Британський уряд планує дати 16-річним право голосу на всіх виборах. Ця ініціатива спрямована на збільшення явки виборців, оскільки за даними парламенту, на останніх виборах вона була дуже низькою. Інші країни, які знизили вік для голосування, показали, що молодь активніше використовує своє право голосу ніж ті, хто отримує його у 18 років. Крім того, уряд планує удосконалити правила щодо політичних пожертвувань, контролюючи внески від непідзвітних організацій та усуваючи можливість зловживань за допомогою фіктивних компаній.
Позначка: Голосування
-
У Британії планують знизити вік для голосування до 16 років
Британський уряд планує розширити виборчі права, надаючи 16-річним громадянам право голосувати на всіх виборах. Ця ініціатива має на меті підвищити явку на виборах, адже за даними досліджень, молоді люди частіше голосують, ніж їхні старші колеги. Запропоновані зміни також передбачають можливість голосувати з використанням банківських карток, водійських прав та інших документів. Крім того, уряд планує посилити контроль над політичними пожертвуваннями, перевіряючи внески від непідзвітних організацій та уникнення зловживань шляхом фіктивних компаній.
-
Перша “велика перемога” Трампа: Сенат підтримав скорочення бюджету
Сенат США проголосував за скорочення федерального бюджету на 9 мільярдів доларів. Це була перша важлива політична перемога для президента Дональда Трампа, який обіцяв скоротити розмір федерального уряду. Голосування пройшло з результатом 51 голос “за” та 48 “проти”. Хоча це скорочення становить лише одну десяту процента від загального бюджету, республіканці вважають це важливим кроком до фінансової розсудливості. Лідер більшості в Сенаті Джон Тун наголосив, що цей крок був необхідним і важливим. Пакет документів тепер направлено до Палати представників для остаточного голосування. Раніше президенту Трампу не вдалося ухвалити скасування резолюцій на суму 15 мільярдів доларів через відмову республіканців у Сенаті.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який визначає порядок отримання допомоги родинам військовослужбовців, які загинули у полоні або у російських застінках. Раніше виникали проблеми з визначенням причини смерті, тому родини отримували менше допомоги. Тепер родини отримають не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті військового. Також передбачено виплату допомоги у випадку поранень, які призвели до втрати працездатності. Сума допомоги буде прив’язана до прожиткового мінімуму. Крім того, раніше Володимир Зеленський підписав законопроєкт про виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули під час захисту України. Рада також підтримала збільшення видатків на оборону.
-
Рада дозволила військові контракти 60+
Українська Верховна Рада проголосувала за закон, який дозволить людям віком 60 років і старше добровільно служити у Збройних Силах. Цей закон передбачає, що під час воєнного стану громадяни цього віку можуть укладати контракти на один рік за згодою командира частини. Також вони можуть займати певні посади в армії, якщо вони були звільнені після 2015 року. Ці люди проходитимуть двомісячне випробування. Як відомо, Міністерство оборони раніше запустило програму добровільного контракту для молодих людей віком від 18 до 24 років. Незважаючи на багато заявок, не всі остаточно погодилися підписати контракт.
-
Зворотній результат: чим голосування по фон дер Ляйєн допоможе Україні
“Ці кислі обличчя не вселяють довіри” Відповідне голосування проти президента ЄК Урсули фон дер Ляєн ініціював депутат Європарламенту Георге Піперя, обраний від ультраправої партії Альянс за союз румунів (AUR). Його підтримала невелика група інших ультраправих депутатів.
Притягнутою за вуха підставою для цього кроку Піпері (не забуваймо про спробу протягнути проросійських правих у Румунії до влади)стала хвиля обурення “недостатньо прозорим” листуванням президента Єврокомісії із генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів щодо закупівлі вакцини проти COVID-19.
Інші звинувачення у бік Урсули фон дер Ляєн включають нібито можливе нецільове витрачання коштів після пандемії COVID-19 та начебто спробу Єврокомісії пропагувати власну “зелену політику” шляхом фінансування неурядових організацій.
Втім сам Піперя все-таки визнавав, що його пропозиція мала небагато шансів на схвалення – й у цьому аж ніяк не помилився.
А президент Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Водночас і палкий прибічник кремлівського диктатора Путіна, прем’єр Угорщини Віктор Орбан напередодні розгляд вотуму недовіри фон дер Ляєн звідкісь набрався зухвалості, аби закликати Урсулу піти у відставку. “Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – йшлося у його заяві у соцмережі X. При цьому Данія, що починає головування в ЄС, вимагає застосувати увесь правовий арсенал вже проти самої Угорщини – за порушення основних цінностей блоку. Зокрема, йдеться про застосування статті 7, так званого “ядерного варіанту” проти Будапешту, пише Politico. “Ми продовжуємо спостерігати порушення (з боку Угорщини – ред.) фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини”, – заявила журналістам міністр європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де представники Європейської комісії нещодавно перебували з візитом. -
Орбан закликав лідерку Єврокомісії піти у відставку
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн піти у відставку. Його заява у середу, 9 липня, у соцмережі X з’явилася напередодні запланованого в Європарламенті голосування щодо вотуму недовіри Єврокомісії, ініційованого групою ультраправих парламентарів.
“Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – написав Орбан.
Вотум недовіри ініціював румунський ультраправий депутат Георге Піперя, він звинувачує фон дер Ляєн у відсутності прозорості щодо текстових повідомлень, які вона надсилала голові фармацевтичної компанії Pfizer під час переговорів щодо вакцин проти Covid.
Президентка Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Ініціативу румунського євродепутата підтримала частина ультраправих, зокрема партія Орбана. Водночас найбільша сила в Європарламенті, Європейська народна партія (ЄНП) фон дер Ляєн, категорично відкинула вотум недовіри Єврокомісії, а лідер групи Манфред Вебер назвав це марною тратою часу.
Голосування було призначене минулого тижня після того, як пропозиція зібрала 72 підписи, одну десяту від 720 місць у Європарламенті, де в липні минулого року фон дер Ляєн була переобрана 401 голосом. Для ухвалення вотуму недовіри потрібно дві третини голосів.
Заява угорського прем’єра з’явилася через день після того, як Європейська комісія в щорічному звіті заявила, що Угорщина не досягла “жодного прогресу” у виконанні низки вимог, спрямованих на боротьбу з корупцією, зміцнення громадянського суспільства і забезпечення незалежності ЗМІ.
Віктор Орбан давно має суперечки з Брюсселем, який критикує Будапешт за віступ від демократії. -
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб. -
Європарламент вирішить долю Єврокомісії 10 липня – ЗМІ
Європейський парламент планує розглянути можливість висловити недовіру Європейській комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Обговорення заплановане на понеділок, 7 липня, а голосування відбудеться на четвер, 10 липня. У рамках сесії Європарламенту також буде розглянуто роботу фон дер Ляєн як голови Єврокомісії. Головне голосування за відкликання довіри комісії відбудеться 10 липня.
На початку сесії євродепутати вшанують 30-ту річницю геноциду в Сребрениці. Сесія розпочнеться о 18:00 за київським часом, і сама Урсула фон дер Ляєн буде присутня на дебатах у понеділок.
-
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати енергетичну компанію Електричні мережі Вірменії, що належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. Ці зміни передбачають право втручання в управління енергетичними компаніями у разі порушень, а також можливість тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого. Опозиція критикує ці дії, називаючи їх “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про намір націоналізувати компанію ще у червні. Самвел Карапетян також затриманий за обвинуваченнями у закликах до насильницького захоплення влади. Карапетян заперечує ці обвинувачення.