В Україні зросла середня зарплата. Кому платять найбільше, в яких регіонах найвищі зарплати та які є прогнози, щодо зростання в майбутньому? Чому зростають зарплати Рівень зарплат українців поступово зростає. Державна служба статистики зафіксувала підвищення середньої заробітної плати за перший квартал 2025 р. на 24,1% – до 23,5 тис. грн. Дані кадрового порталу Work.ua також свідчать про зростання окладів у розміщених вакансіях на 22% – з 20,5 тис. грн минулого року до 25 тис. грн станом на липень 2025 р.Своєю чергою, згідно з підрахунками НБУ, реальна зарплата у першому кварталі зросла на 9,2%, у другому – на 5,9%. “Така динаміка пояснюється дефіцитом кадрів на ринку праці та відновленням економічної активності”, – кажуть у регулятора. Своєю чергою в Мінекономіки до факторів, що стимулюють зростання зарплати відносять зростання економічної активності, а також, те, що значна кількість людей працездатного населення перебуває за кордоном або в лавах ЗСУ. Це створює значні структурні дисбаланси на ринку праці й дефіцит кадрів. Стримуючими факторами є значна затратність виробництва через суттєві перманентні руйнування фондів, енергетичної інфраструктури, дороговартісну логістику. Хто заробляє найбільше Найвищі зарплати, згідно з інформацією Держстату, традиційно платять у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій. У першому кварталі 2025 р. вони сягнули 65,6 тис. грн. Це на 32,6% більше, ніж роком раніше. Водночас у галузі IT наразі спостерігається спад: конкуренція висока, а кількість вакансій просідає.
На другому місці – фінансова та страхова діяльність. Середня зарплата у цій галузі становить 50,3 тис. грн, а зростання за рік – 28,6%.
Далі йде професійна, наукова та технічна діяльність – 30,9 тис. грн (+17,3%). У державному управлінні та обороні середня зарплата становить 28,2 тис. грн (+20,6%).
Для порівняння, низькими залишаються зарплати в освіті. Середній рівень оплати в цій сфері складає 14,3 тис. грн. Річне зростання – 13,1%.
Серед найбільш високооплачуваних професій (окрім керівників, ІТ-фахівців і військових) на сайті Work.ua за підсумками минулого місяця були: ендодонтист (60 тис. грн), рієлтор, трейдер, водій-міжнародник (до 55 тис. грн), медіабаєр (50,5 тис. грн), ортодонт (50 тис. грн), бізнес-аналітик (47,5 тис. грн).
Найбільш популярні вакансії на кадровому порталі також показали зростання за останній рік: продавець-консультант (до 20,5 тис. грн), менеджер з продажу (до 35 тис. грн), кухар (до 26,5 тис. грн), касир (до 20 тис. грн), водій (до 32 тис. грн), вантажник (до 22,5 тис. грн), бариста (до 20,5 тис. грн).
Своєю чергою в Моніторингу Мінекономіки йдеться про те, що переважно зростання зарплат стосувалося сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.
Найвищими темпами в І кварталі 2025 р. порівняно з І кварталом 2024 р. зростали зарплати за такими категоріями: “Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство” (на 42,7%), “Будівництво” (на 35,3%), “Інформація та телекомунікації” (на 32,6%). Водночас трійка лідерів по рівню заробітної плати за перші квартали 2025-2024 рр. не змінились – це “Інформація та телекомунікації”, “Фінансова та страхова діяльність”, “Професійна, наукова та технічна діяльність”. Керівники стали отримувати ще більше Українські компанії впродовж останніх років стикаються з високим дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів. Не дивно, що їх зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік. Як показало дослідження кадрового порталу GRC.UA, порівняно з минулим роком три чверті топ-менеджерів стали отримувати більше. Зростання зарплат керівників було швидшим за середній темп зарплат по країні. За даними Держстату, в першому кварталі 2025 р. середня заробітна плата стала вищою на 24,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте зарплати керівників у фінансовому секторі, в ІТ, агробізнесі та страхуванні зросли на 30-40% у порівнянні з 2024 р. В яких регіонах платять більше Серед українських міст найбільша середня зарплата традиційно в Києві – 30 тис. грн на місяць. Також високі зарплати отримують мешканці Львову (26,5 тис. грн), Ужгорода (25 тис. грн), та Чернівців (24 тис. грн). “Зростання середньої зарплати в західних областях пояснюється релокацією бізнесу з територій, які знаходяться під більш масованими атаками РФ.”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Низькі зарплати – в Сумах (18,5 тис. грн), Запоріжжі (20 тис. грн). Це пов’язано з безпековою ситуацією цих регіонів. Зростання продовжиться В НБУ у свіжому інфляційному звіті, прогнозують, що за рік середня зарплата зросте на 19,0% (р/р).
