Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.
Позначка: Економіка
-

Долар досяг двомісячного максимуму на тлі проблем в інших валют
Долар наблизився до двомісячного максимуму, бо фіскальні та економічні проблеми у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Європі негативно вплинули на валюти країн-конкурентів. Про це повідомляє Bloomberg.
Індекс спотового долара Bloomberg зріс на 0,2%, наблизившись до найвищого рівня з початку серпня. За даними азійських трейдерів, цьому сприяли хедж-фонди, які купували більше опціонів проти євро та єни.
Після падіння до найнижчого рівня за понад два роки у вересні, американська валюта останніми днями “відновилася”, бо низка негативних факторів в інших країнах переважує будь-який негативний вплив від припинення роботи уряду США.
Євро постраждав від політичної нестабільності у Франції. Єна впала на тлі спекуляцій про те, що ймовірний новий лідер Японії може сприяти повільнішому темпу підвищення процентних ставок та більшій фіскальній експансії.
Долар США має додатковий поштовх, адже новозеландський долар впав до шестимісячного мінімуму після того, як центральний банк знизив процентні ставки більше, ніж чекалося, і сигналізував про готовність до подальшого зниження. -

Чисті резерви України оновили історичний рекорд
За підсумками вересня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 жовтня становили $46 млрд 518 млн, що на 1,1%, або на понад $480 млн більше, ніж місяць тому. Про це напередодні повідомив Нацбанк.
У свою чергу Інтерфакс-Україна уточнює, що чисті міжнародні резерви у вересні збільшилися на $710 млн, або 2,3% та досягли рекордного рівня у $32,19 млрд, побивши попередній рекорд $32,04 млрд за результатами квітня цього року.
“Така динаміка зумовлена надходженнями від міжнародних партнерів на тлі зменшення обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку”, – йдеться у повідомленні.
За даними НБУ, на валютні рахунки уряду в вересні надійшло понад $2,9 млрд. З них:- $1,4 млрд – через рахунки Світового банку;
- $1,2 млрд – від ЄС в межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
- $300 млн – від розміщення ОВДП.
За обслуговування та погашення державного боргу у валюті було виплачено понад $563 млн. Крім того, Україна сплатила МВФ $254,4 млн.
Також НБУ продав з резервів на міжбанку майже $2,3 млрд, що на 15% менше, ніж у серпні.
Окрім того, у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $690 млн.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту, – йдеться у повідомленні.
Таким чином резерви України зросли другий місяць поспіль і впритул наблизились до рекорду. Як відомо, він був зафіксований у травні – $46,68 млрд.
А на початку серпня повідомлялося про зниження резервів України на $2 млрд. -

Економіку Росії чекає трирічний застій – Світовий банк
Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП Росії. Очікується, що до 2028 року економічне зростання в РФ не перевищить 1%. Про це йдеться у звіті СБ.
На 2025 прогноз був знижений з 1,4%, очікуваних у червні, до 0,9%. Водночас було знижено прогноз на 2026 рік – з 1,2% до 0,8%, а на 2027 рік – з 1,2% до 1%. У 2024 році зростання ВВП Росії, за оцінкою Світового банку, становило 4,3%. Уповільнення економіки Росії – це не “кероване охолодження”, як кажуть в уряді, а вхід до застою випливає з оновленого прогнозу СБ.
Погіршено більшість основних параметрів. Світовий банк очікує скорочення інвестицій вже за підсумками цього року (на 0,4%), наступного року вони зменшаться на 0,2% і повернуться до зростання лише 2027 р. (1,1%). Уповільниться зростання споживання, особливо приватного – воно зростатиме трохи більше ніж на 1% на рік.
Експерти Світового банку не бачать факторів, які б дозволили уникнути застою економіки Росії. Ціни на нафту впали, а з ними експорт та доходи бюджету. Державні витрати при цьому стабілізувалися – більше не варто сподіватися на бюджетний стимул, а приватний попит та інвестиції підриваються високими ставками. До того ж, дефіцит кадрів продовжить обмежувати зростання.
СБ не поділяє оптимізму влади Росії щодо скорочення бюджетного дефіциту. Мінфін РФ очікує на “дірку” 2,6% ВВП цього року та її поступового зниження до 1,6% у наступному та 1,2-1,3% у 2027-2028 рр. За прогнозом СБ, цього року дефіцит становитиме 2,9% ВВП, а наступні два роки буде трохи менше – 2,7% ВВП. Наприкінці вересня до Держдуми Росії внесли законопроект про коригування бюджету на 2025 рік, у якому було запропоновано збільшити дефіцит бюджету з 1,7 до 2,6% ВВП. За підсумками року він складе 5,73 трлн рублів замість 3,79 трлн, що раніше прогнозувалися.
-

