Реальна кількість малозабезпечених росіян становить 18 мільйонів осіб, повідомляє Служба зовнішньої розвідки.
За інформацією відомства, Росія зіткнулася з серйозними проблемами у постачанні газу на зовнішні ринки. Будівництво газопроводу Сила Сибіру-2, що офіційно нібито погоджено з Китаєм, може зайняти щонайменше десять років.
При цьому навіть ключові елементи угоди – ціноутворення, умови інвестицій та терміни початку поставок – ще не узгоджені.
На завершення будівництва знадобиться близько п’яти років, і ще п’ять років потрібно для нарощування обсягів постачання. Одним із головних гальмівних чинників є вимога Китаю купувати газ за внутрішніми російськими цінами.
Сьогодні Газпром продає газ Китаю в середньому по 248 дол. за тисячу кубометрів – на 38% менше, ніж іншим клієнтам у далекому зарубіжжі, які платять 402 дол. за тисячу кубів. У наступному році ціна для КНР знизиться до 240 дол., що залишатиметься на 37% нижче, ніж для інших покупців Газпрому ( 380 дол.).
У такому вигляді експорт у Китай компенсує лише близько п’ятої частини колишніх постачань до Європи, які після початку повномасштабної війни в Україні скоротилися у 12 разів. Для порівняння: у 1975 році обсяг постачань до ЄС становив 19,3 млрд кубометрів, у 1980 році – вже 54,8 млрд. Перед 2022 роком піковий експорт Газпрому до Європи досягав 200 млрд кубометрів.
На тлі скорочення доходів від експорту газу Уряд Росії готується до радикального перерозподілу бюджетних коштів та планує введення продовольчих сертифікатів для малозабезпечених громадян.
Реальна кількість людей за межею бідності в РФ – приблизно 18 млн осіб. Щоб забезпечити 15-20 млн громадян продуктами за картками, державі доведеться витрачати приблизно 11–15 млрд. дол.
При цьому різке зростання витрат заплановано насамперед на статтю “національна безпека”.
За інформацією відомства, у проєкті Федерального бюджету на 2026 рік видатки з цієї статті збільшаться на 13%, до 48 млрд. дол. На тлі цих витрат малозабезпечені росіяни фактично залишаються без підтримки, а Газпром не може стати джерелом компенсацій, навіть у межах експортних контрактів із Китаєм.
Позначка: Газпром
-
За межею бідності живуть 18 млн росіян
-
У Путіна виникли проблеми із Сі Цзіньпіном – ЗМІ
Російсько-китайські переговори про будівництво нового трубопроводу Сила Сибіру-2 досі не привели до угоди за ключовими параметрами багатомільярдного проекту. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 7 жовтня.
Зазначається, що російському диктатору Володимиру Путіну під час візиту до Китаю у вересні так і не вдалося домовитися з Сі Цзіньпіном про ціну нових поставок, обсяг яких має становити 50 млрд кубометрів на рік. Залишилися не узгодженими також інвестиційні умови проекту та терміни початку прокачування газу.
Навіть якщо угоду вдасться укласти наступного року, будівництво труби займе не менше п’яти років, і ще стільки ж знадобиться, щоб вивести Силу Сибіру-2 на проектну потужність. За словами одного з джерел, у Газпромі не очікують виходу газопроводу на заплановані обсяги раніше 2034-35 рр., якщо постачання стартують 2031-го.
Зараз Газпром качає до Китаю 38 млрд кубометрів газу щорічно – запущеним у 2019 році трубопроводом Сила Сибіру-1. З 2027 року також почнуться постачання далекосхідного маршруту обсягом 12 млрд кубів щорічно.
У середньому, за даними Мінекономрозвитку, газ Газпрому коштує Китаю 248 доларів за тисячу кубометрів. Це на 38% менше, ніж платять інші клієнти Росії у далекому зарубіжжі. Наступного року, згідно з матеріалами проекту бюджету РФ, ціна газу для КНР знизиться до 240 доларів і буде на 37% нижчою, ніж для інших покупців Газпрому.
