Позначка: ГАЗ

  • Україна домовилась про нові поставки американського СПГ

    Україна домовилась про нові поставки американського СПГ

    Нафтогаз та польська компанія Orlen уклали угоду про постачання до 300 млн кубометрів американського скрапленого природного газу до України. Голова НАК Сергій Корецький назвав це угоду стратегічним кроком і відзначив, що вона дозволить забезпечити додаткові обсяги газу в опалювальний сезон через атаки Росії. Також угода передбачає кредитне плече для постоплати поставлених обсягів, яке допоможе покрити дефіцит ліквідності в поточний момент. З початку 2025 року Нафтогаз разом з Orlen імпортував понад 400 млн кубометрів американського скрапленого газу до України.

  • Україна знову почала отримувати газ Трансбалканським коридором

    Україна знову почала отримувати газ Трансбалканським коридором

    Україна відновила імпорт газу через південний Трансбалканський маршрут. У середу, 5 листопада, Україна отримала 1,1 млн кубічних метрів газу з цього маршруту, після того як у вівторок було імпортовано 0,78 млн кубічних метрів газу. Трансбалканський маршрут з’єднує Україну з терміналами ЗПГ у Греції через Молдову, Румунію та Болгарію. Це відновлення постачань газу через цей коридор стало можливим через знижку на транзит маршрутом Route 1, яку затвердили молдовські та румунські оператори на шість місяців до кінця квітня 2026 року.

  • Експорт російського газу впав до показників за часів Брежнєва

    Експорт російського газу впав до показників за часів Брежнєва

    Експорт російського газу до Європи продовжує оновлювати мінімуми за понад 50 років. Газпром за січень–жовтень поточного року прокачав європейським клієнтам 14,7 млрд кубометрів. Про це свідчить оцінка Reuters, що ґрунтується на статистиці Турецького потоку.
    Порівняно з тим же періодом 2024 року (26,6 млрд. кубометрів) експорт до Європи обвалився ще на 45% через припинення контракту на транзит через Україну.
    З поточними темпами прокачування за підсумками року газовий експорт із РФ до ЄС може становити близько 18 млрд кубометрів. Таким чином це буде найнижчий обсяг з початку 1970-х, коли генеральний секретар СРСР Леонід Брежнєв домовився про перший контракт на постачання в Австрію.
    У 1975 році в Європу надійшло 19,3 млрд кубометрів російського газу, в 1980 – 54,8 млрд кубометрів, на початку 1990-х – 110 млрд кубів.
    Рекорд постачань був встановлений у 2018-19 рр., коли Газпром качав у європейські країни 170-180 млрд кубометрів, або 80% усього газу, проданого в далеке зарубіжжя.
    З того часу обсяги обвалилися вдесятеро – газовий бізнес Газпрому став збитковим.
    Торік видобуток і продаж газу принесли Газпрому 1,076 трильйона рублів чистого збитку – тобто в середньому 20,6 млрд рублів на тиждень, 2,94 млрд рублів на день, або 122 млн рублів на годину.
    Газпром теоретично міг би продавати за кордон 500 млрд кубометрів газу, вважають аналітики Інституту енергетичних досліджень РАН.
    Проте за минулий рік йому вдалося відправити на експорт 81 млрд кубів, а цього року, навіть після запуску на повну потужність Сили Сибіру, експорт зменшиться до 78 млрд кубометрів, прогнозує БКС.

  • У Полтавській області атаковано газовидобувний об’єкт

    У Полтавській області атаковано газовидобувний об’єкт

    У ніч на суботу в Полтавській області сталася пожежа на газовидобувному об’єкті через російську атаку. На щастя, немає повідомлень про постраждалих. Для гасіння пожежі було залучено 22 одиниці техніки та 93 рятувальники. Пожежу вдалося ліквідувати о 06:02.

