Космічний телескоп Хаббл зробив новий знімок туманності GN 04.32.8 -блакитного космічного утворення в одній із найвідоміших зон утворення зір – Молекулярній хмарі Тельця. Фото опублікувало Європейське космічне агентство.
Ця відбивна туманність не випромінює світло самостійно -її освітлюють сусідні зорі. Частинки пилу розсіюють світло, тому хмара набуває характерного блакитного відтінку, подібного до денного неба на Землі.
GN 04.32.8 розташована всього за 480 світлових років від Землі, що робить її цінним об’єктом для вивчення. В центрі кадру – три яскраві зірки: V1025 Tauri та її “супутниці” HP Tau, HP Tau G2 і HP Tau G3. Усі вони належать до класу T Tauri -дуже молодих, активних світил, які ще лише формуються.
Однак головна цікавинка фото -протозірка, яка тільки народжується. Це помаранчева пляма під центром зображення, наполовину затінена темною смугою. Вона загорнута в протопланетний диск, який частково блокує її світло.
Унікальність ситуації -в орієнтації диска: він повернутий до Землі ребром. Це дозволяє астрономам дослідити його будову й дізнатися більше про те, як формуються планети навколо нових зірок.
Ці спостереження відкривають нові можливості для розуміння процесів народження зірок і планетних систем у нашій галактиці. esahubble.org
Позначка: ESA
-
Хаббл зафіксував вражаючу туманність у сузір’ї Тельця
-
Французька астронавтка вирушить у космос із “мішленівським” меню
У 2026 році французька астронавтка Софі Адено відправиться на Міжнародну космічну станцію (МКС) з унікальним “бонусним меню”, розробленим шеф-кухаркою Анн-Софі Пік, яка має 10 зірок Michelin. Це меню складається з класичних французьких страв, таких як крем з фуагра, біск із лобстера та краба, суп із пастернаку, тушкована яловичина з чорним часником, курятина з мадагаскарським перцем, шоколадний крем і рисовий пудинг із кокосом. Це “шматочок Франції у космосі” має психологічне значення для астронавтів, допомагаючи їм зберегти зв’язок зі своєю країною під час тривалих місій. Розробка меню була складним завданням, оскільки космічна їжа повинна відповідати суворим вимогам зберігання та вживання у космосі. Астронавтка планує поділитися цим меню зі своїми колегами на МКС, але воно також викликало обговорення в інтернеті через використання фуагра, що є етично проблемним продуктом. ESA поки не відреагувало на критику, підкреслюючи важливість підтримки психологічного комфорту астронавтів.
-
На орбіті вперше змоделювали затемнення Сонця
Вперше вченим вдалося створити штучне сонячне затемнення на орбіті Землі.
Це стало можливим завдяки двом супутникам місії Proba-3 від Європейського космічного агентства, які з точністю до міліметра відтворили ефект природного затемнення в умовах космосу.
Експеримент відбувся у березні 2025 року: два апарати пролетіли на відстані 150 метрів один від одного, при цьому один супутник закрив Сонце для іншого, утворивши крихітну тінь – лише 8 см у діаметрі – яка дозволила зробити унікальні знімки сонячної корони, невидимої в звичайних умовах.
“Спостереження за короною має вирішальне значення для виявлення сонячного вітру – безперервного потоку речовини в космічний простір. Воно також необхідне для розуміння викидів корональної маси – вибухів частинок, які Сонце викидає майже щодня, особливо в періоди високої активності” – пояснюють науковці.
На відміну від природних затемнень, які трапляються раз на рік і тривають кілька хвилин, супутники можуть створювати штучне затемнення кожні 19,6 години і утримувати його до 6 годин поспіль. Це відкриває нові горизонти для досліджень активності Сонця.
“Отримати перші дані було неймовірно захопливо. Разом з іншими вимірюваннями це сприятиме розгадці давніх питань про нашу рідну зорю”, – поділився враженнями Джо Зендер, науковець місії.
