У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%.
Позначка: Економіка
-
Держстат заявив про зниження річної інфляції
-
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
Експорт нафти з Росії обвалився до мінімуму з лютого – ЗМІ
Постачання нафти з Росії досягло найнижчого рівня з лютого, бо переробка на НПЗ зростає швидше, ніж видобуток, що відбивається на обсягах експорту. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Морські поставки нафти в середньому становили 3,12 млн барелів на день за чотири тижні до 6 липня, що на 3% менше у порівнянні з аналогічним періодом до 29 червня.
Потоки впали до найнижчого рівня з тижня на 23 лютого, і скоротилися на 200 000 барелів на день з березня.
За порівняльний період видобуток збільшився приблизно на 60 000 барелів на день, що становить одну третину від запланованого збільшення виробництва Москвою в рамках цільового показника видобутку ОПЕК+. Тим часом переробка зросла на 140 000 барелів на день.
Збільшення видобутку в рамках угоди ОПЕК+ обмежене глибшими скороченнями, які Росія зобов’язалася здійснити компенсацію за минуле надвиробництво.
Чотиритижневе середнє значення згладжує великі коливання в щотижневих показниках, даючи чіткіше уявлення про базові тенденції в потоках нафти.
Як ми вже писали, доходи РФ від експорту нафти та нафтопродуктів у травні 2025 року знизилися через падіння цін на 0,48 мільярда доларів до квітня до 12,6 мільярда доларів.
Нафтові доходи РФ впали на 30% -
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів
Федеральний бюджет РФ у січні-червні поточного року був виконаний з дефіцитом у розмірі 3,694 трлн рублів (близько $47 млрд), або 1,7% ВВП. Про це напередодні повідомив російський мінфін.
Цей показник у шість разів більший, ніж у першому півріччі 2024 року (0,6 трлн рублів, або 0,3% ВВП).
Загалом за червень дефіцит російського бюджету зріс на 300 млрд рублів. При цьому видатки бюджету за шість місяців становили 21,3 трлн рублів (оновлений план на рік – 42,3 трлн руб.). Водночас доходи становили 17,6 трлн рублів (план на рік – 38,5 трлн руб.).
При цьому нещодавно Росія переглянула закон про бюджет на 2025 рік через падіння нафтогазових надходжень, збільшивши видатки на 0,8 трлн рублів та зменшивши доходи на 1,8 трлн рублів.
У підсумку лише за півроку дефіцит федерального бюджету вже наблизився до показника, запланованого на кінець року – 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Валютні резерви Китаю сягли десятирічного максимуму
Найбільші у світі валютні резерви КНР, у червні 2025 року збільшилися на 32 млрд доларів і досягли 3,317 трлн доларів. Це максимальний обсяг з грудня 2015 року, заявив Народний банк Китаю.
Юань минулого місяця подорожчав на 0,45% стосовно долара. Водночас американська національна валюта впала на 2,7% до кошика основних світових валют.
Резерви золота в КНР станом на кінець червня становили 73,9 млн унцій, збільшившись з 73,83 млн унцій місяцем раніше.
Китайський центробанк купував дорогоцінний метал вісім місяців поспіль. У вартісному вираженні резерви золота зросли до 242,93 млрд доларів порівняно з 241,99 млрд доларів наприкінці травня. -
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держслужба зайнятості
Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою. -
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держзайнятості
Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою. -
Резерви України знову почали зростати
За підсумками червня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 липня становили $45,07 млрд, що на 1,2%, або на $53о млн більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у понеділок, 7 липня.
“Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті”, – йдеться у повідомленні.
Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку у червні надійшло $4,09 млрд в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). З цієї суми:- $1,69 млрд – від уряду Канади;
- $1,25 млрд – через рахунки Світового банку;
- $1,15 млрд – від Євросоюзу.
Водночас на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті у червні спрямували $524 млн, з яких:
- $226,8 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
- $4,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР;
- $4,3 млн – обслуговування валютних ОВДП;
- $1,6 млн – обслуговування боргу перед ЄС;
- $286,6 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила $426,2 млн Міжнародному валютному фонду.
При цьому НБУ у червні продав на валютному ринку $2,96 млрд, а викупив до резервів – лише $1,3 млн. В результаті чистий продаж валюти у червні склав $2,96 млрд.
Також на обсяг резервів вплинула переоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют) – резерви збільшилися на $337,8 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту”, – додали у Нацбанку. -
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина відмовилася підтримати ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії в Європейському Союзі. Уряд країни стверджує, що без належних гарантій від Єврокомісії щодо мінімізації негативних наслідків програми для Словаччини, вони не можуть підтримати санкції. Ініціатива RePowerEU передбачає зупинення імпорту російського газу до ЄС з 2028 року, що може вплинути на економіку країни. Словаччина висловлює занепокоєння щодо цін на енергоносії та енергетичної безпеки. Хоча країна готова до діалогу з Єврокомісією, вони наразі не погодилися з програмою RePowerEU. Угорщина також не підтримала ці санкції.
-
В Росії почалась промислова криза
У Росії загострилася ситуація в промисловому секторі, і вже говорять про повноцінну промислову кризу. У червні виробництво впало найшвидшими темпами з часів вторгнення в Україну. Російські компанії почали скорочувати персонал та згортають плани розвитку через відсутність попиту. Промисловість стикається з проблемами: вугільна галузь на межі краху, металургійна сектор переходить на скорочений робочий тиждень, а “Газпром” зазнає втрат. Санкції та економічні проблеми призвели до зниження продажів автомобілів, збитків у целюлозно-бумажній та хімічній промисловості. У будівельній галузі спостерігається падіння продажів житла, а в харчовій промисловості виробництво зменшилося через погодні аномалії та санкції.