Міністр фінансів України, Сергій Марченко, заявив, що у 2026–2027 роках країні буде потрібно близько 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття бюджетного дефіциту та підтримки енергетичного сектору. Він висловив подяку партнерам за допомогу, що складає понад 152 мільярди доларів з лютого 2022 року. Марченко також зазначив необхідність впровадження нових форматів співпраці та механізмів для залучення російських активів, щоб забезпечити фінансову стабільність та баланс бюджету у майбутньому. Уряд також готує нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом, яка має відобразити стратегічні пріоритети країни, включаючи підтримку стабільності, фінансування важливих витрат та відновлення стійкості державного боргу.
Позначка: Фінанси
-
Заява Трампа спричинила обвал крипторинку за лічені хвилини – Bloomberg
Криптовалютний ринок зазнав масштабного обвалу після заяви президента США Дональда Трампа про запровадження додаткових 100% мит на товари з Китаю та посилення експортного контролю на програмне забезпечення. Про це в суботу, 11 жовтня, інформує Bloomberg.
Повідомляється, що протягом першої години після цієї заяви було ліквідовано позицій на понад 6 мільярдів доларів, а за добу загальні втрати перевищили 7,4 мільярда, з яких 6,7 мільярда припали на довгі позиції.
Це падіння стало найбільшим для крипторинку з початку квітня.
Вартість біткойна знизилась більше ніж на 12%, упавши з рекордних 126 250 доларів до приблизно 112 000. Ether втратив 17%, а XRP та Dogecoin обвалилися більш ніж на 30%.
“У п’ятницю спалахнула нова торгова війна між Китаєм і США, що спричинило невизначеність на ринках і падіння ризикових активів”, – зазначив співголова ринків у прайм-брокері FalconX Раві Доші. За його словами, компанія зафіксувала рекордний попит на інструменти хеджування ризиків.
Аналітики Bloomberg підкреслюють, що погіршення торговельних відносин між Вашингтоном і Пекіном негативно позначилося не лише на криптовалютах, але й на фондових ринках та нафті, що сприяло переходу інвесторів у безпечніші активи – держоблігації та золото.
Нагадаємо, заява Трампа пролунала після звинувачень Китаю у веденні “ворожої” політики щодо експорту рідкоземельних металів, назвавши це “моральною ганьбою у міжнародній торгівлі”. Президент США також зазначив, що немає підстав проводити заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном на саміті АТЕС у Південній Кореї наприкінці жовтня.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню раптово підав у відставку, що спричинило падіння французьких ринків. Інвестори вважають, що для вирішення політичної кризи в країні можуть бути необхідні нові вибори. Ринкові показники, такі як прибутковість облігацій і індекс CAC 40, відчутно знизилися. Євро також ослабло. Політична нестабільність у Франції призвела до відставки декількох прем’єр-міністрів і негативно позначилася на економіці країни. Ключовою проблемою була необхідність ухвалення бюджету через роз’єднаний парламент, а це вимагало непопулярних заходів, таких як скорочення витрат і підвищення податків. Експерти вважають, що Франція може постраждати від погіршення довіри бізнесу, що вплине на європейську економіку в цілому. Кредитний рейтинг країни також знаходиться під питанням через погіршення ситуації.
-
Мінфін залучив 14,5 млрд гривень від продажу облігацій
Міністерство фінансів України зазначило, що на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики уряд залучив 14,5 мільярда гривень. Частина цієї суми була отримана від продажу гривневих облігацій, а частина – від продажу валютних. Інвесторам було запропоновано купити облігації на різні суми та строків погашення під відсоткові ставки від 16,35% до 17,80%. Зазначається, що у вересні цього року Мінфін вже залучив 52,5 мільярда гривень через випуск облігацій. Від початку 2025 року залучено понад 408,5 мільярда гривень, а з початку війни – понад 1,8 трлн гривень.
-
США витратить $350 млрд на ядерну енергетику до 2050 року – Bloomberg
За даними Bloomberg, в США очікується значний попит на електроенергію через розвиток центрів обробки даних для штучного інтелекту, що може призвести до збільшення виробництва атомної енергії на 63% до 2050 року. Головний акцент робиться на малих модульних реакторах (SMR), які дозволять зменшити вартість та час будівництва ядерних установок. Проте, наразі у галузі існують проблеми, такі як високі витрати, дефіцит кваліфікованих кадрів та складні регуляторні процедури. Хоча у США планується збільшення атомних потужностей, адміністрація Байдена сподівається потроїти їхню кількість, а президентський указ Трампа передбачає зростання вчетверо, проте розгортання SMR розпочнеться не раніше 2035 року.
-
Держборг України значно збільшився за місяць
У серпні державний борг України значно збільшився та склав 192,71 млрд доларів США, що на 6,58 млрд більше, ніж у попередньому місяці. Загальний обсяг боргу в гривневому еквіваленті станом на 31 серпня 2025 року склав 7,95 трлн грн. Зовнішній борг України становив 5,99 трлн грн, що є 75,34% від загальної суми державного боргу, а внутрішній борг склав 1,96 трлн грн. За серпень збільшення державного боргу становило 76,92 млрд грн або $1,29 млрд. Разом із тим, світовий борг піднявся до 250 трлн доларів, за інформацією МВФ.
-
РФ компенсує воєнні витрати новим податком – СЗРУ
Росія вводить податок на доходи з банківських вкладень для своїх громадян, як компенсацію втрат державного бюджету, спричинених війною проти України. Цей податок розрахований на покриття військових витрат шляхом мобілізації коштів населення. Ставка податку становить 13% для більшості громадян і 15% для тих, у кого дохід перевищує певну суму. З 2025 року планується введення прогресивної шкали з максимальною ставкою 22%. Цей захід оцінюється як спосіб наповнення бюджету, який постраждає через військові дії. Також планується підвищення ставки податку на додану вартість для фінансування оборони та безпеки.
-
Світовий борг досяг рекордної суми
За даними Інституту міжнародних фінансів, глобальний світовий борг досяг рекордного рівня 337,7 трильйонів доларів в кінці другого кварталу. Це сталося через пом’якшення глобальних фінансових умов, ослаблення долара США та більш поступливу позицію центральних банків. Країни, такі як Китай, Франція, США, Німеччина, Велика Британія та Японія, мають найбільше зростання боргу. Згідно з доповіддю Global Debt Monitor, співвідношення боргу до ВВП найбільш різко зросло в Канаді, Китаї, Саудівській Аравії та Польщі, але знизилось в Ірландії, Японії та Норвегії. Загальний борг країн, що розвиваються, також збільшився до понад 109 трлн доларів, переважно через зріст державного боргу у країнах G7 та Китаї.
-
Світовий борг сягнув 250 трлн доларів – МВФ
Міжнародний валютний фонд повідомив, що загальний борг світу в доларовому еквіваленті досяг 251 трильйона доларів. Це трохи більше 235% світового ВВП. Приватний борг скоротився до менш ніж 143% ВВП, що є найнижчим показником з 2015 року, через зменшення зобов’язань домогосподарств та мінімальні зміни в боргу корпорацій. У той же час, державний борг світу піднявся майже до 93% ВВП, досягаючи 251 трильйона доларів. Державний борг в США становив 121% ВВП, а в Китаї – 88%. У країнах, що розвиваються, середній рівень державного боргу скоротився до менш ніж 56%. Тенденції приватного боргу відрізнялися залежно від країни: в США спостерігалося значне зниження до 143% ВВП, а в Китаї – зростання до 206% ВВП.