Експорт товарів з Китаю до Росії у вересні впав на 21% у порівнянні з попереднім роком, що є найбільшим спадом протягом останніх семи місяців. Ці дані були оприлюднені митницею Китаю та повідомлені агентством Reuters. За перші дев’ять місяців поточного року експорт з Китаю до Росії зменшився на 10,6%. У той же час, постачання товарів з Росії до Китаю показали зростання на 3,8% у вересні. Загальний обсяг торгівлі між країнами зросла на 8,6% до 1,17 трлн юанів за період з січня по вересень.
Позначка: Експорт
-
КНР ввела жорсткий контроль за експортом рідкісноземів
Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Financial Times.
Іноземні компанії повинні будуть отримати дозвіл Пекіна на експорт магнітів, які містять навіть незначні кількості рідкісноземів китайського походження або були вироблені з використанням китайських методів видобутку, переробки чи технологій виготовлення магнітів.
Обмеження, оголошені Міністерством торгівлі Китаю, вперше створюють китайську версію американського правила про прямі іноземні продукти, яке Вашингтон застосовував для блокування експорту до Китаю з третіх країн продуктів, пов’язаних з напівпровідниками.
Ці правила дають Китаю більше важелів впливу на глобальний ланцюг постачання рідкісноземів.
Як відомо, Пекін вперше запровадив обмеження на експорт рідкісноземів у квітні у відповідь на мита, введені адміністрацією Трампа. Цей крок змусив Вашингтон сісти за стіл переговорів, оскільки дефіцит китайських рідкісноземів почав впливати на виробництво в ланцюгах постачання автомобільної промисловості США.
З того часу дефіцит мінералів у США став предметом кількох раундів торговельних переговорів між двома країнами. Нові заходи контролю з боку Китаю з’явилися напередодні зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом у Сеулі, Південна Корея, цього місяця.
Як пише Financial Times, Китай контролює близько 70 % видобутку рідкісноземів,90 % їх розділення та переробки,93 % виробництва магнітів.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що нові заходи спрямовані на “захист національної безпеки та інтересів країни” і мають запобігти “неправомірному використанню рідкісноземних матеріалів у військовій та інших чутливих галузях”.Відомство додало, що деякі закордонні компанії завдали шкоди безпеці Китаю, передаючи рідкісноземні матеріали та технології китайського походження іншим сторонам для військового використання.
Як повідомляється, нова система ліцензування поширюватиметься на рідкісноземні магніти іноземного виробництва та певні напівпровідникові матеріали, які за вартістю містять щонайменше 0,1 % важких рідкісноземних елементів китайського походження.
Міністерство повідомило, що правила набудуть чинності з 1 грудня, а більшість експортних ліцензій для військових користувачів буде відхилено. Експорт до виробників напівпровідників та пов’язаного обладнання розглядатиметься в кожному окремому випадку.
Зросла ціна акцій великих державних груп Китаю, що займаються рідкісноземами:акції China Northern Rare Earth у Шанхаї зросли більш ніж на 7 %,RisingNonferrousMetalsShare- більш ніж на 4 %.
Розширення контролю Китаю над рідкісноземами змусило Вашингтон запровадити значну державну підтримку для американських видобувачів рідкісноземів і виробників магнітів, намагаючись послабити домінування Пекіна. Група розвинених економік G7 також вивчає можливість створення ланцюга постачання, незалежного від Китаю. -
Імпорт в Україні вдвічі перевершив експорт
В Україні у січні-вересні 2025 року імпортували товарів на $60,1 млрд, а експортували – на $29,5 млрд. Про це повідомила Державна митна служба.
Зазначається, що оподаткований імпорт становив $45,9 млрд – 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю ($13,3 млрд), Польща ($5,7 млрд), Німеччини ($4,8 млрд).
Експортували з України найбільше до Польщі – на $3,7 млрд, Туреччини – на $2,1 млрд, Німеччини – на $1,8 млрд.
У загальних обсягах ввезених за дев’ять місяців цього року товарів 69% становили такі категорії товарів:- машини, устаткування та транспорт – $23,8 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 148,3 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів;
- продукція хімічної промисловості – $9,4 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 72,9 млрд грн, що складає 14% надходжень митних платежів;
- паливно-енергетичні – $7,6 млрд. При митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 146,6 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів.
До ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари ($16,2 млрд), метали та вироби з них ($3,4 млрд), машини, устаткування та транспорт – $2,8 млрд.
При митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, за цей період до бюджету сплачено 641,9 млн грн. -
Білорусь вчетверо збільшила експорт бензину до РФ
Експорт бензину з Білорусі до РФ залізницею зріс у вересні вчетверо порівняно з попереднім місяцем. Причиною став дефіцит палива у РФ через українські атаки на її енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що декілька російських областей запровадити нормування та тимчасово заморозили ціни на паливо останніми тижнями через дефіцит популярних видів бензину, який стався внаслідок ударів дронів. Крім того, Москва обмежила експорт бензину та дизельного пального. Також Росія збільшила імпорт палива з Білорусі минулого року, аби покрити дефіцит.
Як пише видання, постачання бензину залізницею з нафтопереробних заводів Білорусі на внутрішній ринок РФ в минулому місяці зросло до 40 тисяч метричних тонн, або 14 500 барелів на добу. Постачання дизельного пального у вересні склали 33 тисячі тонн.
