Позначка: Експорт

  • Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року

    Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року

    У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
    З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
    Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
    “Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
    Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
    “Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
    І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
    “Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба.

  • Китайські автовиробники експортують нові авто як вживані – Reuters

    Китайські автовиробники експортують нові авто як вживані – Reuters

    У Китаї виник скандал із експортом “вживаних” автомобілів, які насправді є абсолютно новими. Китайські автовиробники, спільно з місцевими владами, реєструють нові машини як вживані та відправляють на експорт у Росію, країни Центральної Азії та Близького Сходу. Це допомагає підвищити продажі та позбутися надлишку автомобілів, які не можна продати на внутрішньому ринку через цінову війну. Ця схема дозволяє автовиробникам отримувати прибуток, а місцевим владам показувати зростання економічних показників. Проте така практика викликає критику через недостовірність продажів. Державна підтримка цієї схеми залишається, оскільки вона допомагає виконувати економічні плани регіонів, встановлені центральною владою.

  • Росія стрімко скорочує експорт електроенергії до Китаю через дефіцит

    Росія стрімко скорочує експорт електроенергії до Китаю через дефіцит

    Російська компанія Інтер РАО повідомила про зменшення загального обсягу експорту електроенергії на 4% через падіння постачань до Китаю. Головний виконавчий директор компанії зазначив, що основні поставки залишаються в Казахстан і Монголії. Експорт до Китаю впав на 44% через обмеження на експорт електроенергії через зростання енергоспоживання на Далекому Сході. Минулого року компанія скоротила експорт на 17,6%. Казахстан став найбільшим ринком збуту для російської електроенергії. Також йшлося про постачання Китаєм спецхімії та обладнання для підприємств військово-промислового комплексу. Крім того, планується спільна з Китаєм побудова атомної станції на Місяці.

  • Сербія зупинила експорт зброї до Ізраїлю

    Сербія зупинила експорт зброї до Ізраїлю

    Президент Сербії Александар Вучич прийняв рішення зупинити експорт зброї до Ізраїлю після акції солідарності з Палестиною в Белграді. Це рішення було ухвалено після засідання розширеного штабу Збройних сил Сербії. Президент пояснив, що це рішення було прийнято з огляду на безпеку держави та працівників оборонної промисловості. В той же час, Вучич висловив бажання зміцнити стратегічне партнерство зі США, але також відзначив, що американці порушили міжнародне право, атакуючи ядерні об’єкти Ірану. Сербія також стала об’єктом критики і з Росії через поставки боєприпасів в Україну. Раніше Сербія наростила експорт зброї до Ізраїлю, отримуючи від нього сучасні засоби стеження та імпортуючи звукові гармати. Також варто відзначити, що російська розвідка скаржилася на поставки боєприпасів з Сербії до України.

  • Іран стрімко розпродує запаси нафти, готуючись до можливих ударів

    Іран стрімко розпродує запаси нафти, готуючись до можливих ударів

    Іран почав терміново вивозити нафту з країни через загрозу нових ударів від Ізраїлю та можливе приєднання США до військових дій у регіоні. За даними Bloomberg, Тегеран поспішає продати нафту, розвантажуючи свої резервуари. Після ударів Ізраїлю 13 червня, експорт іранської нафти зріс на 44% до 2,33 млн барелів на добу. Аналітики вважають, що Іран намагається вивезти якомога більше нафти, перш ніж втратить контроль над логістикою. Президент США Трамп підтримує можливий удар по Ірану, але відкладає його, сподіваючись на угоду. Іран погрожує ударами у разі участі США у атаках. Ціни на нафту підскочили після атаки Ізраїлю на Іран.

  • Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%

    Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%

    У травні цього року Китай значно зменшив експорт рідкісноземельних продуктів, зокрема магнітів, особливо до США, через торговельні суперечки між країнами. Китай ввів обмеження на експорт в квітні після митних тарифів з боку США. Навіть після заяви Трампа про вирішення проблеми, китайські дані показують зменшення експорту. У травні експорт склав лише $60 мільйонів, що є найнижчим рівнем з 2015 року. Експорт до США зменшився найбільш – лише 46 тонн, що є менше, ніж десята частина обсягів у березні. Німеччина й Вʼєтнам стали основними напрямками китайського експорту. Китай також скасував мита для найбідніших країн.

