Київ розраховує на підписання угод з партнерами щодо забезпечення країни енергоресурсами на опалювальний сезон. Про такі плани у суботу, 5 липня, повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.
“Була сьогодні доповідь міністра закордонних справ Андрія Сибіги по його комунікації з нашими європейськими партнерами. У нас є перелік абсолютно чітких цілей у підготовці до наступного опалювального сезону. Є речі, про які я говорив на найвищому політичному рівні з лідерами Європи”, – розповів глава держави.
Зараз на рівні МЗС, Міністерства енергетики та Нафтогазу такі домовленості з партнерами готуються до втілення, додав президент.
“Україна розраховує, що вже наступного тижня, під час Конференції у Римі, її урядовці зможуть підписати відповідні угоди з європейськими країнами, аби забезпечувати країну енергоресурсами”, – зазначив Зеленський.
Раніше в Укренерго оцінили можливість відключень влітку. Наразі на ринку електроенергії спостерігається профіцит обсягом 300-2000 МВт потужностей на годину. З 1 липня 2025 року в Україні діє європейський стандарт напруги 230/400 В.
Позначка: Енергоресурси
-
Опалювальний сезон: Зеленський заявив про домовленості із партнерами
-
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина відмовилася підтримати ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії в Європейському Союзі. Уряд країни стверджує, що без належних гарантій від Єврокомісії щодо мінімізації негативних наслідків програми для Словаччини, вони не можуть підтримати санкції. Ініціатива RePowerEU передбачає зупинення імпорту російського газу до ЄС з 2028 року, що може вплинути на економіку країни. Словаччина висловлює занепокоєння щодо цін на енергоносії та енергетичної безпеки. Хоча країна готова до діалогу з Єврокомісією, вони наразі не погодилися з програмою RePowerEU. Угорщина також не підтримала ці санкції.
-
ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ
Європейська комісія планує внести нові заходи для повної відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Вони також розглядають плани поступового виходу з залежності від російської ядерної продукції. Ці заходи потребують значних інвестицій – близько €241 млрд. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, виступають проти цих змін. Європейська комісія прагне повністю позбутися російського ядерного палива до 2030-х років, але для цього потрібно значне фінансування та розвиток внутрішнього ядерного ланцюга постачань. Багато країн ЄС вже розглядають альтернативні джерела постачання ядерного палива, але існують проблеми з конверсією урану та виробництвом деталей для реакторів. Угорщина залишається складним випадком, оскільки уклала контракт з Росією на будівництво нових енергоблоків АЕС. Словаччина також виступає проти відмови від російського палива через можливість підвищення цін та загрозу енергетичній безпеці. У Брюсселі вважають, що поступова відмова від російського ядерного палива допоможе уникнути раптових стрибків цін.
-
Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС
Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
“Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
З 13 нових ініціатив:- 10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
- 2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
- 1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.
Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
Євроінвестиції та стратегічна програма
Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60.