Світовий банк оновив прогноз щодо ВВП України
Світовий банк оновив свій прогноз економічного зростання України, вказавши, що у 2026 році воно залишиться на рівні 2%, а вже у 2027 році може прискоритися до 5%. Таке прискорення відкладається через негативний вплив тривалого російського вторгнення на інвестиції та бізнес-активність. Зменшення експорту сільськогосподарської продукції та імпорт газу, а також погіршення умов торгівлі з Євросоюзом, також вплинули на економічне зростання. Проте експерти вбачають потенціал у розвитку нових секторів, таких як інформаційні технології, цифрові галузі, логістика, енергетика, будівництво та оборонна промисловість, які можуть стати джерелом нових робочих місць та зростання економіки в майбутньому.
-

Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню раптово підав у відставку, що спричинило падіння французьких ринків. Інвестори вважають, що для вирішення політичної кризи в країні можуть бути необхідні нові вибори. Ринкові показники, такі як прибутковість облігацій і індекс CAC 40, відчутно знизилися. Євро також ослабло. Політична нестабільність у Франції призвела до відставки декількох прем’єр-міністрів і негативно позначилася на економіці країни. Ключовою проблемою була необхідність ухвалення бюджету через роз’єднаний парламент, а це вимагало непопулярних заходів, таких як скорочення витрат і підвищення податків. Експерти вважають, що Франція може постраждати від погіршення довіри бізнесу, що вплине на європейську економіку в цілому. Кредитний рейтинг країни також знаходиться під питанням через погіршення ситуації.
-

У Росії розвалюється “поштовий гігант”
Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила про масові звільнення на “Пошті Росії” через низькі зарплати. У різних містах Росії працівники отримують мізерні суми грошей, які не відповідають навіть мінімальним стандартам оплати праці в країні. На офіційному сайті “Пошти Росії” опубліковано понад 7 тисяч вакансій, але відгуки колишніх працівників свідчать про хаос та недостаток штату, через що доводиться працювати за двох або трьох. Робоча ситуація на “Пошті Росії” відображає загальну проблему з оплатою праці та управлінням у Росії, де навіть листоноші отримують недостойні зарплати.
-

Ділова активність бізнесу у РФ впала до мінімуму з 2022 року – ЦПД
Ділова активність російського бізнесу у вересні стрімко впала. Індекс PMI, який відображає стан промисловості та сфери послуг, скоротився до 46,6 пункту, що є мінімумом з жовтня 2022 року. Про це у суботу, 4 жовтня, повідомив Центр протидії дезінформації (ЦПД).
Як зазначається, це вказує на фактичний спад економічної активності: у промисловості він триває вже четвертий місяць поспіль, а у сфері послуг зафіксовано найгірший результат з грудня 2022 року.
“Через подорожчання кредитів, підвищення податків та західні санкції проти рф компанії стикаються з різким зростанням витрат. Водночас перекласти ці витрати на кінцевого споживача стає дедалі складніше: ціни зростають повільніше, ніж собівартість”, – зазначається у повідомленні.
За інформацією ЦПД, в умовах повномасштабної війни проти України у Росії відбувається перерозподіл ресурсів на користь оборонки, тоді як “мирний” бізнес опиняється в стані стагнації.
У ЦПД наголосили, що попри оптимістичні урядові прогнози, реальні показники демонструють, що російська економіка перебуває у глибокому застої. -

Прогнози краху російської економіки стають все більш реальними
Економіка Росії почала сповільнювати свій розвиток. ВВП майже не зростає, промисловість зменшує активність вже декілька місяців поспіль. Падають корпоративні прибутки, фондовий ринок погіршується, а зростання реальних зарплат сповільнюється. Є побоювання, що крах економіки Росії стане неминучим і може вплинути на ситуацію у війні в Україні. Західні ЗМІ все частіше говорять про те, що криза в російській економіці набирає обертів. Після невеликої рецесії у 2022 році зростання відновилося тимчасово, але до середини 2025 року ВВП практично зупинився. Причини такого гальмування пов’язані з фіскальною політикою та зовнішнім тиском, зокрема санкціями. Росія втрачає ключових партнерів та стикається з ускладненим доступом до технологій та капіталу. Федеральний бюджет Росії має значний дефіцит, що може призвести до підвищення податків та скорочення соціальних програм. Ситуація може стати загрозливою для стабільності країни. Незважаючи на те, що прямі витрати на війну в Україні можуть зменшитися через економічні проблеми, військові витрати все одно залишаються пріоритетом для Кремля. Економічний тиск ускладнює можливість Росії продовжувати війну у довгостроковій перспективі.

