Китай відправляє контейнеровоз Istanbul Bridge у Європу через Північний морський шлях, що дозволяє скоротити час доставки вантажів з Азії до Європи на 40%. Швидке танення льодів в Арктиці відкриває нові можливості для перевезень через цей шлях, який є менш геополітично складним порівняно з іншими маршрутами. Це експеримент Китаю, який планує організувати регулярні рейси через ПМШ. Незважаючи на потенційну користь, експерти вважають, що масштаби цього проекту залишаються досить невеликими. У 2024 році ПМШ перевезли лише 1% від обсягу торгівлі між Азією та Європою.
Позначка: Експорт
-
Доходи РФ від експорту нафти в серпні впали на $0,9 млрд – МЕА
У серпні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів зменшилися на $0,92 мільярда порівняно з липнем і склали $13,51 мільярда через зниження цін. Росія зменшила доходи від експорту нафти на $0,37 мільярда та нафтопродуктів на $0,55 мільярда. Експорт нафти з Росії скоротився до 4,70 мільйона барелів на добу, а нафтопродуктів – до 2,57 мільйона барелів на добу. Постачання російської нафти та нафтопродуктів до Індії та Близького Сходу зменшилися, але збільшилися в інших напрямках. Росія видобула 9,28 мільйона барелів нафти на добу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, світовий попит на нафту зростатиме у 2025 та 2026 роках, а світова пропозиція нафти також зросте. Очікується, що Росія зможе підтримувати високий рівень видобутку нафти у найближчі три місяці. Однак, обмежені виробничі потужності в країнах ОПЕК+ можуть призвести до нижчого приросту видобутку, ніж було заплановано.
-
Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових
Україна з початку поточного маркетингового року, який розпочався у 2025/2026 році, до 10 вересня експортувала 5,028 мільйонів тонн зернових і зернобобових культур. Згідно з повідомленням пресслужби Міністерства аграрної політики та продовольства, кількість експортованої пшениці становила 3,42 мільйона тонн (порівняно з 4,67 мільйонами тонн у минулому році), ячменю – 685 тисяч тонн (у попередньому році – 1,16 мільйона тонн) та кукурудзи – 890 тисяч тонн (у минулому році – 2,49 мільйона тонн). Щодо жита, поставок поки що не було. Також Україна експортувала 11,3 тисяч тонн борошна (в порівнянні з 14,4 тисяч тонн за аналогічний період минулого маркетингового року).
-
Експорт бензину з портів РФ у серпні впав до нуля
Впровадження повної заборони на експорт автомобільного бензину призвело у серпні до припинення відвантажень з морських портів Росії. В серпні також не було зафіксовано постачань білоруського палива, яке зазвичай відвантажується через порти Усть-Луга і Санкт-Петербург. Про це свідчать дані консалтингової групи А-95, повідомляє Enkorr.
“Обсяги Мозирського й Новополоцького НПЗ споживалися на внутрішньому ринку Білорусі або постачалися в країни ЄАЕС, зокрема в Росію, де спостерігається дефіцит високооктанового палива”, – говориться у повідомленні.
Водночас на початку вересня танкер з 35 тис. т білоруського бензину був відвантажений з термінала Транснєфті в Усть-Лузі у напрямку Гвінеї.
Найбільші обсяги були відвантажені з терміналів в Усть-Лузі (606 тис. т) і санкт-петербурзі (169 тис. т). Також великі партії впродовж року відвантажувалися з Архангельська (155 тис. т) і Мурманська (139 тис. т).
Основними напрямками постачань російського й білоруського бензину були Лівія (251 тис. т) й Бразилія (235 тис. т). Також великі обсяги були продані в Іран (96 тис. т) і Гану (94 тис. т). При цьому 208 тис. т вантажів не мало кінцевого пункту призначення.
Як відомо, зупинка заводів в РФ після атаки українських дронів призвела до зростання біржових цін на бензин.