Нагадаємо, у вересні росЗМІ заявивили, що Газпром та китайська CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум про будівництво трубопроводу Сила Сибири 2 для поставок газу з Ямала до Китаю. Подарунок Китаю. Росія запустить новий газопровід
-
США накладуть санкції на нафтову компанію NIS – президент Сербії
З 1 жовтня США планують ввести санкції проти сербської нафтової компанії NIS, яка належить російським компаніям. Президент Сербії Александар Вучич підтвердив цю інформацію, вказавши, що це може створити проблеми з постачанням сировини через нафтопровід у Хорватії. Введення санкцій може також ускладнити фінансові операції компанії. США вже кілька разів відкладали введення санкцій проти NIS, але цього разу вони планують це зробити.
-
У Росії заявили про атаку на завод Газпрому
У Росії відбулася терористична атака на Газпром нафтохім Салават в Башкортостані. Два безпілотники атакували підприємство, спричинивши пожежу. Охорона підприємства відбивала напад, і зараз триває ліквідація пожежі. За даними влади, загиблих та постраждалих немає, але завдані пошкодження встановлюються. У соцмережах поширили відео пожежі, а журналісти вказали на можливу причетність українських безпілотників до цього інциденту. Газпром нафтохім Салават виробляє різні нафтопродукти і є частиною Газпрому.
-
Китай не підтвердив заяви РФ про газопровід – ЗМІ
У Китаї так і не підтвердили заяви російського диктатора Володимира Путіна про нібито укладену угоду щодо газопроводу Сила Сибіру-2, якою Росія постачала б газ до Китаю. Про це у середу, 3 вересня, пише The Moscow Times.
Про те, що трубопровід, який обговорюється майже 20 років, нарешті буде побудований, у вівторок повідомив голова Газпрому Олексій Міллер. За його словами, у процесі візиту Путіна до Китаю було підписано “юридично зобов’язуючий меморандум”. Зазначалося, що із врахуванням діючих труб обсяги поставок газу зростуть до 106 млрд кубометрів на рік.
У середу заяви Міллера повторив Путін.
“Нарешті, знайшли консенсус сторони, що переговорюються”, – сказав він, завершуючи візит. “Все-таки Газпром одна з наших провідних компаній. У нього з’являються, розширюються нові ринки. В цілому це через Монголію у нас буде 50 млрд (кубометрів). В цілому вийде понад 100 мільярдів кубічних метрів газу”, – сказав Путін.
Однак за три дні поїздки Путіна підтвердження від Китаю так і не було, зазначає The Washington Post. Нічого не сказав про трубопровод Сі Цзіньпін, мовчить про нього й китайська CNPC – покупець газу Газпрому.
Китайські держЗМІ також про газові угоди не писали, зазначає Financial Times. В офіційному комюніке щодо підсумків переговорів Сі, Путіна і Президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха інфраструктуру та енергетичні проекти Сила Сибіру-2 не згадуються.
Заяви Росії про газопровід були “дещо передчасними”, зазначає Віктор Гао, голова Китайського інституту енергетичної безпеки: “Це скоріше (сигнал) про наміри.
“Юридично зобов’язуючий меморандум без ціни і термінів не є фінальною угодою”, – згоден Олександр Габуєв, директор Carnegie Russia Eurasia Center.
“Реальною угодою”, за його словами, стала домовленість качати більше газу по наявних трубах – Силі Сибіру-1 (додатково 6 млрд кубометрів) і Далекосхідному маршруту (2 млрд). Що стосується Сили Сибіру-2, то Китай сигналізував “так, ми зацікавлені, ми приймаємо маршрут через Монголію – але давайте поговоримо про ціну та умови”, пояснив Габуєв FT.
Напередодні повідомлялося, що Путін випросив у Сі експорт північних оленів до Китаю. -
Росія та Китай підписали угоду про будівництво газопроводу Сила Сибири 2
Російський Газпром та китайська CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум про будівництво трубопроводу Сила Сибири 2 для поставок газу з Ямала до Китаю. Про це заявив глава Газпрому Олексій Міллер, передають росЗМІ у вівторок, 2 вересня.
