У липні міжнародні резерви України скоротилися до $43,03 млрд, що на 4,5% менше, ніж у попередній місяць. Нацбанк повідомив, що така ситуація виникла через валютні операції та платежі у іноземній валюті. Надходження від міжнародних партнерів та розміщення валютних облігацій частково компенсували ці втрати. НБУ в липні продав валюту на $3,46 млрд, але на рахунки уряду надійшло $2,12 млрд, зокрема від Євросоюзу, МВФ, розміщення ОВДП та через рахунки Світового банку. Також були спрямовані кошти на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. Завдяки переоцінці фінансових інструментів вартість збільшилася на $101,5 млн.
Позначка: Економіка
-
Вимирання бізнесу: у РФ закриваються більше компаній, ніж відкриваються
Протягом першого півріччя 2022 року в Росії кількість закритих компаній перевищила кількість новостворених. За шість місяців було ліквідовано майже 141 тисячу юридичних осіб, тоді як відкрилось лише близько 95 тисяч. Найбільше ліквідацій сталося у галузях торгівлі, будівництва та обробної промисловості через зростання витрат та зниження споживчого попиту. Також зафіксовано збільшення банкрутств серед забудовників, автодилерів та компаній мікрофінансового сектору. Деякі російські та іноземні компанії, такі як ME, I AM Studio, H&M та Microsoft, припинили свою діяльність або покинули ринок Росії.
-
Білий дім анонсував повідомлення для країн, що не мають торгівельної угоди
Адміністрація США планує в четвер, 31 липня, до 00:00 ночі надіслати офіційні повідомлення всім країнам, які не мають чинної торгівельної угоди або листів про мита. Про це заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт, повідомляє Reuters.
За її словами, ті країни, котрі не уклали торгівельну угоду або не мають листа про мита від адміністрації Трампа, надішлють відповідні повідомлення щодо умов торгівлі до кінця дня.
“Торгівельна команда працює цілодобово, щоби підтримувати листування з якомога більшою кількістю країн, але якщо вони ще не отримали від нас звістки, вони зроблять це у формі листа або розпорядження до півночі сьогодні ввечері”, – пояснила чиновниця.
Як відомо, 27 червня Трамп заявив, що США підписали торгову угоду з Китаєм, не надавши подальших подробиць.
Трамп: Чекаю на дуже справедливу угоду з Китаєм -
Експорт нафти з Росії у 2025 році значно впав – ЗМІ
Росія за перші сім місяців 2025 року експортувала на 4% нафти менше, ніж за цей самий період 2024 року. Про це повідомляє Bloomberg.
РФ з початку 2025 року знизила експорт нафти приблизно на 140 тисяч барелів на добу порівняно з аналогічним періодом минулого року. Загальний обсяг втрат оцінюється майже в 30 мільйонів барелів.
Порівняно з 2023 роком зниження становить близько 7%. Зафіксовано й невелике скорочення переробки нафти на російських НПЗ.
За версією видання, скорочення можуть бути пов’язані зі спробами Росії компенсувати перевиробництво в рамках угоди ОПЕК+.
Ситуація може прояснитися в жовтні, коли РФ, за планом, матиме можливість збільшити видобуток.
Поставки можуть опинитися під ще більшим тиском: президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити вторинні мита проти Росії.
Як відомо, іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила.Додамо, що РФ може втратити 19 млрд доларів доходів через нову стелю цін на нафту. Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів.
-
Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року
У першому півріччі 2025 року Україна відчутно зменшила імпорт солі. З початку року ввезено 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше проти аналогічного періоду минулого року.Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані ДМС.
Згідно зі статистикою, витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
Основними постачальниками стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% ввезеного товару, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн).
Ще у 2021 році Україна експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го постачання за кордон впало у натуральному виразі уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – до $3,82 млн.
Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
Вже у квітні 2022 року, після окупації найбільшого виробника солі – Артемсолі – наша країна практично припинила її експорт, перетворившись на нетто-імпортера. -
Державний борг України у червні зріс майже на $4 млрд
Загальна сума державного та гарантованого державою боргу України станом на кінець червня сягнула 184,84 млрд доларів, збільшившись за місяць на 3,88 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України.
Зазначається, що на 30 червня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 7 696,95 млрд гривень, або 184,84 млрд доларів.
Протягом червня 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 181,73 млрд гривень і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 3,88 млрд доларів.
Зокрема, державний та гарантований державою зовнішній борг становив 5 775,49 млрд гривень (75,04% загальної суми), або 138,70 млрд доларів; державний та гарантований державою внутрішній борг – 1 921,46 млрд гривень (24,96% загальної суми), або 46,14 млрд доларів.
Державний борг України склав 7 402,52 млрд гривень (96,18% загальної суми), або 177,77 млрд доларів. Гарантований державою борг становив 294,43 млрд гривень (3,83%), або 7,07 млрд доларів. -
Економіка Білорусі перебуваєу стагнації через інтеграцію з РФ – розвідка
Нині білоруська економіка перебуває у стагнацію через інтеграцію з РФ. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у понеділок, 28 липня.
Так, у першому півріччі 2025 року ВВП РБ зріс лише на 2,1 %, що на 2,9 п. п. нижче, ніж роком раніше. Інфляція досягла 7,3 %.
“Спад пояснюється шоковою ситуацією в сільському господарстві (мінус 8,1 % у річному вимірі) та скороченням попиту на білоруські товари в РФ – ключовому торговельному партнері, на який припадає 60 % товарообігу”, – зазначили у повідомленні.