Паливна криза в Росії: дефіцит бензину тепер охопив 20 регіонів -
Дефіцит платіжного балансу України оновив антирекорд
Дефіцит рахунку поточних операцій у липні сягнув рекордних 4,1 млрд дол. Чому це сталося, чим загрожує та як позбавитись дефіциту? Витрачаємо за кордоном більше, ніж отримуємо У липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг нового антирекорду – 4,1 млрд дол. Це на 31% більше, ніж у червні (3,1 млрд дол.) та на 62% перевищує показник липня минулого року (2,5 млрд дол.). Такі дані оприлюднив НБУ.
Дефіцит платіжного балансу виникає, коли загальний обсяг грошей, які виходять з країни (на оплату імпорту, погашення боргів, виплату дивідендів іноземним інвесторам, відтік капіталу), перевищує загальний обсяг грошей, що надходять у країну (від експорту, іноземних інвестицій, міжнародної допомоги, грошових переказів заробітчан). Чим та з ким торгуємо Своєю чергою, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами майже повторив антирекорд і становив 5 млрд дол. “Це означає, що Україна купує більше товарів за кордоном, ніж продає’’, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Частково розрив було профінансовано міжнародною допомогою, проте решту – коштом резервів НБУ, які скоротилися на 2 млрд дол.
Експорт товарів у липні знизився на 1,1%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року – до 1,7 млрд дол. Найбільшими імпортерами української продукції в липні були країни ЄС, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина, Іспанія та Італія. Вони купують в України переважно продовольчі товари. Це найбільша стаття експорту, яка становить майже половину всіх надходжень від продажу товарів за кордон. Крім цього, до основних статей також належать: метали та вироби з них, включаючи чорні метали, прокат, труби та інші металургійні продукти.
Водночас імпорт товарів у липні зріс майже на 20%, найбільший приріст зафіксовано у машинобудуванні (+50,8%, зокрема військові товари й електромобілі) та продукції АПК (+25,7%). Найбільшими експортерами є: Китай, Польща та Німеччина.
Водночас дефіцит торгівлі послугами покращився до 558 млн дол. у липні проти 684 млн дол. у червні завдяки вищому експорту (передусім ІТ) та зниженню імпорту фінансових послуг.
Дефіцит первинних доходів (отримання чи виплата дивідендів закордону, перекази від мігрантів, процентні платежі) розширився до 168 млн дол., тоді як надходження за вторинними доходами скоротилися на 0,9 млрд до 1,1 млрд дол.
На жаль, за прогнозами, ситуація, навряд чи покращиться до кінця року. Так, МВФ погіршив торговий дефіцит України у 2025 р. з 40.8 до 45.8 млрд дол. Перш за все, за рахунок переоцінки імпорту товарів у бік збільшення.
Своєю чергою, Український Інститут Майбутнього теж провів корегування прогнозу платіжного балансу у 2025 р. “Ми значно погіршили сальдо торгового балансу. Перш за все, за рахунок збільшення імпорту товарів. Також ми відзначаємо проблеми в експорті послуг цього року та зменшили прогноз до кінця року”, – йдеться в прогнозі. Причини дефіциту Основними причинами дефіциту платіжного балансу України є комплекс факторів, які взаємопов’язані. По-перше, його викликав дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами.
Україна імпортує значно більше, ніж експортує, що створює негативне торговельне сальдо. Цей розрив значно зріс, зокрема, через: збільшення імпорту: особливо це стосується продукції машинобудування, палива, оборонних та інвестиційних товарів, необхідних для відновлення економіки та споживчих товарів. Також є складнощі з експортом, який зазнає впливу війни, логістичних обмежень та руйнування виробничих потужностей.
По-друге, значна частина дефіциту платіжного балансу пов’язана з відтоком капіталу. Україна продовжує обслуговувати та погашати свої борги перед міжнародними кредиторами, а іноземні інвестори виводять прибутки, отримані в Україні.
Третім фактором є скорочення надходжень від грошових переказів від українських громадян, які працюють за кордоном. Ці надходження, хоч і залишаються значними, зменшуються, що впливає на загальний баланс.
