Новий пакет санкцій ЄС проти Росії буде без серйозних обмежень на енергоносії з країни-агресора, а Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти через мита США. Чому так важко злізти з російської “газової голки”? ЄС істотно не обмежить продаж енергоносіїв РФ 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ не міститиме нових серйозних обмежень на продаж енергоносіїв, які фінансують війну Росії проти України. Про це стало відомо виданню Politico від європейських дипломатів. “Взявши на себе зобов’язання поступово відмовитися від імпорту нафти і газу, ЄС все більше усвідомлює, що саме Вашингтон, а не Брюссель, має найкращі можливості для посилення тиску”,- пише видання. За словами чотирьох європейських дипломатів, які на умовах анонімності розповіли про закриті переговори, новий раунд санкцій, як очікується, не включатиме нових серйозних обмежень на продаж російських енергоносіїв.
19 пакет має бути оприлюднений наступного місяця і буде спрямований проти суден “тіньового флоту” РФ та компаній, які допомагають Росії обходити чинні правила
Проте найболючіші наслідки для Москви настануть, якщо будуть введені вторинні санкції проти компаній або країн, які ведуть бізнес з Росією. Але реальний вплив цих санкцій буде відчутний саме з боку США. Чому ЄС не відмовляєтьсяповністю від енергоносіїв РФ В Україні хотіли б, аби ЄС відмовились від закупівель російської нафти через посередників. Тоді б країни ЄС завдали б економіці Росії більш нищівного удару. Але навряд чи вони це зроблять. “ЄС міг би, тобто комерційні підприємства ЄС могли б перестати купувати російську нафту через посередників. Але це призведе до істотного подорожчання нафтопродуктів на ринках країн ЄС”, – зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко в ефірі телеканалу FREEДOM. На жаль, ЄС має історичну залежність від енергоносіїв з РФ та відповідну інфраструктуру. Протягом десятиліть Росія була найбільшим постачальником газу, нафти та вугілля для ЄС. Ця залежність була обумовлена економічною вигодою та розгалуженою мережею трубопроводів, що з’єднують Росію з європейськими країнами. Швидко замінити таку інфраструктуру та знайти альтернативні джерела постачання в таких обсягах практично неможливо.
Водночас не всі країни ЄС однаково залежать від російських енергоносіїв. Деякі країни, особливо в Східній та Центральній Європі (наприклад, Словаччина), є вкрай залежними від російського газу через історичні контракти та відсутність доступу до інших джерел. Повна відмова для них могла б спричинити колапс їхньої економіки та соціальну кризу.
Відмова від російських енергоносіїв, особливо в умовах обмеженості альтернативних джерел, призведе до різкого зростання цін на енергію. Це, своєю чергою, викличе інфляцію, що боляче вдарить по кишенях європейських громадян та зробить європейську промисловість менш конкурентоспроможною. Уряди ЄС змушені балансувати між підтримкою України та забезпеченням економічної стабільності у своїх країнах.
Навіть коли ЄС запроваджує санкції, Росія знаходить шляхи їхнього обходу завдяки “тіньовому флоту” танкерів, які перевозять нафту без західного страхування та перероблюванню російської нафти в Індії та Туреччині, які потім продають готові нафтопродукти до Європи.
Також в середині ЄС існують внутрішні розбіжності. У деяких країнах-членах ЄС є політичні сили, які виступають проти повного ембарго на російські енергоносії, посилаючись на економічні ризики. Ці розбіжності заважають прийняттю єдиного, жорсткого рішення.
Попри вищезазначені труднощі, ЄС не сидить склавши руки. Так, станом на 2024 р. ЄС повністю припинив імпорт російського вугілля, а частка нафти знизилася з 27% до 3%, частка газу – з 45% до 13%. Також європейські країни активно шукають альтернативних постачальників, таких як США (СПГ) та Норвегія.
