На засіданні Європейського Союзу більшість країн-членів підтримала висновки про Україну, які передбачають надання фінансової та військової підтримки до 2027 року. Угорщина під керівництвом прем’єр-міністра Віктора Орбана відмовилася приєднатися до цих висновків, які були прийняті без її участі. Ці висновки підтверджують підтримку ЄС для України, але Угорщина вже не вперше ігнорує такі рішення. У документі йдеться про готовність надавати допомогу Україні у формі фінансової та військової підтримки.
Позначка: Фінансова допомога
-
ЄС надав підтримку енергосистемі України на €3 млрд
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова осудила нову атаку Росії на українську критичну інфраструктуру. Вона зазначила, що ЄС продовжує підтримувати енергетичну систему України та зміцнювати її перед зимовим періодом. ЄС надав Україні фінансування на суму 3 мільярди євро, включаючи позики для закупівлі газу. Крім того, ЄС надає обладнання для ремонту енергетичного обладнання та підтримує проекти з розвитку розподіленого енергопостачання. Також було оголошено про додаткову допомогу Україні на зимовий період у розмірі 100 мільйонів євро.
-
ЄБРР планує розширити обсяги операцій в Україні
Європейський банк реконструкції та розвитку планує збільшити свою діяльність в Україні, надаючи фінансову підтримку у розмірі 2,5-3 млрд євро на рік. Загальний обсяг фінансування для України становить 22,6 млрд євро. Міністр фінансів України Сергій Марченко підкреслив важливість співпраці з ЄБРР у відновленні та реконструкції країни, зокрема у сферах енергетики та підтримки мікро-, малих та середніх підприємств. Сторони обговорили пріоритетні напрямки співпраці, такі як енергетична безпека, відновлення інфраструктури та підтримка секторів економіки. ЄБРР також продовжить надавати Україні підтримку без державних гарантій, що сприятиме реалізації більшої кількості проектів для відбудови країни.
-
Стало відомо, скільки Україні потрібно зовнішнього фінансування
Міністр фінансів України, Сергій Марченко, заявив, що у 2026–2027 роках країні буде потрібно близько 60 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття бюджетного дефіциту та підтримки енергетичного сектору. Він висловив подяку партнерам за допомогу, що складає понад 152 мільярди доларів з лютого 2022 року. Марченко також зазначив необхідність впровадження нових форматів співпраці та механізмів для залучення російських активів, щоб забезпечити фінансову стабільність та баланс бюджету у майбутньому. Уряд також готує нову програму співпраці з Міжнародним валютним фондом, яка має відобразити стратегічні пріоритети країни, включаючи підтримку стабільності, фінансування важливих витрат та відновлення стійкості державного боргу.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії затвердив зміни до закону про підтримку громадян України, які прибули в країну через війну. Ці зміни передбачають скорочення допомоги, зокрема, відмову у одноразовій підтримці для початку праці та самозайнятості. Уряд Латвії вважає, що українці активно залучені на ринку праці та можуть скористатися іншими механізмами підтримки. Також передбачено скасування певних видів допомоги, наприклад, витрат на реєстрацію тварин та медичні послуги. У 2025 році уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців, але в 2026 році ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро. Крім того, у Латвії планують зменшити кількість послуг та заходів підтримки для громадян України через зменшення фінансування. Нововведення потрібно затвердити парламентом.
-
Підтримка України напередодні зими: ЄС уже мобілізував €800 млн
Європейський Союз вже виділив 800 млн євро для фінансування української енергетики напередодні зими на фоні російських атак на енергосистему. Про це заявив управляючий директор з питань Європи і Центральної Азії в Європейській службі зовнішніх зв’язків Матті Маасікас, передає Укрінформ у четвер, 9 жовтня.
“Взимку 2024-2025 років ми підтримали енергетичні системи України на суму 2 млрд євро. На майбутню зиму ми мобілізували 800 мільйонів”, – сказав він, додавши, що ЄС усвідомлює, що цього недостатньо.
З цією метою, пояснив чиновник, верховна представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас представляє ЄС на так званому енергетичному Рамштайні у форматі G7+, щоб знайти додаткове фінансування.“Наразі там триває інтенсивна робота. Ми оцінюємо дефіцит у 400 млн євро і маємо намір його заповнити”, – заявив Маасікас, додавши, що ЄС також співпрацює з різними міжнародними фінансовими установами для надання фінансування українським енергетичним компаніям.
Чиновник наголосив на критичній важливості синхронізації, яка відбулася між українською та європейською енергетичними мережами. Два інші елементи, на яких має бути зосереджена допомога, – це протиповітряна оборона для захисту критично важливої енергетичної інфраструктури та подальша децентралізація виробництва електроенергії, зокрема в галузі відновлюваних джерел.
-
Умови нової програми з МВФ можуть бути жорсткими
Україна знову звернулася до Міжнародного валютного фонду (МВФ) із проханням відкрити нову програму фінансування через війну з Росією та вичерпання коштів попередньої програми. Розпочався процес обговорення умов нової програми, яка може бути презентована уосени 2025 року і діятиме до 2029 року. Очікується, що нова програма може включати вимоги щодо гарантії незалежності антикорупційних органів, реформ державних підприємств та інших структурних змін. Україна також повинна виконати ряд умов, щоб отримати фінансування з боку МВФ. Нова програма може мати більш жорсткі вимоги на початку та фокусуватися на підтримці реформ та стабілізації економіки країни.
-
Україна отримала 170 млн євро на житлові програми
Україна отримала 170 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи на житлові програми. Ці кошти будуть використані на компенсацію за зруйноване житло та підтримку внутрішньо переміщених осіб. Програма єВідновлення допомогла вже понад 7600 українцям отримати нове житло, а загалом більше 135 тисяч сімей скористались компенсаціями для ремонту житла або на покупку нового. Україна також отримала 300 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку на газові запаси для забезпечення стабільного постачання газу під час зими.
-
Україна отримала 4 млрд євро за рахунок активів РФ
Європейський союз надав Україні дев’ятий транш макрофінансової допомоги на суму 4 мільярди євро. Це ще раз підтверджує підтримку ЄС Україні в контексті конфлікту з Росією. Загалом, у рамках програми MFA підтримка Україні від Євросоюзу складає 14 мільярдів євро з початку 2025 року. Окремо зазначено, що 2 мільярди євро з цього траншу будуть використані на розвиток виробництва безпілотників згідно з угодою між ЄС та Україною. Також варто відзначити, що цей транш був забезпечений коштами від заморожених активів Центрального банку Росії у Євросоюзі. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко також підкреслила символічність отримання траншу в День захисників України.
-
Три країни ЄС витратилися на газ РФ більше, ніж на Україну – Greenpeace
За даними доповіді Greenpeace, Франція, Бельгія та Іспанія витратили на закупівлю російського скрапленого природного газу більше коштів, ніж на фінансову допомогу Україні. З 2022 по червень 2025 року ці країни витратили на СПГ 34,3 млрд євро, у той час як підтримка України склала 21,2 млрд євро. Європейський Союз почав активно зменшувати залежність від російського газу після вторгнення Росії в Україну. Єврокомісія запропонувала повністю припинити імпорт російського палива до 2027 року, але ініціатива зустріла опір від Словаччини та Угорщини. ЄС також розглядає можливість збільшення закупівель СПГ у США, щоб знизити залежність від Росії. Більшість країн ЄС підтримали заборону на імпорт російського СПГ до кінця 2026 року, що є раніше початкових планів.