Міністр фінансів України, Сергій Марченко, заявив, що у 2026–2027 роках країні буде потрібно близько 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття бюджетного дефіциту та підтримки енергетичного сектору. Він висловив подяку партнерам за допомогу, що складає понад 152 мільярди доларів з лютого 2022 року. Марченко також зазначив необхідність впровадження нових форматів співпраці та механізмів для залучення російських активів, щоб забезпечити фінансову стабільність та баланс бюджету у майбутньому. Уряд також готує нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом, яка має відобразити стратегічні пріоритети країни, включаючи підтримку стабільності, фінансування важливих витрат та відновлення стійкості державного боргу.
Позначка: Фінансування
-
Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія надає Україні фінансову допомогу у розмірі 1,1 млрд крон (171 млн доларів) для підсилення обороноздатності. Ці кошти будуть використані на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначив, що ця допомога допоможе зміцнити оборонний потенціал України. Частина коштів буде витрачена на навчальне обладнання для українських військових, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. Загалом, цей пакет допомоги від Данії на 2025-2028 роки складає майже 2,7 млрд крон. Крім того, Данія також інвестує в інновації для України на полі бою.
-
Британія та Канада використають заморожені активи РФ – ЗМІ
Велика Британія та Канада приєдналися до плану Європейського Союзу щодо використання заморожених російських резервів для підтримки України. Це дозволить Києву отримати понад 50 мільярдів доларів додатково на закупівлю озброєння та підтримку економіки. Європейські країни також намірені укласти угоду про репараційний кредит для України, щоб уникнути прямого арешту російських активів. Україна зможе використовувати ці кошти для закупівлі озброєння, а також для підтримки своєї економіки. Загалом, ЄС планує передати Україні 140 мільярдів євро. Крім того, Бельгія вимагає укласти гарантії з іншими країнами ЄС для захисту від майбутніх претензій Росії та повернення коштів лише після виплати репарацій Україні.
-
В Іспанії відповіли на нову погрози Трампа
Міністр закордонних справ Іспанії відреагував на загрози президента США щодо введення нових мит на країну через недостатні витрати на оборону. Він наголосив, що Іспанія є надійним союзником в НАТО і робить значний внесок у євроатлантичну безпеку. Міністр підкреслив, що Іспанія виконує зобов’язання стосовно військових витрат на рівні 2% ВВП, як визначено на саміті НАТО у 2014 році. Також було зазначено, що президент Трамп вимагав збільшити військові витрати до 5% ВВП, але Іспанія не погодилася з цим. Трамп також висловив думку про можливе виключення Іспанії з НАТО через її відставання у виконанні вимог щодо військових витрат.
-
В Іспанії відповіли на нові погрози Трампа
Міністр закордонних справ Іспанії відреагував на загрози президента США щодо запровадження нових мит на країну через недостатні витрати на оборону. Іспанія є важливим союзником в НАТО, забезпечуючи безпеку на сходному фланзі альянсу. Міністр підкреслив, що країна виконує свої зобов’язання щодо військових витрат на рівні 2% ВВП, як визначено на саміті НАТО у 2014 році. Трамп вимагає збільшення витрат до 5% ВВП, інакше загрожує введенням торгових тарифів та виключенням Іспанії з НАТО.
-
Трамп пригрозив “єдиній відстаючій” країні НАТО за неповагу до Альянсу
Президент США Дональд Трамп вирішив ввести торгові тарифи проти Іспанії через те, що Мадрид не погодився з підвищенням військових витрат до 5% від ВВП, як рекомендував НАТО. Іспанія домовилася підвищити фінансування оборони до близько 2,1% ВВП, але це не влаштувало Трампа. Він назвав цей підхід “шкідливим для НАТО” і загрожує введенням митних тарифів проти іспанських товарів, якщо Іспанія не погодиться на збільшення витрат. Мадрид вважає, що їхні витрати на оборону є адекватними, але Трамп настоює на збільшенні. Європейські політики та дипломати розділилися у своїх поглядах на конфлікт між лідерами НАТО, деякі виражають занепокоєння, інші нагадують про складнощі у питанні узгодження бюджетів Альянсу.
-
Швеція витратить на свої субмарини додаткові 900 млн євро
Швеція уклала угоду на майже 900 мільйонів євро на закупівлю двох субмарин класу Blekinge. За інформацією місцевих ЗМІ, шведська оборонна компанія Saab отримала додаткове замовлення на обладнання та послуги на суму 9,6 мільярда крон (приблизно 900 мільйонів євро) для будівництва субмарин. Постачання заплановані на період з 2026 по 2032 рік. Керівник компанії назвав ці субмарини найбільш передовими у світі. За його словами, завдяки співпраці Saab та Адміністрації військового забезпечення, Швеція матиме найкращі підводні спроможності для забезпечення безпеки у своїх водах протягом наступних десятиліть.
-
ЄС надасть Україні додаткові 100 млн євро на зимову допомогу
Європейський Союз вже виділив 800 мільйонів євро на допомогу Україні на зиму і планує надати ще 100 мільйонів євро. Цю інформацію оголосила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас під час пресконференції в Києві. Також було оголошено про виділення 10 мільйонів євро на створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії та 6 мільйонів євро на підтримку дітей та жертв сексуального насильства, які були депортовані Росією. Каллас підкреслила важливість притягнення відповідальних за вчинені злочини до відповідальності та забезпечення належної допомоги жертвам війни.
-
Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн
Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.“Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.
Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.
-
ООН скоротить чверть миротворців через нестачу коштів
Організація Об’єднаних Націй планує скоротити близько 25% миротворчого контингенту у дев’яти місіях по всьому світу через брак фінансування. Про це повідомили високопосадовці ООН, інформує Reuters у четвер, 9 жовтня.
Під скорочення потраплять від 13 до 14 тисяч військових і поліцейських, а також частина цивільного персоналу.
“Нам потрібно повернути близько 25% усіх миротворчих і поліцейських сил, а також їхнє обладнання і значну чисельність цивільного персоналу”, – повідомив високопосадовець ООН на умовах анонімності.Найбільшим донором миротворчих операцій є США, котрі забезпечують понад 26% фінансування, тоді як Китай – майже 24%. Водночас Вашингтон уже заборгував понад $2,8 млрд, включно з $1,5 млрд боргу, що накопичився до початку нового фінансового року.
Адміністрація Дональда Трампа раніше скасувала близько $800 млн, виділених у 2024–2025 роках, тоді як на 2026 рік Білий дім запропонував повністю припинити фінансування місій ООН, посилаючись на провали у Малі, Лівані та Демократичній Республіці Конго.
Скорочення торкнеться операцій у Південному Судані, ДР Конго, Лівані, Косові, на Кіпрі, у Центральноафриканській Республіці, Західній Сахарі, демілітаризованій зоні Голанських висот та Аб’єї – спірній території між Суданом і Південним Суданом.
Генеральний секретар Антоніу Гутерріш також шукає додаткові шляхи оптимізації витрат і підвищення ефективності роботи організації, яка цьогоріч відзначає 80-річчя.
Раніше повідомляли, що Керівництво ООН наказало своїм офісам та агентствам подати пропозиції щодо скорочення 20% персоналу.
Антоніу Гутерріш повідомив, що США скоротили допомогу, яка надавалась ООН, і це призвело до призупинки гуманітарної допомоги в деяких регіонах України.
Також стало відомо, що США припиняють фінансування проектів ООН з прав людини.