Крім того, ЄС інвестує у у вітрову та сонячну енергетику, щоб зменшити загальну залежність від викопного палива, в тому числі російського. ЄС розробив план REPowerEU. Вінпередбачає повну енергетичну незалежність від Росії шляхом прискорення енергетичного переходу. Індія лише трохи скоротить закупівлі російської нафти Нафтопереробні заводи Індії, які входять до числа найбільших покупців російської нафти, планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначає агентство, це часткова поступка Вашингтону на тлі тиску і майбутнього підвищення тарифів США. Водночас Індія сигналізує, що не має наміру розривати зв’язки з Москвою.
За даними джерел, державні та приватні переробники, включно з RelianceIndustries, закуповуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на добу з жовтня. Для порівняння, у першій половині року середній обсяг становив 1,8 млн барелів на добу.
Позначка: ГАЗ
-
ЄС не введе серйозних обмежень на енергоносії з РФ
-
Нафтогазовий гігант США веде таємні переговори щодо повернення у РФ – ЗМІ
Американська корпорація ExxonMobil веде таємні переговори з російською Роснєфтю щодо повернення на російський ринок. Про це у вівторок, 26 серпня, повідомило видання The Wall Street Journal.
Зазначається, що найбільший виробник нафти у західних країнах готується продовжити інвестування у проєкт Сахалін-1, яке було перервано після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За даними видання, перемовини про це з росіянами у форматі за зачиненими дверима з боку Exxon вів старший віцепрезидент компанії Ніл Чапмен. Роснєфть представляв виконавчий директор Ігор Сєчін.
Водночас CEO компанії Даррен Вудс зустрічався у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом та домовлявся про те, що адміністрація США сприятиме поверненню Exxon до капіталовкладень у РФ.
Зазначається, що Росія максимально зацікавлена у швидкому відновленні зв’язків з Exxon для порятунку своєї економіки. Роснєфть та Exxon, за словами людей, знайомих з ситуацією, зберігали таємний канал зв’язку упродовж всієї повномасштабної війни. ExxonMobil – американська нафтова та газова компанія, яка займається розвідкою, видобутком, переробкою та продажем нафти, газу та хімікатів у всьому світі. -
Росія зриває підготовку до зими – Зеленський
Країна-агресор Росія намагається зірвати підготовку України до зими. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере в Києві в понеділок, 25 серпня.
“Росія намагається зірвати нашу підготовку до зими, завдаючи ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. Це стосується не тільки генерації електрики, генерації тепла, але й видобутку нашого природного газу. Тому ми надзвичайно цінуємо допомогу, яку Норвегія надає Україні саме для закупівлі газу”, – заявив він.
За словами Зеленського, минулого року щонайменше мільйон українських сімей мали тепло в оселях завдяки співпраці з Норвегією.
“Цього року виклики також значні. Вже є рішення Норвегії щодо підтримки наших закупівель газу, і дуже розраховуємо на наступні кроки Норвегії”, – додав він. -
У Москві стався вибух поряд із штаб-квартирою ФСБ
У Москві стався вибух у магазині іграшок, розташованому неподалік штаб-квартири ФСБ, на Луб’янській площі. Внаслідок інциденту загинула одна людина, а ще кілька отримали травми. Про це в неділю, 24 серпня, повідомило агентство Reuters.
Причиною вибуху, як повідомив мер Москви Сергій Собянін, стало несправне газове обладнання, зокрема балон із газом для повітряних куль.
За даними департаменту охорони здоров’я російської столиці, вибух стався на третьому поверсі Центрального дитячого магазину. Двоє постраждалих були госпіталізовані, одному надали допомогу на місці. З будівлі, де розміщені магазини, ресторани та кінотеатр, була проведена евакуація.
Російські Telegram-канали стверджують, що серед постраждалих опинився співробітник ФСБ, чию службову сумку знайшли на місці події. Його дружина розповіла, що чоловік отримав серйозні травми ніг і перебуває в стані штучної коми. Ймовірно, він прийшов до магазину з сусідньої будівлі на обід.
