У останньому звіті Міжнародного валютного фонду (МВФ) вказується, що глобальна державна заборгованість швидко зростає, що може мати негативний вплив на світ у цілому та зокрема на Україну. За даними МВФ, очікується, що загальний світовий державний борг до 2029 року перевищить 100% світового ВВП, що є найвищим рівнем з 1948 року. Експерти МВФ висловлюють занепокоєння тим, що і розвинені країни почали генерувати великі борги, що становить глобальний ризик. США, зокрема, очікується, що мають найбільше зростання боргу серед розвинених економік. Серед інших країн, що розвиваються, також відзначається складна ситуація з боргами. Глобальна заборгованість створює загрозу для економічного зростання, обмежуючи можливості урядів реагувати на економічні кризи та може викликати фінансову нестабільність. Україна також стикається з високим державним боргом, який перевищує 100% ВВП, що породжує складнощі у фінансуванні програм та може ускладнити економічне відновлення після війни. Зростання глобальної заборгованості створює ризики для України, зокрема у вигляді підвищення вартості грошей на світовому ринку та можливого скорочення міжнародної допомоги.
Позначка: Економіка
-
Експорт нафтопродуктів РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ
У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем досягло найнижчого рівня з початку 2022 року через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та міжнародні санкції. Середній обсяг постачань склав 1,89 млн барелів на добу, що є найнижчим за цей період. Експорт мазуту впав на 10%, а постачання сирої нафти скоротилися на 3%. Це сталося через атаки на термінал в Усть-Лузі та слабкі потоки з балтійських портів. Експорт дизеля залишається стабільним, але експорт нафти та мазуту стикається з ризиками через довгі рейси до Азії. Нова хвиля санкцій США проти російських нафтових компаній ускладнює ситуацію для експортерів. Українські військові, використовуючи дрони, завдали ударів по російських нафтопереробних заводах, що призвело до паливної кризи в Росії.
-
В Україні зріс на третину туристичний збір: чверть припадає на Київ
За дев’ять місяців 2025 року туристичний збір в Україні зрос на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 234,4 млн гривень. Найбільше коштів сплачено в Києві, де збір склав понад чверть усієї суми. Загалом, в місцеві бюджети надійшло 234,4 млн гривень туристичного збору, що на 35,7% більше, ніж у минулому році. Лідерами у сплаті є Київ, Львівська область, Івано-Франківська та Закарпатська області. Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства перед тимчасовим розміщенням у готелях, хостелах та інших місцях проживання. Ставка збору встановлюється місцевими радами і становить до 0,5% мінімальної зарплати для громадян України та до 5% для іноземців.
-
Сі заявив Трампу, що Китай “готовий протистояти будь-яким викликам”
Голова Китаю Сі Цзіньпін висловив впевненість у стійкості китайської економіки та здатності країни протистояти різним проблемам. Він заявив це під час переговорів з президентом США Дональдом Трампом в Пусані. Сі наголосив на позитивних показниках економічного зростання, зазначивши, що Китай досяг таких результатів навіть у складний час. Він підкреслив, що Китай не прагне конкурувати за світове лідерство, а зосереджується на власному розвитку та співпраці з іншими країнами.
-
Уряд РФ констатував уповільнення економіки третій квартал поспіль
У Росії третій квартал поспіль спостерігається уповільнення темпів економічного зростання. За даними Мінекономрозвитку, у липні-вересні російський ВВП збільшився лише на 0,6% порівняно з попереднім роком. Промисловість виробляє менше, а окремі галузі, такі як виробництво продуктів харчування та меблів, показують від’ємні показники. Після нальотів безпілотників втратила нафтопереробка, а металургія впала у рецесію. Російський бізнес також відчуває скорочення прибутків, що впливає на бюджет країни. Уряд вживає жорстких заходів економії, підвищуючи податки та готуючи радикальну податкову реформу. Експерти прогнозують подальше погіршення економічної ситуації, з очікуванням падіння російського ВВП наступного року на 2%.
-
Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах. -
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт. -
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
ЗМІ оцінили наслідки можливого підняття тарифів Укренерго
Національна енергетична компанія (НЕК) Укренерго оприлюднила проєкти нових тарифів на передачу електроенергії на 2026 рік. Пропонується збільшити тариф на 24%, з 686,23 до 848,52 грн/Мвт·год, повідомляє видання Українські новини.