Водночас транзит бензину з Білорусі для подальшого експорту через російські порти минулого місяця зріс приблизно на 1% до 140 000 тонн.
Білорусь використовує російські порти для перевантаження своїх нафтопродуктів з березня 2021 року відповідно до угоди про співпрацю, підписаної між Москвою і Мінськом.
Дані джерел та розрахунки Reuters свідчать про те, що такі перевантаження в січні-вересні скоротилися майже на 40% в річному вимірі до 1,17 млн тонн внаслідок зниження обсягів переробки нафти.
Зазначається, що два нафтопереробні заводи Білорусі – Нафтанський і Мозирський – мають річну потужність 12 млн тонн кожен, або близько 240 000 барелів на добу. Але зазвичай вони виробляють близько 9 млн тонн на рік, або приблизно 180 000 барелів на добу. -
Китай припинив постачати РФ високоточні верстати
Останнім часом імпорт високоточного обладнання з Китаю до Росії став складним через обмеження, які встановила китайська сторона. Власник компанії “Татпромстан” Ільдар Нурієв повідомив про це під час форуму з металообробки та адитивних технологій ТЕМП. Він сказав, що тепер отримати високотехнологічне обладнання з точністю 3-4 мікрони без спеціальної ліцензії стало практично неможливо. Навіть вивезення вже придбаних верстатів із Китаю тепер ускладнене “неприємними інцидентами”. Обмеження на експорт високоточного обладнання припадає на час різкого скорочення товарообігу між Китаєм і Росією. Наприклад, за даними китайської митної служби, у серпні 2025 року експорт Китаю до Росії зменшився на 16,4% у порівнянні з попереднім роком. У цілому за вісім місяців 2025 року товарообіг між країнами зменшився на 9%. Ці обмеження також вплинули на закупівлю російської сировини Китаєм, зокрема на нафту, нафтопродукти, природний газ, деревину та вугілля.
-
В Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї
Заступник генерального директора ТОВ Українська бронетехніка Максим Поливʼяний вважає, що експорт української зброї потрібно відновити, але не потрібно створювати штучні механізми контролю за ним. Він наголосив, що існуючий орган – Державна служба експортного контролю – є дієвим і ефективним, а законодавча база відповідає міжнародним нормам. Полив’яний попередив від спроб створення штучних механізмів контролю, які можуть привести до корупційних ризиків та здорожчання продукції. Він вважає, що це може погіршити конкурентоздатність української зброї на світових ринках.
-
Нафтогазові доходи Росії впали на 20% з початку року
За дев’ять місяців 2025 року надходження від продажу нафти й газу до федерального бюджету Росії зменшилися на 20,6% у порівнянні з попереднім роком. У вересні цього року доходи від енергоносіїв склали 582,5 млрд рублів, що на 24,5% менше, ніж у вересні минулого року. За дев’ять місяців 2025 року нафтогазові доходи РФ склали 6,61 трлн рублів, що на 20,6% менше, ніж у попередньому році. Планувалося зібрати 10,94 трлн рублів нафтогазових доходів, але цей показник не було досягнуто. У 2024 році до бюджету від нафти та газу надійшло 11,13 трлн рублів.
-
В Україні впав імпорт електроенергії, а експорт рекордно зріс
У вересні 2025 року в Україні значно зменшилося імпортування електроенергії – на 47% в порівнянні з попереднім місяцем, до майже 140 тис. МВт-год. Найбільшу частку у структурі імпорту займає Угорщина – 58%. Імпорт з інших напрямків також скоротився, зокрема, поставки зі Словаччини були практично відсутні через ремонт лінії. Експорт електроенергії з України зріс значно – Україна експортувала 635 тис. МВт-год, що на 41% більше, ніж у серпні. Рекордні обсяги були експортовані до Угорщини, а також до Польщі, де поставки зросли майже в 5 разів після призупинення транскордонної торгівлі зі Словаччиною через ремонт.
-
ЄС підвищить квоти на експорт української агропродукції
Рада Європейського Союзу планує ухвалити рішення про перегляд тарифних квот для деяких видів продукції, що експортується з України. Нові квоти для 21 з 34 товарних позицій будуть більшими, ніж раніше діючі обсяги. Це рішення має набути чинності через 15 днів після ухвалення 13 жовтня. Наприкінці червня було укладено угоду про вільну торгівлю з ЄС, де передбачено “нульові тарифні квоти” для певних товарів з України. Для деяких видів продукції розмір квот збільшиться значно, наприклад, для меду, цукру, м’яса птиці, зерна та інших. Такі зміни сприятимуть розвитку аграрного сектору України та покращать умови експорту продукції на європейські ринки.
-
Зеленський анонсував ринки збуту надлишкової зброї
Президент України Володимир Зеленський оголосив про намір країни почати експорт деяких видів зброї, які у наявності зайві. Це має допомогти залучити додаткові фінансові ресурси для закупівлі необхідного обладнання для армії. Зазначено, що українські військові успішно захищають країну, і зараз працюється над збільшенням арсеналу. Також планується контрольований експорт зброї на ринки США, Європи, Близького Сходу та Африки. Зеленський підкреслив важливість цього кроку для підвищення фінансової стійкості країни та постачання необхідної зброї для армії.