Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, навіть попри те, що інфляція значно зросла у травні. Рішення підтримали всі члени Комітету з монетарної політики НБУ. Інфляція весною перевищила 15% через погані погодні умови, що вплинули на врожаї. НБУ очікує, що інфляція почне знижуватися в червні. Хоча більшість експертів вважає, що підвищення інфляції у травні є тимчасовим. Однак є ризики для цін, такі як можливі втрати врожаїв через погодні умови, зміни валютних курсів і геополітичні турбулентності. Фінансові аналітики очікують, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступне перегляд облікової ставки заплановано на липень, коли буде вирішено, чи готовий НБУ повернутися до пом’якшення монетарної політики у другій половині 2025 року. НБУ раніше тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив залишити її на поточному рівні.
Позначка: Фінанси
-
Конгрес США заблокував додаткові 300 млн доларів на допомогу Україні
Комітет Палати представників з питань асигнувань схвалив оборонний бюджет США на 2026 фінансовий рік. Він передбачив видатки на оборону на рівні 2025 року та відмовився виділяти додаткові 300 мільйонів доларів на допомогу Україні. Про це повідомляє BreakingDefence.
Оборонні витрати США у 2026 році становитимуть 832 мільярди доларів, що відповідає оборонним витратам поточного року. Видатки потенційно можуть збільшити до 1 трильйона доларів коштом не використаних фінансів, виділених на інші цілі.
Серед іншого США можуть витратити у наступному році 13 мільярдів доларів на протиракетну оборону і космічні програми, пов’язані з протиракетним щитом Золотий купол, 8,5 мільярдів доларів на 69 винищувачів F-35 і 36,9 мільярдів доларів на суднобудування, зокрема, на два есмінці класу Арлі Берк, які не були включені в плани Пентагону.
Конгресмени не підтримали поправку до проєкту оборонного бюджету, яка передбачала збільшення допомоги Україні на 300 мільйонів доларів.
Голова комітету Палати представників з питань асигнувань Том Коул перед голосуванням застеріг, що збільшення фінансування для України нібито може призвести до провалу оборонного бюджету, оскільки деякі республіканці виступатимуть проти поправки. Також він додав, що демократи не підтримають оборонний бюджет через консервативну політику закладену в ньому.
“Я кажу це як людина, яка послідовно підтримує Україну. Я написав законопроект для найбільшого пакету допомоги, і моя думка щодо цього не змінилася, але політика є практичною… Я хочу схвалити оборонний законопроект, і я не зацікавлений в тому, щоб розділити тих, хто його підтримає”, – пояснив свою позицію конгресмен.
Як ми вєже писали, Україна готується до сценарію, за якого США можуть скоротити постачання систем протиповітряної оборони через перегляд оборонного бюджету на 2026 рік.
Допомогу від США скоротять: як це вплине на війну -
Резерви України відступили від рекордної позначки
За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн. -
У Казахстані запустили криптокарти для безготівкових розрахунків
У Казахстані стартував проект із впровадження криптовалютних карток, які дозволять громадянам розраховуватися цифровими активами в режимі реального часу. Про це повідомила пресслужба Національного банку країни.
До пілотного проєкту підключилися п’ять банків Казахстану – Народний, Forte, Freedom, RBK і Altyn.
“Через криптокарти цих банків, якщо у вас є криптогаманець на біржі, будь то Binance або інші біржі, які на МФЦА (Міжнародний фінансовий центр Астана – ред.) зареєстровані, ви можете безперешкодно миттєво переказувати кошти і оплачувати будь-які товари, роботи та послуги по всьому Казахстану, не тільки в МФЦА”, – пояснив голова Нацбанку Тимур Сулейменов.
На початку червня Нацбанк запустив проект криптокарт з прив’язкою до гаманців на криптобіржах МФЦА. За допомогою криптокарт можна здійснювати покупки онлайн і через термінал, а також знімати готівку.
Міжнародний фінцентр Астана – територія з особливим податковим, валютним, візовим режимом у столиці Казахстану, створена з метою залучення інвестицій в економіку. У МФЦА діють 11 криптобірж.
-
Європейський Центробанк знизив ключові ставки вперше за п’ять років
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію. -
Європейський Центробанк увосьме знизив процентні ставки
Правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) ухвалило рішення знизити три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів. Зокрема депозитна ставка, яка є головним інструментом грошово-кредитної політики, з 11 червня становитиме 2,00%. Про це повідомляє пресслужба ЄЦБ у четвер, 5 червня.
У рішенні наголошується, що коригування ставки відбулося на основі оновленої оцінки інфляційних перспектив, динаміки базової інфляції та ефективності впливу монетарної політики.
