Позначка: Фінанси

  • Податкові надходження до держбюджету перевищили план

    Податкові надходження до держбюджету перевищили план

    За даними в. о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, з початку року фактичні надходження до загального фонду держбюджету перевищили план на 5,2% і становили 1,154 трлн грн, що свідчить про відповідальність платників податків. У листопаді надходження платежів склали 128,2 млрд грн, з яких найбільшу частку склали податок на прибуток підприємств (53,0 млрд грн), податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (31,6 млрд грн) та податок на додану вартість (22,6 млрд грн). Карнаух також зазначила, що економічна ситуація у листопаді була складною через обстріли по енергетиці та інфраструктурі, що вплинуло на виробництво та обсяги податків. Незважаючи на це, вона висловила впевненість, що спільними зусиллями вдасться забезпечити фінансову стабільність держави.

  • Bitcoin впав нижче $86 тисяч

    Bitcoin впав нижче $86 тисяч

    Сьогодні вранці на азійських торгах Bitcoin впав на 6% і опустився нижче $86,000, а ефір втратив більше 7%, знизившись до $2,800. Інші криптовалюти, такі як Solana, також показали спад. Крипторинок перебуває у нестабільному стані після ліквідації позицій на $19 мільярдів у жовтні. Bitcoin, який недавно досяг історичного максимуму у $126,251, зазнав втрати вартості на 16,7% у листопаді, але після певного відновлення вище $90,000. Трейдери очікують подальших спадів після останнього розпродажу. Інвестори розглядають можливість продажу Bitcoin згідно з коментарями генерального директора Strategy Inc., який заявив, що може продати всі свої біткоїни, якщо співвідношення вартості підприємства до біткоїн-холдінгів стане від’ємним.

  • Відомо, коли почнеться друга хвиля виплат Зимової підтримки

    Відомо, коли почнеться друга хвиля виплат Зимової підтримки

    Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що вже подано 14 мільйонів заявок від українців на отримання 1000 гривень в рамках програми Зимова підтримка. Зокрема, 11,4 мільйони заявок оформлено через застосунок Дія, з них 2,9 мільйона – на дітей, понад 700 тисяч – самостійно через Укрпошту, а для 1,8 мільйона людей кошти будуть нараховані автоматично. Вже 3,5 мільйона людей отримали кошти. Гроші можна витратити на комунальні послуги, ліки, продукти українського виробництва, поштові послуги, книжки, благодійність та донати на потреби Сил оборони. Люди, які подали заявку через Укрпошту, почнуть отримувати гроші з Дня Миколая 6 грудня. Програма Зимова підтримка передбачає одноразову виплату 1000 гривень, а також 6500 гривень для найбільш вразливих категорій. Кабінет міністрів очікує, що програмою скористаються від 10 до 14 мільйонів українців, а її дія триватиме до 30 червня 2026 року.

  • Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків

    Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків

    У 2026 році майже 40% російського бюджету піде на армію та силовиків. Тим часом як доля соціальних витрат, та витрат на підтримку економіки рекордно скоротяться. Про це у суботу, 29 листопада, повідомляє The Moscow Times.
    Зазначається, що у бюджеті на наступний рік, як і найближчі три роки російський уряд має намір зібрати 40,27 трлн рублів доходів і витратити 44,06 трлн рублів. Таким чином, у скарбниці утворюється дефіцит на 3,78 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
    Відповідний бюджет вже підписав російський диктатор Володимир Путін.
    “Майже 30% бюджету, рекордну з часів СРСР частку, Кремль має намір витратити на армію і закупівлі зброї – 12,93 трлн рублів. Ще 3,91 трлн рублів закладено на статтю “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. У сумі силовикам дістанеться 16,84 трлн рублів, або 38% бюджету. У порівнянні з довоєнним 2021-м (24%) частка силових витрат стане більшою в 1,6 рази”, – повідомляє видання.
    Тим часом частка соціальних витрат скарбниці скоротиться до 25,1% (до війни – 38,1%), а частка витрат на підтримку національної економіки – до 10,9% (до війни 17,6%). Обидва показники стануть найнижчими за 20 років доступної статистики Мінфіну.
    Судячи з ухваленого бюджету, нафтогазові доходи, що впали на 20% цього року, наступного суттєво не зростуть: 8,9 трлн рублів проти 8,6 трлн. Нові податки – 2,9 трлн рублів – уряд має намір “вичавити” з несировинного сектора економіки.
    З 2026 року в Росії вдруге за сім років підвищується ставка ПДВ (до 22%), а також стартує радикальна податкова реформа для малого бізнесу, в результаті якої сотні тисяч підприємців втратять можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. З вересня 2026 року буде запущено “технологічний збір” – фактично податок на техніку та електроніку, що продається в російських магазинах. Планується, що підвищення ПДВ принесе до бюджету 1,2 трлн рублів, загалом податкові новації – 2,6 трлн.
    Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада пустить “під ніж” низку ключових соціальних програм. Так, фінансування нацпроєкту “Тривале та активне життя” скоротиться на 26%, до 274,2 млрд рублів. Витрати на програму модернізації первинної ланки медичної допомоги будуть урізані в 2,3 рази, федеральний проєкт з розвитку швидкої допомоги втратить 28% грошей, програми боротьби з цукровим діабетом, раком і серцево-судинними захворюваннями “схуднуть” на 13%, 3,1% і 2,5.