Отже, дефіцит платіжного балансу є наслідком не лише торговельного дефіциту, а й інших фінансових операцій, які сумарно показують, що відтік валюти з країни перевищує її приплив. Чим загрожує Дефіцит платіжного балансу загрожує економіці країни кількома серйозними проблемами. “Це сигнал, що держава витрачає більше, ніж заробляє на світовій арені, і це може мати довгострокові негативні наслідки”, – каже експерт. Найбільша та найочевидніша загроза – це виснаження міжнародних резервів. Коли країна має дефіцит, вона повинна чимось його покривати. НБУ змушений продавати іноземну валюту (долари, євро, золото), щоб оплачувати критично важливий імпорт (наприклад, паливо, зброю чи ліки), який перевищує експортні надходження.
Своєю чергою зменшення валютних резервів і зростання попиту на іноземну валюту чинять тиск на курс гривні. Якщо попит на долари чи євро зростає, а їх пропозиція на ринку падає, це призводить до девальвації. Слабка гривня робить імпортні товари (від автомобілів до побутової техніки) дорожчими для українців, що негативно впливає на купівельну спроможність населення. “Девальвація гривні безпосередньо призводить до зростання цін на імпортні товари. Оскільки значна частина товарів на українському ринку є імпортною, це спричиняє так звану “імпортовану інфляцію”, що робить життя дорожчим для кожного”, – пояснює експерт. Дефіцит платіжного балансу також може призвести до зростання державного боргу. Щоб уникнути повного виснаження резервів, уряд може звернутися до міжнародних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк чи інші країни, за фінансовою допомогою. Це допомагає профінансувати дефіцит, але водночас збільшує зовнішній борг країни.
Тривалий дефіцит платіжного балансу є ознакою економічної нестабільності. Це може відлякувати іноземних інвесторів, оскільки вони не впевнені у стабільності економіки та курсу валюти. Як наслідок, країна втрачає важливі інвестиції, які могли б сприяти економічному розвитку та створенню робочих місць. Як зменшити дефіцит Зменшення дефіциту платіжного балансу вимагає комплексного підходу з боку держави. Основна мета – збільшити надходження валюти в країну та зменшити її відтік.
Найефективніший спосіб зменшити дефіцит – це збільшити обсяг та вартість експорту. Для цього уряд може: надавати державну підтримку експортерам, наприклад, через фінансові кредити. Допомагати українським компаніям виходити на нові ринки. Підтримувати виробництва з високою доданою вартістю (наприклад, IT, машинобудування), а не лише сировину.
Також варто зменшити відтік валюти та залежність від імпорту. Це можна досягти, якщо: підтримувати та розвивати внутрішнє виробництво товарів, які раніше імпортувалися. Впроваджувати імпортні мита або квоти на певні товари, щоб зробити їх менш конкурентними порівняно з вітчизняною продукцією.
Щоб профінансувати дефіцит без втрати власних резервів, країна має активно залучати капітал з-за кордону. Це відбувається за рахунок: прямих іноземних інвестицій (FDI) та міжнародної фінансової допомоги та позик: отримання коштів від МВФ, Світового банку, ЄС та інших партнерів. “Україна потребує 45 млрд дол. зовнішнього фінансування. Це включає дефіцит бюджету та видатки з погашення зовнішніх боргів”, – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. Це підкреслює, що без міжнародної допомоги підтримувати поточні витрати, особливо на оборону, було б неможливо.
Вікторія Хаджирадєва -
Експорт української соняшникової олії впав до мінімуму за три роки
Згідно з оперативними даними, у серпні експорт соняшникової олії з України скоротився до 150 тис. тонн, що стало мінімальним місячним обсягом за більш ніж три роки. Про це інформує агентство АПК-Інформ у середу, 3 вересня.
Це стало другим найнижчим місячним показником за останні майже 14 сезонів.
Зауважується, що скорочення відбулося за всіма основними напрямками, зокрема не фіксувалося поставок до Індії.