Журналісти проаналізували структуру тарифу і у них “виникає багато питань до обґрунтованості розрахунків”.
За їхніми даними, в тариф без жодних пояснень закладаються фінансові витрати Укренерго у розмірі 7,2 млрд грн і ще 3,9 млрд грн на погашення боргів компанії. Матеріальні витрати підвищено на 31%, хоча прогнозований рівень інфляції втричі нижче.
“НЕК Укренерго не дуже приховує перекладання своїх проблем на плечі споживачів. В пояснювальній записці до тарифу прямо вказується, що рішення про збільшення тарифів прийнято у зв’язку зі “зменшенням обсягів передачі та відпуску електричної енергії”. Простими словами, українські підприємства почали менше купувати електроенергії, тому виникла необхідність компенсувати недоотриманий прибуток за рахунок тих, хто поки що тримається на плаву”, – йдеться у публікації.
Загалом, за попередніми розрахунками Українських новин, додаткове навантаження на бізнес сягне понад 12,6 млрд грн.
“Це не просто цифри – це зменшення інвестицій, скорочення виробництва, втрати робочих місць і зростання цін на товари”, – пишуть журналісти.
За їхніми оцінками, в першу чергу, це відіб’ється на металургії, машинобудуванні, хімічній промисловості, “що і так працюють на межі рентабельності”.
“З огляду на те, що рішення про піднятті тарифів несе системні ризики для економіки, необхідно дуже серйозно підійти до питання перегляду тарифів”, – пропонують автори публікації.
На їхню думку, по-перше, до кінця військового стану необхідно встановити мораторій на підняття тарифів. А по-друге, державний регулятор НКРЕКП “повинен детально перевірити обґрунтованість розрахунків тарифу та дослідити діяльність НЕК Укренерго, провести аудит її витрат для виявлення резервів оптимізації”.
“Якщо не провести ці заходи, то вітчизняні металургія, хімпром, машинобудівники та інші енергоємні підприємства банально не зможуть продовжувати свою роботу, а Україна за рік-два вийде з “індустріального клубу” держав”, – прогнозує видання. -
АвтоВАЗ перевів робітників на прибирання
На тлі падіння продажів і скорочення робочого тижня АвтоВАЗ перевів частину працівників на підсобні роботи – замість виробництва вони прибирають цехи й ремонтують конвеєри. Про це повідомляє СЗРУ.
Ці “госпроботи по п’ятницях” з’явилися після хвилі звільнень, що почалася в жовтні на тлі скорочення зарплат і переходу автогіганта на чотириденний робочий тиждень.
Російська компанія пропонує досвідченим робітникам “підробіток”: за 32 години – близько 16 тисяч рублів, за 40 – до 32 тисяч. Утім, за словами працівників, заробити вдається лише “обраним”, решта чекає черги.
Ті, хто потрапив на підсобні роботи, скаржаться на небезпечні умови: старі, непровітрювані приміщення, зламані конвеєри, витік охолоджувальної рідини, яку необхідно збирати вручну.
З 29 вересня АвтоВАЗ, де працює близько 40 тисяч людей, офіційно перейшов на чотириденку, пояснюючи це спробою “зберегти колектив”. Наслідком стало масове звільнення робітників – після скасування бонусів і переплат їхні доходи впали з 100-120 до 45-50 тисяч рублів.
За дев’ять місяців 2025 року продажі Lada в Росії впали на 24,9 %, до 237,7 тис. машин. Частка бренду на ринку скоротилася до 26,5 %.
Як ми вже писали, ринок нових автомобілів у Росії за перше півріччя скоротився на 26,3% – до 530 375 машин. Натомість продажі нових люксових авто зросли на 19% – з січня по червень у країні було продано 320 таких машин.
Лідером преміального сегменту стала марка Rolls-Royce – продано 100 авто, що на 56% більше за аналогічний період минулого року. Частка в сегменті становить 31%. Друге місце посів Bentley з 90 проданими машинами (+4%). Далі йдуть Lamborghini (72 авто, -5%), Ferrari (43 авто, +115%), Aston Martin (11 авто, +83%) та Maserati (4 авто, -75%).
Російський автогігант програє ринок китайським брендам