Міністр закордонних справ Іспанії відреагував на загрози президента США щодо запровадження нових мит на країну через недостатні витрати на оборону. Іспанія є важливим союзником в НАТО, забезпечуючи безпеку на сходному фланзі альянсу. Міністр підкреслив, що країна виконує свої зобов’язання щодо військових витрат на рівні 2% ВВП, як визначено на саміті НАТО у 2014 році. Трамп вимагає збільшення витрат до 5% ВВП, інакше загрожує введенням торгових тарифів та виключенням Іспанії з НАТО.
Позначка: Фінансування
-
Трамп пригрозив “єдиній відстаючій” країні НАТО за неповагу до Альянсу
Президент США Дональд Трамп вирішив ввести торгові тарифи проти Іспанії через те, що Мадрид не погодився з підвищенням військових витрат до 5% від ВВП, як рекомендував НАТО. Іспанія домовилася підвищити фінансування оборони до близько 2,1% ВВП, але це не влаштувало Трампа. Він назвав цей підхід “шкідливим для НАТО” і загрожує введенням митних тарифів проти іспанських товарів, якщо Іспанія не погодиться на збільшення витрат. Мадрид вважає, що їхні витрати на оборону є адекватними, але Трамп настоює на збільшенні. Європейські політики та дипломати розділилися у своїх поглядах на конфлікт між лідерами НАТО, деякі виражають занепокоєння, інші нагадують про складнощі у питанні узгодження бюджетів Альянсу.
-
Швеція витратить на свої субмарини додаткові 900 млн євро
Швеція уклала угоду на майже 900 мільйонів євро на закупівлю двох субмарин класу Blekinge. За інформацією місцевих ЗМІ, шведська оборонна компанія Saab отримала додаткове замовлення на обладнання та послуги на суму 9,6 мільярда крон (приблизно 900 мільйонів євро) для будівництва субмарин. Постачання заплановані на період з 2026 по 2032 рік. Керівник компанії назвав ці субмарини найбільш передовими у світі. За його словами, завдяки співпраці Saab та Адміністрації військового забезпечення, Швеція матиме найкращі підводні спроможності для забезпечення безпеки у своїх водах протягом наступних десятиліть.
-
ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу
Європейський Союз вже виділив 800 мільйонів євро на допомогу Україні на зиму і планує надати ще 100 мільйонів євро. Цю інформацію оголосила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас під час пресконференції в Києві. Також було оголошено про виділення 10 мільйонів євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії та 6 мільйонів євро на підтримку дітей та жертв сексуального насильства, які були депортовані Росією. Каллас підкреслила важливість притягнення відповідальних за вчинені злочини до відповідальності та забезпечення належної допомоги жертвам війни.
-
Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн
Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.“Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.
Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.
-
ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів
Організація Об’єднаних Націй планує скоротити близько 25% миротворчого контингенту у дев’яти місіях по всьому світу через брак фінансування. Про це повідомили високопосадовці ООН, інформує Reuters у четвер, 9 жовтня.
Під скорочення потраплять від 13 до 14 тисяч військових і поліцейських, а також частина цивільного персоналу.
“Нам потрібно повернути близько 25% усіх миротворчих і поліцейських сил, а також їхнє обладнання і значну чисельність цивільного персоналу”, – повідомив високопосадовець ООН на умовах анонімності.Найбільшим донором миротворчих операцій є США, котрі забезпечують понад 26% фінансування, тоді як Китай – майже 24%. Водночас Вашингтон уже заборгував понад $2,8 млрд, включно з $1,5 млрд боргу, що накопичився до початку нового фінансового року.
Адміністрація Дональда Трампа раніше скасувала близько $800 млн, виділених у 2024–2025 роках, тоді як на 2026 рік Білий дім запропонував повністю припинити фінансування місій ООН, посилаючись на провали у Малі, Лівані та Демократичній Республіці Конго.
Скорочення торкнеться операцій у Південному Судані, ДР Конго, Лівані, Косові, на Кіпрі, у Центральноафриканській Республіці, Західній Сахарі, демілітаризованій зоні Голанських висот та Аб’єї – спірній території між Суданом і Південним Суданом.
Генеральний секретар Антоніу Гутерріш також шукає додаткові шляхи оптимізації витрат і підвищення ефективності роботи організації, яка цьогоріч відзначає 80-річчя.
Раніше повідомляли, що Керівництво ООН наказало своїм офісам та агентствам подати пропозиції щодо скорочення 20% персоналу.
Антоніу Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
Також стало відомо, що США припиняють фінансування проектів ООН з прав людини. -
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
РФ урізає держпрограми і фінансує пропаганду – СЗР
Уряд Російської Федерації планує значно скоротити фінансування державних програм у 2026 році. Це означає, що бюджет для 18 із 51 програм буде зменшено, що призведе до економії понад 207 мільярдів рублів. Серед програм, які зазнають змін, є ті, що стосуються охорони здоров’я, авіабудування, енергетики та фінансування тимчасово окупованих територій. Найбільші скорочення будуть відчутні у програмі Хімічна та біологічна безпека та проєкті Комплексний розвиток сільських територій. У той же час, витрати на державні органи та пропаганду зростуть. Наприклад, програмі Росія у світі, що просуває “традиційні цінності” за кордоном, виділять більше коштів, ніж у минулому році. Також збільшаться витрати на оборону та національну безпеку. Ці рішення уряду призвели до великої кількості обговорень і критики в суспільстві.
-
Україна отримала 170 млн євро на житлові програми
Україна отримала 170 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи на житлові програми. Ці кошти будуть використані на компенсацію за зруйноване житло та підтримку внутрішньо переміщених осіб. Програма єВідновлення допомогла вже понад 7600 українцям отримати нове житло, а загалом більше 135 тисяч сімей скористались компенсаціями для ремонту житла або на покупку нового. Україна також отримала 300 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку на газові запаси для забезпечення стабільного постачання газу під час зими.
-
Шатдаун: чому уряд США припинив роботу
У США розпочався шатдаун уряду через відсутність узгодженого бюджету. Це означає, що деякі державні служби припинили свою роботу, оскільки не було ухвалено закон про фінансування. Конфлікт між республіканцями та демократами виник через різкі скорочення урядових витрат, які проводив президент Трамп. Демократи відмовляються підтримувати законопроект республіканців, стверджуючи, що він може ускладнити доступ до медичної допомоги. Білий дім виявив задоволення зупинкою урядової роботи, оскільки це дозволить визначити “несуттєвих” працівників для їх подальшого звільнення. Деякі служби, як охорона кордону та медична допомога, продовжують працювати. Експерти прогнозують значні втрати в економіці через шатдаун, який може тривати кілька тижнів. Це вже третій шатдаун з часу президентства Трампа, і це поширене явище в політиці США.