  • Опалювальний сезон залежить від імпорту газу, на який треба гроші – експерт

    Опалювальний сезон залежить від імпорту газу, на який треба гроші – експерт

    В Україні сьогодні немає жодного регіону, який можна вважати повністю захищеним від енергетичних ризиків. Про це в ефірі телеканалу Київ 24 заявив Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього.
    За його словами, через обстріли у жовтні ситуація з газом суттєво погіршилася і тепер залежить від імпорту.
    “Нині опалювальний сезон залежить від поставок газу, тому що той обсяг газу, який вважався буде достатнім для проходження зими разом з власним видобутком, цей обсяг був накопичений. Але в жовтні були пошкодження газово-видобувній потужності і ми взимку будемо, банально, видобувати менше. Тобто треба компенсувати втрату цього видобутку імпортом. Купити газ і імпортувати його сьогодні – не проблема, ключове питання гроші – чим за цей імпорт заплатити”, – каже Андріан Прокіп
    Згідно з даними EXPro найбільше газу влітку було імпортовано з Угорщини, Словаччини, Польщі та Трансбалканського напрямку. Цікаво, що у нещодавній статті The Guardian повідомила про те, що Угорщина та Словаччина наразі найбільшими імпортерами російського газу в ЄС.
    Раніше CEO компанії Smart-Holding Іван Герасимович заявив, що підприємства групи готові відновити видобуток українського газу протягом 48 годин з моменту отримання необхідних дозволів. За його словами команда і обладнання знаходяться у режимі постійної готовності, тому запустити видобуток можливо за два дні після розблокування ліцензій. Це може дати країні 18-20 млн кубометрів газу на місяць.
    А напередодні стало відомо, що Україна виконала план із закачування газу – 13,2 млрд кубометрів накопичено в сховищах. До кінця опалювального сезону 2025/2026 років потрібно додатково імпортувати трохи більше 4 млрд кубів газу. Наразі Нафтогаз оцінює потребу в коштах для продовження імпорту газу в 1,9 млрд євро.

  • Україна виконала план із закачування газу

    Україна виконала план із закачування газу

    У підземних сховищах газу (ПСГ) України накопичено 13,2 млрд кубометрів “блакитного палива”, що відповідає планам уряду. Про це сказав голова правління Нафтогазу Сергій Корецький на брифінгу, повідомляє Укрінформ у вівторок, 28 жовтня.
    “Нафтогаз, згідно з розпорядженням уряду, накопичив 13,2 млрд кубометрів газу в підземних сховищах. Тобто, на 100% виконав поставлене урядом завдання”, – заявив він.
    Корецький розповів, що компанія витратила на закачування газу близько 1 млрд доларів власних коштів та близько 1,5 млрд доларів залученої допомоги від партнерів. Такий обсяг фінансування був зумовлений потребою збільшити імпорт газу через наслідки російських атак на газовидобуток.
    Наразі Нафтогаз оцінює свою потребу в коштах для продовження імпорту газу в 1,9 млрд євро.
    “Значну частину ми вже забезпечили”, – зауважив керівник компанії.
    Він додав, що Нафтогаз продовжує відновлювати видобуток. Цей процес не може бути одночасним і швидким, але він триває постійно.
    Також Корецький повідомив, що Україні до кінця опалювального сезону 2025/2026 років для сталого його проходження потрібно додатково імпортувати трохи більше 4 млрд кубів газу.

  • РФ всьоме за місяць атакувала потужності Нафтогазу

    РФ всьоме за місяць атакувала потужності Нафтогазу

    Російські агресори всьоме за поточний місяць атакувала цивільну газову інфраструктуру в Україні. Про це повідомив Нафтогаз у вівторок, 28 жовтня.
    “Цієї ночі ворог завдав удару по цивільних об’єктах газової інфраструктури групи Нафтогаз на Полтавщині. Це вже сьома цілеспрямована атака з початку жовтня”, – йдеться у повідомленні.
    Вказано, що люди не постраждали. Зараз на місці удару працюють фахівці: оцінюють наслідки та приступають до відновлення.
    “Жодного військового значення атаковані Росією об’єкти не мають”, – заявили у Нафтогазі і додали, що єдина мета цих ударів – лишити українців без газу та тепла.

