Президент Франції Емманюель Макрон скликав зустріч у форматі Сен-Дені, яка відбудеться 8 січня в Єлисейському палаці. На зустрічі обговорюватимуться питання безпеки, пов’язані з війною в Україні. До участі запрошені високопосадовці та лідери політичних партій Франції. Головною темою буде ситуація в Україні та гарантії безпеки після завершення війни. Засідання є продовженням зустрічі Коаліції охочих, яка відбулася 6 січня в Парижі, де була укладена декларація з гарантіями безпеки для майбутнього миру в Україні. У саміті взяли участь представники 27 країн, включаючи президента України Володимира Зеленського та американських делегатів.
Позначка: Франція
-
ЗМІ назвали можливе число миротворців від партнерів
Британія та Франція планують розгорнути до 15 тисяч військовослужбовців в Україні на випадок укладення мирної угоди. Початково планувалося надіслати 10 тисяч військових, але через обмеженість ресурсів це число скоригували до менше ніж 7,5 тисяч. Франція також погодилася взяти участь у розгортанні військ, які будуть діяти переважно у західних регіонах України. Німеччина також готується до можливого розгортання сил поблизу України. Військові дії будуть залежати від результатів мирних переговорів. Планується, що британські та французькі військові допоможуть у підготовці українських сил, а також контролюватимуть створення захищених об’єктів для зберігання озброєння та військового оснащення. Ці заходи спрямовані на зміцнення обороноздатності України. Політичні лідери вважають, що Володимир Путін не порушить домовленостей про припинення вогню, оскільки це може мати серйозні наслідки. Прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції та президент України вже підписали декларацію про наміри з розгортання військ в Україні у разі укладення мирної угоди. На саміті Коаліції охочих у Парижі було узгоджено запуск системи гарантій безпеки для України, що включатиме підтримку Збройних Сил України та інші заходи у разі загрози з боку Росії.
-
Франція готується до можливих дій США щодо Гренландії
Франція разом зі своїми партнерами розробляє план заходів у випадку можливого захоплення Гренландії Сполученими Штатами. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив про це в середу. План обговорять на зустрічі з представниками Німеччини та Польщі 7 січня. Раніше Білий дім повідомив про те, що президент США Дональд Трамп розглядає різні варіанти контролю над Гренландією, включаючи можливе застосування військової сили. Ці плани викликали обурення з боку європейських країн.
-
Джордж Клуні змінив громадянство і наразився на шквал критики Трампа
Американський актор Джордж Клуні та його дружина – правозахисниця Амаль Клуні разом з дітьми отримало громадянство Франції. Новина про це викликала гостру реакцію у президента США Дональда Трампа, який накинувся на подружжя з критикою. Дісталося від Трампа також Франції повідомило у четвер, 1 січня, видання Politico.
Зазначається, що французька влада офіційно надала громадянство подружжю та їхнім дітям 26 грудня. Процес був ініційований міністром закордонних справ Франції Жан-Ноелем Барро, який звернувся з відповідним клопотанням до Міністерства внутрішніх справ. Громадянство було надано за спеціальною процедурою citoyen émérite, яка дозволяє надавати французький паспорт іноземцям, що роблять винятковий внесок у міжнародний авторитет Франції та її економічні зв’язки.
У листі Барро зазначив, що родина Клуні постійно проживає на півдні Франції, де навчаються їхні діти, а також підтримує тісні особисті та професійні зв’язки з країною. Він підкреслив благодійну діяльність подружжя та заявив, що вони “уособлюють цінності солідарності, свободи й творчості, які Франція просуває у світі”. Також у документі наголошується, що професійна діяльність Джорджа Клуні приносить “значні фінансові вигоди”, від яких виграє французька кіноіндустрія.
Новина про громадянство стала відома напередодні Нового року й викликала гостру реакцію Дональда Трампа. У дописі в соцмережі Truth Social він назвав Джорджа та Амаль Клуні “двома з найгірших політичних провісників усіх часів” і заявив, що Франція, громадянами якої вони стали, “переживає серйозну кризу злочинності через жахливе управління імміграцією”.
Трамп також висміяв політичну діяльність актора, згадавши його підтримку Демократичної партії США. У липні 2024 року Клуні опублікував колонку в The New York Times, у якій закликав тодішнього президента Джо Байдена відмовитися від участі в президентських перегонах після невдалих дебатів із Трампом. Менш ніж за два тижні Байден зняв свою кандидатуру.
Посилаючись на цей епізод, Трамп написав, що Клуні “відмовився від Байдена під час збору коштів”, а згодом підтримав “інших яскравих кандидатів”, які, за його словами, ведуть демократів до поразки. Трамп також зневажливо висловився про кінокар’єру актора, заявивши, що Клуні “отримав більше публічності завдяки політиці, ніж за свої небагаточисельні й дуже посередні фільми”.
