У жовтні споживчі ціни в Україні зросли на 0,9% порівняно з попереднім місяцем, але темпи річної інфляції сповільнилися до 10,9%. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,6%, зокрема найбільше подорожчали яйця та овочі. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби також підвищилися, особливо це стосується тютюнових виробів. Ціни на транспорт зросли на 0,1%, але проїзд у залізничному пасажирському транспорті подешевшав на 5%.
Позначка: Економіка
-
ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ
Представники Європейської комісії та Бельгії провели технічну зустріч у пʼятницю, 8 листопада, але не змогли дійти згоди щодо передачі заморожених російських активів для підтримки України. Бельгія висловила занепокоєння відсутністю альтернативних пропозицій Європейської комісії щодо використання цих активів для фінансування України. Хоча Бельгія поки що не розчарована, вони наголосили на необхідності розгляду всіх варіантів. Європейські джерела зазначили, що ЄС сподівається на досягнення угоди з Бельгією, але часу на це залишається все менше.
-
Світові ціни на продовольство знизилися – ООН
У жовтні світові ціни на продовольчі товари знизилися, як повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Індекс продовольчих цін ФАО у цьому місяці склав 126,4 пункту, що на 1,6% менше, ніж у вересні. Ціни на зернові також зменшилися на 1,3%, особливо це стосується пшениці та рису. Ціни на м’ясо знизилися на 2%, переважно через падіння цін на свинину та м’ясо птиці. Однак ціни на яловичину продовжують зростати через попит на продукцію з Австралії. Ціни на молочну продукцію також впали на 3,4%, що пов’язано з великим експортом вершкового масла з Європейського союзу та Нової Зеландії. Ціни на цукор зменшилися на 5,3% через збільшення виробництва в Бразилії та очікуване зростання експорту з Таїланду та Індії. Ціни на олії зросли на 0,9%, до найвищого рівня з липня 2022 року, особливо це стосується пальмової, рапсової, соєвої та соняшникової олій через різні фактори, включаючи затримки зі збиранням урожаю в Чорноморському регіоні. Також ФАО оприлюднила оновлені прогнози щодо глобального ринку зернових, за якими виробництво зерна зросте на 4,4% до 2 990 мільйонів тонн до 2025 року, а запаси зерна збільшаться на 5,7% до 916,3 мільйонів тонн.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке запрацює з 2026 року, може сильно вразити українську економіку. Він наголосив, що це рішення Євросоюзу більше спрямоване на захист внутрішнього ринку, ніж на екологію. Водовіз зауважив, що введення цього мита може призвести до значного скорочення ВВП України, а також до зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів. Він закликав уряд шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення мита через складну ситуацію в країні. Крім того, Водовіз підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства в процесі декарбонізації.
-
Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки
Глава Всесвітнього економічного форуму Борґе Бренде висловив обурення щодо можливої фінансової нестабільності у світовій економіці через три “бульбашки”, що активно формуються на ринках. Він вказав на ризики, пов’язані з криптовалютами, штучним інтелектом та зростанням державного боргу. Бренде підкреслив, що штучний інтелект, хоч і приносить певні переваги, може викликати соціальні проблеми, зокрема, збільшення безробіття у великих містах. Однак він зауважив, що технологічні зміни також можуть позитивно вплинути на економіку, сприяючи підвищенню продуктивності та покращенню добробуту суспільства.
-
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду
У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.
За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.
Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.
За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.
Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.
На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.
З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.
З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.
Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.
-
Заборгованість всіх держав світу наближається до рекордних рівнів
У останньому звіті Міжнародного валютного фонду (МВФ) вказується, що глобальна державна заборгованість швидко зростає, що може мати негативний вплив на світ у цілому та зокрема на Україну. За даними МВФ, очікується, що загальний світовий державний борг до 2029 року перевищить 100% світового ВВП, що є найвищим рівнем з 1948 року. Експерти МВФ висловлюють занепокоєння тим, що і розвинені країни почали генерувати великі борги, що становить глобальний ризик. США, зокрема, очікується, що мають найбільше зростання боргу серед розвинених економік. Серед інших країн, що розвиваються, також відзначається складна ситуація з боргами. Глобальна заборгованість створює загрозу для економічного зростання, обмежуючи можливості урядів реагувати на економічні кризи та може викликати фінансову нестабільність. Україна також стикається з високим державним боргом, який перевищує 100% ВВП, що породжує складнощі у фінансуванні програм та може ускладнити економічне відновлення після війни. Зростання глобальної заборгованості створює ризики для України, зокрема у вигляді підвищення вартості грошей на світовому ринку та можливого скорочення міжнародної допомоги.
-
Експорт нафтопродуктів РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ
У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем досягло найнижчого рівня з початку 2022 року через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та міжнародні санкції. Середній обсяг постачань склав 1,89 млн барелів на добу, що є найнижчим за цей період. Експорт мазуту впав на 10%, а постачання сирої нафти скоротилися на 3%. Це сталося через атаки на термінал в Усть-Лузі та слабкі потоки з балтійських портів. Експорт дизеля залишається стабільним, але експорт нафти та мазуту стикається з ризиками через довгі рейси до Азії. Нова хвиля санкцій США проти російських нафтових компаній ускладнює ситуацію для експортерів. Українські військові, використовуючи дрони, завдали ударів по російських нафтопереробних заводах, що призвело до паливної кризи в Росії.
-
В Україні зріс на третину туристичний збір: чверть припадає на Київ
За дев’ять місяців 2025 року туристичний збір в Україні зрос на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 234,4 млн гривень. Найбільше коштів сплачено в Києві, де збір склав понад чверть усієї суми. Загалом, в місцеві бюджети надійшло 234,4 млн гривень туристичного збору, що на 35,7% більше, ніж у минулому році. Лідерами у сплаті є Київ, Львівська область, Івано-Франківська та Закарпатська області. Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства перед тимчасовим розміщенням у готелях, хостелах та інших місцях проживання. Ставка збору встановлюється місцевими радами і становить до 0,5% мінімальної зарплати для громадян України та до 5% для іноземців.