Уряд вирішив збільшити суму державної фінансової допомоги для людей, які купують українські товари, на 37 мільйонів гривень. Цю суму збільшення вони взяли, зменшивши видатки на часткову компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання на ту ж саму суму. Таке рішення було ухвалено в постанові від 7 листопада 2025 року. Зміни до цієї постанови внесені у червні 2025 року. Таким чином, планується збільшити видатки на допомогу покупцям українських товарів до 2,437 мільярдів гривень, а видатки на компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання зменшити до 163 мільйонів гривень з 200 мільйонів.
Позначка: Фінанси
-
Виплати Нацкешбеку відновлять наступного тижня
Програма Національний кешбек не припинена, але виплати за серпень затримали через технічні процедури. Міністр економіки Олексій Соболев заявив, що учасники отримають гроші у повному обсязі наступного тижня, оскільки тривають фінальні процедури перед початком виплат. Затримка сталася через те, що кількість учасників програми перевищила очікування уряду. Соболев наголосив, що програма є ефективним інструментом підтримки українського виробництва і отримала багато запитів на продовження та розширення.
-
Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки
Глава Всесвітнього економічного форуму Борґе Бренде висловив обурення щодо можливої фінансової нестабільності у світовій економіці через три “бульбашки”, що активно формуються на ринках. Він вказав на ризики, пов’язані з криптовалютами, штучним інтелектом та зростанням державного боргу. Бренде підкреслив, що штучний інтелект, хоч і приносить певні переваги, може викликати соціальні проблеми, зокрема, збільшення безробіття у великих містах. Однак він зауважив, що технологічні зміни також можуть позитивно вплинути на економіку, сприяючи підвищенню продуктивності та покращенню добробуту суспільства.
-
Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду
У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.
За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.
Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.
За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.
Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.
На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.
З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.
З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.
Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.
-
В Одесі перевірять використання комунальними службами коштів за три роки
У місті Одеса заплановано провести повний аудит комунальних структур з метою усунення дублювання функцій, зменшення витрат та виявлення можливостей для економії. Очільник міського виконкому Сергій Лисак видалив відповідне доручення, в якому зазначено, що потрібно покращити управлінські процеси, ефективно використовувати бюджетні кошти та готуватися до нового бюджетного року. Кожен департамент має протягом трьох тижнів розробити план економічного розвитку на 2026 рік та представити аналіз використання коштів за попередні роки. Також планується перевірити всі договори оренди комунального майна та об’єднати ветеранські структури для більш ефективної підтримки ветеранів.
-
Доходи держбюджету України підскочили на 40%
У жовтні надходження податків та інших платежів до держбюджету України значно зросли порівняно з минулим роком. Зокрема, збільшення склало 41,6% або 53,4 млрд гривень, до 181,8 млрд грн. Ці дані були оприлюднені Мінфіном. У жовтні минулого року Україна отримала 38 млрд грн грантової допомоги, що також суттєво вплинуло на цифри. Найбільші платежі надійшли від Державної податкової служби, зокрема: податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, акцизний податок, податок на прибуток підприємств та рентна плата. Також значну суму надійшло від Держмитслужби. Усього за жовтень 2025 року до держбюджету надійшло 251,7 млрд грн. Національний банк висловив побоювання, що дефіцит електроенергії може сповільнити економічне зростання, а уряд Росії підтвердив уповільнення економічного зростання вже третій квартал поспіль.
-
Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування
Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян -
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз погодився надати фінансову підтримку Україні у 2026 та 2027 роках. Цю новину він оприлюднив у своєму Telegram-каналі після засідання Європейської Ради. Зеленський зауважив, що ЄС гарантує допомогу країні не лише на наступний рік, а й у наступному після нього. Також було вирішено заморозити російські активи та використовувати їх для захисту від агресії Росії. Президент також зазначив про роботу над новими санкціями проти РФ та підтримку обмежень для інших європейських країн, що не є членами ЄС. Зауваживши важливість економічних заходів для припинення війни, Зеленський підкреслив необхідність обмеження постачання товарів з Росії.
-
Ринок скінів Counter-Strike 2 обвалився на $2 млрд після оновлення гри
Ринок скінів у грі Counter-Strike 2 зазнав великого обвалу через оновлення від розробників Valve. Це оновлення змінило механіку створення рідкісних предметів, зокрема скінів на ножі та рукавиці. Гравці тепер можуть створювати надзвичайно рідкісні предмети зі скінів “надсекретної” якості, що призвело до стрімкого падіння цін на ексклюзивні скіни у 2-3 рази. Наразі ринок ще не стабілізувався, і загальна вартість скінів впала майже на 30%. Гравці різним чином відреагували на цю ситуацію, деякі вважають її змовою, подібною обвалу ринку криптовалют, тоді як інші сподіваються на відновлення ринку після адаптації до нових умов.
-
НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних у п’ятий раз поспіль. Регулятор пояснив, що прийняття такого рішення є доцільним у зв’язку з посиленням проінфляційних ризиків. Нацбанк наголосив на важливості підтримки попиту на гривневі інструменти для заощаджень, контролю інфляційних очікувань та стійкості валютного ринку. Регулятор також підкреслив, що не дивлячись на зниження інфляції, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зростають. НБУ планує підтримувати жорсткі монетарні умови і відтермінувати зниження облікової ставки до періоду, коли ціновий тиск стане стабільнішим. У цілому, Нацбанк удосконалив свій прогноз інфляції на наступні роки і готовий реагувати на зміни у ціновій динаміці.