Лівий берег

Позначка: Геополитика

  • Кремль використовує Газпром для впливу на Киргизстан – ЦПД

    Кремль використовує Газпром для впливу на Киргизстан – ЦПД

    Кремль використовує енергетичні ресурси для посилення свого впливу на Киргизстан. Про це у четвер, 27 листопада, повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України на своєму Telegram-каналі.

    Зокрема зазначається, що під час візиту президента Росії Володимира Путіна до Киргизстану, компанія Газпром заявила про виділення понад 400 мільйонів доларів на програму газифікації регіонів цієї країни.

    Згідно з повідомленням, в російському уряді стверджують, що виконання цього проєкту дозволить збільшити рівень газифікації Киргизстану до 42%. Також планується участь Росії у будівництві електростанцій, включно зі спорудженням першої атомної електростанції.

    Центр протидії дезінформації наголошує, що російська пропаганда представляє ці проєкти як символ “величі Росії” і приклад “взаємовигідного партнерства”. Однак фактично Москва використовує енергетичний сектор як інструмент геополітичного тиску.

    На думку експертів, Кремль через співпрацю у сфері енергетики прагне посилити економічну залежність пострадянських країн від Російської Федерації. Використовуючи енергетику як “геополітичну зброю”, Росія намагається прив’язати держави до своїх енергоносіїв і змушувати ці країни приймати політичні рішення на її користь шляхом енергетичного шантажу.

    Раніше повідомлялося, що нафтогазові доходи російського бюджету у 2025 році скоротилися на 2 трлн рублів. Про це повідомив главі РФ Володимиру Путіну на зустрічі очільник Федеральної податкової служби Данило Єгоров.

    Росія та Китай підписали угоду про будівництво газопроводу Сила Сибири 2

  • Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ

    Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ

    Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
    Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
    У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
    За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
    Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
    Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
    Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
    При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
    Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
    У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів

  • США “відпрацювали” бомбові удари неподалік кордону РФ в Арктиці

    США “відпрацювали” бомбові удари неподалік кордону РФ в Арктиці

    Американський стратегічний бомбардувальник B-2 провів випробування протикорабельного озброєння поблизу півночі Норвегії, що знаходиться лише на декілька сотень кілометрів від російського кордону в Арктиці. Літак випробував скидання високоточних бомб у Норвезькому морі біля острова Аннея. Навчання проходили одночасно з операцією військово-морської групи США та їх союзників по НАТО у Баренцевому морі, де російські військові стежили за кораблями альянсу. B-2 використав модифіковані керовані боєприпаси QUICKSINK для ураження надводних цілей. Для випробувань використовувалися два типи озброєння – 500-фунтова бомба GBU-38 та 2000-фунтова GBU-31. Норвезькі військові задіяли для операції чотири винищувачі F-35 та патрульний літак P-8, а також опублікували фотографії випробувань. Випробування в Норвегії стало третім для цього типу озброєння на B-2. Американські програми розвивають нові протикорабельні ракети та модернізовані бомби, подібні до QUICKSINK, для зміцнення своїх оборонних можливостей у морі в умовах загроз від Росії та Китаю.

  • У ГУР пояснили плани РФ на закінчення війни

    У ГУР пояснили плани РФ на закінчення війни

    Генерал-майор Вадим Скібіцький з Головного управління розвідки Міністерства оборони України повідомив, що Росія планує вирішити “українське питання” до 2026 року через великі економічні втрати, які вона зазнає у зв’язку з витратами на війну. Українська розвідка також приділяє увагу позиції Білорусі, де Лукашенко намагається зберігати нейтралітет між Заходом та Росією. Російське керівництво розуміє, що продовження війни може призвести до втрат геополітичного впливу та загострити соціально-економічну ситуацію через дефіцит робочої сили та залежність від цін на нафту. У разі зниження цін на нафту Росія може зіткнутися з проблемами фінансування воєнних дій. Кремль може змінити свою стратегію, шукаючи пом’якшення санкцій або компромісів. Також відомо, що президент США Дональд Трамп має зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці.

  • У ГУР розкрили плани РФ на закінчення війни

    У ГУР розкрили плани РФ на закінчення війни

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що Росія планує вирішити “українське питання” до 2026 року за своїм стратегічним планом. За інформацією від генерал-майора Вадима Скібіцького, це рішення Росії пов’язане з великими економічними втратами, оскільки витрати на війну зараз становлять 42% федерального бюджету і негативно впливають на економіку країни. Українська розвідка також приділяє увагу позиції Білорусі, де Лукашенко намагається утримати баланс між відносинами з Заходом і Москвою. Російське керівництво усвідомлює, що продовження війни може призвести до втрат геополітичного впливу. Залежність від цін на нафту створює додаткові проблеми для фінансування воєнних дій. Якщо ціни на нафту знизяться, Росія може змінити свою стратегію, шукаючи компроміси для стабілізації економіки. Також, важлива зустріч між президентом США Трампом та російським лідером Путіним запланована на Алясці.

  • Лукашенко заговорив про “союз” Росії та ЄС

    Лукашенко заговорив про “союз” Росії та ЄС

    Олександр Лукашенко, голова Білорусі, висловив ідею про співпрацю між Євросоюзом і Росією, стверджуючи, що об’єднання цих сил було б дуже впливовим. Він також критикував лідерів країн ЄС, називаючи їх “кульгавими качками” через їхню політику. Лукашенко також підписав закон про штрафи за відсутність картоплі у магазинах в Білорусі. У той же час, президент Росії Володимир Путін заявив, що РФ не захоплює, а повертає “своє” в Україні.

  • Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

    Морська оперативна група НАТО знаходиться у водах Арктики та Крайньої Півночі, щоб продемонструвати відданість Альянсу загальній безпеці в цьому все більш важливому регіоні. Участь у цих діях беруть кораблі та літаки з Постійної морської групи НАТО 1 для забезпечення безпеки та присутності в цій ділянці. Присутність НАТО в регіоні відображає зростання зацікавленості до Арктики через танення льоду, що відкриває нові морські шляхи та доступ до природних ресурсів. Альянс підвищує свою готовність до непередбачених ситуацій та співпрацює з іншими країнами для забезпечення безпеки морських шляхів. SNMG1 є однією з чотирьох морських оперативних груп НАТО, які підтримують оперативну готовність та співпрацю в морській сфері.

  • Розвідка Британії: РФ замінила “вагнерівців” Африканським корпусом в Малі

    Розвідка Британії: РФ замінила “вагнерівців” Африканським корпусом в Малі

    Кремль продовжує усувати загрозу з боку групи Вагнер після заколоту 2023 року. Про це повідомляє Міноборони Британії в соцмережі X (Twitter).
    Військове відомство РФ в червні 2025 року повністю вивело групу Вагнер з Малі та замінило її Африканським корпусом.
    Новий контингент становить близько 2000 військовослужбовців, тоді як раніше на території країни діяло до 2500 тисяч бойовиків Вагнера.
    Росія перекинула понад 100 одиниць важкого озброєння. Включно з основними бойовими танками, РСЗВ і тактичними бомбардувальниками, що суттєво посилило російську військову присутність. Після заколоту Вагнера в червні 2023 року влада Росії переглянула свою тактику. ПВК Вагнера з допоміжної сили МО РФ перетворилася на пряму загрозу режиму.
    Москва відтоді послідовно заміщує бойовиків Вагнера державними структурами. Зокрема, так вже сталося в Сирії в 2023 році, потім у Лівії в 2024 році, а тепер і в Малі.