Постачання споживчих товарів, обладнання та пиломатеріалів у РФ знизилися більш ніж на 70 %.
Зауважується, що зовнішньоторговельний дефіцит у січні-квітні зріс до $856 млн: експорт зменшився на 0,3 %, імпорт зріс на 4,7 %. Промвиробництво додало лише 0,3 %, підтримане внутрішнім попитом.
У розвідці пояснили, що стагнація російської економіки (мінус 4 % у річному вимірі в І кварталі) обмежує фінансові можливості Мінська. Водночас погіршення платіжного балансу підживлює ризики швидкої девальвації білоруського рубля, що вдарить по купівельній спроможності та соціальній стабільності.
Своєю чергою, санкції Заходу обмежують канали диверсифікації, підсилюючи структурну прив’язку до російських ринків, логістики та фінансування.
За даними СЗРУ, мінімальні темпи зростання збережуться до кінця 2025 року за інерцією після 2024-го.
“У 2026-2027 рр. відбудеться загострення кризи – за падіння доходів населення і подальшого затягування білоруської економіки в російську стагфляційну орбіту”, – спрогнозувала розвідка.
Раніше повідомляли, що Путін має намір посилити економічний контроль над Білоруссю.
Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ -
У РФ серед цивільних бізнесів зростають лише ритуальні послуги – розвідка
У Росії стрімко падає економіка у цивільному секторі. Єдиний сегмент, який показав значне зростання – ритуальні послуги. Про це у суботу, 26 липня повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що за перше півріччя 2025 року промислове виробництво в Росії зросло на 1,4 % у річному вимірі. Однак, цей ріст здебільшого був за рахунок держзамовлень для підприємств, пов’язаних із ВПК.
Найбільше зростання зафіксовано у виробництві транспортних засобів спеціального призначення (в 3,4 раза більше порівняно з 2022 роком), електроніки й оптики (в 2,1 раза), а також металевих виробів (у 1,5 раза).
Єдиний сегмент, що зростає у цивільному секторі – ритуальні послуги. На тлі демографічного спаду та втрат на війні проти України галузь зросла на 16% за півріччя, а її обсяг за січень–квітень сягнув майже $425 млн.
Інші галузі цивільної промисловості, навпаки, демонструють спад. У червні загальний індекс промвиробництва знизився на 1,9 %. Найбільше падіння – у виробництві цивільного транспорту (-26,8 %), електроніки (-8,6 %) та шкіряних виробів (-4,7 %). Одночасно експорт соняшникової олії знизився на 38 % у річному порівнянні.
У липні індекс промислового оптимізму впав нижче рівнів 2016 і 2022 років. 61 % опитаних експертів вказали на “значно нижчі за норму” обсяги виробництва. Баланс очікувань щодо випуску став від’ємним – вперше з серпня 2022 року.
На тлі спаду авторинку КамАЗ слідом за ГАЗ та АвтоВАЗ переходить на чотириденний робочий тиждень.
Загалом кількість компаній, які планують скорочення персоналу, подвоїлася: з 6,9 % у січні до 11,5 % у червні. Найбільше – у видобутку, машинобудуванні та фармацевтиці.
“Поточна динаміка вказує на глибокі структурні дисбаланси, які загрожують технологічним втраченим потенціалом у цивільному секторі”, – йдеться у повідомленні.
Тим часом у Держдумі закликають карати громадян за “дискредитацію” вітчизняних товарів, трактуючи критику як “непатріотичну”, зазначає Служба зовнішньої розвідки України. -
Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції
Найбільші сталеливарні компанії Росії повідомляють про стрімке падіння прибутків. Причинами називають зростання кредитних ставок, скорочення внутрішнього попиту та санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків.Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
Магнітогорський металургійний комбінат – один з найбільших у Європі й другий за обсягами виробництва у РФ – за результатами першого півріччя знизив прибуток у 9 разів, до 5,6 млрд рублів. Виторг компанії, що належить мільярдеру Віктору Рашнікову (статки $9,6 млрд, за даними Forbes), скоротився на третину, тоді як показники EBITDA – більш ніж удвічі.
Грошовий потік ММК став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів.
Сєвєрсталь мільярдера Олексія Мордашова (статки $28,5 млрд) також завершила півріччя з негативним грошовим потоком у 29,1 млрд рублів. Виторг групи, що об’єднує вісім заводів, зменшився на 16% у річному вимірі, водночас чистий прибуток скоротився удвічі, до 15,5 млрд рублів.
Вже третій квартал поспіль компанія не виплачує дивіденди та повідомляє про різке падіння попиту на сталь у РФ – на 15% цього року після зниження на 6% торік.
“Металургія почувається дуже погано”, – охарактеризував ситуацію економіст Микола Кульбака. За його словами, санкції вдарили по сировинному експорту РФ, і внутрішнього споживання недостатньо, оскільки російська економіка поступово стагнує.
Темпи зростання ВВП сповільнилися втричі, тоді як обсяги будівництва впали майже на третину – до мінімуму за минулі три роки.
Прогноз споживання на цей рік для росіян досить песимістичний, оскільки попит на сталь у РФ може впасти з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн.
Уряд Росії розглядає можливість зниження податків для металургів, заявив у червні міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов. Мова, зокрема, про коригування формули акцизу на рідку сталь.
Аналітики ПСБ вважають, що гіпотетичне відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року. -
НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
“Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
“Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
“Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення.