Позначка: Експорт

  • Росія втрачає статус експортера зброї через війну – ЦПД

    Росія втрачає статус експортера зброї через війну – ЦПД

    За даними Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони, Росія втрачає свої позиції на світовому ринку озброєнь через війну в Україні. Експорт російської зброї впав до історично низького рівня, скоротившись удвічі порівняно з попереднім роком. До початку війни Росія отримувала близько 14 мільярдів доларів щорічно від продажу озброєнь, але тепер ця цифра значно зменшилася. В 2024 році Росія змогла експортувати зброю лише на суму близько 1 мільярда доларів, що на 92% менше, ніж у 2021 році. Частка Росії на світовому ринку озброєнь скоротилася з 21% до 7,8%, що серйозно підриває її статус як одного з лідерів у цій галузі. Економічна ситуація в країні також погіршується, оскільки її темпи зростання не компенсують інфляційні втрати.

  • Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС

    Україна займає російську нішу в експорті продовольства та кормів до ЄС

    Згідно з повідомленням Ради Євросоюзу, Україна стала одним з ключових постачальників продовольства та кормів до країн ЄС та вже частково замістила експорт з Росії. Вони вважають, що Україна має потенціал стати ще важливішим партнером у питаннях диверсифікації білків. Рада Євросоюзу також обговорила торгівельні угоди та співпрацю з Україною в сфері продовольчої безпеки. Недавно набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та ЄС, яка спрощує регулювання торгівлі та враховує інтереси обох сторін.

  • Більшість НПЗ Індії відмовились від нафти з Росії – ЗМІ

    Більшість НПЗ Індії відмовились від нафти з Росії – ЗМІ

    Більшість індійських нафтопереробних заводів вирішили припинити закупівлю нафти з Росії через антиросійські санкції та почали переговори з США щодо закупівлі американської нафти. П’ять компаній Індії вже відмовились від російської нафти на грудень цього року. Таке рішення було прийняте після введення західних санкцій проти російських нафтових гігантів – Роснефти та Лукойлу. Дві індійські компанії планують все ще закупити російську нафту у грудні. Також індійські НПЗ ведуть перемови з представниками Saudi Aramco та Abu Dhabi National Oil щодо можливостей співпраці.

  • КНР обмежить експорт рідкісноземів оборонним компаніям США – ЗМІ

    КНР обмежить експорт рідкісноземів оборонним компаніям США – ЗМІ

    Уряд Китаю розробляє новий механізм для експорту рідкісноземельних металів до США, щоб уникнути того, щоб ці матеріали потрапили до американських оборонних компаній. Одночасно Китай хоче полегшити своїм компаніям постачання цих металів до США для цивільних цілей. Нова регуляційна схема схожа на систему перевірки кінцевого користувача, яка діє у США з 2007 року. Ця програма дозволяє китайським компаніям купувати спеціальні товари зі спрощеним механізмом схвалення експорту, без необхідності отримувати окремі ліцензії на кожну покупку. Також у новому плані Китаю є умови щодо сприяння експорту рідкісноземельних ресурсів, які відповідають вимогам США. Однак плани Пекіна можуть змінитись у майбутньому, за даними The Wall Street Journal.

  • Вплив санкцій: експорт з Китаю в РФ рекордно обвалився

    Вплив санкцій: експорт з Китаю в РФ рекордно обвалився

    Експорт товарів з Китаю до Росії в жовтні різко скоротився, що сталося через вплив західних санкцій, логістичних проблем та зменшення попиту. Вартість поставок впала на 22% у порівнянні з попереднім роком. У той же час імпорт російських товарів в Китай зрослий лише на 2,5%. Китай стикається з новими тарифами США, а Росія з крутішими санкціями через конфлікт з Україною. Китайські компанії вже припинили закупівлі російської нафти через санкції проти російських нафтових гігантів. Прем’єр-міністр Росії відвідав Китай для переговорів про спільну боротьбу проти санкцій Заходу. Нові санкції проти російських нафтових компаній можуть створити додаткові складнощі для російських експортерів.

  • Експорт нафтопродуктів РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ

    Експорт нафтопродуктів РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ

    У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем досягло найнижчого рівня з початку 2022 року через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та міжнародні санкції. Середній обсяг постачань склав 1,89 млн барелів на добу, що є найнижчим за цей період. Експорт мазуту впав на 10%, а постачання сирої нафти скоротилися на 3%. Це сталося через атаки на термінал в Усть-Лузі та слабкі потоки з балтійських портів. Експорт дизеля залишається стабільним, але експорт нафти та мазуту стикається з ризиками через довгі рейси до Азії. Нова хвиля санкцій США проти російських нафтових компаній ускладнює ситуацію для експортерів. Українські військові, використовуючи дрони, завдали ударів по російських нафтопереробних заводах, що призвело до паливної кризи в Росії.