Додамо, Рада керуючих встановила основну ставку рефінансування на рівні 2,15%, депозитну ставку – 2%, а ставку маржинального кредитування – на рівні 2,40%.
“Інфляція наближається до середньострокової цілі у 2% і, згідно з базовим сценарієм нових макроекономічних прогнозів Євросистеми, становитиме в середньому 2,0% у 2025 році, 1,6% у 2026-му та 2,0% у 2027-му”, – мовиться у повідомленні.
Прогноз реального зростання ВВП для єврозони становить 0,9% у 2025 році, 1,1% у 2026-му та 1,3% у 2027-му. Очікується, що зростання підтримуватиметься державними інвестиціями в інфраструктуру й оборону, а також підвищенням реальних доходів і стійким ринком праці.
Перегляд у бік зниження порівняно з березневими прогнозами на 0,3% як для 2025, так і для 2026 років в основному відображають очікування нижчих цін на енергоносії та зміцнення євро.
Водночас ЄЦБ наголосив, що рішення ухвалюватимуться “від зустрічі до зустрічі”, залежно від економічних даних. Інструменти регулятора залишаються гнучкими в разі потреби забезпечити цільову інфляцію. -
Ілон Маск закликав позбавити ООН фінансування
Підприємець Ілон Маск закликав позбавити фінансування Організацію Об’єднаних Націй після слів генерального секретаря організації Антоніу Гутерріша про загрозу цифрових платформ. Бізнесмен написав про це у вівторок, 3 червня, у платформі X.
“Позбавте ООН фінансування”, – йдеться в пості.
Так Маск відповів на публікацію іншого користувача соціальної мережі, в якій йшлося, що Гутерриш “оголосив війну свободі слова”.
До публікації прикріплено фрагмент брифінгу, під час якого генсек ООН заявив, що цифрові платформи використовуються для “підриву науки, поширення дезінформації та ненависті до мільярдів людей”. Гутерріш назвав це глобальною загрозою та закликав до “чітких та скоординованих дій”.
У відповідь на заклик Маска, речник ООН Стефан Дюжаррік коротко заявив: “Фінансуйте ООН”.
-
В Україні діють нові ліміти на грошові перекази
З 1 червня в Україні стартували нові обмеження при переказі грошей з картки на картку. Ліміт щомісячних переказів було зменшено з 150 тисяч гривень до 100 тисяч гривень. Це рішення прийняли найбільші банки країни, які підписали меморандум ще у грудні 2024 року. Нові правила стосуватимуться всіх видів переказів, включаючи карткові та платежі за реквізитами. Однак, клієнти з підтвердженими джерелами доходів, такі як зарплатні клієнти банків чи волонтери, можуть мати інші обмеження на основі підтвердженого доходу. Для клієнтів з високим рівнем ризику ліміт залишається на рівні 50 тисяч гривень на місяць. Нагадаю, що ці зміни були заплановані ще у 2024 році, коли було підписано меморандум про посилення фінмоніторингу та нові обмеження щодо карткових переказів.
-
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року
Голова Міноборони Великобританії, Джон Хілл, заявив, що країна планує витрачати 3% свого ВВП на оборону до 2034 року. Це підвищення витрат зумовлене вимогами США та НАТО, які закликають країни-члени збільшити оборонні витрати. Британський прем’єр Кір Стармер раніше оголосив про плани витрачати 2,5% ВВП на оборону до квітня 2027 року, а до 2034 року планує досягти 3%. Переговори щодо збільшення цільового показника оборонних витрат НАТО з 2% до 3% від ВВП розпочалися минулого року після перемоги Дональда Трампа на виборах у США. Генсек НАТО Марк Рютте навіть запропонував план збільшення витрат до 5% ВВП для членів блоку.
-
Україна втрачає мільярди через тіньову економіку
За даними народного депутата Данила Гетманцева, тіньова економіка в Україні складає 800-900 мільярдів гривень на рік, що становить від 30 до 50% економіки. В окремих галузях цей показник може сягати навіть 60%. Він вважає, що ця ситуація стримує розвиток країни, але виведення економіки з тіні може стати додатковим джерелом фінансування для української армії. Гетманцев вважає, що за рахунок заходів з детінізації в 2025 році можна отримати додаткові надходження до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень. Він також зауважив, що надходження до бюджету від іноземних IT-компаній, які надають електронні послуги в Україні, зросли на 1,8 мільярда гривень у порівнянні з попереднім роком, склавши практично 7 мільярдів гривень за перші п’ять місяців 2025 року.