  • Доходи Росії від експорту нафти за травень значно скоротилися – МЕА

    Доходи Росії від експорту нафти за травень значно скоротилися – МЕА

    У травні 2025 року доходи Росії від експорту нафти та нафтопродуктів зменшилися на 0,48 мільярда доларів порівняно з квітнем, склавши 12,6 мільярда доларів. Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що експорт нафти та нафтопродуктів з РФ також зменшився на 0,23 мільйона барелів на добу до 7,3 мільйона барелів на добу у травні, що є нижчим, ніж у травні 2024 року на 0,38 мільйона барелів на добу. Відправлення російської нафти залишилося на рівні 4,7 мільйона барелів на добу, але було на 0,02 мільйона барелів на добу менше, ніж у травні 2024 року. Експорт нафтопродуктів також зменшився до 2,6 мільйона барелів на добу. Крім того, на саміті Великої сімки США відхилили пропозицію про зниження граничної ціни на російську нафту. Також, біля ОАЕ танкер Росії став учасником аварії з іншим судном.

  • Трамп відклав санкції проти Росії, а ЄС продовжив обмеження за Крим

    Трамп відклав санкції проти Росії, а ЄС продовжив обмеження за Крим

    Президент США Дональд Трамп вирішив відкласти введення нових санкцій проти Росії і чекатиме на угоду щодо припинення війни в Україні. Тим часом, Європейський Союз продовжує санкційний тиск на РФ, зокрема продовжив обмеження через анексію окупацію Криму. У той же час, у різних країнах Заходу розходяться думки щодо санкційної політики, проте її ефективність залишається під питанням. Угорщина є однією з країн, яка виступає проти нових санкцій проти Росії, вважаючи, що вони можуть завдати серйозної шкоди економіці Центральної Європи та всього ЄС.

  • Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Попри домовленість про нове перемир’я у торговельній війні, яку США та Китай досягли в Лондоні, питання експорту рідкоземельних магнітів військового призначення залишилося відкритим. Про це повідомили Reuters у неділю, 15 червня.
    За словами співрозмовників агентства, Пекін не погодився надавати експортні дозволи на деякі рідкісноземельні магніти, необхідні американським військовим постачальникам для винищувачів і ракетних систем.
    Своєю чергою, США зберігають обмеження на експорт до Китаю високотехнологічних мікросхем зі штучним інтелектом через потенційне військове застосування.
    Під час перемовин у Лондоні китайська сторона фактично пов’язала зняття експортних обмежень на рідкісноземельні магніти військового призначення зі зменшенням американських обмежень на експорт чипів.
    Також джерела повідомили, що США планують продовжити чинні мита на китайські товари ще на 90 днів після дедлайну 10 серпня, погодженого раніше в Женеві. Це вказує на те, що остаточна торгова угода до цієї дати навряд чи буде укладена.
    Президент Дональд Трамп назвав лондонську домовленість “чудовою угодою”:
    “Ми отримали все, що нам потрібно, і ми досягнемо успіху. Сподіваюся, вони також”, – сказав він.
    Міністр фінансів США Скотт Бессент акцентував, що нині не мовиться про взаємні поступки: “Не буде жодного quid pro quo щодо зняття обмежень на чипи в обмін на доступ до рідкісноземельних матеріалів”.
    Китай і далі контролює більшість світового видобутку та обробки рідкісноземельних елементів, що залишає це питання критичним у переговорах.
    Домовленість, досягнута в Женеві минулого місяця щодо зниження тарифів, загальмувалася через запроваджені у квітні китайські обмеження на експорт критичних мінералів. У відповідь США обмежили експорт до Китаю програмного забезпечення для проєктування мікросхем, авіадвигунів та іншої чутливої продукції.
    У Лондоні Пекін погодився прискорити розгляд експортних заявок від американських компаній, що не виробляють військову продукцію, і навіть створити “зелений коридор” для надійних постачальників. Дозволи діятимуть шість місяців.
    Один із китайських виробників – JL MAG Rare-Earth – заявив про отримання експортної ліцензії, що охоплює і США. Міністерство торгівлі КНР також підтвердило схвалення “відповідних заявок”.
    Втім, на магніти, що містять самарій – ключовий компонент для військових систем, – обмеження залишаються. Автовиробники та інші галузі потребують переважно інших матеріалів – зокрема, диспрозію й тербію.
    “Тимчасове врахування деяких інтересів можливе, але ключова проблема торгового дисбалансу навряд чи буде вирішена в межах цього терміну, і, можливо, взагалі за нинішньої адміністрації Трампа”, – заявив експерт по США і Китаю з Інституту американських досліджень Китайської академії соціальних наук Лю Вейдун.
    Продовження узгодженого терміну може дати адміністрації Трампа більше часу для підготовки альтернативного юридичного обґрунтування для встановлення більш високих мит для Китаю, якщо нинішній американський лідер програє нинішній судовий розгляд щодо митних тарифів в американському суді.
    “Адміністрація Трампа зрозуміла, що не зможе укласти нову торгову угоду, яка односторонньо відповідатиме її пріоритетам”, – резюмував директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Брукінгському інституті Раян Хасс.
    Зауважимо, днями представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи.