  • В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України

    В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України

    В ЄС шукають можливостей збільшити експорт агропродукції з України. Зокрема сьогодні набере чинності рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції з України до ЄС. Частину тарифів скасують Після закінчення дії Автономних торговельних заходів (АТМ), або так званого “торговельного безвізу” для України 5 червня 2025 р., Рада ЄС схвалила оновлену торговельну угоду з Україною, яка набуде чинності сьогодні.
    Віцепрем’єрміністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що Україна та ЄС схвалили рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Рішення Комітету асоціації набере чинності через 29 жовтня.
    За його словами, українські експортери матимуть можливість скористатися новим торговельним режимом вже цього року.
    Окремо він підкреслив, що порівняно з реальними обсягами торгівлі – 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій, ще в 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 р.
    Рішення є двостороннім і діє безстроково, наголосив він. Наступний перегляд у бік збільшення доступу на ринок ЄС відбудеться у 2028 р.
    Качка особливо підкреслив, що Україна добре знає, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “Угода, якої ми досягли цього літа перекалібрує торгівлю. У нас є хороші й деякі сумні уроки, але водночас ми дуже добре знаємо, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “,– наголосив Качка. Водночас нова угода крім скасування або зниження мит на низку сільськогосподарських продуктів та повної лібералізації торгівлі (скасування всіх мит) для деяких нечутливих продуктів, зокрема молочних продуктів, передбачає значне збільшення тарифних квот на чутливі товари (наприклад, квоти на мед, цукор, яйця та м’ясо птиці зросли в рази порівняно з попередніми).
    Також вона передбачає захист ринку ЄС. Зокрема зберігаються захисні механізми (так звані “запобіжники”), які дозволяють ЄС тимчасово обмежити імпорт певної продукції у разі виникнення серйозних збоїв на внутрішньому ринку, особливо для сусідніх країн. В ЄС обговорили можливість збільшення експорту з України Міністри сільського господарства ЄС на засіданні Ради ЄС у Люксембурзі обговорили можливість збільшення українського експорту.
    Міністр продовольства, сільського господарства та водної промисловості Данії Якоб Єнсен сказав, щовід імені данського головування в Раді ЄС спробує зосередитися на тому, як допомогти українцям збільшити свою торгівлю з ЄС, і таким чином підтримати українську економіку. “Торгівля сільськогосподарською продукцією є життєво важливим джерелом доходу для української економіки, а також з огляду на постійні жорстокі атаки Росії”, – підкреслив він. Своєю чергою єврокомісар з питань сільського господарства і продовольства Крістоф Хансен сказав, що Єврокомісія вважає доцільним збільшувати обіг сільськогосподарської продукції між Україною та ЄС.
    Він також наголосив на важливості забезпечення збільшення торгівлі в обох напрямках: не лише імпорт України до ЄС, але й експорт ЄС до України. “При цьому робити це в обох напрямках для забезпечення вигоди як українським, так і європейським виробникам.Дуже важливо знайти баланс між наданням більшого доступу та економічних переваг українським виробникам, а також підтримкою солідарності з нашою фермерською спільнотою”, – сказав він. Єврокомісар навів як приклад м’ясний та інші сектори, які “отримують величезну вигоду” від експорту до України.
    Він зазначив, що ця солідарність супроводжується модернізацією торговельної угоди між Україною та ЄС, що включає збільшення багатьох тарифних квот.
    Також він підкреслив, як важливо, щоб європейці показали, що вони єдині поруч з Україною в її боротьбі за свободу, в її боротьбі за незалежність від Росії.
    Також на засіданні обговорили нову “зелену архітектуру”, а саме: яку мотивацію можуть дати фермерам правила ЄС щодо збереження клімату для виконання умов переходу до більш екологічного виробництва. Узгодження зі стандартами ЄС Варто зазначити також, що нова угода чітко прив’язує розширений доступ до ринку до поступового приведення українського сільського господарства у відповідність до виробничих стандартів ЄС (добробут тварин, пестициди, ветеринарні препарати). “Під час засідання Ради ЄС у Люксембурзі, сторони обговорили важливість наближення України до сільськогосподарських стандартів ЄС, включаючи у виробництві засобів захисту рослин”, – заявив Хансен. Єврокомісар відзначив непохитну підтримку України з боку міністрів та висловив сподівання, що оновлена торговельна угода з Україною надасть більше передбачуваності сільськогосподарському сектору, визнавши, що в період дії автономних торговельних заходів для України ця сфера зазнала певних “турбулентностей”.
    Нова угода, наголосив єврокомісар, “пропонує більш стабільне рішення на майбутнє”.
    Єврокомісар наголосив, що Україна зобов’язалася досягти відповідності нашим виробничим стандартам до 2028 р. Це дуже важливо.
    З українського боку було підкреслено те, що Україна працюватиме над приведенням нашої продукції у повну відповідність до стандартів ЄС.
    Качка сказав, що більшість стандартів, згаданих у новій угоді, є частиною порядку денного політики України на кілька наступних років та навіть десятиліть. Він висловив переконання, що не буде жодних проблем із дотриманням більшості цих стандартів.
    За словами урядовця, Україна є “одним із найкращих і найнадійніших торговельних партнерів ЄС”, що забезпечує продовольчу безпеку ЄС, а її агроекспорт часто слугує корисним інструментом для забезпечення економічної прибутковості сільгоспвиробників в ЄС, особливо у сфері тваринництва. “Ось чому ми продовжуватимемо працювати над інтеграцією нашої сільськогосподарської та продовольчої системи з системою ЄС, і я сподіваюся, що разом ми будемо глобальними гравцями у сфері продовольчої безпеки”, – підсумував Качка. Об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови Поступове відкриття європейського ринку для українських товарів є важливим кроком у контексті майбутнього приєднання України до спільного ринку. Про це каже голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
    Вона наголосила, що об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови. Наприклад, європейські виробники наразі продають Україні більше товарів, ніж Україна експортує до ЄС, що й зумовлює торговельний дефіцит у 10,4 млрд дол. за дев’ять місяців цього року.
    Загалом за підсумками січня – вересня 2025 р. загальний торговельний дефіцит України становив 29,6 млрд дол.
    Серед шляхів розв’язання цієї проблеми Підласа назвала підтримку експорту, розвиток внутрішнього виробництва, а також антикорупційну та судову реформи і бюджетну підтримку аграріїв і промисловості. Так, на наступний рік з держбюджету заплановано спрямувати близько 1 млрд дол. на підтримку аграрного сектору та бізнесу.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Україна відкрила 17 ринків для агроекспорту з початку року

