За інформацією, яку оприлюднило британське медіа BBC, Росія заробила втричі більше коштів на експорті енергоносіїв з початку повномасштабної війни, ніж Україна отримала від союзників у вигляді допомоги. Енергоносії становлять значну частину доходів Росії та велику частку її експорту. Союзники України ввели санкції проти РФ, але деякі країни ЄС продовжують імпортувати російський газ та нафту. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), РФ заробила понад 883 млрд євро від продажу викопного палива впродовж певного періоду. Європейські країни продовжують імпортувати російський газ через Туреччину, хоча деякі країни вже ухвалили рішення про припинення імпорту газу з РФ до кінця 2027 року.
Позначка: Експорт
-
Китай припинив продаж дронів Mavic Україні, але постачає їх Росії – ЗМІ
Китай раптово вирішив зменшити постачання дронів Mavic та їх комплектуючих до України та країн Заходу, але збільшує їхні поставки до Росії. Президент України Володимир Зеленський висловив занепокоєння тим, що китайські дрони доступні для росіян, але не для українців. Він зазначив, що Китай припинив продаж дронів Україні та іншим країнам Європи, продовжуючи поставки до Росії. За словами Зеленського, Україна має докази роботи китайців на російських заводах з виробництва безпілотників. Дрони стали важливим елементом війни в Україні, змінюючи тактику бойових дій. Паралельно з обмеженнями для України, Китай можливо збільшив поставки до Росії. Китайські дрони Mavic широко використовуються для аерофотозйомки та можуть бути адаптовані для використання у військових цілях. Володимир Зеленський також зазначив, що Китай підтримав ідею припинення вогню на 30 днів, запропоновану Україною та США.
-
Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії
Росія, стикаючись з дефіцитом та різким зростанням цін на картоплю, вирішила закуповувати цю овочеву культуру в Монголії. Нещодавно в Бурятію було доставлено понад 4000 тонн картоплі з Монголії, що викликало здивування у місцевих фахівців. Директор місцевого відділення Россільгоспцентру висловив обурення тим, що Монголія, яка раніше імпортувала картоплю з Росії, тепер стала постачальником для російського ринку. Він також вказав на те, що використання в Монголії старої техніки, яка була колись вивезена з Бурятії як металобрухт, та низька історія вирощування картоплі в цій країні породжує питання щодо якості продукції.
-
Зерновий експорт впав майже на 9 млн тонн
Україна з початку маркетингового року 2024/25 експортувала 37,722 млн тонн зернових і зернобобових культур. У травні було відправлено за кордон 2,454 млн тонн зерна. Порівняно з попереднім маркетинговим роком, це менше – тоді було експортовано 46,353 млн тонн, з них 4,947 млн тонн у травні. Зокрема, експортовано пшениці – 14,635 млн тонн, кукурудзи – 20,234 млн тонн, ячменю – 2,293 млн тонн, жита – 10,8 тис. тонн. Також було вивезено 63,7 тис. тонн борошна, з яких у травні – 5,1 тис. тонн. У порівнянні з попереднім роком, Україна скоротила обсяг експорту зерна. Наприкінці квітня було експортовано 33,89 млн тонн зернових і зернобобових культур, що менше, ніж за той самий період попереднього року.
-
ЄС відновить квоти для агропродукції України
Європейський Союз прийняв рішення тимчасово відновити квоти на імпорт деяких сільськогосподарських товарів з України. Це рішення було ухвалено після повномасштабного вторгнення Росії. Квоти почнуть діяти з 6 червня 2025 року і будуть діяти до кінця року. Це означає, що Україна матиме можливість експортувати лише частину свого річного обсягу вказаних товарів. ЄС також працює над переглядом зони вільної торгівлі з Україною. Жодна країна-член не проголосувала проти цього рішення, але деякі країни утрималися від голосування.
-
“Торгівельний безвіз” з ЄС завершується, і ось головні небезпеки
Ключова дата – 5 червня Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) (“митний” або “Торгівельний безвіз”) для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.
Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.
Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню “Європейська правда”, що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь. “Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни”,- сказав європейський посадовець. Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення “торгівельного безвізу”. Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, пише “Європейська правда”. “Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому – зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус”, – розповів Балаж Уйварі. “Руйнівні наслідки” Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.
Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.
Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв’ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію.