НАТО планує створити союзний корпус у місті Пярну в Естонії до кінця року, який об’єднає військових з Естонії, Німеччини та Нідерландів. Це рішення очікується до кінця року. У новому формуванні візьмуть участь як іноземні військовослужбовці, так і місцеві сили, включаючи резервістів. Пярну було обране як стратегічно вигідне місце через його розташування та близькість до важливих комунікацій. Також Німеччина розгортає свою бригаду в Литві, яка повинна бути готова до 2027 року. Це крок у зміцненні оборони в регіоні. НАТО також працює над механізмом постачання озброєння Україні, а генеральний секретар Марк Рютте заявив, що наразі Росія не планує нападати на Естонію, але це можливо через 5-7 років.
Позначка: Естонія
-
Ворота і барикади: Естонія зміцнює кордон з Росією
Естонія встановила нові загородження на кордоні з Росією, включаючи масивні металеві ворота та висувні бар’єри на прикордонному посту у місті Нарва. Ці заходи спрямовані на посилення безпеки об’єкта і планується завершити їх до кінця вересня. Подібні заходи вживають і інші країни, як Фінляндія та Польща. Також повідомлено, що Естонія розмістить міни на кордоні з Росією у разі війни, хоча це суперечить Оттавській конвенції. Також сталася подія, коли корабель РФ увійшов без дозволу в територіальні води Естонії, що було визнано порушенням кордону.
-
Зеленський запросив главу Естонії до України
Президент Володимир Зеленський провів розмову з главою Естонії Аларом Карісом. Сторони зокрема обговорили розширення співпраці в обороні, IT-сфері та боротьбі з корупцією. Про це глава держави повідомив у Телеграм у понеділок, 28 липня.
“Хороша розмова з Президентом Естонії Аларом Карісом… Говорили про антикорупційну інфраструктуру нашої країни, яка повністю функціонує. Минулого тижня у Верховній Раді було зареєстровано мій законопроєкт, який гарантує незалежність та ефективність антикорупційних органів. Дякую за підтримку з боку Естонії зусиль нашої країни в боротьбі з корупцією. Запросив Алара Каріса приїхати до України. Це буде сильний жест підтримки та уваги до українців”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що Україна цінує всю допомогу з боку Естонії – військову підтримку, рішення виділяти щороку 0,25% ВВП на наші оборонні потреби, лідерство в IT-коаліції та навчання й реабілітацію наших воїнів.
Також лідери обговорили шляхи масштабування цих напрямів співпраці, щоб іще більше підтримати українців.
Окремо глава держави висловив вдячність президенту Естонії за солідарність з Україною й українцями, котрі сьогодні вшановують памʼять усіх, хто був страчений, закатований або загинув у російському полоні.
На завершення, Зеленський запросив Каріса приїхати до України, зауваживши, що “це буде сильний жест підтримки та уваги до українців”. -
Прикордонний корабель РФ порушив морський кордон Естонії
Прикордонний корабель РФ увійшов без дозволу в територіальні води Естонії і пробув там 35 хвилин. Про інцидент повідомив Головний штаб Сил оборони Естонії, повідомляє місцеве медіа ERR.
Інцидент трапився 26 липня на схід від острова Вайндлоо. Військово-морські сили Естонії стежили за ситуацією, ідентифікували корабель і встановили факт порушення кордону.
Згідно із законом про державний кордон Естонії, іноземному військовому кораблю дозволено проходжувати через територіальні води країни, здійснюючи мирний прохід. Для цього необхідно повідомити МЗС Естонії за 48 годин до проходу, але російський прикордонний корабель цього не зробив.
До Міністерства закордонних справ Естонії 28 липня викликали тимчасового повіреного у справах РФ у зв’язку з інцидентом.
Російському дипломату висловили протест та вручили офіційну ноту стосовно порушення морського кордону Естонії.
“Порушення морського кордону Естонії Росією є серйозним і неприйнятним інцидентом. Це повідомлення було також передано тимчасовому повіреному в справах Російської Федерації”, – підкреслив міністр закордонних справ Маргус Тсахкна. -
Естонія назавжди заборонила Лукашенку в’їзд у країну
Естонія перевела в безстроковий режим санкції проти Білорусі, прийняті ще у 2020 році через придушення білоруським режимом масштабних протестів після президентських виборів. Про це повідомляє естонське медіа ERR.
Таким чином формальному главі РБ Олександру Лукашенку назавжди заборонено в’їзд на територію Естонії.