  • США запровадили санкції проти нафтового сектору Росії

    США запровадили санкції проти нафтового сектору Росії

    Міністерство фінансів США ввело санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії. Вони стали найжорсткішим кроком Вашингтона у цьому секторі за останні два роки. Якими можуть бути наслідки для країни-агресора та чи продовжить США посилювати санкційний тиск на РФ? Кого стосуються санкції До чорного списку Міністерства фінансів США потрапили державна корпорація “Роснєфть”, приватний холдинг “Лукойл” та понад тридцять їхніх дочірніх структур. “З огляду на відмову президента Путіна покласти край цій безглуздій війні, Міністерство фінансів вводить санкції проти двох найбільших нафтових компаній Росії, які фінансують військову машину Кремля”- наголосив міністр фінансів США Скотт Бессент. Під ударом опинилися не лише виробничі, а й логістичні ланки, що забезпечують видобуток, транспортування та морський експорт сирої нафти.
    Серед компаній, які підпали під обмеження, фігурують “Лукойл-Пермь”, “Лукойл-Западная Сибирь” , “Лукойл-Калининградморнефть” – три ключові філії, що відповідають за видобуток нафти в основних басейнах країни. Разом вони щороку переробляють понад 40 млн т сировини, або близько 15% загального російського видобутку.
    До санкційного списку також внесено Куйбишевський нафтопереробний завод потужністю понад 7 млн т, який забезпечує пальним центральні регіони Росії, а також Rosnefteflot і Prime Shipping – операторів танкерного флоту, що контролюють перевезення нафти через Новоросійськ, Приморськ і Калінінград.
    За оцінками партнерів Razom We Stand, аналітиків CREA, саме ці компанії забезпечують близько третини морських перевезень російської нафти, що дає Кремлю щонайменше 1,5–2 млрд дол. доходу на місяць. Санкції – це політичний сигнал Більшість експертів вважають, що санкції проти “Лукойла” та “Роснефті” важливі, але не призведуть до негайних переговорів. “Ділова столиця” пише, що до всіх попередніх санкцій Росія пристосовувалася протягом 3-4 місяців. Ці не стануть виключенням.
    Проте збільшення видобутку нафти країнами Перської затоки та часткова зміна позиції Індії можуть зробити ці санкції набагато складнішими для РФ.
    Також варто звернути увагу, що можливості викуповувати надлишки російської нафти (якщо Індія зменшуватиме закупівлі) не безлімітні. А тому з великою долею імовірності Росія може зіткнутися в перспективі 2-4 місяців з серйозним обвалом нафтових надходжень (якнайменше 10-15%). Але для цього мають збігтися всі фактори.
    Та навіть за таких обставин це не означає, що Путін сяде за стіл переговорів вже завтра. Поки ці санкції – відкладена в часі проблема. І саме так до неї ставиться Путін. Крім іншого, він знає: в певний момент Захід скаже: “Ми не можемо допустити повного приниження РФ”.
    Як пише Уніан, експерти як у США, так і в ЄС визнають обмежений характер нових санкцій. “Роснєфть” і “Лукойл” давно не мають прямих контрактів із американськими контрагентами, а більшість їхніх експортних угод обслуговуються через банки в Китаї, Індії, ОАЕ та Туреччині.
    Без запровадження вторинних санкцій проти покупців російської нафти – передусім індійських та китайських нафтопереробників – нові обмеження залишатимуться радше політичним сигналом, ніж економічним ударом.
    Водночас ефект санкцій має різноспрямований характер. З одного боку, потенційне скорочення обсягів продажу може поступово обмежити експортні доходи Росії, особливо якщо вторинні санкції ускладнять логістику для “тіньового флоту”. З іншого – вже наявне зростання цін на нафту може частково або навіть повністю компенсувати втрати у фізичних обсягах експорту. За підрахунками Bloomberg Energy Intelligence, підвищення середньої ціни Brent на 4 дол. за збереження нинішніх обсягів експорту приносить Росії додатково близько 28 млн дол. щодня – суму яка може нівелювати початковий вплив санкцій у короткостроковій перспективі.
    Таким чином, крок Вашингтона є радше попереджувальним жестом, що демонструє готовність США повернутися до активнішої санкційної політики у сфері енергоресурсів. Реальний вплив стане відчутним лише у випадку, якщо США зможуть переконати своїх союзників приєднатися до обмежень, а також запровадять контроль за покупцями російської нафти поза межами “Великої сімки”. Інакше нові санкції ризикують залишитися лише символічним нагадуванням про те, що фінансова та логістична ізоляція Росії залишається незавершеною. Чи посилюватимуть США санкції надалі залежить від ЄС Відомо, що США можуть не зупинитися на запровадженні санкцій проти нафтової галузі РФ, там розробляють нові пропозиції щодо тиску на РФ. “Адміністрація президента США Дональда Трампа підготувала додаткові санкції, які можуть застосувати до ключових сфер російської економіки, якщо російський диктатор Володимир Путін продовжить вести війну в Україні”, – пише Reuters. Деякі з додаткових санкцій, які підготували США, спрямовані на банківський сектор РФ та інфраструктуру, які використовуються для постачання нафти на ринок.
    Також відомо, що деякі законодавці відновлюють спроби просунути давно застряглий двопартійний законопроєкт про санкції проти Росії. За словами одного зі співрозмовників видання, Трамп готовий підтримати цей пакет.
    Проте США спочатку хочуть, щоб ЄС посилила свій тиск на РФ.
    Один високопоставлений американський посадовець розповів Reuters, що хотів би, щоб європейські союзники зробили наступний великий крок щодо РФ, який може полягати у додаткових санкціях або митах.
    Своєю чергою один з високопоставлених чиновників ЄС наголосив, що ЄС буде складніше ввести повні блокувальні санкції проти “Лукойлу”, ніж США, адже ця компанія сильно повʼязана з європейською економікою. Відомо, що “Лукойл” володіє нафтопереробними заводами у Болгарії та Румунії, а також маж розгалужену мережу автозаправних станцій по всьому континенту. “Я думаю, що нам потрібно знайти спосіб розірвати зв’язки… перш ніж ми зможемо ввести повні санкції”, – додав чиновник ЄС. Поки не ясно, чи справді Вашингтон зробить якісь нові кроки проти РФ у найближчому майбутньому, проте очевидно, що адміністрація США має добре розроблений набір інструментів для подальшого підвищення ставок після того, як Трамп вперше з моменту повернення на посаду ввів санкції проти Росії. Реакція Росії Президент РФ Володимир Путін відреагував на нові санкції проти РФ з боку США.
    Він заявив, що нові санкції США “мають серйозний характер” та матимуть наслідки для РФ, проте нібито не несуть глобальної загрози для російської економіки. “На російському економічному самопочутті санкції США проти “Роснєфті” та “Лукойлу” не позначаться”, – сказав він. Путін додав, що такі санкції “не зміцнюють” російсько-американські відносити.
    Своєю чергою спецпредставник РФ Кирило Дмитрієв заявив, що санкції американського лідера не вплинуть на Росію, а навпаки обернуться зростанням цін на заправках у США. “Вони абсолютно ніяк не вплинуть на економіку Росії, вони просто призведуть до зростання цін на автозаправках у США”,- вважає він. За словами Дмитрієва, причина полягає в тому, що ціни на нафтових ринках вже зросли і будуть рости далі. Тому позиції Байдена, помилкові наративи Байдена, які намагаються нав’язати адміністрації Трампа, ми бачили, що вони ніколи не спрацьовували, – наголосив спецпредставник РФ.
    Водночас експерти вважають позитивним сигналом для України запровадження санкцій проти нафтової галузі РФ з боку США. Зокрема, старший науковий співробітник в американському аналітичному центрі “Рада з міжнародних відносин” Ліана Фікс каже, що минулого разу США знадобилася зустріч на Алясці, щоб усвідомити, що з російського боку немає гнучкості. Цього разу це усвідомлення відбулося до зустрічі, що є хорошим сигналом.
    Вікторія Хаджирадєва