Керівник проєкту Дамієн Галано додає, що хоч місія ще на етапі введення в експлуатацію, точна синхронізація вже дозволила здобути безцінні наукові дані. У майбутньому штучні затемнення можуть стати ключовим інструментом у розумінні природи нашої зірки та захисті земної цивілізації від її непередбачуваних вибухів. -
Хаббл показав галактику, де масово народжуються зорі
Космічний телескоп Хаббл зняв нове зображення яскравої карликової галактики NGC 4449, що знаходиться у сузір’ї Гончих Псів поруч з нашим Чумацьким Шляхом. Галактика славиться своєю активністю утворення нових зірок, що призвело до її прізвиська “галактика-спалах”. Особливістю NGC 4449 є те, що молоді зірки рівномірно розподілені по всій галактиці, що може бути наслідком взаємодій з іншими галактиками. Хаббл використовував дані з різних довжин хвиль для картографування зірок не лише у NGC 4449, а й у сусідніх галактиках. Також космічний телескоп Джеймс Вебб доповнив спостереження, показавши, як космічний пил простягається через галактику, освітлюючись випромінюванням нових зір. Ці спостереження допомагають вченим розуміти процеси утворення зірок та взаємодії у галактичних системах.
-
Хаббл показав сліди зоряного вибуху у Великій Ведмедиці
Космічний телескоп Хаббл зробив вражаюче зображення далекої галактики IC 758, що розташована в сузір’ї Великої Ведмедиці – за 60 мільйонів світлових років від Землі.
Як повідомляє Європейське космічне агентство (ESA), у 1999 році в цій галактиці зафіксували потужний вибух наднової SN 199bg. Цей зоряний “смертельний спалах” відбувся на останньому етапі життя масивної зорі, яка була значно більша за наше Сонце.
На фото IC 758 виглядає спокійною – блакитні спіральні рукави м’яко огортають туманний центр, а блідо-жовта смуга в центрі світиться найяскравіше. Однак у серці цієї краси колись вибухнула зоря, розірвавши себе та змінивши навколишній простір.
Фахівці ESA пояснюють: вибух наднової – це не просто кінець зірки, а й явище, що впливає на весь міжзоряний простір навколо. Викинуті шари газу й пилу “перемішують” навколишній простір, можуть запобігати утворенню нових зірок або, навпаки, провокувати нові зоряні спалахи.
“Це міжзоряне струшування може розсіювати та нагрівати сусідні газові хмари і запобігати утворенню нових зірок або стикати їх, спричиняючи вибухи нових зір. Відкинуті шари також стають складниками для нових зірок”, – пояснюють науковці.
Наразі астрономи не знають, наскільки масивною була зоря, що вибухнула. Однак спостереження за іншими зорями в регіоні – особливо за допомогою Хаббла – можуть допомогти розкрити більше деталей про життя й смерть цього космічного гіганта. -
Телескоп Вебба показав найдавніше світло у Всесвіті
Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив унікальне зображення, яке показує найдавніше зоряне світло і дозволяє нам побачити перші галактики, які коли-небудь утворилися. Для створення цього знімка було витрачено 120 годин спостережень і зроблено дев’ять окремих знімків. На зображенні видно скупчення галактик Abell S1063, що знаходиться на відстані близько 4,5 мільярда світлових років від нас і має масу у трильйон разів більшу за масу Сонця. Це космічне явище вражає своєю унікальністю, оскільки гравітаційне лінзування цього скупчення дозволяє нам бачити навіть ті галактики, які знаходяться за межами досяжності звичайних телескопів. На зображенні видно яскраву еліптичну галактику в центрі, а червоні дуги навколо неї представляють світло від неймовірно віддалених галактик, яке до нас дійшло з самого початку існування Всесвіту. Наступним кроком буде вивчення походження та віку цих об’єктів.
-
Хаббл зняв похилену галактику NGC 3511
Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало свіже фото галактики NGC 3511, зняте телескопом Хаббл. Галактика знаходиться на відстані близько 43 мільйонів світлових років від Землі у сузір’ї Чаші. На знімку видно спіральну галактику, яка виглядає дуже вражаюче через свій нахил під кутом близько 70 градусів до телескопа. У центрі галактики помітний жовтуватий колір, а край диска має блакитний відтінок. Червоні плями по галактиці свідчать про активні зони створення нових зірок. NGC 3511 досліджується в рамках проекту Хаббла, де астрономи вивчають цикл зореутворення у 55 найближчих галактиках. Фотографії знімаються з використанням п’яти світлофільтрів, що дозволяє вченим вивчити колір, вік та інтенсивність зореутворення. Ці дослідження допомагають краще розібратися у процесі зародження нових зірок у Всесвіті.