  • Німеччина екстрено надасть Україні 170 млн євро

    Німеччина екстрено надасть Україні 170 млн євро

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив про надання додаткової допомоги Україні у розмірі 170 мільйонів євро для підтримки інфраструктури та забезпечення зимових постачань. Ця сума додається до загальної підтримки на рівні 11,5 мільярда євро на 2026 рік. Мерц підкреслив, що Німеччина не припинить допомогу Україні і намагатиметься зробити заморожені російські активи доступними для цієї мети. Він також зазначив, що війна в Україні може завершитись лише за умови прийнятних для України та Європи. Повернення Дональда Трампа до влади в США призвело до зміни ставлення німців до американського партнерства, і США втратили свою позицію головного партнера Німеччини.

  • ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ

    ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ

    Країни Європи розробляють “план Б” у разі недомовленості щодо використання заморожених активів Росії для надання репараційного кредиту Україні. Мета – не допустити відсутність фінансування для України на початку 2026 року. Європейські лідери мали надію узгодити пропозицію про репараційний кредит на 140 млрд євро, але Бельгія висловила заперечення. Тому розглядається варіант “перехідного” кредиту від ЄС для України, щоб забезпечити фінансування на початку 2026 року. Уряди деяких країн ЄС закликали Європейську комісію продовжити роботу над фінансуванням України, оскільки вони не хочуть використовувати свої бюджети для грошових грантів. Однак важливо переконати Бельгію приєднатися до ініціативи. Угорщина виступає проти нових заходів щодо фінансування України. Euroclear, який володіє замороженими активами Росії, готовий позиватися проти ЄС у разі конфіскації цих коштів.

  • Уряд змінив умови програми Національний кешбек

    Уряд змінив умови програми Національний кешбек

    З 22 листопада змінився перелік товарів і послуг, на які можна витрачати гроші, отримані через програму Національний кешбек. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.

    Тепер кошти, накопичені на картці Національного кешбеку, можна витрачати на:

  • комунальні послуги;
  • поштові послуги;
  • продукти в магазинах та супермаркетах;
  • лікарські засоби та медичні вироби;
  • книги та іншу друковану продукцію;
  • благодійність, зокрема на донати для ЗСУ та інші доброчинні цілі.
  • Раніше на ці кошти також можна було оплачувати медичні (в тому числі стоматологічні), ветеринарні, юридичні послуги, освіту, спорт, відпочинок і розваги (музеї, театри, кінотеатри, виставки), салони краси, транспорт, мобільний зв’язок, страхування тощо.
    Оновлення пов’язане з особливостями роботи політики Зимова підтримка, зокрема, виплати 1000 гривень для всіх громадян, яка також надійде на картку Національного кешбеку. Тож категорії витрат в обох програмах вирішили уніфікувати.

    Оновлені умови витрачання діятимуть до 30 червня 2026 року. У програмі Національний кешбек уже беруть участь понад 7,5 млн українців, які отримали понад 4 млрд гривень виплат. До неї долучилися понад 1870 українських виробників у різних галузях. Наразі кешбек у розмірі 10% нараховується за купівлю близько 400 тисяч зареєстрованих у програмі товарів українського виробництва у торгових точках-партнерах.

  • Гетманцев заявив про “непрості рішення” після зустрічі з МВФ

    Гетманцев заявив про “непрості рішення” після зустрічі з МВФ

    Міжнародний валютний фонд тимчасово не наполягає на запровадженні акцизу на солодкі напої для України, однак уряду все ж доведеться ухвалити низку складних рішень для отримання нової кредитної програми. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев за результатами зустрічі з представниками місії МВФ .
    “Щойно провів ще одну зустріч з колегами з МВФ. Обговорили складні рішення, які вони розробили разом з Міністерством фінансів та КМ. Деякі пропозиції – як акциз на солодку воду – поки що вдалося зняти”, – зазначив нардеп.
    Разом з тим, він анонсував “низку непростих рішень” для ухвалення нової кредитної програми для України.
    “Дійсно рішення будуть непрості. І так, сьогодні ми дуже залежні від допомоги партнерів, яка вся завʼязана на програмі з МВФ”, – додав гетманцев.

