Організатори Євробачення вирішили відкласти голосування щодо участі Ізраїлю у конкурсі 2026 року через неспокійну ситуацію на Близькому Сході. Замість онлайн-зустрічі це питання обговорять на зимовій асамблеї в грудні. Ізраїльська участь у минулих конкурсах викликала суперечки через конфлікт у Газі. Однак останніми днями ситуація в регіоні покращилася після оголошення перемир’я та обміну заручниками між ХАМАС і Ізраїлем.
Позначка: Голосування
-
Військові Мадагаскару взяли владу у свої руки після втечі президента
Президент Мадагаскару Анрі Радзуеліна розпустив парламент після того, як опозиція спробувала оголосити йому імпічмент. Він заявив про це після того, як стверджував, що ховається через замах на його життя. Президент закликав до діалогу для подолання кризи в країні. У столиці панувала спокійна атмосфера, а поліція уникала конфліктів з протестувальниками. Опозиція вимагала імпічменту президента, але результат буде залежати від депутатів, які підтримують урядову партію. Сенат призначив нового лідера, який тимчасово виконуватиме обов’язки глави держави. Незабаром військові Мадагаскару взяли владу в країні після відставки президента. Радзуеліна виїхав з країни французьким літаком після оголошення імпічменту.
-
Президенту Перу оголосили імпічмент на тлі масової злочинності в країні
Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду -
У Сирії пройшли перші вибори після повалення режиму Асада
У Сирії відбулися перші парламентські вибори після свердловини режиму Башара Асада у 2024 році. Вибори проводилися за системою непрямого голосування, де 6 тисяч виборців з колегії голосували за кандидатів у парламент, представники яких мали б відображати всі 14 провінцій країни. Колегію виборців призначив тимчасовий президент Сирії Ахмед аш-Шараа. Додатково, комітет президента обрав 1570 кандидатів у парламент. Загалом сирійці обрали дві третини з 210 депутатів парламенту, а одну третю депутатів призначить сам аш-Шараа. Через нестабільність у трьох провінціях вибори було скасовано, що призвело до 19 вакантних місць у парламенті. Президент Сирії закликав новий парламент швидко ухвалити законодавчі рішення, зокрема щодо нової конституції країни, оскільки в країні є багато невирішених питань.
-
Парламентські вибори розпочалися у Чехії
У Чехії розпочалися парламентські вибори, які триватимуть два дні. Лідером у опитуваннях є Андрей Бабіш, керівник популістської партії ANO. Він обіцяє підвищення зарплат та зростання економіки, але відмовляється від допомоги Україні. ANO очікується отримати більше 30% голосів, однак можливо, що їй не вистачить місць для більшості у парламенті. Партія Spolu має шанси зберегти більшість у парламенті, якщо деякі менші політичні сили не наберуть необхідних 5%. Бабіш критикує ініціативу Чехії щодо постачання артилерійських снарядів для України, називаючи її “гнилою”.
-
У Молдові закрилися виборчі дільниці
На парламентських виборах у Молдові була явка 51,9% громадян. Це трохи менше, ніж на президентських виборах у 2024 році. Найбільше голосів віддали люди віком від 36 до 45 років. Президентка Молдови Майя Санду подякувала громадянам за участь. Увечері були затримані троє людей, яких підозрюють у підготовці заворушень після голосування. Вони мали при собі піротехніку та легкозаймисті матеріали. Незважаючи на це, вибори визнані відбулися. Також в Молдові заявили про кібератаку на Центральну виборчу комісію.
-
Вибори в Молдові: явка перевищила 40%
На виборах до парламенту Молдови, які відбулися у неділю, 28 вересня, явка виборців перевищила 40,44%. За даними Центральної виборчої комісії Молдови, понад 1,1 мільйона людей взяли участь у голосуванні, що становить більше за мінімально необхідні 33,33%. Діаспора також проявила високу активність, зокрема за кордоном проголосували понад 161 тисяча осіб. Крім того, майже 9000 громадян з Придністров’я взяли участь у виборах на спеціальних виборчих дільницях.
-
Доля Ізраїлю на Євробаченні вирішиться голосуванням EBU
Європейська мовна спілка (EBU) розглядає ситуацію з участю Ізраїлю в Євробаченні через конфлікт у Секторі Гази. Деякі країни вимагають дискваліфікації Ізраїлю, а інші погрожують бойкотом, якщо це станеться. EBU призначила засідання на листопад, де члени організації проголосують щодо участі Ізраїлю. Якщо більшість буде “проти”, Ізраїль може бути виключений з конкурсу, але залишиться учасником EBU. Таким чином, рішення про участь Ізраїлю в Євробаченні-2025 буде прийняте колективно.