Під цю заборону потрапили ще 272 громадяни Білорусі: високопосадовці, судді, співробітники силових органів та пропагандисти.
З ініціативою зробити санкції безстроковими виступив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна. Він, зокрема, нагадав, що Мінськ і досі підтримує російське вторгнення в Україну, що посилює необхідність тиску з боку Естонії.
“Протягом майже п’яти років після запровадження санкцій у Білорусі не відбулося позитивних змін. Ми не можемо заплющувати очі на репресії, що продовжуються, тому санкції повинні зберігатися без обмеження за термінами”, – наголосив Цахкна.
“Ніколи, “на жаль”, не був в Естонії… І після введення санкцій все думаю – чи виживу?” – передала “реакцію” Лукашенка на ці обмеження його речниця Наталія Ейсмонт. -
В Естонії ув’язнили шпигуна ФСБ
В Естонії засудили громадянина Росії Павла Капустіна до 6,5 років ув’язнення за співпрацю з ФСБ, надання неправдивих даних державним органам та порушення міжнародних санкцій. Про це повідомляє ERR у вівторок, 22 липня.
За рішенням суду в нього також конфіскували майно на суму близько 90 000 євро.
Слідство встановило, що Капустін свідомо вийшов на контакт із ФСБ та передавав інформацію, важливу для безпеки Естонії. Зокрема, мовилося про настрої мешканців Нарви, дані щодо демонтажу радянського танка Т-34, подій довкола заколоту Євгена Пригожина, а також відомості про прикордонну інфраструктуру та переміщення жителів.
Крім того, Капустін організував схеми незаконного постачання санкційних товарів – алкоголю, електроніки й предметів розкоші – з країн ЄС до Росії. Для обходу контролю він залучав десятки місцевих жителів, яких навчав приховувати походження товарів і подавати фіктивні пояснення.
При подачі документів на дозвіл на проживання Капустін також надав недостовірну інформацію. Вирок уже набув чинності.
Раніше Естонія екстрадувала в США громадянина Росії Вадима Конощенка, що був звинувачений в незаконній закупівлі електроніки для ВПК РФ.
В Естонії проросійський політик отримав вирок за шпигунство -
Полісся погодилося на трансфер свого легіонера до Естонії
Полісся, футбольний клуб із Житомира, прийняв рішення стосовно одного із своїх легіонерів.
Згідно з повідомленням пресслужби Полісся, від “вовків” іде Венделл. Його новою командою стала Левадія, естонський футбольний клуб.
Деталі переходу залишаються без уточнення.
Бразильський легіонер українського клубу був учасником ігор Полісся всього в чотирьох матчах, голів він не забивав. У другій команді клубу він виходив на футбольне поле в 10 матчах і забив тричі.
Другу половину минулого сезону Венделл провів в оренді у Вереса, за який зіграв п’ять матчів і не забив жодного разу.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Естонія вперше провела бойові стрільби з HIMARS
Естонські військові успішно провели бойові стрільби реактивних систем залпового вогню HIMARS. Відповідне відео опублікувала пресслужба Міноборони Естонії на платформі X.
Після чотирьох місяців навчань естонські військові у п’ятницю вперше провели бойові стрільби з реактивної системи залпового вогню HIMARS. За даними Сил оборони Естонії (EDF), кожна ракета влучила у малорозмірну ціль на відстані до 15 кілометрів у Балтійському морі.Yup, they work! The Estonian Defence Forces @Kaitsevagi trained with their very own HIMARS for the first time today. pic.twitter.com/BNQIoMo2CZ — MoD Estonia (@MoD_Estonia) July 11, 2025 В оборонному відомстві назвали стрільби “історичною подією”.
Ракети запускали з узбережжя острова Сааремаа, і вони досягли цілі менш ніж за хвилину.
Навчання з HIMARS тривали кілька місяців. Підполковник Рауно Війтман зазначив, що артилеристи успішно перекваліфікувалися на операторів реактивних систем залпового вогню. -
Естонія погрожує заблокувати 18-й пакет санкцій проти РФ
Естонія розглядає варіант блокування 18-го пакету санкцій для тиску на Росію, якщо з нього буде виключать зниження граничної ціни на російську нафту. Про це заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна в коментарі ERR в середу, 9 липня.
Міністр пояснив, що зниження граничної ціни з нинішніх 60 доларів за барель до 45 доларів також було включено в пропозицію, представлену Європейською комісією на початку року. Зниження верхньої межі ціни має бути найсильнішою частиною нового пакету санкцій.