Джордж Клуні й Амаль Клуні є засновниками Фонду справедливості Клуні, який надає безкоштовну правову допомогу у справах, пов’язаних із захистом свободи слова та прав жінок у понад 40 країнах. У Європі діяльність фонду та громадянська позиція актора неодноразово викликали конфлікти з російською владою та прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, якого Клуні публічно називав символом “злості й ненависті”.
У США Клуні багато років має тісні зв’язки з Демократичною партією та відігравав помітну роль у тиску на Джо Байдена з вимогою вийти з президентської кампанії 2024 року. Його конфлікт із Трампом триває не перший рік: ще у квітні президент США називав актора “фейковою кінозіркою”.
Надання громадянства Клуні викликало дискусії й усередині Франції. Делегована міністерка при МВС Марі-П’єр Ведренн заявила, що ця процедура її “бентежить” і що вона “надсилає хибний сигнал”, пообіцявши перевірити обставини ухвалення рішення. -
У Франції планують заборонити соцмережі до 15 років
У французькому парламенті розглядається законопроєкт про заборону соціальних мереж для осіб віком до 15 років з 1 вересня 2026 року. Автори проєкту посилаються на дослідження про небезпеку залежності, кібербулінгу, шкідливого контенту та серйозних проблем зі сном. Про це інформує le Monde у четвер, 1 січня.
Згідно з документом, рішення щодо якого може бути ухвалене вже у січні, посилюється також заборона на використання мобільних телефонів в освітніх закладах: ними не можна буде користуватися навіть у старших школах. Натомысть у початкових та середніх школах заборона діє вже з 2018 року.
Франція орієнтується на приклад Австралії, котру у грудні першою у світі запровадила заборону соціальних мереж для дітей. Там підлітки можуть користуватися такими платформами, як TikTok, Instagram або Snapchat, лише з 16 років. Уряд у Канберрі говорить про “історичний перелом заради захисту психічного здоров’я”.
За даними ВООЗ, 11% підлітків мають проблеми з самоконтролем у використанні соціальних мереж. Дослідники вбачають зв’язок соцмереж із депресіями, падінням успішності у школі та негативним сприйняттям власного тіла.
У майбутньому заборонити соціальні мережі можуть і в інших країнах. Наприклад, у Німеччині більшість уже виступає за заборону соцмереж для підлітків молодше 16 років. Згідно з опитуванням INSA для Bild, 60% респондентів виступають за заборону, 24% – проти. Міністерка у справах сім’ї Карін Прин вимагає відповідної реакції.
Нагадаэмо, депутати Європарламенту ухвалили резолюцію, що закликає заборонити дітям до 16 років користування соціальними мережами.
У Данії дітям до 15 років заборонили доступ до соцмереж -
Макрон анонсував нові зобов’язання щодо України
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Європа має прискорити розбудову власної оборони та взяти на себе конкретні зобов’язання щодо захисту України. Про це він сказав у середу, 31 грудня, у своєму новорічному телевізійному зверненні до французів, передає Укрінформ.
Макрон зазначив, що війна Росії проти України залишається ключовим чинником нестабільності на європейському континенті.
“Війна продовжує лютувати на європейській землі з особливою інтенсивністю відтоді, як Росія вирішила здійснити нову агресію проти України – вже майже чотири роки тому”, – підкреслив французький лідер.
За його словами, світ спостерігає повернення імперій та підрив міжнародного порядку. Макрон наголосив на захисті “нашої незалежності та наших свобод”, виступаючи за прискорення розбудови європейської оборони.
“Європейська оборона вже давно є предметом дискусій. Вона почала формуватися, і у 2026 році це прискориться, починаючи з 6 січня в Парижі, коли численні європейські та союзні держави візьмуть на себе конкретні зобов’язання щодо захисту України та забезпечення справедливого та міцного миру на нашому європейському континенті “, – заявив президент Франції.
Він вважає, що Франція тримається непохитно, оскільки є сильною “своїми інституціями, своїми державними службами, своїми збройними силами, які є найефективнішими в Європі”.
Еммануель Макрон також загадав три побажання на цей новий рік: єдність, сила та незалежність, надія.
“Наша історія вчить нас, що ми можемо подолати все, протистояти будь-чому, якщо знаємо, як залишатися єдиними. Тому ніколи не забуваймо, що наші причини жити разом щодня сильніші за те, що може нас розділити”, – наголосив він.
Макрон також запевнив, що буде на роботі до останньої секунди свого терміну у 2027 році та зробить усе, щоб президентські вибори, на яких він вже не може балотуватися, відбулися без будь-якого іноземного втручання.
Це було вже дев’яте та передостаннє новорічне звернення Макрона до Франції перед його останнім повним роком на президентській посаді.
