Позначка: ГАЗ

  • Доля “Потоків”: як США та РФ хочуть розділити ринок ЄС

    Доля “Потоків”: як США та РФ хочуть розділити ринок ЄС

    Дональд дає Кремлю шанс Ще донедавна Росія тримала половину європейського газового ринку в своїх руках. Але після початку повномасштабного вторгнення баланс сил обвалився. Санкції, зірвані контракти, суди та вибухи на трубопроводах скоротили експорт російського газу до ЄС удесятеро – зі 150 до 15 мільярдів кубометрів на рік.
    Результат: рекордні 12 мільярдів доларів збитків для Газпрому. Найгірший фінансовий показник за всю історію компанії. Падіння експорту змусило кремлівського монополіста масово скорочувати персонал, продавати активи й піднімати тарифи для власних громадян.
    На цьому тлі в Москві з’явилася надія: з поверненням Трампа до Білого дому Путін прагне перезапустити діалог із Вашингтоном, зокрема, щодо відновлення позицій на газовому ринку Європи. І не факт, що Кремль не отримає другий шанс.
    На початку березня 2025 року з’явились приголомшливі публікації в ряді західних ЗМІ. Financial Times писала, що колишній керівник компанії Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг, який особисто знайомий із російським диктатором Володимиром Путіним із часів роботи в таємній поліції Штазі, запропонував США взяти участь у перезапуску Північного потоку-2.
    Зі свого боку Bild повідомляла, що таємні переговори про постачання російського газу до ФРН вів Річард Гренелл, спеціальний посланник Дональда Трампа з особливих доручень. За даними видання, у Швейцарії кілька тижнів тривали секретні переговори про те, як дешевий російський газ може незабаром знову надійти до Німеччини. Така угода між Трампом і Путіним вважається “частиною головоломки” для припинення війни в Україні.
    Пізніше видання Correctiv підвередило, що США ведуть переговори з ФРН та Росією щодо купівлі обох “Потоків”, а також іншої енергетичної інфраструктури. Крім газопроводів, американську сторону цікавить дочірня компанія Роснефти у Німеччині, яка володіє 54% акцій нафтопереробного заводу у Шведті та меншими частками у НПЗ Miro та Bayernoil на півдні ФРН.
    Мовляв, у Вашингтоні планують відновити постачання російських енергоносіїв до Європи після врегулювання війни в Україні.
    У червні обриси американо-російської угоди вималювались ще яскравіше. Стало відомо, що американський бізнесмен Стівен Лінч, наближений до Трампа, планує викупити “Північний потік-2”.
    У травні 2025 року спонсор американського президента погасив борг компанії-оператора “Північного потоку-2” перед кредиторами, зробивши крок до його викупу. У листі до Управління з контролю над іноземними активами США (OFAC) він заявив, що прагне “поглинути і дерусифікувати” газопровід.
    Крім того, він бачить у цьому економічну вигоду: якщо війна закінчиться, Європа може знову захотіти російський газ, і “Північний потік-2” різко зросте в ціні.
    Якщо Лінч викупить газопровід, російський газ може піти до Європи через формально “американський” актив. Це дозволить обійти санкції, що виглядає як прихована підтримка інтересів Кремля.
    Але навіщо це Трампу? Поділити Європу на двох Аналітик енергетичних ринків у компанії ExPro Сергій Коваль в статті для порталу Resurgam нагадує, що Європейський союз є одним з найбільших ринків споживання газу і загалом енергетичних ресурсів у світі. Однак ЄС при цьому не має значних запасів газу для покриття власних потреб. Це зробило його дуже залежним від імпорту. І так вийшло, що найпростішим і найдешевшим був саме ресурс з СРСР (спочатку), а потім з Росії.
    Аналітик зауважує, що плани відмови від російського газу насправді завжди були в Європейському Союзі й ніколи не знімались з обговорення, а війна цей процес прискорила. Однією з альтернатив став газ з Америки. Ще у 2018 році, за першої адміністрації Трампа, було домовлено про нарощування постачання зрідженого природного газу в Європу.
