Російський вертоліт Мі-8 незаконно залетів у повітряний простір Естонії біля острова Вайндлоо і перебував там близько чотирьох хвилин. Він не мав дозволу на польот і транспондер був вимкнений. Також вертоліт не підтримував радіозв’язок з естонськими службами повітряного руху. Це вже третій випадок порушення повітряного простору Естонії російськими літаками цього року. Міністерство закордонних справ Естонії висловило протест та викликало представника посольства Росії для надання ноти протесту.
Позначка: Естонія
-
Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва
Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
“Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
“Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина. -
Зеленський радився з Навроцьким та лідерами ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів важливу бесіду з Каролем Навроцьким та чотирма іншими європейськими лідерами, де обговорювали координацію спільних дій напередодні ключових дипломатичних подій, підтримку України в умовах війни та посилення тиску на Росію. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив на своєму Telegram-каналі увечері 28 серпня.
У переговорах взяли участь президент Польщі, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, президенти Литви Гітанас Наусєда, Естонії Алар Каріс і Латвії Едгарс Рінкевичс.
Глава держави висловив подяку європейським партнерам за солідарність, зокрема за проявлену підтримку Україні у зв’язку із останнім масованим російським обстрілом. Крім того, Зеленський висловив співчуття Польщі через трагічну авіакатастрофу винищувача F-16, яка забрала життя польського пілота.
Президент підкреслив, що для досягнення миру необхідно зберігати єдність і підсилювати тиск на Москву. Він акцентував на важливості санкційної політики та відповідній реакції на відмову Росії співпрацювати у форматі лідерів. Зеленський також наголосив на значенні постійної координації позицій між партнерами з Європи для формування єдиного і сильного голосу, який буде почутий у США.
Слід зазначити, що раніше Зеленський анонсував перемовини з командою Трампа.
Як повідомлялося раніше, президент США Дональд Трамп пообіцяв рішучі дії щодо РФ через чергові “два тижні”, якщо Володимир Путін не погодиться на зустріч із Зеленським.
-
“Може бути українським”: в Естонії вибухнув дрон
Фермер у Тартуському повіті Естонії виявив уламки ударного дрона в другій половині дня понеділок, 25 серпня. На місці події також утворилася вирва від вибуху. Естонська влада припускає, що це можуть бути уламки українського БПЛА. Про знахідку повідомив голова Поліції безпеки Естонії Марго Паллосон, пише місцеве медіа ERR.
Уламки виявили у волості Елва. Департамент Поліції безпеки спільно з прокуратурою почали розслідування для з’ясування обставин. Люди через цей інцидент не постраждали.
За оцінкою Поліції безпеки, дрон впав на території Естонії в неділю рано вранці і може бути українським.
“За попередніми даними, у нас є підстави вважати, що це міг бути український дрон, націлений на об’єкти на території Росії, але який Росія за допомогою GPS-глушіння та інших засобів електронної боротьби збила з курсу, і він відхилився в повітряний простір Естонії. Нині ніщо не вказує на те, що це міг бути російський дрон”, – сказав Паллосон.
Паллосон зазначив, що це був військовий дрон, до якого було прикріплено вибухову речовину, і вона також здетонувала.
Дрон міг потрапити у повітряний простір Естонії як з повітряного простору Росії, так і з повітряного простору Латвії; нині цей варіант розслідується, додав він.
За словами міністра оборони Ханно Певкура, знахідка уламків дрона насамперед пов’язана з тим, що Росія продовжує війну в Україні, а Україна захищає себе.
Начальник розвідувального центру Сил оборони Антс Ківісельг, коментуючи ситуацію, зазначив: глушіння GPS-сигналу з боку Росії спрямовано на захист російських стратегічних об’єктів і не націлене безпосередньо проти Естонії або інших союзників НАТО. У зв’язу з цим, рівень загрози в Естонії не змінився.
Департамент поліції і прикордонної охорони Естонії в неділю зранку, 24 серпня, відстежував дрон, що пролітав над Чудським озером, який пізніше впав в озеро на території Росії. У суботу та в ніч на неділю в Ленінградській області Росії спостерігалося активне пересування дронів, коли Україна атакувала безпілотниками об’єкти на території Росії.
Раніше ми писали, що в Литву залетів БпЛА з білоруської території. Литовські Повітряні сили повідомили, що безпілотник нарешті знайшли в Йонавському районі на території полігону. На місце події були військові слідчі та сапери.