Нагадаєм, у середу секретар РНБО Рустем Умєров провів розмову з партнерами зі США й Європи, за підсумками якої анонсував велику зустріч щодо безпеки України за участі понад 10 країн. -
Мілан планує трансфер молодого гравця з чемпіонату Франції
Гравець Анже Сідікі Шериф привернув увагу Мілана.
“Россонері” продовжують шукати нападника, аби укріпити свою атакуючу лінію. ЗМІ неодноразово повідомляли про інтерес Мілана до українського форварда Артема Довбика або гравця Манчестер Юнайтед Джошуа Зіркзе, але “чорно-червоні” знайшли ще одну альтернативу для зміцнення.
За даними журналіста Саші Тавольєрі, Мілан зв’язався з Анже стосовно 19-річного француза. Зазначається, що “россонері” також ведуть переговори з агентами гравця.
Як відомо, у цьому сезоні Шериф зіграв 16 матчів і забив 4 голи. Він є найкращим бомбардиром команди в чемпіонаті Франції. -
Гарантії безпеки для України: Макрон анонсував зустріч “коаліції рішучих”
Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про плановану зустріч країн “коаліції рішучих” в Парижі, де планується обговорити внески кожної держави у систему безпекових гарантій для України. Він повідомив про це у соцмережі. Макрон також зазначив, що відбулася розмова з президентом України Володимиром Зеленським та американським президентом Дональдом Трампом, після чого відбулася окрема розмова лише з Зеленським. За його словами, сторони досягають прогресу у питанні безпекових гарантій, які є важливими для миру в регіоні. Зустріч Зеленського та Трампа відбулася в Мар-а-Лаго, а потім було проведено відеоконференцію з європейськими лідерами. Український президент підбив підсумки зустрічі з Трампом, вказавши на узгодження документів у рамках мирного пакету, але питання Донбасу залишається невирішеним.
-
Лідери світу і представник РФ прокоментували зустріч Зеленського та Трампа
Після зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом, європейські лідери висловили позитивну оцінку прогресу у мирних переговорах. Після закритих перемовин між делегаціями обох країн, відбулася відеоконференція з європейськими партнерами. Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про плани провести зустріч Коаліції охочих для узгодження конкретного внеску кожної країни у побудову миру. Європейські лідери, включаючи президента Польщі, Франції та голову Єврокомісії, підтримали мирний процес та висловили надію на припинення війни. У свою чергу, представники Ірландії, Нідерландів та Чехії також висловили підтримку України і закликали до подальшого посилення тиску на Росію для припинення конфлікту. Керівництво Європейської комісії та спецпредставник Путіна також висловили свою позитивну думку щодо прогресу у переговорах.
-
Макрон прокоментував візові санкції США
Президент Франції Емманюель Макрон прокоментував візові обмеження США щодо європейських діячів, засудивши Вашингтон.
Глава Франції назвав обмеження проти європейських діячів “рівнозначними залякуванню та примусу”, котрі ставлять під загрозу цифровий суверенітет Європи.
Макрон нагадав, що цифрові правила ЄС були прийняті Європейським парламентом і Радою в результаті демократичного та суверенного процесу. Вони застосовуються в межах Європи для забезпечення справедливої конкуренції між платформами, не націлені на жодну третю країну та гарантують що те, що є незаконним офлайн, лишається незаконним і в онлайн-середовищі.
Також він зауважив, що ці норми не застосовуються поза межами Європи.“Спільно з Європейською комісією та нашими європейськими партнерами ми продовжимо захищати наш цифровий суверенітет і регуляторну автономію”, – додав він.
Раніше Європейська комісія відреагувала на санкції, які вели 24 грудня США проти одного з колишніх єврокомісарів та кількох представників європейських організацій з протидії дезінформації за нібито “цензуру”.
ЄК засудила рішення США запровадити обмеження на в’їзд для п’яти європейських громадян, зокрема, для колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
Зауважимо, що США 24 грудня запровадили санкції проти колишнього єврокомісара з цифрових послуг Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб, які борються з дезінформацією у ЗМІ та соціальних мережах. Вашингтон звинуватив їх у нібито “зусиллях з примусу до цензури”.
Під санкції також потрапили керівник Center for Countering Digital Hate (CCDH) Імран Ахмед, керівник Global Disinformation Index (GDI) Клер Мелфорд, керівник та засновник HateAid Анна-Лен фон Ходенберг та співголова HateAid Жозефіна Балон.
Бретон – один з творців європейського Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який змушує неєвропейські цифрові платформи, в тому числі американські, додержуватися європейського законодавства.
Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи.
Додамо, що Єврокомісія наклала на X штраф у 120 млн євро за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Після чого Ілон Маск закликав “розпустити” Євросоюз після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X.