Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів
Позначка: Економіка
-
Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ
-
“По всій країні”: польські фермери анонсували чергові протести
Протести фермерів розпочнуться в 41 місті Польщі вже з 14 листопада і триватимуть до 14 грудня. Про це повідомляє Польське радіо.
За словами рільників, протести мають на меті привернути увагу громадськості до зростання різноманітних проблем: низьких закупівельних цін на аграрну продукцію, високих витрат на енергоносії та паливо, імпорт продуктів харчування, що “витісняють польську продукцію з ринку”.
“Ми дуже великі кошти вкладаємо в цей гектар і ми їх не повертаємо. І потрапляємо у фінансові проблеми не з власної провини. Маємо картоплю по 20 грошів, привезену з Німеччини у дуже великих кількостях. У магазині кортопля й надалі коштує 2-3 злотих. Це ненормально. Польські фермери не мають, де продавати”, – пояснив один із землеробів-активістів.
Фермери визнають, що “форма протесту обтяжлива… але це не блокади, а радше уповільнення руху”.
“Ми хочемо таким чином привернути увагу до масштабів проблеми”, – запевняють аграрії.
Трактори перекриють дороги в 41 населеному пункті по всій Польщі. Найбільші перебої чекають у Західнопоморському воєводстві.
Як відомо в січні цього року, для того, щоб унеможливити або обмежити можливі спроби блокади українсько-польського кордону у майбутньому, польський уряд вніс прикордонну інфраструктуру до переліку критичної.
Перепало й Україні: у Польщі пройшли масові протести проти мігрантів -
Закордонні активи Лукойлу мають попит серед покупців – ЗМІ
Міжнародні активи російського нафтового гіганта Лукойл приваблюють потенційних покупців від Єгипту до Казахстану з наближенням дати набрання чинності американських санкцій – до 21 листопада потрібно встигнути укласти угоди. Про це повідомляє Reuters.
Як відомо, США у жовтні ввели санкції проти Лукойлу і вже заблокували одну спробу російської компанії продати закордонні активи трейдеру Gunvor. Санкції призвели до перебоїв в операціях дочірніх підприємств Лукойлу в Іраку, автозаправних станцій у Фінляндії та болгарського НПЗ.
Зазначається, що Казахстанський держхолдинг КазМунайГаз вивчає можливість придбання місцевих активів Лукойлу.
Лукойл володіє часткою у Карачаганаку, одному з найбільших у світі газоконденсатних родовищ, разом з Eni, Shell, Chevronта КазМунайГазом. Рішення про нове партнерство буде ухвалено учасниками проекту з урахуванням санкцій, повідомило у своїй заяві міністерство енергетики Казахстану.
Shell цікавлять глибоководні родовища Лукойлу в Гані та Нігерії, сказали двоє інших джерел. Shell відмовилася надати коментар.
Лукойл повідомив уряд Єгипту, де Лукойл володіє трьома концесіями, про можливий продаж активів, повідомило п’яте джерело, знайоме із ситуацією. Міністерство нафти Єгипту не відповіло на запит щодо коментарів.
Крім того, молдавський уряд розпочав переговори про націоналізацію інфраструктури Лукойлу в аеропорту Кишинева. Про це повідомив директор аеропорту Серджіу Спояла.
Також повідомляється, що президент Болгарії Румен Радєв наклав вето на поправки до законодавства, які б дозволили уряду взяти під контроль нафтопереробний завод у Бургасі, що належить Лукойлу, і продати його. Азербайджанська державна компанія Socar та турецька Cengiz Holding спільно подавали заявку на купівлю НПЗ ще до запровадження санкцій.
За даними турецьких ЗМІ, Cengiz не має наміру відкликати пропозицію. Компанія не дала негайної відповіді на прохання про коментар.
Як зазначили Сергій Вакуленко та Ігор Юшков із Фінансового університету при уряді РФ, Лукойл стоїть перед складним вибором. Якщо компанія продасть свої активи, виручені гроші можуть виявитися заморожені Мінфіном США.Однак якщо затягувати з рішенням, то, швидше за все, частина активів перейде під контроль місцевої влади або їхньої заморозки.
За словами Юшкова, Лукойл не має причин поспішати. Заморожені активи залишаться замороженими і можуть повернутися до російської компанії у разі завершення конфлікту в Україні та послаблення санкцій.
Можливо, Лукойл скористається досвідом Роснафти, три НПЗ якої було передано під управління Німеччини у 2022 році. Хоча контроль над активами здійснює Берлін, право власності зберігається за Роснефтью. -
Інфляція в Україні впала до мінімуму за рік
У жовтні споживчі ціни в Україні зросли на 0,9% порівняно з попереднім місяцем, але темпи річної інфляції сповільнилися до 10,9%. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,6%, зокрема найбільше подорожчали яйця та овочі. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби також підвищилися, особливо це стосується тютюнових виробів. Ціни на транспорт зросли на 0,1%, але проїзд у залізничному пасажирському транспорті подешевшав на 5%.