    При цьому, США мають найбільші у світі потужності терміналів ЗПГ, що складає 92,1 млн тонн на рік, і понад 50% всіх цих потужностей вже були направлені на європейський континент, пише Коваль. Саме така направленість і дала можливість у 2023 році досягти значного прогресу в заміщенні російського ресурсу. “Найбільш абсурдним з цього є те, що, здається, хтось в американській владі вирішив, що російський газ в Європі кращий за американський. Проте сама ця історія розкриває ситуацію набагато глибшу за просто бажання постачати енергоносії – сам процес може вказувати на бажання розповсюдити свій вплив і контроль на Європу та підбити владу всього блоку”, – пише Коваль. А Resurgam прямо звертає увагу на важливий залаштунковий процес: спробу Білого дома поділити з Кремлем на двох енергоринок Європи. Аналітик стверджує, що для нової адміністрації Білого дому всі відносини не є не чимось стратегічним, а лише товаром, який можна і треба вигідно продавати, обмінювати тому, хто краще заплатить.
    В статті йдеться, що ЄС – на фінішній прямій, щоб відмовитися від московських енергоресурсів, особливо газу. А Брюссель дійсно пропонує США вигідні контракти на постачання. Але американці не поспішають збільшувати експорт ЗПГ і не хочуть підписувати довгострокові мільярдні контракти. Бо “ціна на газ на європейських ринках на початку 2024 року впала до мінімальних значень з 2021-го, що зробило ринок не таким прибутковим для американських компаній, як ринки Азії”.
    Європейські приватні компанії натомість почали розглядати варіанти закупівлі LNG у Катарі та Алжирі. “Але, як буває в традиційній американській зовнішній політиці, спрацьовує принцип: “Якщо не мені, то нікому”, – пише Resurgam. І на цьому принципі грає російська дипломатія, пишуть аналітики, яка пропонує американцям частки в Північних потоках та, схоже, ще й у Турецькому потоці. Тобто, РФ відновлює/продає по тих же потоках свій газ, але на вході в Європу ці потоки стають “американськими”, і відповідно російський газ під санкції ЄС не потрапляє. І саме Лінч був першим, хто запропонував подібну схему.
    До схожих висновків доходять аналітики FT. Мовляв, завдяки схемі з Кремлем американці хочуть посилити свій вплив на постачання енергоресурсів до Європи, а росіяни – хоча б частково повернутися на європейський ринок.
    Але Європа готова захищатись від обох “союзників”. Роботи – на два роки Єврокомісія не змінила позиції щодо відмови від енергоносіїв з РФ до 2027 року. І вже є перші результати: напередодні в Страсбурзі був презентований проект регламенту, що передбачає поетапну відмову від трубопровідного газу і ЗПГ. У ньому також представлені заходи щодо сприяння повному припиненню імпорту російської нафти до кінця 2027 року.
    За задумом Єврокомісії, далі новий регламент повинен схвалити Європейський парламент і Рада ЄС. Прийняття документа вимагатиме кваліфікованої більшості, тобто в цьому випадку не знадобиться одностайність. Це повинно допомогти уникнути вето деяких країн, наймовірніше, Угорщини та Словаччини.
    Очікується, що заборона на імпорт російського газу за новими контрактами набуде чинності з 1 січня 2026 року. Імпорт за існуючими короткостроковими контрактами буде припинено до 17 червня 2026 року. За винятком газу, що поставляється трубопроводом до країн, які не мають виходу до моря і які пов’язані довгостроковими контрактами. Ці поставки триватимуть до кінця 2027 року. Довгострокові контракти на послуги терміналів ЗПГ для клієнтів з Росії або для підприємств, контрольованих росіянами, також будуть заборонені до кінця 2027 року. Ці обсяги Єврокомісія планує замінити скрапленим природним газом (ЗПГ) з інших регіонів.
    Якщо план реалізують, то вже наприкінці 2027 року Європа не купуватиме в Росії ані трубопровідний, ані скраплений природний газ.
    Втім не варто плекати ілюзій щодо швидкої і одностайної відмови ЄС від російських енергоносіїв. Неочікувано Австрія доєдналась до Словаччини та Угорщини і закликала ЄС бути відкритим до відновлення імпорту російського газу в разі досягнення мирної угоди між Москвою та Києвом.
    Окрім того, Італія, яка імпортувала найбільше російського газу минулого року, в межах закритих переговорів раніше також говорила про варіант відновлення імпорту газу з РФ після закінчення війни.
    Валерія Шипуля

