Європейська Комісія 30 червня завершила переговори з Україною щодо перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Про це інформує DW.
Зауважується, що сторони досягли принципової домовленості про перегляд положень щодо лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію.
“Цей крок знаменує собою новий етап у створенні довгострокових, передбачуваних і взаємних рамок у контексті процесу вступу України до ЄС”, – заявив єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович.
Нова домовленість “повністю враховує чутливість певних сільськогосподарських секторів, на яку акцентували держави-члени ЄС та фермери”.
Він також додав, що угода є “збалансованою, справедливою і реалістичною, вона являє собою найкращий можливий результат у складних геополітичних умовах”.
Попри те, що технічні деталі поки не повідомляються, відомо, що у порівнянні із діючими від 6 червня “довоєнними” квотами, умови для українських виробників покращені.
Зокрема Брюссель і Київ домовилися про повну лібералізацію торгівлі щодо низки продуктів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік тощо, зазначив еврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.
Для більшості агротоварів нинішні обсяги квот зростуть до найвищого рівня торгівлі. Мова зокрема про вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінну крупу.
Тоді як на “чутливі товари”, такі як яйця, цукор та пшениця, квоти будуть збільшені, втім, будуть нижчими за історичні обсяги торгівлі. Щодо цих категорій товарів і надалі діятимуть захисні механізми ЄС, аби імпорт не спричинив “серйозних труднощів” на рівні усього блоку або окремих держав. Для менш чутливих товарів квоти збільшать “помірно”.
Своєю чергою, Україна збільшить квоти на свинину, м’ясо птиці, цукор, а також зменшить або скасує ввізні мита на інші товари. Це сприятиме збільшенню експортних можливостей для країн ЄС.
Крім того, угода передбачає поступове наближення України до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах добробуту тварин та використання пестицидів, аби забезпечити усім учасникам угоди “рівні правила гри”.
Угоду переглянуть у найближчі роки з урахуванням наближення України до ЄС.
Позначка: Експорт
-
ЄС та Україна узгодили умови імпорту агропродуктів
-
Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ
Компанії в Росії постали перед зростанням строків доставки товарів із Казахстану, Киргизстану, Грузії та Вірменії через посилення митного контролю. Обмеження стосуються переважно електроніки, автозапчастин та продукції подвійного призначення. Про це інформують росЗМІ.
Російський бізнес вже зазнає збитків і шукає альтернативні логістичні маршрути.
Зокрема за словами комерційного директора компанії “Импая Рус” Олексія Разумовського, контроль було посилено в Казахстані, Киргизстані, Грузії та Вірменії. Єдиною країною, де постачання не затримуються, наразі є Білорусь.
Особливо помітне зростання термінів фіксується через Казахстан.
“Якщо раніше вантажі з Казахстану прибували за 10-30 днів, то зараз ідуть півтора місяця”, – зазначив засновник Anderida Financial Group Олексій Тараповський.
Власник компанії “Альянс Тракс” Олексій Іванов пояснив, що найбільших затримок зазнає електроніка, але також є випадки з автокомпонентами та іншими товарами. Комерційна директорка Novasmart Ольга Шоалл додала, що під особливим контролем перебуває продукція подвійного призначення.
Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу, зростанням транзиту в середньому на 30% у 2024 році та боротьбою з “сірими” схемами імпорту, повідомила Шоалл.
В умовах затримок бізнес розглядає альтернативні шляхи постачання, зокрема через Узбекистан, Туркменістан або Монголію, зазначає доцентка кафедри міжнародного бізнесу РЕУ ім. Г. В. Плеханова Анастасія Прикладова.
Втім, такі перебої можуть спричинити тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, особливо електроніки та запчастин, що позначиться на цінах. Передбачається, що ціни для споживача можуть зрости орієнтовно на 10%.
Співвласник компанії ПЕК Вадим Філатов додав, що перевізники втрачають до 20 тисяч рублів на день через простої на митниці. За його словами, вартість логістики зросла вже на 25% у річному вимірі.
Раніше ми повідомляли, що Росія обходить санкції Заходу та масово постачає авіаційні запчастини через треті країни – мова про щонайменше мільярд євро після початку повномасштабної війни.
“Два стільця” Грузії у війні Росії проти України -
Став відомий найбільший імпортер агропродукції України серед країн ЄС
Іспанія, Нідерланди, Італія та Німеччина стали найбільшими імпортерами української агропродукції у 2024/2025 маркетинговому році. Сумарний обсяг імпорту сягнув 6,5 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Апарату Верховної Ради, посилаючись на дані Мінагрополітики.
“Найбільшими імпортерами української агропродукції є європейські країни, серед яких Іспанія, які закупили продукції на 2,7 млрд дол., Нідерланди – 1,6 млрд дол., Італія – 1,3 млрд дол. та Німеччина – 1,2 млрд дол.”, – мовиться в повідомленні.
Сьогодні з початку 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,67 млн т було відвантажено від початку поточного місяця.
З початку поточного сезону Україна експортувала пшениці 15,56 млн т (у 2023/2024 маркетинговому році – 18,12 млн т), ячменю – 2,31 млн т (2,46 млн т), жита – 10,8 тис. т (1,6 тис. т), а кукурудзи – 21,56 млн т (28,41 млн т).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону нині оцінюється в 68,7 тис. т (у 2023/24 МР – 96,7 тис. т), у т. ч. пшеничного – 61,2 тис. т (91,3 тис. т).
В межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торгового безвізу з ЄС.
У планах на поточний рік вихід на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
“Сьогодні український агроекспорт – це 24,5 млрд дол. в рік. А агроекспорт Польщі – 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує України складає 309 дол., а в Польщі 1560 дол. Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його”, – наголосили у відомстві. -
Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року
У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
“Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
“Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
“Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба. -
Китайські автовиробники експортують нові авто як вживані – Reuters
У Китаї виник скандал із експортом “вживаних” автомобілів, які насправді є абсолютно новими. Китайські автовиробники, спільно з місцевими владами, реєструють нові машини як вживані та відправляють на експорт у Росію, країни Центральної Азії та Близького Сходу. Це допомагає підвищити продажі та позбутися надлишку автомобілів, які не можна продати на внутрішньому ринку через цінову війну. Ця схема дозволяє автовиробникам отримувати прибуток, а місцевим владам показувати зростання економічних показників. Проте така практика викликає критику через недостовірність продажів. Державна підтримка цієї схеми залишається, оскільки вона допомагає виконувати економічні плани регіонів, встановлені центральною владою.
-
Росія стрімко скорочує експорт електроенергії до Китаю через дефіцит
Російська компанія Інтер РАО повідомила про зменшення загального обсягу експорту електроенергії на 4% через падіння постачань до Китаю. Головний виконавчий директор компанії зазначив, що основні поставки залишаються в Казахстан і Монголії. Експорт до Китаю впав на 44% через обмеження на експорт електроенергії через зростання енергоспоживання на Далекому Сході. Минулого року компанія скоротила експорт на 17,6%. Казахстан став найбільшим ринком збуту для російської електроенергії. Також йшлося про постачання Китаєм спецхімії та обладнання для підприємств військово-промислового комплексу. Крім того, планується спільна з Китаєм побудова атомної станції на Місяці.
-
Сербія зупинила експорт зброї до Ізраїлю
Президент Сербії Александар Вучич прийняв рішення зупинити експорт зброї до Ізраїлю після акції солідарності з Палестиною в Белграді. Це рішення було ухвалено після засідання розширеного штабу Збройних сил Сербії. Президент пояснив, що це рішення було прийнято з огляду на безпеку держави та працівників оборонної промисловості. В той же час, Вучич висловив бажання зміцнити стратегічне партнерство зі США, але також відзначив, що американці порушили міжнародне право, атакуючи ядерні об’єкти Ірану. Сербія також стала об’єктом критики і з Росії через поставки боєприпасів в Україну. Раніше Сербія наростила експорт зброї до Ізраїлю, отримуючи від нього сучасні засоби стеження та імпортуючи звукові гармати. Також варто відзначити, що російська розвідка скаржилася на поставки боєприпасів з Сербії до України.
-
Іран стрімко розпродує запаси нафти, готуючись до можливих ударів
Іран почав терміново вивозити нафту з країни через загрозу нових ударів від Ізраїлю та можливе приєднання США до військових дій у регіоні. За даними Bloomberg, Тегеран поспішає продати нафту, розвантажуючи свої резервуари. Після ударів Ізраїлю 13 червня, експорт іранської нафти зріс на 44% до 2,33 млн барелів на добу. Аналітики вважають, що Іран намагається вивезти якомога більше нафти, перш ніж втратить контроль над логістикою. Президент США Трамп підтримує можливий удар по Ірану, але відкладає його, сподіваючись на угоду. Іран погрожує ударами у разі участі США у атаках. Ціни на нафту підскочили після атаки Ізраїлю на Іран.
-
Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%
У травні цього року Китай значно зменшив експорт рідкісноземельних продуктів, зокрема магнітів, особливо до США, через торговельні суперечки між країнами. Китай ввів обмеження на експорт в квітні після митних тарифів з боку США. Навіть після заяви Трампа про вирішення проблеми, китайські дані показують зменшення експорту. У травні експорт склав лише $60 мільйонів, що є найнижчим рівнем з 2015 року. Експорт до США зменшився найбільш – лише 46 тонн, що є менше, ніж десята частина обсягів у березні. Німеччина й Вʼєтнам стали основними напрямками китайського експорту. Китай також скасував мита для найбідніших країн.
-
Доходи Росії від експорту нафти за травень значно скоротилися – МЕА
У травні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів зменшилися на 0,48 мільярда доларів порівняно з квітнем, склавши 12,6 мільярда доларів. Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що експорт нафти та нафтопродуктів з РФ також зменшився на 0,23 мільйона барелів на добу до 7,3 мільйона барелів на добу у травні, що є нижчим, ніж у травні 2024 року на 0,38 мільйона барелів на добу. Відправлення російської нафти залишилося на рівні 4,7 мільйона барелів на добу, але було на 0,02 мільйона барелів на добу менше, ніж у травні 2024 року. Експорт нафтопродуктів також зменшився до 2,6 мільйона барелів на добу. Крім того, на саміті Великої сімки США відхилили пропозицію про зниження граничної ціни на російську нафту. Також, біля ОАЕ танкер Росії став учасником аварії з іншим судном.