Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
“Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
Раніше ЗМІ писали, що Amazon скасувала замовлення на китайські товари після оголошення мит.
Apple та Amazon збільшили прибутки
Позначка: Фінансування
-
Amazon інвестує $4,4 млрд у Новій Зеландії
-
В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону
Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року. -
Ірландія закрила компанії, що фінансували російські банки – розвідка
В Ірландії примусово ліквідувалинизку компаній, що раніше залучали мільярди доларів для російських банків і держкорпорацій. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України у понеділок, 1 вересня.
Як зауважується, підставою стало те, що після початку повномасштабної війни проти України місцеві управлінці масово вийшли з рад директорів, і компанії залишилися без керівництва.
Так, з-поміж закритих структур зокрема:- VTB Eurasia, котра розмістила облігації на $2,25 млрд для ВТБ;
- Transregional Capital, що кредитувала Транскапіталбанк, внесений до санкційного списку OFAC;
- Sovcom Capital, емітент облігацій Совкомбанку на $600 млн;
- OIM ABS, дочірня структура Qiwi Bank.
Окрім того, закриття торкнулося також інфраструктурних гігантів. RZD Capital, створена для фінансування РЖД, розмістила папери на $6,7 млрд. Без “ірландської дочки” залишився і ВЕБ: його VEB Finance залучила $30 млрд через облігації.
-
Уряд Польщі заклав рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
Уряд Польщі запланував рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
Зеленський розповів про нестачу мільярдів на дрони
В Україні дефіцит фінансування виробництва дронів становить 6 мільярдів доларів. Про це заявив Володимир Зеленський під час пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, передає Укрінформ.
“Найближчим часом нам треба закрити дефіцит (фінансування виробництва дронів – ред.). Ми вже про це говорили. Це не секрет, це понад 6 млрд, ми дуже розраховуємо на цю підтримку від партнерів”, – пояснив Зеленський.
Глава держави зауважив, що Україна має все необхідне для протидії посиленню російських обстрілів, втім, додав, що потрібне фінансування.
Окремо президент відзначив, що сьогодні дрони – це зброя номер один, яка стримує ворога, яка тримає фронт і зменшує кількість втрат українців. -
Латвія долучається до закупівлі зброї для України
Уряд Латвії підтвердив участь країни у програмі НАТО з закупівлі зброї для України. Про це повідомила прем’єр-міністерка Латвії, Евіка Сіліня. Латвія приєднується до програми PURL, яка спрямована на закупівлю критично важливого військового обладнання для Збройних сил України, зокрема систем протиповітряної оборони. Країна планує виділити щонайменше 2 мільйони євро на цю ініціативу. Це рішення відповідає закликам президента США Дональда Трампа щодо посилення військової підтримки України. Латвія раніше передала Україні бронетехніку і готує нові поставки.
-
Шмигаль зробив заяву щодо грошей батальйонам ЗСУ
Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про проведення оперативного засідання бюджетної комісії в Міноборони, на якому було прийнято рішення перерозподілити кошти для збільшення фінансування батальйонів, які перебувають на передовій. Зазначено, що фінансування бригад зросте відповідно до їх кількості та діючих батальйонів. Президент Володимир Зеленський доручив збільшити фінансування бойових підрозділів, щоб забезпечити їх необхідним оснащенням, включаючи дрони. Відтепер кожен батальйон на лінії бойового зіткнення отримуватиме 7 мільйонів гривень.
-
Президент анонсував збільшення фінансування ЗСУ
Президент Володимир Зеленський заявив, що уряд має прийняти рішення про збільшення фінансування бойових підрозділів найближчим часом. Це передбачає збільшення коштів для закупівлі різних бойових потреб, зокрема дронів. Також буде спрощено процедуру нагородження військовослужбовців, щоб вони швидше отримували визнання за свою роботу. Зеленський також зазначив, що готуються рішення щодо інших важливих аспектів, таких як мотивація військових, підготовка особового складу та комунікація між підрозділами.
-
В Кабміні заявили, що виконають усі реформи для отримання фінансування ЄС
Україна планує виконати умови перед Європейським Союзом для отримання фінансування в рамках програми Ukraine Facility. Міністр економіки Олексій Соболєв заявив, що уряд планує виконати всі необхідні реформи, щоб отримати повний обсяг допомоги. Україна залежить від фінансової підтримки західних партнерів, які вимагають виконання реформ, зокрема антикорупційних заходів. Європейський Союз має намір зменшити наступний транш фінансування через невиконання Україною умов. Уряд вже виконав деякі умови, але ще не дотримується усіх. Уряд також планує внести зміни для спрощення процесу вибору суддів до Вищого антикорупційного суду. Наразі, Єврокомісія розглядає запропоновані зміни, які дозволять Україні виконати програму без порушення строків.