  • Україна різко наростила експорт молочки

    Україна різко наростила експорт молочки

    Україна у травні 2025 року суттєво наростила експорт молочних продуктів – порівняно з квітнем обсяги зросли на чверть, тоді як виручка – на третину. Про це повідомляє Асоціація виробників молока (АВМ).
    Загалом за п’ять місяців 2025 року експортували понад 57 тисяч тонн молочки на майже 180 мільйонів доларів – це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
    Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі зазначає, що головним драйвером є високі світові ціни на біржову молочку – зокрема, європейське масло коштує рекордні 7200-7400 євро за тонну, – майже рекордні показники за минулі сім років.
    Цей ціновий бум спільно з відкритим доступом до європейського ринку дозволяє українським виробникам займати міцні позиції на зовнішніх ринках. Вершкове масло, згущене молоко, сири та морозиво – головні продукти експорту:

  • Масло вершкове 40%;
  • Молоко та вершки, згущені 26%;
  • Морозиво 16%;
  • Сири 12%.
  • У травні 2025 року Україна наростила натуральні обсяги експорту маслянки до 500 т (+5%), масла вершкового до 2,89 тис. т (+61%), сирів до 1,29 тис. т (+2%), морозива до 2,24 тис. т (+18%), молочної сироватки до 1,70 тис. т (+19%), молока та вершків, згущених до 5,04 тис. т (+31%) відносно квітня. Зменшилися лише обсяги поставок молока та вершків, не згущених до 1,19 тис. т (-2%) відносно квітня поточного року. Порівняно з травнем 2024 року зменшилися лише натуральні обсяги експорту молока та вершків, не згущених (-45%) та молочної сироватки (-26%). Найбільше виросли поставки на зовнішні ринки масла вершкового (+464%), а також збільшився експорт молока та вершків, згущених (+58%), маслянки (+51%), сирів (+22%) та морозива (+25%) відносно минулорічного періоду. Однак подальша доля експорту невизначена. Поточні преференції, що дозволяють вивозити молочку без мит і квот, діють лише до початку червня. Після цього ЄС планує повернути торговельні обмеження, щоб захистити своїх фермерів. Українська сторона веде переговори про продовження пільг або альтернативні формати співпраці, щоб зберегти позитивні тренди.
    Імпорт молочних продуктів в Україну також трохи зріс порівняно з минулим роком, головно через сирні товари. Це викликає певну напругу в галузі, адже українські виробники постають перед жорсткою конкуренцією. Загалом молочна галузь України демонструє потужне зростання експорту завдяки вигідним цінам і широкому доступу до ринків ЄС. Водночас виклики з торгівельною політикою та конкуренцією на внутрішньому ринку вимагають активних дій від влади та бізнесу.