  • Угорщина ветувала план Єврокомісії щодо відмови від енергоносіїв РФ

    Угорщина ветувала план Єврокомісії щодо відмови від енергоносіїв РФ

    Угорщина використала своє право вето на документі Ради Європейського Союзу з енергетики, який закликав до заборони імпорту газу та нафти з Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що енергетична політика є справою національної компетенції, тому Єврокомісія не повинна втручатися. Він вважає, що така ініціатива ставить під загрозу суверенітет та енергетичну безпеку країни, особливо в умовах напруженої ситуації на Близькому Сході. Угорщина пропонує не розглядати цей план взагалі.

  • На Кіровоградщині школи перевіряють на наявність радіоактивного газу

    На Кіровоградщині школи перевіряють на наявність радіоактивного газу

    У в школах Кіровоградської області проводять перевірку укриття на наявність радіоактивного газу – радону. Це робиться з метою забезпечення безпеки дітей під час повітряної тривоги. Головна державна санітарна лікарка області наголошує, що радон може накопичуватись у підвалах і становити загрозу для здоров’я дітей. Тому до початку нового навчального року у всіх шкільних укриттях мають провести вимірювання рівня радону та гама-випромінювання. Мета цих заходів – зробити перебування дітей у школах якнайбезпечнішим.

  • ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ

    ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ

    Європейська комісія планує внести нові заходи для повної відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Вони також розглядають плани поступового виходу з залежності від російської ядерної продукції. Ці заходи потребують значних інвестицій – близько €241 млрд. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, виступають проти цих змін. Європейська комісія прагне повністю позбутися російського ядерного палива до 2030-х років, але для цього потрібно значне фінансування та розвиток внутрішнього ядерного ланцюга постачань. Багато країн ЄС вже розглядають альтернативні джерела постачання ядерного палива, але існують проблеми з конверсією урану та виробництвом деталей для реакторів. Угорщина залишається складним випадком, оскільки уклала контракт з Росією на будівництво нових енергоблоків АЕС. Словаччина також виступає проти відмови від російського палива через можливість підвищення цін та загрозу енергетичній безпеці. У Брюсселі вважають, що поступова відмова від російського ядерного палива допоможе уникнути раптових стрибків цін.

  • Україна зможе імпортувати вдвічі більше газу з Польщі

    Україна зможе імпортувати вдвічі більше газу з Польщі

    Оператори газотранспортних систем Польщі та України вдвічі збільшать гарантовану пропускну потужність – з 6,4 до 12,4 млн м³ добу. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
    Зазначається, що частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
    Оператори ГТС провели переговори та дослідження, спрямовані на визначення потенційних варіантів забезпечення додаткових можливостей транспортування газу до України. І в результаті досягли вищезазначену угоду.
    За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, роль цього маршруту лише зростатиме, адже газотранспортна система Польщі забезпечує доступ до диверсифікованих джерел природного газу, зокрема скрапленого газу з усього світу.

  • В Україні дешевшає газ

    В Україні дешевшає газ

    Газ в Україні дешевшає другий місяць поспіль. Про це повідомляє Міністерство економіки.
    Зазначається, що фактична ціна реалізації газу в Україні в травні 2025 року впала на 3,9% до 15 507 гривень за 1 тис. кубометрів без ПДВ. Однак газ коштує дорожче, ніж у травні минулого року (12 460 гривень).
    Ціни на газ у Європі перебувають на рівні 430 доларів за тисячу кубометрів (17,8 тисяч гривень). З початку року вартість газу в Європі впала на 35%.

  • Україна збільшила темпи закачування газу у ПСГ

    Україна збільшила темпи закачування газу у ПСГ

    У травні цього року в Україні значно зросли обсяги закачування природного газу до підземних сховищ. За даними ExPro, обсяги становили близько 1,1 млрд кубометрів, що є майже у 1,5 раза більше, ніж у травні минулого року. Це зростання пов’язане з підготовкою до опалювального сезону, оскільки Україна мала низькі запаси газу після минулого опалювального сезону. Щоб заповнити сховища, Україна імпортувала газ у значній кількості. Важливо наголосити, що хоча запаси газу залишаються низькими, Україна поступово збільшує обсяги закачування. До початку опалювального сезону необхідно накопичити щонайменше 12,65 млрд кубометрів газу. Також відзначається, що цьогорічні запаси газу є найнижчими за останні 11 років, проте рівень запасів вже поступово збільшується.

  • ЄС готує відмову від російського газу під тиском Польщі

    ЄС готує відмову від російського газу під тиском Польщі

    Європейська Комісія планує оприлюднити правила про поступову відмову від імпорту російського газу до кінця 2027 року. Це рішення прийнято під тиском Польщі, яка вимагає розірвати довгострокові контракти з Росією. Згідно з цими правилами, компаніям Європейського Союзу буде заборонено укладати нові угоди на постачання газу з Росії, а довгострокові контракти мають бути розірвані до кінця 2027 року. Це рішення викликає протести з боку Угорщини, Словаччини, Франції та Бельгії, які імпортують газ з Росії. Однак більшість країн ЄС підтримує ці нові правила.