  • США чекають відмови Угорщини від російських енергоносіїв

    США чекають відмови Угорщини від російських енергоносіїв

    Сполучені Штати Америки чекають відмови Угорщини від російської нафти та газу. Про це заявив посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ефірі телеканалу Fox News, уривок з якого був опублікований в YouTube.
    За його словами, США сподіваються від таких країн, як Угорщина, Словаччина і Туреччина план з позбавлення залежності від російських енергоносіїв.
    США навіть готові допомогти Угорщині позбавитись залежності від російських нафти і газу, запевнив Вітакер.
    “Ви знаєте, Угорщина, на відміну від багатьох своїх сусідів, не розробила жодних планів і не вжила жодних активних заходів. Тому ми будемо продовжувати працювати з ними, а також з їхніми сусідами, такими як Хорватія та інші країни, які можуть допомогти їм відмовитися від російських енергоносіїв”, – наголосив американський дипломат.

  • Молдова і Румунія зробили Україні “подарунок” до опалювального сезону

    Молдова і Румунія зробили Україні “подарунок” до опалювального сезону

    Молдова вирішила вдвоє знизити тариф на транзит газу в Україну на період опалювального сезону 2025-2026 років. Про це повідомив сайт Національної агенції з регулювання енергетики Молдови.
    Затверджені зміни передбачають, що протягом шести місяців (листопад 2025 р. – квітень 2026 р.) тариф на транспортування газу буде знижено на 50%.
    Це спільна ініціатива операторів газотранспортних систем Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України.
    У повідомленні зазначається, що 50% зниження тарифів на транспортування газу запровадив також і румунський оператор газотранспортної системи.
    “Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення постачання природного газу до України…
    Цим рішенням Республіка Молдова зміцнює свою роль регіонального транзитного коридору, сприяючи транспортуванню природного газу з Греції в Україну та сприяючи диверсифікації маршрутів і джерел постачання”, – йдеться в повідомленні.