-
ЄС і Бельгія не домовились щодо росактивів – ЗМІ
Представники Європейської комісії та Бельгії провели технічну зустріч у пʼятницю, 8 листопада, але не змогли дійти згоди щодо передачі заморожених російських активів для підтримки України. Бельгія висловила занепокоєння відсутністю альтернативних пропозицій Європейської комісії щодо використання цих активів для фінансування України. Хоча Бельгія поки що не розчарована, вони наголосили на необхідності розгляду всіх варіантів. Європейські джерела зазначили, що ЄС сподівається на досягнення угоди з Бельгією, але часу на це залишається все менше.
-
Світові ціни на продовольство знизилися – ООН
У жовтні світові ціни на продовольчі товари знизилися, як повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Індекс продовольчих цін ФАО у цьому місяці склав 126,4 пункту, що на 1,6% менше, ніж у вересні. Ціни на зернові також зменшилися на 1,3%, особливо це стосується пшениці та рису. Ціни на м’ясо знизилися на 2%, переважно через падіння цін на свинину та м’ясо птиці. Однак ціни на яловичину продовжують зростати через попит на продукцію з Австралії. Ціни на молочну продукцію також впали на 3,4%, що пов’язано з великим експортом вершкового масла з Європейського союзу та Нової Зеландії. Ціни на цукор зменшилися на 5,3% через збільшення виробництва в Бразилії та очікуване зростання експорту з Таїланду та Індії. Ціни на олії зросли на 0,9%, до найвищого рівня з липня 2022 року, особливо це стосується пальмової, рапсової, соєвої та соняшникової олій через різні фактори, включаючи затримки зі збиранням урожаю в Чорноморському регіоні. Також ФАО оприлюднила оновлені прогнози щодо глобального ринку зернових, за якими виробництво зерна зросте на 4,4% до 2 990 мільйонів тонн до 2025 року, а запаси зерна збільшаться на 5,7% до 916,3 мільйонів тонн.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке запрацює з 2026 року, може сильно вразити українську економіку. Він наголосив, що це рішення Євросоюзу більше спрямоване на захист внутрішнього ринку, ніж на екологію. Водовіз зауважив, що введення цього мита може призвести до значного скорочення ВВП України, а також до зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів. Він закликав уряд шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення мита через складну ситуацію в країні. Крім того, Водовіз підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства в процесі декарбонізації.
-
Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки
Глава Всесвітнього економічного форуму Борґе Бренде висловив обурення щодо можливої фінансової нестабільності у світовій економіці через три “бульбашки”, що активно формуються на ринках. Він вказав на ризики, пов’язані з криптовалютами, штучним інтелектом та зростанням державного боргу. Бренде підкреслив, що штучний інтелект, хоч і приносить певні переваги, може викликати соціальні проблеми, зокрема, збільшення безробіття у великих містах. Однак він зауважив, що технологічні зміни також можуть позитивно вплинути на економіку, сприяючи підвищенню продуктивності та покращенню добробуту суспільства.
-
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
Вкладення українців у держоблігації досягли рекорду
У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило 64,7 мільярда гривень в еквіваленті до державного бюджету шляхом розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це в понеділок, 3 листопада, Міністерство фінансів повідомило на своєму офіційному сайті.
За даними відомства, з цієї суми 49,9 мільярда гривень становили облігації у національній валюті із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, тоді як валютні облігації в розмірі 355 мільйонів доларів мали дохідність 4,06% річних.
Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на загальну суму понад 1,89 трильйона гривень. Найбільшими їхніми власниками залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%). Частки інших інвесторів розподілені так: юридичні особи – 8,8%, фізичні особи – 5,6%, нерезиденти – 0,8%, страхові компанії – 1,1%, територіальні громади – 0,01%.
За рік інвестиції юридичних і фізичних осіб в ОВДП зросли на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі тримають облігації на суму понад 106 мільярдів гривень, тоді як юридичні особи володіють паперами на понад 166,7 мільярда гривень.
Крім цього, 22 жовтня Міністерство фінансів організувало четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит перевищив очікування: було подано 21 заявку на суму 17 мільярдів гривень, із яких задоволено заявки на 15,5 мільярда гривень.
На аукціоні інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові цінні папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року із дохідністю 14,89% річних. Купонний прибуток становить 74,45 гривні кожних пів року. Для погашення попередніх випусків буде зараховано облігації на суму 14,18 мільярда гривень (14 184 871 одиниця). Усі заявки інвесторів задовольнили, а середньозважена дохідність склала 14,89%.
З початку цього року Міністерство фінансів залучило через ОВДП, приблизно, 473,1 мільярда гривень. Це друге найбільше джерело фінансування держбюджету після міжнародної допомоги.
З моменту початку повномасштабного вторгнення обсяг коштів, залучених через державні облігації, перевищив 1,89 трильйона гривень в еквіваленті.
Нагадаємо, попередній рекорд за обсягом інвестицій був у серпні. Міністерство фінансів України повідомило, що портфель облігацій внутрішньої державної позики у власності громадян України станом на 14 серпня 2025 року сягнув 100,2 млрд грн.
Раніше повідомлялося, що державні облігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу, опустився зі 121 пункту до 117.