Цей інцидент – не єдина надзвичайна подія в Москві останнім часом. У ніч на 17 серпня сталася велика пожежа біля станції Щербинка. Вогонь охопив близько 600 квадратних метрів, знищивши склади, кафе, пекарню та перекинувшись на сусідні будівлі.
Крім того, в ніч на 14 серпня Сил оборони України влучили дронами по найбільшому нафтопереробному заводу ТОВ Лукойл-Волгограднафтопереробка. Та атака також призвела до великих пожеж.
-
В Угорщині назвали строки відновлення нафтопроводу Дружба
Ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у соцмережі Х, поговоривши з першим заступником міністра енергетики РФ Павлом Сорокіним.
“Цей удар ще серйозніший, ніж попередні, оскільки Україна використовувала не тільки безпілотники, а й ракети. Мій російський колега запевнив мене, що вони відновлять маршрут постачання, якнайшвидше, але ремонт але ремонт триватиме щонайменше п’ять днів”, – пожалівся угорський чиновник.
Він також висловив надію, що Єврокомісія “нарешті скористається цим часом”, щоб виконати свою обіцянку та “дати відсіч” спробам України нібито “заблокувати постачання нафти” Угорщині.
У понеділок ЗМІ повідомили про нічний удар ЗСУ по одній із підстанцій нафтопроводу Дружба, що забезпечує прокачування нафти для Угорщини та Словаччини. Сійярто заявив, що відповідальність за призупинення постачань з Росії “лежить на Києві”. Він поскаржився, що нафтопровід зазнав атаки втретє за короткий проміжок часу.
Сійярто та голова МЗС Словаччини Юрай Бланар направили листа на адресу Європейської комісії із закликом гарантувати безпеку постачань.
Як відомо, ніч на 13 серпня ЗСУ вже атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Тоді Мадяр заявляв, що перекачка нафти із Росії в Європу через нафтопровід Дружба зупинилася на невизначений термін.
Однак згодом пошкоджену діляну полагодили й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Українського філантропа зі США підозрюють у розкраданні газу
В Україні відомого американського бізнесмена, філантропа українського походження підозрюють у в організації схеми розкрадання природного газу угорської компанії-постачальника майже на 5 млн євро. Про це у четвер, 21 серпня, повідомили в Офісі генпрокурора.
Зазначається, що події розпочалися наприкінці 2018 – на початку 2019 року. Схема оборудки мала виглядати таким чином щоб створювати або купувати компанії з доброю репутацією, призначати фіктивних директорів, укладати контракти з великим постачальником газу, накопичувати борги, продавати газ кінцевим споживачам і привласнювати виручку, а щоб уникнути відповідальності, ховати гроші в статутному капіталі фірм, контрольованих доньками та дружиною.
За даними слідства, підозрюваний за допомогою своїх знайомих вийшов на європейську компанію – постачальника і став укладати рамкові контракти. Спочатку все виглядало законно: газ постачався на кілька підконтрольних компаній в період з березня 2019 по 2020 рік.
Далі платежі припинилися, хоча газ від європейського постачальника продовжував надходити. Слідство встановило, що газ продавався через мережу посередників, у тому числі фіктивних фірм. Виручені гроші перераховувалися на рахунки родини підозрюваного.
Ці кошти вливалися в статутний капітал однієї з компаній, де учасниками стали доньки підозрюваного, а також фірми, контрольовані дружиною та доньками.
Також слідство встановило, що лише з липня 2020 по січень 2021 статутний капітал одного із підприємств зріс майже у сто разів.
“Наразі за результатами досудового розслідування йому повідомлено про підозру в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб”, – повідомили в Офісі генпрокурора.
Вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу. -
Російський удар по Полтавщині: що це означає
Російська армія вночі 19 серпня масштабно атакувала Полтавську область. Під удар потрапили об’єкти енергетичної інфраструктури. Міністерство енергетики України вже підтвердило атаку кількома крилатими ракетами та ударними безпілотниками. Масований наліт Спочатку росіяни атакували райони Лубнів та Кременчука “шахедами”. Близько третьої ночі ворог вдарив по Кременчуку балістичними ракетами Іскандер-М.
Згодом злетіли стратегічні бомбардувальники Ту-95 і випустили групу крилатих ракет. Близько 05:25 у Кременчуку пролунала серія потужних вибухів, повідомлялося про роботу ППО.
Також, за інформацією місцевих ЗМІ, в Лубнах прогриміли щонайменше 30 вибухів. Атака на ГТС Який саме об’єкт був атакований у Лубнах офіційно не називається. Проте саме тут знаходиться компресорна станція Лубни, яка розташована на магістральному газопроводі “Шебелинка-Диканька-Київ”.
Ця компресорна станція забезпечує підтримку тиску в газопроводі для транспортування природного газу.
Магістральний газопровід “Шебелинка-Диканька-Київ” є важливою частиною газотранспортної системи України, що забезпечує постачання газу з родовищ у Харківській області до споживачів у Київській області та інших регіонів. КС Лубни є однією з компресорних станцій, які розташовані вздовж цього газопроводу і необхідні для підтримки його роботи.
В Міненерго повідомили, що “один із виробничих об’єктів газотранспортної системи України” в Полтавській області одночасно атакували кілька десятків дронів.
“Попередньо встановлені пошкодження наземної інфраструктури об’єкта. Фахівці вже здійснюють технічне обстеження обладнання та оцінюють обсяг збитків”, – говориться в повідомленні.
Загалом, у Лубенському районі унаслідок атаки без світла залишилися 1471 побутових та 119 юридичних абонентів. Удар по Кременчуку Окрім Лубен масовану атаку росіян пережив Кременчук. Міненерго підтверджує, що основний удар прийшовся по нафтопереробній інфраструктурі.
“Внаслідок атаки виникли масштабні пожежі… Ворог продовжує системні терористичні атаки проти енергетичної інфраструктури України, що є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права”, – говориться в повідомленні відомства.
За інформацією соцмереж, дим від пожежі вже досягає сусідніх міст – його видно від Кривого Рогу до Херсона.
За словами мера Віталія Малецького, у Кременчуку пролунали десятки вибухів. Під ударом опинилися об’єкти енергетичної та транспортної інфраструктури. Інформацію про наслідки ще встановлюють.
Малецький подякував силам ППО, які відбивали атаку, та рятувальникам ДСНС, що одразу розпочали ліквідацію пожеж.
Окрім цього на території міста виявляють нерозірвані касетні боєприпаси з російських ракет. Малецький закликав мiстян у разі виявлення таких предметів не підходити до них і не торкатися, оскільки боєприпаси можуть вибухнути в будь-який момент, а також попередити про небезпеку дітей. Відповідь за Дружбу? Російське Міноборони підтвердило удар, але цинічно заявило, що било нібито по інфраструктурі Збройних сил України.
Паралельно з цим, ворожа атака може бути спрямована на те, щоб вивести з роботи газопровід, який постачає паливо для низки областей України, в тому числі й для Київської області.
Окрім цього, не виключено, що нічна атака – це відповідь Москви на удар по нафтоперекачувальній станції Микольське в Росії, який зупинив роботу нафтопроводу Дружба. -
Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану
Україна продовжує переговори з Азербайджаном щодо нових постачань газу та обговорює можливість його закачування у підземні сховища нерезидентами. Про це повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук під час презентації Програми дій уряду в Києві, передає Інтерфакс-Україна.
За її словами, сторона Азербайджану в цьому зацікавлена. Новий контракт може бути підписаний ще до початку опалювального сезону.
