У результаті спільного дослідження молдовських та українських вчених виявлено, що водні ресурси річки Дністер зменшуються через зміни клімату, недостатність опадів і тривалу маловодну фазу. Середня температура повітря в регіоні зростає, а опади перерозподіляються, збільшуючись у зимовий період і зменшуючись влітку та восени. Це спричинює загрозу водозабезпеченню та екосистемам. Існує ризик зимових паводків у верхній течії річки та літньої посухи у середній та нижній частинах басейну. Маловодна фаза водності спостерігається вже з 2011 року, що ускладнює водопостачання сільського господарства та загрожує екосистемам. Експерти рекомендують впровадження водозберігаючих технологій, модернізацію очисних споруд та співробітництво між країнами для протидії цим проблемам.
Позначка: Глобальное потепление
-
Папа Лев XIV засудив тих, хто заперечує зміни клімату
Папа Римський Лев XIV виступив зі звинуваченням проти тих, хто не вважає серйозною загрозу кліматичних змін. Він заявив це під час конференції, присвяченої 10-річчю виходу документу Laudato Si’, написаного попереднім папою Франциском. Папа зацікавився темою глобального потепління вперше за час свого понтифікату і закликав людей приєднатися до боротьби з цим явищем. Його заяву розглядають як відповідь на виступ президента США Дональда Трампа, який відкинув необхідність захисту клімату як “аферу” і звинуватив захисників навколишнього середовища у руйнуванні.
-
Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом
Китай відправляє контейнеровоз Istanbul Bridge у Європу через Північний морський шлях, що дозволяє скоротити час доставки вантажів з Азії до Європи на 40%. Швидке танення льодів в Арктиці відкриває нові можливості для перевезень через цей шлях, який є менш геополітично складним порівняно з іншими маршрутами. Це експеримент Китаю, який планує організувати регулярні рейси через ПМШ. Незважаючи на потенційну користь, експерти вважають, що масштаби цього проекту залишаються досить невеликими. У 2024 році ПМШ перевезли лише 1% від обсягу торгівлі між Азією та Європою.
-
Стало відомо, як відпрацювала ППО
За інформацією від Повіряних сил ЗСУ, під час атаки на Україну було зафіксовано та супроводжено 458 засобів повітряного нападу з боку Росії. Ворожі сили випустили 415 ударних безпілотників типу Shahed, Гербера та інших дронів з різних напрямків. Також було використано крилаті та авіаційні ракети, а навіть балістичну ракету Іскандер-М. Українські сили відбили атаку за допомогою авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів РЕБ та інших засобів. За останні дані, збито або знищено 413 повітряних цілей, включаючи ворожі безпілотники та ракети. Також зафіксовано влучання 16 ракет та 21 ударного безпілотника в різних місцях України.
-
ЗСУ знищили російський Солнцепьок
На Запорізькому напрямку бійці 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина знищили важку вогнеметну систему ТОС-1 Солнцепьок. Про це повідомила пресслужба Сил оборони Півдня, опублікувавши відео.
Зазначається, ворожу техніку вдалося знищити завдяки чіткій взаємодії екіпажів БпАК, розвідників роти, розвідників та взводу розвідки і коригування. -
Глобальне потепління може “розбудити” сплячі вулкани
Глобальне потепління здатне спровокувати виверження вулканів. Танення льодовиків зменшує тиск на підземні магматичні камери, що може викликати активізацію вулканічної діяльності.
До такого висновку дійшли вчені, які представили свої дослідження на конференції Goldschmidt 2025 у Празі. Про це пише The Guardian.
Як приклад вони навели вулкан Мочо-Чошуенко в Чилі. Під час останнього льодовикового періоду (близько 26-18 тисяч років тому) 1500-метровий шар льоду стримував накопичення магми на глибині 10-15 км. Проте приблизно 13 тисяч років тому льодовик розтанув – тиск зменшився, гази у породі розширилися, і це спричинило виверження.
Науковці також виявили, що після танення льоду магма стає більш в’язкою і, відповідно, вибухонебезпечною.
Особливої уваги, за словами дослідників, заслуговує Західна Антарктида, де під льодовиками приховано понад 100 потенційно активних вулканів. У зоні ризику також Північна Америката Нова Зеландія.
Хоча виверження можуть тимчасово охолоджувати Землю через викид частинок, що блокують сонячне світло, довготривалі виверження лише прискорять глобальне потепління – через викиди парникових газів. Це створює ризик замкнутого кола: тепло – танення льоду – виверження – ще більше тепла. -
Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати
Світові льодовики втратять близько 40% своєї маси навіть за умови, що глобальна температура більше не зростатиме. Такий невтішний прогноз опублікували вчені у журналі Science, повідомляє CNN.
У найгіршому сценарії, якщо потепління продовжиться без змін, втрати можуть сягнути майже 80%, що призведе до різкого підвищення рівня Світового океану і спричинить серйозні наслідки для мільйонів людей.
За оцінками науковців, льодовики втратять 39% своєї маси у порівнянні з 2020 роком.Ці зміни вже не зупинити: льодовики тануть, і цей процес вплине на підвищення рівня моря приблизно на 113 мм.
При цьому чинна кліматична політика не дає шансів утримати потепління нижче за 1,5℃. Якщо людство й надалі буде діяти в такому ж руслі, до кінця століття світ втратить до 76% льодовиків.
За словами дослідника льодовиків Джеймса Кіркхема, до втрати 39% маси можна пристосуватися, але до 76% – неможливо.
Найбільше постраждають ті регіони, які залежать від талої води -для зрошення, енергетики та водопостачання. Це, зокрема, частини Південної Америки, Азії та Європи.
Автори дослідження підкреслюють, що кожне зменшення потепління навіть на 0,1℃ дозволяє зберегти близько 2% льодовикової маси. Тож боротьба за кожну десяту градуса має критичне значення.
Науковці змоделювали майбутнє льодовиків за вісьмома сценаріями, охопивши широкий діапазон даних. Найоптимістичніший з них передбачає втрати в межах 15%, найгірший -до 55%.
Втім, усі моделі демонструють одну закономірність:чим більше потепління -тим менше шансів врятувати льодовики.