  • Кінець шатдауну. Що не так із законом Трампа

    Кінець шатдауну. Що не так із законом Трампа

    Президент США Дональд Трамп ввечері у середу, 12 листопада, підписав закон про державне фінансування, поклавши край рекордному 43-денному шатдауну. В результаті нього федеральні службовці залишалися без зарплати, сотні пасажирів застрягали в аеропортах, в деяких продовольчих банка утворилися довжелезні черги.
    В свою чергу демократи дуже не задоволення прийняттям проміжного законодавства, адже хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги. Внутрішні чвари Варто зазначити, що Трамп підписав документ про фінансування лише через кілька годин після того, як Палата представників ухвалила цей документ.
    Демократи хотіли продовжити термін дії розширеної податкової пільги, яка закінчується наприкінці року та знижує вартість медичного страхування. Вони відмовилися погодитися із законопроектом про короткострокові витрати, який не враховував цей пріоритет. Але республіканці заявили, що це окрема політична суперечка, яку слід провести іншим разом.
    Тиск, спричинений припиненням роботи уряду, відобразився, коли законодавці обговорювали цей захід щодо витрат у Палаті представників.
    Республіканці заявили, що демократи намагалися використати ситуацію з урядом, щоб перемогти в політичній суперечці.
    “Вони знали, що це завдасть болю, і все одно це зробили”, – сказав спікер Палати представників Майк Джонсон.
    В свою чергу демократи заявили, що республіканці на початку цього року намагалися ухвалити податкові пільги, які, на їхню думку, здебільшого принесуть користь багатим. Але законопроект, який Палата представників розглянула в середу, “ставить сім’ї у невизначений стан без жодної гарантії, що коли-небудь буде голосування за розширення податкових пільг, щоб допомогти звичайним людям оплачувати медичне обслуговування”, – сказав представник Джим Макговерн, демократ від штату Массачусетс. Що входить до законопроекту про припинення шатдауну Цей закон є результатом угоди, досягнутої вісьмома сенаторами, які посварилися з демократами після того, як дійшли висновку, що республіканці не погодяться використовувати державне фінансування для продовження податкових пільг на охорону здоров’я.
    Цей законодавчий “компроміс” фінансує три щорічні законопроекти про витрати та продовжує решту державного фінансування до 30 січня. Республіканці пообіцяли провести голосування до середини грудня щодо продовження субсидій на охорону здоров’я.
    Законопроект також включає скасування звільнення федеральних працівників адміністрацією Трампа з початку припинення роботи уряду. Він також захищає федеральних працівників від подальших звільнень до січня та гарантує їм виплату зарплати після завершення припинення роботи уряду. Законопроект для Міністерства сільського господарства означає, що люди, які покладаються на ключові програми продовольчої допомоги, отримуватимуть ці виплати без загрози переривання роботи протягом решти бюджетного року.
    Демократи дуже не задоволенні прийняттям проміжного законодавства. Як повідомила демократка від Каліфорнії Ненсі Пелосі, розширена податкова пільга була розроблена для того, щоб надати більшій кількості людей доступ до медичного обслуговування, і жоден республіканець не проголосував за неї. Нагадаємо, що в США діє податкова пільга, накладена на період пандемії COVID-19.
    За її словами, без розширеної податкової пільги страхові внески для мільйонів американців у середньому зростуть більш ніж удвічі. Водночас, за прогнозами Бюджетного управління Конгресу, понад два мільйони американців наступного року повністю втратять медичне страхування. Головний бій ще попереду Незрозуміло, чи знайдуть партії якусь спільну мову щодо охорони здоров’я до грудневого голосування в Сенаті.
    Водночас, деякі республіканці заявили, що вони відкриті для продовження додаткових пільг, оскільки страхові внески для мільйонів людей зростуть, але вони також хочуть нових обмежень щодо того, хто може отримувати субсидії. Дехто стверджує, що податкові кошти для цих планів повинні спрямовуватися через окремих осіб, а не безпосередньо до страхових компаній.
    Демократи в Палаті представників висловили великий скептицизм щодо цих заяв і того, що зусилля Сенату призведуть до прориву.
    Роза ДеЛауро, представниця Демократичної партії від штату Коннектикут, провідна представниця Комітету з асигнувань Палати представників, заявила, що республіканці протягом останніх 15 років хотіли скасувати реформу охорони здоров’я.
    “Саме цього вони й намагаються досягти”, – сказала вона.

  • Чеські активісти подарують ЗСУ дві ракети Фламінго

    Чеські активісти подарують ЗСУ дві ракети Фламінго

    У чеській ініціативі Darek pro Putina (Подарунок для Путіна) вдалося зібрати понад 16 млн крон на українські далекобійні ракети Фламінго. Домовленість з виробником дозволить придбати дві такі ракети. Лідер ініціативи Мартін Ондрачек повідомив, що українська компанія Fire Point погодилася подвоїти донати. Збір коштів вже перевищив початкову суму, і нині вирішують, як використати “надлишок”. Ракети отримають назву на честь чеської науковиці Дани Драбової. Ініціатива почала збір коштів 21 жовтня, і вже через два дні було зібрано необхідну суму для однієї ракети. Після оплати ракета буде передана Збройним силам України.