Видання Delfi написало раніше, що середземноморські країни з великим сектором судноплавства, особливо Мальта, хочуть вилучити цю вимогу з пакету. Саме тому Естонія готова накласти вето на ухвалення 18-го пакету без цього пункту. Рішення щодо зовнішньої політики Європейського Союзу вимагають згоди всіх країн-членів.
Цахкна підкреслив, що позиція Естонії полягає в тому, щоб прийняти запропонований Єврокомісією пакет санкцій в його первісному вигляді, просто виступаючи проти бажання деяких країн розбавити його, виключивши новий прейскурант.
Він нагадав, що нинішня верхня межа ціни на нафту в 60 доларів існує вже два роки і не була знижена, бо великі західні держави не підтримали такий крок. Але тепер з’явилися ознаки того, що країни G7 також готові знизити верхню межу ціни на російську нафту. США нібито теж готові тиснути на Росію.
Угода щодо нового пакету санкцій все ще перебуває в процесі доопрацювання, і що країни, в тому числі Естонія, ще не мають остаточного слова. Наступний раунд переговорів щодо запровадження нових санкцій відбудеться в середу в Брюсселі, де зустрінуться посли країн. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.
Світова ціна на нафту впала з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Якщо на початку війни ціна на нафту марки Brent підскочила вище 110 доларів за барель, то до початку 2025 року вона впала до 80 доларів, а з того часу опустилася нижче 60 доларів, щоб у середу знову наблизитися до 70 доларів.
Однак індекс цін на російську нафту марки Urals, після зростання майже до 100 доларів на початку 2022 року, залишався між 80 доларів і 60 доларів протягом більшої частини решти трьох років, а в середу коливався на рівні 66,45 доларів. -
Рютте: Путін може здійснити напад на Естонію
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що наразі президент Росії Володимир Путін не планує нападати на Естонію. Водночас він не виключає, що це може статися через 5-7 років. Про це у суботу, 5 липня, Рютте сказав для The New York Times.
Під час розмови ведуча нагадала йому про матеріал у The New Yorker, в якому йшлося про військові навчання в Естонії, організовані для перевірки готовності її армії до можливого російського вторгнення.
Зокрема, у статті зазначалося, що Естонія не має власних військово-повітряних і військово-морських сил. Крім того, під час навчань умовна армія противника мала перевагу в озброєнні – включаючи важку бронетехніку та далекобійну зброю. На цьому тлі Рютте запитали, чи не стали ці навчання сигналом для занепокоєння.
“Ні. Описане в The New Yorker відповідає дійсності, але для нас це не стало сигналом тривоги, оскільки ми вже маємо всі необхідні плани на випадок нападу на Естонію – і росіяни це знають. Наша відповідь буде нищівною”, – наголосив генеральний секретар.
Він зазначив, що не може розкривати подробиці, бо переконаний: Путін дивиться ці програми. Водночас підкреслив, що “нам потрібно” не лише мати такі плани, а й забезпечити їхню реалізацію – через наявність особового складу й військової техніки. Саме тому, за словами Рютте, “необхідно збільшувати оборонні витрати”.
Рютте пояснив, що Путін наразі не наважиться на атаку проти Естонії, оскільки її захищатиме вся міць НАТО разом зі Сполученими Штатами. Проте в майбутньому така загроза можлива.
“Йдеться не про те, що естонці залишаться сам на сам. Буде задіяна вся міць НАТО, з повною підтримкою з боку США, які прийдуть на допомогу. Путін це усвідомлює. Саме тому він не нападе на Естонію зараз. Але він може зробити це за п’ять чи сім років, якщо ми не здійснимо всіх необхідних додаткових інвестицій”, – зазначив генеральний секретар Альянсу.
Коли Рютте запитали, чи впевнений він у тому, що США стануть на захист Естонії, враховуючи, що президент Дональд Трамп не дав чітких гарантій захисту Європи, він відповів, що так.
“На всі сто відсотків. У мене немає жодного сумніву, і це було абсолютно зрозуміло під час фінальної пресконференції в Гаазі. Крім того, все, про що я говорив із новою адміністрацією США за останні пів року, не залишило жодного натяку на невпевненість: США повністю віддані НАТО та повністю підтримують п’яту статтю”, – сказав Рютте.
Генерал ВПС США Алексус Гринкевич офіційно став новим головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR), змінивши на посаді генерала армії США Крістофера Каволі.