  • В Україні мало газу: зима може бути важкою

    В Україні мало газу: зима може бути важкою

    Газу вже мало Міністр енергетики Герман Галущенко ще в лютому 2025 року зазначав, що росіяни цілеспрямовано б’ють по газовій інфраструктурі, щоб залишити цивільних українців без опалення під час морозів. Тоді ж у лютому “Укргазвидобування” втратило 50% видобутку газу через російські атаки.
    А Україна завершила осінньо-зимовий період з рекордно низькими запасами газу. За даними Aggregated Gas Storage Inventory, на початку квітня в підземних сховищах було менше 5 млрд куб. м газу, активного – лише 900 млн куб. м.
    Мова йде про обсяг палива, який фізично можна підняти із сховищ (у ПСГ завжди повинен залишатися певний обсяг так званого буферного газу, це близько 4 млрд куб. м для безпечної експлуатації обʼєкта). Для порівняння: рік тому в сховищах залишалося близко 3,5 млрд куб. м активного газу.
    А за даними на 11 травня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу (ПСГ) 11 травня становили 6,02 млрд куб м. ПСГ були заповнені на 19,4%.
    У порівнянні з минулим роком, в травні у сховищах зберігалось на 31,7% або 2,79 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси є найнижчими на 11 травня як мінімум за останні 11 років.
    Причому закачування газу в ПСГ почалося в другій декаді квітня, і зараз його імпорт йде в обсязі 20-21 млн кубометрів на добу, але цього недостатньо.
    Вже 2 червня президент Володимир Зеленський під час онлайн-розмови з журналістами попередив: через масовані атаки Росії на енергетичну інфраструктуру Україна може стикнутися з дефіцитом газу. “Ми втратили якісь можливості. Вони відновлюються. Ми домовились з міністром енергетики, що ми будемо шукати можливості, як закрити цей дефіцит, який може бути, якщо не все відновиться, якщо не зможемо повністю забезпечити газом населення”,- сказав глава держави. За словами Зеленського, наразі Україна вже знайшла джерела для покриття половини потреб, однак ще бракує газу на суму приблизно в один мільярд євро. Норвегія допоможе закрити цей обсяг, якщо Україна відчуватиме дефіцит взимку.
    І не лише ця держава прийде на допомогу. Україна дорого заплатить за імпорт З початку 2025 року Україна імпортувала 1,12 млрд кубометрів газу. Це вдесятеро більше, ніж за аналогічний період минулого року (118 млн кубометрів).
    Причина суттєвого зростання обсягів імпорту газу – потреба в ресурсі на опалювальний сезон 2024−2025 років після пошкодження видобутку внаслідок російських атак у лютому. ЗМІ пишуть, що до середини жовтня Україні необхідно мати в запасі не менше 13 млрд кубометрів газу для безперебійного проходження зимового сезону.
    А видання ЕП, з посиланням на співробітників на ринку, дає різні оцінки щодо імпорту залежно від того, чи буде Росія далі обстрілювати газову інфраструктуру та якими будуть наслідки атак. За найбільш оптимістичним варіантом розвитку подій, імпортувати треба щонайменше 4 млрд куб. м палива, за песимістичним – 8 млрд куб. м.
    Це обійдеться недешево. Як пише ЕП, в останні місяці газ у ЄС коштував 400-500 дол. за тис. куб. м. Якщо відштовхуватися від поточних цін і витрат на доставку, то за 4,5 млрд куб. м доведеться заплатити понад 2 млрд дол. або близько 85 млрд грн.
    Якщо середня річна ціна становитиме близько 350 дол., як торік, то потреба скоротиться до понад 1,5 млрд дол, пишуть аналітики.
    Цікаво, що обсяги імпорту газу до України у травні вже зросли до понад 20 млн куб. м на добу. Основні обсяги надходять із: Угорщини – близько 9,1 млн куб. м/добу (найдешевший маршрут); Польщі – 5,9 млн куб. м/добу; Словаччини, яка повернулась як маршрут імпорту з 15 травня – від 0,4 до 5,2 млн куб. м/добу.
    Хто ж ще може стати іпортером газу в Україну? Ексміністерка енергетики Ольга Буславець в своєму Facebookповідомила, що наша держава найближчим часом може розпочати імпорт газу по Трансбалканському коридору. Імпортуватися в Україну буде американський LNG (скраплений природний газ – ред.).Цей маршрут дасть змогу додатково імпортувати близько 3 млн кубометрів газу на добу.
    Експерти вже міркують, яким буде опалювальний сезон 2025-2026. Чи буде тепло взимку В інтерв’ю Телеграфу народний депутат від фракції Слуга народу, член парламентського комітету з питань енергетики і ЖКП Сергій Нагорняк розповів, що в кінці грудня 2024 року – на початку січня 2025 року росіяни перемкнули свій фокус ракетних атак на газовидобувну і газопідготовчу інфраструктуру. Україна, за його словами, втратила деякі об’єкти. На їхнє відновлення може піти від 6 до 9 місяців, а на деякі – від 18 до 36 місяців, причому за наявності фінансового ресурсу і відповідного обладнання, пояснив нардеп.
    Якщо Росія не припинить свої обстріли влітку, є ризик, що частина України взимку буде без газу, заявив Нагорняк.
    Україна ризикує увійти в опалювальний сезон 2025–2026 років із браком газу, підтверджує і генеральна менеджерка з безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко. Це відбудеться, якщо не буде забезпечено потрібних темпів закачування і стабільного фінансування імпорту.
    За її словами, оптимістичний сценарій передбачає накопичення 15 млрд м³ газу в підземних сховищах. У цьому разі, зазначає Лапенко, країна буде “добре підготовлена до зимового періоду навіть в умовах зовнішніх викликів”.
    Середній сценарій передбачає досягнення минулорічного рівня – 13 млрд м³. Такий сценарій дозволить покрити базові потреби, однак залишає менше простору для маневру в разі кризи, зазначила експертка.
    Найважчий сценарій, за її підрахунками, передбачає накопичення лише 11–12 млрд м³. Обсяг імпорту – до 2 млрд м³, з імовірною потребою в додаткових закупівлях узимку за вищими цінами.
    За її словами, Україна має інструменти для покращення ситуації. Серед них: залучення приватного сектору до роботи на газовому ринку через розвиток біржової торгівлі та прозорих умов, укладання довгострокових контрактів, використання механізмів спільних закупівель, активізація закачування вже із червня, а також забезпечення зовнішнього фінансування через гранти, кредити й держгарантії. На думку DiXi Group, залучення приватних трейдерів, прозорий ринок і зміцнення інфраструктури можуть стати вирішальними чинниками для проходження опалювального сезону без нових криз.
    На думку ж cпівзасновника Фонду енергетичних стратегій Юрія Корольчука, поки що критичної ситуації у власному видобутку газу поки немає. Він не виключає, що заявами про дефіцит блакитного палива населення поступово готують до підвищення цін на газ.
    Втім нагадаємо, що вартість газу для населення офіційно заморожена: вона буде на нинішньому рівні ще щонайменше до 30 квітня 2026 року. Корольчук теж має сумніви, що влада буде підвищувати тариф на газ – він наразі, за словами експерта, повністю покриває всю собівартість.
    Валерія Шипуля