Причина – вирівнювання ситуації на ринку праці та конкуренція між роботодавцями, що ґрунтується не лише на зарплаті. Водночас зростання зарплат обмежується кількома чинниками. “Брак кваліфікованих працівників підтримує номінальне зростання зарплат. Але через високу інфляцію реальні доходи зростають повільніше.”, – кажуть у регулятора. Фахівці вважають, що зростання реальних зарплат в Україні спостерігатиметься й надалі, що пов’язано з нестачею робочої сили та загальним пожвавленням економічної активності в країні. Однак темпи зростання становитимуть 4-5% на рік “з огляду на поступове вирівнювання дисбалансів на ринку праці та нецінову конкуренцію роботодавців”.
Своєю чергою, за оцінками українського уряду, упродовж найближчих трьох років очікується стабільне зростання заробітних плат – приблизно на 5 тис. грн щороку. Якщо ці прогнози справдяться, то вже до 2028 р. середній рівень зарплати в Україні може перевищити 39 тис. грн.
Про це йдеться в постанові № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 рр.”. Документ передбачає два варіанти розвитку подій. Оптимістичний сценарій: починаючи з 2026 р., очікується суттєве покращення ситуації у сфері безпеки. Песимістичний сценарій: зберігається ризик продовження повномасштабної військової агресії з боку РФ.
Оптимістичний варіант розвитку подій передбачає поступове зростання середньої номінальної зарплати: у 2026 р. – приблизно до 30 240 грн на місяць; у 2027 р. – до 35 268 грн; у 2028 р. – орієнтовно 39 758 грн. Альтернативний сценарій передбачає трохи нижчі показники: 2026 р. – близько 30 032 грн; 2027 р. – до 34 808 грн;
2028 р. – на рівні 39 436 грн.
За базовим сценарієм очікується поступове покращення ситуації на ринку праці. Кому підвищать зарплату Згідно з опитуванням НБУ, найбільші очікування щодо підвищення зарплат у 2025 р. можливі на середніх підприємствах, у переробній промисловості та серед компаній, що працюють виключно на експорт. У дослідженні вказано, що близько 35% компаній готові підвищувати зарплати у 2025 р. Серед них найбільший відсоток відстежувався в: сільському господарстві (51,7%); видобувній промисловості (46,7%); переробній промисловості (44,2%). Найменший відсоток таких планів спостерігався серед роботодавців у сферах мистецтва, розваг та спорту (17%), державного управління (18,2%) та освіти (24%).
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Економіка
-
В Україні зростають зарплати та за прогнозами продовжать збільшуватись
-
Російський експорт падає п’ятий місяць поспіль – Bloomberg
У червні експорт Росії скорочувався п’ятий місяць поспіль. Причиною стало зниження цін на нафту, що негативно впливає на торгівлю. Про це у четвер, 14 серпня, повідомило агентство Bloomberg.
Згідно з даними ЦБ Росії, опублікованими в четвер, експорт за кордон знизився приблизно на 8% порівняно з минулим роком після майже 10%-го падіння у травні. У другому кварталі експорт впав на 5,9% порівняно з тим самим періодом минулого року, що відповідає темпам скорочення, зафіксованим у першому кварталі.
Цей спад відображає тиск на зовнішню торгівлю Росії через погіршення ситуації на товарних ринках. У липні Центральний банк зазначив, що падіння цін було основним чинником цього скорочення.
Ціни на експортну нафту Росії, яка на початку року коштувала понад 70 доларів за барель, у другому кварталі в середньому становили 56 доларів за барель, за оцінками банку.
Очікується, що ціни знизяться ще більше в другій половині року через погіршення балансу попиту та пропозиції, зокрема через прискорення зростання видобутку в рамках ОПЕК+.
Центральний банк тепер прогнозує середню ціну на нафту Росії цього року на рівні 55 доларів за барель, знижуючи попередній прогноз у 60 доларів.
Проте останні санкції ЄС, що називаються “одними з найсильніших”, поки що не мали значного впливу. Кроки президента США Дональда Трампа проти покупців російської нафти і загрози нових тарифів не призвели до значних збоїв у потоках, пише Bloomberg.
Знижка на російську нафту щодо світових цін звузилась до найнижчого рівня з початку війни в Україні, попри спроби ЄС знизити граничну ціну на російську нафту з 60 доларів за барель.
Напередодні повідомлялося, що РФ змушена знижувати ціну на нафту після втрати ринку в Індії.
Також стало відомо, що доходи Росії від експорту нафти впали на 20%, що стало наслідком низки факторів, таких як зниження світових цін на енергоносії, посилення податкового тиску та вплив міжнародних санкцій. -
Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд
За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
“За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.). -
РФ втратила прибуток від нафти на 20% – розвідка
За даними Служби зовнішньої розвідки України, доходи Росії від експорту нафти зменшилися на 20% через падіння світових цін на енергоносії, збільшення податкового тиску і вплив міжнародних санкцій. З початку року прибутки від нафти й газу російського бюджету скоротилися на 18,5%, досягнувши 69,2 млрд доларів. Компанія Газпромнефть також зафіксувала значне зниження фінансових показників. Ситуація в Ханти-Мансійському окрузі, одному з ключових нафтових регіонів Росії, є складною, зі збитками місцевих компаній у 8,8 млрд доларів проти лише 2,49 млрд доларів доходів від продажу. Влада Росії шукає способи адаптації до нових економічних умов через серйозні виклики, які створюють падіння прибутків у енергетичній галузі.