Експерти відзначили, що зниження темпів експорту зумовлено сезонними чинниками, зокрема скороченням пропозиції соняшнику на внутрішньому ринку, що обмежувало переробку, а також зниженням попиту з боку деяких імпортерів в очікуванні поставок більш дешевої олії із сировини нового врожаю.
Усього за результатами 2024/25 МР з України експортували 4,73 млн тонн соняшникової олії, що на 24% поступається показнику попереднього сезону та стало мінімумом для минулих трьох сезонів.
Основними факторами, що обмежили експорт, стали менший урожай соняшнику у 2024 році та низька маржинальність його переробки.
Водночас постачання на основні ринки збуту в сезоні, що вже завершився, дещо збільшились.
До ТОП-3 імпортерів української олії увійшли Індія (767 тис. тонн; +44% до 2023/24 МР), Іспанія (656 тис. тонн; +11%) та Італія (504 тис. тонн; +28%).
Раніше повідомляли, що Україна скоротила експорт агропродукції на понад 23%.
Цього року буде найгірший врожай за останнє десятиліття -
Україна експортувала рекордний обсяг електроенергії
Україна в серпні збільшила експорт електроенергії на 60% порівняно з попереднім місяцем – до 450 тис. МВт-год. Такими є попередні дані моніторингу ExPro Electricity.
Зазначається, що від початку інтеграції української енергосистеми до ENTSO-E (з березня 2022 року) показник експорту електроенергії за місяць є рекордним.
Найбільші частки у структурі експорту зайняли Угорщина (38%) та Молдова (29%).
Торік у серпні експорт електроенергії був відсутній.
За попередніми даними, у серпні 2025 року Україна експортувала до Угорщини понад 170 тис. МВт-год, тоді як імпорт за цим напрямом за відповідний період склав 110 тис. МВт-год.
За червень-серпень 2025 року експорт електроенергії до Угорщини склав понад 380 тис. МВт-год, що на 27% більше за обсяги імпорту за цей період.
Імпорт електроенергії до України в серпні 2025 року, у порівнянні з липнем, зріс лише на 2,5% – до 264 тис. МВт-год. Поставки зросли за усіма напрямами, окрім Польщі та Словаччини. Частка Угорщини в структурі імпорту й надалі найбільша – 41%.
Імпорт скоротився на 44% порівняно з серпнем минулого року
За підсумками серпня 2025 року, Україна є нетто-експортером електроенергії. -
“Стратегічна” угода: Путін випросив у Сі експорт північних оленів до Китаю
Росія отримала дозвіл на експорт живих північних оленів та їхніх рогів до Китаю. Відповідні протоколи підписали Федеральна служба з ветеринарного та фітосанітарного нагляду РФ і Головне митне управління КНР під час візиту Володимира Путіна у Пекін. Про це інформує The Moscow Times з посиланням на повідомлення Кремля.
У Китаї хвости оленів використовують для приготування препаратів від хвороб нирок, плацента є головним інгредієнтом супу для потенції, тоді як молоді роги застосовують при створенні препаратів, котрі уповільнюють старіння та підвищують працездатність.
Раніше британська The Times повідомляла, що нетрадиційна медицина викликала інтерес у Путіна, і 72-річний глава РФ нібито регулярно приймає ванни з екстрактом крові пантів сибірських оленів. Середня тривалість життя чоловіків у Росії становить 67 років. Нібито такі ванни мають омолоджувальний ефект та покращують чоловічу потенцію. У межах процедури роги зрізають з живих тварин раз на рік.
Про те, що оточення Путіна охоплене нав’язливою ідеєю продовження життя, також із посиланням на близькі до Кремля джерела, писала Медуза. За даними видання, минулого року один із посадовців з оточення глави РФ доручив російським ученим розробити засоби проти старіння.
Будинок на Валдаї та дохід з горілки. Як живе Путін -
Казахстан витісняє Росію ринку вугілля в Європі – ЗМІ
Казахстан значно збільшив експорт свого вугілля в Європу та Азію через територію Росії. У січні-липні 2025 року транзитні постачання зросли на 38% рік до року – до 6,7 млн т – максимальний показник з 2017 року. Для порівняння: за весь 2024 рік транзит становив близько 9 млн т. Про це свідчать дані агентства Argus, які наводять російські провладні Ведомости.
Казахстанський експорт через порти Північного Заходу Росії за перші сім місяців 2025-го зросли на 19% рік до року — до 4,1 млн. т. Це сталося завдяки збільшенню перевалки через порти Усть-Луга, Санкт-Петербург та Виборг.
При цьому постачання через порт Тамань зросло рік до року майже вдвічі — до 2,3 млн т. Ще 300 тис. т вугілля Казахстан поставив через мережу РЗ до латвійського порту Вентспілс.
Значне зростання транзиту з Казахстану спостерігається на тлі скорочення відвантажень російського вугілля в портах Північного Заходу та Півдня.
Експортні ціни на російське енергетичне вугілля наприкінці червня цього року досягли мінімумів з кінця 2020 – початку 2021 років, свідчать дані Центру цінових індексів (ЦЦІ). Так, вартість тонни вугілля калорійністю 6000 ккал/кг із навантаженням на судно в порту Тамані наприкінці червня впала на 22% з початку року, до $63, а в портах Балтійського моря — на 26%, до $55. Падіння експортних цін призвело до зниження рентабельності постачання.
При цьому у казахстанських експортерів зберігається позитивна рентабельність постачання як через порти Балтійського моря, так і через Тамань.
Зростанню транзиту також сприяє те, що Казахстан виключений з санкційних списків Євросоюзу, які заборонили угоди з російськими портами.
Експерти гадають, серпні-грудні зростання транзиту вугілля з Казахстану продовжиться і за підсумками цього року перевищить 10 млн т. -
Росія втрачає позиції найбільшого агроекспортера – розвідка
Врожай у РФ 2025 року став найгіршим за понад 17 років через весняні заморозки, спеку та посуху, через що вона ризикує втратити статус найбільшого у світі аграрного експортера. Про це повідомляє це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 19 серпня.
Так, лише у червні експорт пшениці знизився у чотири рази – до 1,12 млн тонн; а в липні поставки зерна на зовнішні ринки були у 2,1 раза нижчими за показники аналогічного періоду 2024 року.
У СЗРУ нагадали, що 2016 року РФ була одним із найбільших у світі експортерів пшениці, тоді як її здатність експортувати зерно залишалася одним із небагатьох джерел економічної сили та міжнародних важелів після вторгнення в Україну.
“Щороку тільки з тимчасово окупованих територій нашої держави окупаційна влада вивозить, за різними оцінками, близько трьох мільйонів тонн зерна. 2025 рік і західні санкції викрили слабкі місця в економіці Росії воєнного часу: висока облікова ставка ЦБ РФ, зростання внутрішнього попиту, низькі світові ціни на зерно та висока вартість логістики призвели до скорочення експорту російської агропродукції за результатами І півріччя 2025 року на 14,6 %”, – додали у повідомленні.
Разом з тим, у країні відбувається нарощування продовольчого імпорту – він зріс на 14 % (до 20,6 млрд дол.), тоді як 2023 року ситуація була протилежною: експорт зріс на 4,3 % (43,1 млрд дол. США), а імпорт скоротився на 1,7 % (35,1 млрд дол.).
Зокрема через нестачу своєї агропродукції Росія вимушено закуповувала в Китаї картоплю – на 49,4 млн дол., що у шість разів перевищує рівень 2024 року, та яблука – на 12,4 млн дол. (+50 % проти 2024 року).
“Попри стабілізаційні заходи галузі та нульові нестійкі мита на експорт пшениці, ячменю та кукурудзи, прогнозується подальше збереження негативної динаміки експорту”, – свідчать розвіддані.
Тоді як скорочення валютних надходжень ускладнять виконання державних завдань РФ, зокрема плану збільшення експорту агропродукції до 55 млрд дол. до 2030 року, і, як наслідок, можуть позбавити Росію статусу глобаліста.