    Україна відкрила 17 ринків для агроекспорту з початку року

    Україна успішно відкрила 17 нових ринків для експорту аграрної продукції з початку 2025 року, що перевищило план на рік. Згідно з повідомленням голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів Сергія Ткачука, українські товари тепер постачаються до 381 торговельного напрямку. У цьому році планувалося відкрити 15 нових ринків, але вже відкрито 17, що є великим досягненням. Українські виробники здобули доступ до 11 нових експортних напрямків для постачання різних груп агротоварів. Наприклад, тепер можна експортувати харчові яйця до Албанії, сировину для виробництва кормів до Євразійського економічного союзу, та композитні продукти до Грузії. Україна також отримала можливість постачати продукцію до Канади, Китаю, Кувейту, Малайзії, Молдови, Оману, Туреччини та Чилі. Робота над відкриттям нових ринків триває, і Україна активно взаємодіє з країнами Африки. На жовтень 2025 року Україна має можливість експортувати аграрну продукцію до 381 торговельного напрямку.

  • Нові експортні обмеження Китаю можуть паралізувати автопром ЄС

    Нові експортні обмеження Китаю можуть паралізувати автопром ЄС

    Голова італійської асоціації виробників автозапчастин ANFIA, Роберто Вавассорі, застерігає, що нові обмеження Китаю на експорт рідкоземельних металів можуть серйозно вплинути на європейську автомобільну промисловість. Китай, який є головним світовим центром переробки цих металів, поглиблює контроль над їх експортом. Ці метали є важливими для виробництва напівпровідників, військової техніки та електромоторів у автомобільній галузі. Вавассорі зауважує, що запаси рідкоземельних металів у Європі практично вичерпано, і будь-які перебої у їх постачанні можуть сповільнити виробництво автомобілів по всьому світу.

  • Росія збільшила експорт ЗПГ, попри санкції – ЗМІ

    Росія збільшила експорт ЗПГ, попри санкції – ЗМІ

    Завод виробництва зрідженого природного газу в Арктиці збільшує виробництво та експорт продукції. За даними Bloomberg, експортний завод Арктик СПГ-2 вже відправив десяту партію товару з кінця червня. Раніше газ поставлявся в Китай або на східні сховища Росії, але зараз з’явилися нові маршрути через торгівельні суперечки між США і Китаєм. Китай обрав один порт з обмеженою міжнародною присутністю для отримання російського газу, що може бути пов’язано зі спробами захистити свій газовий сектор від можливих санкцій. Проект Арктик СПГ-2 минулого року мав проблеми зі знаходженням покупців та льодом навколо об’єкту, але тепер знову розпочав відправки продукції за кордон.