  • Через обстріл Краматорська майже 3 тисячі абонентів залишилися без газу

    Через обстріл Краматорська майже 3 тисячі абонентів залишилися без газу

    Російськийобстріл Краматорська минулої доби призвів до серйозних пошкоджень у системі газопостачання міста. Про це інформує Краматорська міська рада у вівторок, 3 червня.
    Зазначається, що було пошкоджено розподільчий газопровід високого тиску. Внаслідок цього сталося загоряння, яке було видно з різних районів Краматорська.
    Без газу залишились 2788 абонентів у селищі Ясногірка, а також одне відділення радгоспу Ясногорівський.
    Аварійна бригада Краматорського управління газового господарства оперативно локалізувала надзвичайну ситуацію.
    Нині фахівці очікують на покращення безпекової ситуації, щоб розпочати ліквідацію пошкоджень та якнайшвидше відновити подачу газу.
    “Просимо абонентів державного сектору перекрити газові крани на газових приладах. Абонентів приватного сектору міста – перекрити запірний пристрій на газопроводі-вводі до будинку. Також наголошуємо, що пуск газу після завершення ремонтних робіт буде здійснюватися спеціалістами Краматорського УГГ. Самовільне відновлення газопостачання є порушенням правил безпеки систем газопостачання. Не наражайте себе та своїх близьких на небезпеку”, – зазначили у Донецькоблгазі.
    Раніше Володимир Зеленський попередив, що через російські масовані атаки в Україні є дефіцит газу на достатньо велику суму.
    РФ скинула авіабомбу на Краматорськ, двоє поранених