Міністерка уточнила, що тривають технічні консультації щодо проєктів використання українських газових сховищ країнами-партнерами, а також видобутку в межах Українсько-американського фонду відбудови.
“Ми працюємо з партнерами, в нас зараз тривають технічні консультації і щодо проєктів з нашими газовими сховищами, щоб збільшувати частку країн-партнерів в їхньому використанні, і щодо проєктів з видобутку в рамках фонду відбудови”, – зауважила Гринчук.
Вона також наголосила, що Україна близька до виконання плану уряду накопичити щонайменше 13,2 млрд куб. м газу до початку опалювального сезону, але сподівається на більші обсяги.
“Може бути більше. Ми на це дуже розраховуємо. Хоча дуже обережні в своїх прогнозах, тому що під час атак на газотранспортну інфраструктуру дійсно було втрачено і великий відсоток видобутку, і постраждало транспортування. Втім, великий відсоток пошкодженого обладнання відновлено. Зараз ми наздоганяємо ті темпи, які втратили за період, коли відновлювали об’єкти ‘Нафтогазу’”, – пояснила міністерка.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2025 року група Нафтогаз уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією SOCAR Energy Ukraine, що входить до групи SOCAR. Газ було вперше поставлено тестово Трансбалканським коридором за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон. -
ЄС з початку року імпортував з РФ скраплений газ на 4,5 млрд євро
Європейський Союз продовжує імпортувати скраплений природний газ з Росії. Про це свідчать дані статистичного агентства ЄС Eurostat, передає Spiegel.
Зазначається, що у першій половині 2025 року ЄС імпортував з РФ скраплений природний газ на суму приблизно 4,48 мільярда євро. Це на 29% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Загалом за перші шість місяців цього року було імпортовано СПГ на суму близько 26,9 млрд євро. Більша частина цієї суми – приблизно 13,7 млрд євро – припала на Сполучені Штати. За даними Єврокомісії, США вже були найбільшим постачальником СПГ до ЄС минулого року, на них припадало майже 45% від загального обсягу імпорту.
На відміну від викопних видів палива, таких як нафта і вугілля, ЄС ще не запровадив газових санкцій через залежність. Газ продовжує надходити до ЄС у вигляді скрапленого природного газу через трубопровід “Турецький потік”.
За даними ЄК, у 2024 році поставки газу з Росії становили майже 19% всього імпорту. За даними статистичного агентства ЄС Eurostat, минулого року з Росії було імпортовано природного та переробленого газу на суму 15,6 млрд євро. Для порівняння, зі США надійшло газу на суму 19,1 млрд євро. -
Норвегія виділяє Україні $100 млн
Уряд Норвегії 15 серпня оголосив, що надає Україні 1 мільярд норвезьких крон (98,29 мільйона доларів) на імпорт газу, щоб забезпечити його достатню кількість для країни перед настанням зими. Про це повідомляє Devdiscourse.com.
Зазначається, що цей крок є важливою підтримкою з боку Норвегії для України у зв’язку з загрозою енергопостачання через триваючі геополітичні виклики, і підкреслює готовність надати допомогу Україні в умовах гострої потреби в енергоносіях.
В уряді Норвегії повідомили, що нова допомога є доповненням до попередньої суми в розмірі 1 млрд норвезьких крон, виділеної на імпорт газу в березні 2025 року.
Як очікується, загальна сума допомоги Норвегії Україні у 2025 році забезпечить постачання газу приблизно для одного мільйона сімей протягом опалювального сезону 2025–2026 років. Кошти будуть використані для закупівлі газу західних постачальників. Як і раніше, гроші надходитимуть через Європейський банк реконструкції та розвитку, а отримувачем є державна газова компанія України Нафтогаз.
Імпорт газу буде спрямований на споживання та створення резервних запасів на випадок подальших атак РФ на газову інфраструктуру.
Норвегія з 2022 року загалом виділила Україні 4,6 млрд норвезьких крон на закупівлю газу.