-
У ГУР пояснили плани РФ на закінчення війни
Генерал-майор Вадим Скібіцький з Головного управління розвідки Міністерства оборони України повідомив, що Росія планує вирішити “українське питання” до 2026 року через великі економічні втрати, які вона зазнає у зв’язку з витратами на війну. Українська розвідка також приділяє увагу позиції Білорусі, де Лукашенко намагається зберігати нейтралітет між Заходом та Росією. Російське керівництво розуміє, що продовження війни може призвести до втрат геополітичного впливу та загострити соціально-економічну ситуацію через дефіцит робочої сили та залежність від цін на нафту. У разі зниження цін на нафту Росія може зіткнутися з проблемами фінансування воєнних дій. Кремль може змінити свою стратегію, шукаючи пом’якшення санкцій або компромісів. Також відомо, що президент США Дональд Трамп має зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці.
-
У ГУР розкрили плани РФ на закінчення війни
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що Росія планує вирішити “українське питання” до 2026 року за своїм стратегічним планом. За інформацією від генерал-майора Вадима Скібіцького, це рішення Росії пов’язане з великими економічними втратами, оскільки витрати на війну зараз становлять 42% федерального бюджету і негативно впливають на економіку країни. Українська розвідка також приділяє увагу позиції Білорусі, де Лукашенко намагається утримати баланс між відносинами з Заходом і Москвою. Російське керівництво усвідомлює, що продовження війни може призвести до втрат геополітичного впливу. Залежність від цін на нафту створює додаткові проблеми для фінансування воєнних дій. Якщо ціни на нафту знизяться, Росія може змінити свою стратегію, шукаючи компроміси для стабілізації економіки. Також, важлива зустріч між президентом США Трампом та російським лідером Путіним запланована на Алясці.
-
Ціни в Україні впали вперше за два роки
У липні в Україні вперше за два роки вдалося зафіксувати зниження споживчих цін. За даними Державної служби статистики, споживчі ціни впали на 0,2%. Це є першим падінням цін з серпня 2023 року. Річна інфляція також зменшилася до 14,1% у липні, порівняно з 14,3% у червні. За даними Держстату, продукти харчування та безалкогольні напої подешевшали на 1,1%, зокрема овочі втратили у ціні на 23,9%. Цукор подешевшав на 2,8%. Ціни на інші продукти підвищилися, але не більше ніж на 2%, що не сильно вплинуло на загальну інфляцію. Також спостерігалося здешевлення одягу та взуття на 4,6%.
-
Уряд затвердив два макросценарії з ростом ВВП
Уряд України затвердив прогнозні показники економічного та соціального розвитку країни на наступні три роки. Існують два сценарії розвитку подій. За першим сценарієм, реальний ВВП зростатиме наступного року на 4,5%, а інфляція буде на рівні 8,6%. Другий сценарій передбачає менший ріст ВВП – 2,4% та вищу інфляцію – 9,9%. Є також оптимістичний сценарій, де прогнозується ще більше зростання ВВП та зниження інфляції. Щодо зайнятості, за першим сценарієм у наступному році буде 13 млн працездатних громадян, а за другим – на 0,2 млн менше. Рівень безробіття також буде коливатися в залежності від сценарію. Номінальна зарплата працівників також буде зростати по-різному в залежності від прогнозу. У плані зовнішньої торгівлі, оптимістичний сценарій передбачає більше зростання експорту та менше імпорту, порівняно з менш оптимістичним варіантом. У підсумку, дефіцит торговельного балансу буде різним в залежності від сценарію. Не вказано, який саме сценарій буде використаний для складання державного бюджету на наступний рік.
-
У НБУ заявили про зниження резервів України
У липні міжнародні резерви України скоротилися до $43,03 млрд, що на 4,5% менше, ніж у попередній місяць. Нацбанк повідомив, що така ситуація виникла через валютні операції та платежі у іноземній валюті. Надходження від міжнародних партнерів та розміщення валютних облігацій частково компенсували ці втрати. НБУ в липні продав валюту на $3,46 млрд, але на рахунки уряду надійшло $2,12 млрд, зокрема від Євросоюзу, МВФ, розміщення ОВДП та через рахунки Світового банку. Також були спрямовані кошти на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. Завдяки переоцінці фінансових інструментів вартість збільшилася на $101,5 млн.
-
Вимирання бізнесу: у РФ закриваються більше компаній, ніж відкриваються
Протягом першого півріччя 2022 року в Росії кількість закритих компаній перевищила кількість новостворених. За шість місяців було ліквідовано майже 141 тисячу юридичних осіб, тоді як відкрилось лише близько 95 тисяч. Найбільше ліквідацій сталося у галузях торгівлі, будівництва та обробної промисловості через зростання витрат та зниження споживчого попиту. Також зафіксовано збільшення банкрутств серед забудовників, автодилерів та компаній мікрофінансового сектору. Деякі російські та іноземні компанії, такі як ME, I AM Studio, H&M та Microsoft, припинили свою діяльність або покинули ринок Росії.