. Рада також підтримала збільшення видатків на оборону.
-
Рада дозволила військові контракти 60+
Українська Верховна Рада проголосувала за закон, який дозволить людям віком 60 років і старше добровільно служити у Збройних Силах. Цей закон передбачає, що під час воєнного стану громадяни цього віку можуть укладати контракти на один рік за згодою командира частини. Також вони можуть займати певні посади в армії, якщо вони були звільнені після 2015 року. Ці люди проходитимуть двомісячне випробування. Як відомо, Міністерство оборони раніше запустило програму добровільного контракту для молодих людей віком від 18 до 24 років. Незважаючи на багато заявок, не всі остаточно погодилися підписати контракт.
-
Зворотній результат: чим голосування по фон дер Ляйєн допоможе Україні
“Ці кислі обличчя не вселяють довіри” Відповідне голосування проти президента ЄК Урсули фон дер Ляєн ініціював депутат Європарламенту Георге Піперя, обраний від ультраправої партії Альянс за союз румунів (AUR). Його підтримала невелика група інших ультраправих депутатів.
Притягнутою за вуха підставою для цього кроку Піпері (не забуваймо про спробу протягнути проросійських правих у Румунії до влади)стала хвиля обурення “недостатньо прозорим” листуванням президента Єврокомісії із генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів щодо закупівлі вакцини проти COVID-19.
Інші звинувачення у бік Урсули фон дер Ляєн включають нібито можливе нецільове витрачання коштів після пандемії COVID-19 та начебто спробу Єврокомісії пропагувати власну “зелену політику” шляхом фінансування неурядових організацій.
Втім сам Піперя все-таки визнавав, що його пропозиція мала небагато шансів на схвалення – й у цьому аж ніяк не помилився.
А президент Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Водночас і палкий прибічник кремлівського диктатора Путіна, прем’єр Угорщини Віктор Орбан напередодні розгляд вотуму недовіри фон дер Ляєн звідкісь набрався зухвалості, аби закликати Урсулу піти у відставку. “Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – йшлося у його заяві у соцмережі X. При цьому Данія, що починає головування в ЄС, вимагає застосувати увесь правовий арсенал вже проти самої Угорщини – за порушення основних цінностей блоку. Зокрема, йдеться про застосування статті 7, так званого “ядерного варіанту” проти Будапешту, пише Politico. “Ми продовжуємо спостерігати порушення (з боку Угорщини – ред.) фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини”, – заявила журналістам міністр європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де представники Європейської комісії нещодавно перебували з візитом.