За його словами, за підсумками переговорів у Пекіні, транзитний газопровід проходитиме через Монголію. Очікується, що постачання газу за новою домовленістю здійснюватиметься протягом 30 років обсягом 50 мільярдів кубометрів на рік.
Також досягнуто згоди про збільшення поставок через газопровід Сила Сибіру з 38 до 44 млрд кубометрів на рік.
Що ж стосується валюти розрахунків, то за словами Міллєра вона здійснюється в поточний період – 50% у рублях та 50% у валюті.
Водночас ціна постачання газу для Китаю, за словами глави Газпрому, об’єктивно нижча, ніж для Європи через начебто коротший шлях і нижчі витрати на транспортування.
Раніше повідомлялося, що проєкт газопроводу Сила Сибіру 2, який необхідний, щоб замінити російському Газпрому втрачений європейський ринок, просувається вкрай повільно через позицію, яку зайняв Китай. -
США вшосте відтермінували санкції проти “дочки” Газпрому
США вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. Про це заявила міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович у середу, 27 серпня, повідомляє Reuters.
Відстрочка діятиме до 26 вересня.
“Метою є виключення NIS із санкційного списку Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC)”, – цитує Reuters заяву міністерки.
OFAC спершу запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх структур 10 січня, надавши компанії 45 днів для виходу зі складу акціонерів NIS.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом. -
Суд у Нідерландах арештував активи “дочки” Газпрому
Суд у Амстердамі вирішив арештувати активи компанії Gazprom Neft Middle East (GNME), яка є дочірньою структурою Газпрому нафти. Це сталося через позов інвестора Alcazar Capital Partners, який намагається взимкувати борг уряду Іракського Курдистану. У компанії вважають, що GNME володіє майном, що належить курдському уряду, і це може бути використане для погашення боргів. GNME діяла у Курдистані з 2012 року і була оператором розробки родовища нафти й газу. Alcazar спробувала виконати рішення суду з Кувейта щодо сплати боргу курдським владам, але вони протестували це в Нідерландах. Суд вирішив арештувати майно GNME, відхиливши їхні технічні доводи.
-
Газпром скоротив експорт до Європи до мінімуму за 50 років
У 2025 році Росія продовжує втрачати свої позиції на газовому ринку Європи, де раніше була домінанта з радянських часів. За перше півріччя цього року російський Газпром поставив лише 9,93 млрд кубометрів газу європейським клієнтам, що вдвічі менше, ніж минулого року. Якщо такий темп збережеться, до кінця року обсяг експорту становитиме близько 17 млрд кубометрів – це найнижчий показник з 1970-х років. Газпром цілком припинив транзит газу через Україну у 2025 році. Водночас постачання через Турецький потік зросли на 7%, але цього недостатньо для компенсації втрат від української газотранспортної системи. Це призвело до зменшення видобутку газу в Росії. У першому півріччі 2025 року виробництво газу в країні знизилося на 3,2%, а скрапленого – на 5,2%. Спроби знайти нові ринки для газу також не увінчалися успіхом. Російська влада розглядає можливості використання надлишкового газу всередині країни. Європейський союз відмовився від заборони на імпорт російського скрапленого газу в майбутніх санкціях.
-
У Молдові скасували ліцензію “дочки” Газпрому
Національне агентство енергетики Молдови відкликало ліцензію у компанії Moldovagaz, яка є дочірньою компанією російського Газпрому, що постачає газ. З 1 вересня державна компанія Energocom перейме функції Moldovagaz. Рішення було прийняте з урахуванням складності переходу 800 тисяч споживачів до нового постачальника. До кінця серпня Moldovagaz і Energocom повинні забезпечити безперервне постачання газу. Також НАРЕ має визначити компанію, яка буде постачати газ до Придністров’я. До затвердження нових тарифів Energocom буде використовувати ціни Moldovagaz. Представник Moldovagaz підтвердив отримання рішення про відкликання ліцензії та скасування зобов’язань. Газпром припинив постачання газу до Молдови через невиконання платежів, на що Молдова відповіла загрозою арбітражу. У зв’язку з цим Молдова вирішила націоналізувати активи Газпрому.