Литва викликала посла Білорусі через дрон -
Російського дипломата вислали з Естонії
Міністерство закордонних справ Естонії вирішило вислати першого секретаря посольства РФ у Таллінні, Дмитра Прилєпіна, з країни, оголосивши його persona non grata. Вони вважають, що дипломат активно втручався у внутрішні справи країни, сприяючи розколу суспільства та порушенням законів. Міністр закордонних справ наголосив, що таке втручання повинно припинитися, і посилання на статтю 9 Віденської конвенції про дипломатичні зносини дозволяє вислати дипломата без вказання причин.
-
Естонія планує взяти оборонний кредит до 3,6 млрд євро
Естонія планує взяти кредит для фінансування оборонних витрат. Про це повідомляє ERR.
За словами директора Департаменту державного казначейства Міністерства фінансів Янно Луурмееса, Естонія планує позичити від €2 мільярди до €3,6 мільярда за підтримки Єврокомісії.
“Естонія зацікавлена в отриманні кредиту. Міністерство оборони підготувало та направило до Європейської комісії попередню заявку на отримання кредиту, але весь цей процес поки що перебуває на відносно ранній стадії”, – зазначив він.
Як повідомляється, точну суму кредиту поки що не визначено, як і термін його погашення. Кредит можна буде взяти терміном до 45 років.
За його отримання при підтримці Єврокомісії Естонія також сподівається отримати вигіднішу відсоткову ставку та заощадити на кожен позичений мільярд євро близько €4 мільйонів на рік.
Як заявив Керівник департаменту НАТО та ЄС Міноборони Естонії Калле Кірсс, оборонну позику планується використати на закупівлю зенітних ракет для ППО середньої та малої дальності, артилерійських снарядів та інших боєприпасів, бойових машин піхоти, а також для поповнення озброєння Військово-морських сил республіки. -
Франція спорядила Естонії усі замовлені САУ Caesar
Міністерство оборони Естонії оголосило про отримання другої партії французьких самохідних артилерійських установок Caesar. Загалом країна замовила 12 таких гаубиць, які покращують її вогневу міць, мобільність і оборонну готовність. Це стало можливим завдяки угоді між Естонією та Францією, яка спрямована на зміцнення оборонного потенціалу. Перша партія гаубиць прибула на початку року і успішно використовувалася під час навчань. Контракти на закупівлю підписані минулого року, і є можливість подальших закупівель. Також планується придбання ще 18 сучасних гаубиць Caesar. Крім того, країни НАТО затвердили витрати у 5% від ВВП на оборону.
-
Естонія передала Україні 22 поліцейські авто
Естонська поліція та Rotary Club спільно відправили в Україну 22 поліцейські автомобілі, частина з яких була придбана за рахунок пожертв. В партію входять Volkswagen Amarok, Škoda Scala та Nissan Patrol. Ці автомобілі будуть передані прикордонній службі України та поліціям декількох областей. Естонська поліція зібрала 75 000 євро на допомогу Україні та викупила вісім автомобілів Škoda Scala. Це вже третій раз, коли Естонія передає поліцейські автомобілі Україні, загалом було відправлено 57 машин оперативних служб.
-
НАТО планує в Естонії сформувати об’єднаний корпус
НАТО планує створити союзний корпус у місті Пярну в Естонії до кінця року, який об’єднає військових з Естонії, Німеччини та Нідерландів. Це рішення очікується до кінця року. У новому формуванні візьмуть участь як іноземні військовослужбовці, так і місцеві сили, включаючи резервістів. Пярну було обране як стратегічно вигідне місце через його розташування та близькість до важливих комунікацій. Також Німеччина розгортає свою бригаду в Литві, яка повинна бути готова до 2027 року. Це крок у зміцненні оборони в регіоні. НАТО також працює над механізмом постачання озброєння Україні, а генеральний секретар Марк Рютте заявив, що наразі Росія не планує нападати на Естонію, але це можливо через 5-7 років.
-
Ворота і барикади: Естонія зміцнює кордон з Росією
Естонія встановила нові загородження на кордоні з Росією, включаючи масивні металеві ворота та висувні бар’єри на прикордонному посту у місті Нарва. Ці заходи спрямовані на посилення безпеки об’єкта і планується завершити їх до кінця вересня. Подібні заходи вживають і інші країни, як Фінляндія та Польща. Також повідомлено, що Естонія розмістить міни на кордоні з Росією у разі війни, хоча це суперечить Оттавській конвенції. Також сталася подія, коли корабель РФ увійшов без дозволу в територіальні води Естонії, що було визнано порушенням кордону.