Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.
Позначка: Фінансування
-
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
-
Уряд виділив регіонам додаткові 1,1 млрд грн на заходи безбар’єрності
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що уряд виділив додаткові 1,1 мільярда гривень регіонам на проведення заходів з безбар’єрності. Ці кошти будуть спрямовані на ремонт інфраструктури і будівництво житлових та громадських об’єктів з метою забезпечення доступу для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп. Прем’єр закликав до створення умов для рівних можливостей та інклюзивності в Україні.
-
Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП
Болгарія має намір поступово підвищити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2032 року. Про це у вівторок, 3 червня, повідомив міністр оборони країни Атанас Запрянов, якого цитує видання Novinite.
За його словами, нинішній рівень фінансування у 2% ВВП, який Болгарія вже виділила цього року, відповідає довгостроковим орієнтирам НАТО. Водночас він визнав, що цього вже недостатньо для повноцінного посилення обороноздатності.
Міністр пояснив, що для успішної модернізації болгарських Сил оборони уряд ухвалив рішення поступово збільшувати витрати на армію до 2,5-3% ВВП, а до кінця десятиліття – досягти 3,5%.
Запрянов також наголосив, що Росія нині становить “найбезпосереднішу і найсерйознішу” загрозу для євроатлантичної безпеки. У зв’язку з цим Болгарія працює над посиленням національної оборони в рамках колективної стратегії НАТО та спільної політики безпеки й оборони ЄС. Особлива увага, за словами міністра, приділяється Чорноморському регіону.
Очікується, що на саміті НАТО в червні у Гаазі країни-члени блоку затвердять новий цільовий показник оборонних витрат – 5% ВВП.
На початку року чинний президент США Дональд Трамп закликав союзників по НАТО збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП, зауваживши, що багато держав досі не виконують навіть попередню домовленість про 2%. Він підкреслив, що через це Сполученим Штатам доводиться компенсувати нестачу фінансування, що, на його думку, є “несправедливим”.
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку. -
Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів
Міністерство фінансів спільно зі Світовим банком працює над новою угодою про позику на підтримку реформ Development Policy Operation (DPO) обсягом щонайменше 1 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба відомства у вівторок, 3 червня.
Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку проводить зустрічі з представниками уряду для погодження умов програми. Позика передбачає пряме надходження коштів до держбюджету після виконання Україною низки умов.
“Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки”, – зазначила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.
Минулого року в межах DPO Україна отримала близько 3,5 млрд доларів за трьома угодами, що допомогло покрити пріоритетні витрати та реалізувати реформи у податковій, митній, банківській та енергетичній сферах.
Цього року домовленості також включають нові кроки у соціальній політиці. Зокрема, з 1 липня стартує пілотна програма базової соціальної допомоги. Вона об’єднає кілька видів підтримки в одну виплату – базовий розмір складе 4500 гривень.
“Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Отримувачі самостійно прийматимуть рішення про перехід на нову систему”, – повідомив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Окрім цього, Мінфін погодив законопроєкт щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, запуск якого заплановано на 2026 рік.
Фінальні умови мають бути узгоджені до кінця червня. Україна має виконати їх до жовтня, а остаточне рішення про надання коштів Світовий банк ухвалить у листопаді.
-
ООН скоротить персонал на 20%
Організація Об’єднаних Націй прийняла рішення про скорочення 20% свого персоналу через фінансову кризу. Це зачіпає понад 60 відділень ООН, серед яких гуманітарні та політичні офіси, агентства, що працюють з біженцями, гендерною рівністю, екологією та розвитком міст. Генсек ООН планує скоротити бюджет організації на 15-20%, що становить близько 3,72 млрд доларів. У зв’язку з цим понад 14 тисяч посад можуть бути скасовані. Країни-члени ООН мають до 13 червня подати пропозиції щодо скорочень, які будуть враховані у бюджеті на 2026 рік. Сплачення внесків у 2024 році здійснили лише 152 країни, в той час як 41 країна, включно зі США, цього не зробила. США також припинили допомогу ООН у деяких регіонах України та зупинили фінансування проектів з прав людини.
-
Фіцо поскаржився на ідею Мерца позбавити Словаччину виплат
Прем’єр-міністр Словаччини, Роберт Фіцо, реагує на заяви канцлера Німеччини, Фрідріха Мерца, який висловив ідею припинити фінансування Словаччини та Угорщини з європейських фондів через їхню позицію стосовно Росії. Фіцо вважає такі заяви неприйнятними та обурений їхньою агресивністю. Він наголошує, що позиція його країни стосовно Росії має свої обґрунтування та базується на національних інтересах. Фіцо також попереджає про негативні наслідки такої риторики та закликає до єдності та співпраці в Європейському Союзі. Мерц раніше висловив пропозицію позбавити фінансування країн, які не підтримують санкції проти Росії, але Фіцо вважає, що такий підхід є неправильним та може загрожувати єдності ЄС.
-
Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП
Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви планують збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту з 2026 року. Вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та спільний підхід до залучення європейського фінансування для цього проєкту. Окрім цього, обговорювалась діяльність російського тіньового флоту в Балтійському морі, що вимагає посиленого моніторингу. Німеччина також планує збільшити чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року.
-
Зеленський: Україна має 2/3 коштів на артилерію
Президент Володимир Зеленський оголосив, що більшість коштів для виробництва артилерійських снарядів вже збирають. Він також сказав, що Україна отримає гроші на виробництво дронів. Зеленський також наголосив, що Україна готується до участі у заході у форматі “великої сімки” та подякував МЗС за підтримку. У березні президент заявив про збільшення українського виробництва зброї, зокрема дронів, і єврокомісар Андрюс Кубілюс підтвердив, що частина коштів з плану ReArm Europe спрямована на військову підтримку України.
-
На виробництво артилерії залучили 2/3 коштів – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що більшість коштів для виробництва артилерійських снарядів вже залучені. Він також сказав, що Україна отримає підтримку для створення власного виробництва дронів. Зеленський також зазначив, що країна готується до участі у зустрічі у форматі “великої сімки” і висловив подяку Міністерству закордонних справ за допомогу. У березні президент вже заявив про збільшення українського виробництва зброї, зокрема дронів, і отримання фінансування від Єврокомісії на військову підтримку України.
-
Трамп урізав фінансування науки до найнижчого рівня за 35 років
Національний науковий фонд США повідомив, що з 1990 року видає нові гранти науковим проєктам найповільніше за всю цю періоду. У 2025 році фінансування наукових досліджень зменшилося на більше ніж $1 млрд порівняно з попереднім десятиріччям. Це вплинуло на різні галузі, включаючи комп’ютерні науки, біологію, фізику, інженерію, кліматичні дослідження та STEM-освіту. Більш як 1600 діючих грантів було зупинено, зокрема ті, які вже частково були профінансовані. Серед причин скорочень називають програми з клімату, чистої енергетики, соціальних наук та ініціативи з різноманіття та інклюзії. Це може зашкодити науковому майбутньому США та знизити її конкурентоспроможність. Молоді вчені, аспіранти та викладачі-початківці особливо серйозно постраждали від цих скорочень. Деякі політики критикують такі дії, вважаючи їх незаконними та політично мотивованими. Також було заявлено про припинення фінансування деяких проектів офісу ООН з прав людини, включаючи в Україні. Трамп також запропонував збільшити оборонний бюджет до $1,01 трлн.