За даними російського видання Forbes, російські держхолдинги очолили рейтинг компаній із найбільшими боргами за результатами 2024 року. Найбільшим боржником став Газпром з чистим боргом близько 6 трлн рублів. На другому місці – Роснефть із боргом приблизно 3,6 трлн рублів, а на третьому – Російські залізниці з боргом 2,77 трлн рублів. Експерти зауважують, що висока ключова ставка Центробанку РФ збільшила витрати на обслуговування кредитів, а скорочення експортних доходів та обмежений доступ до міжнародних ринків капіталу ускладнили рефінансування. Більшість компаній збільшила витрати на обслуговування боргу удвічі. Зростання боргового навантаження підвищує залежність великих корпорацій РФ від державної підтримки. За оцінкою Центробанку РФ, кожна шоста велика компанія Росії несправляється з борговими зобов’язаннями. Також, РФ може втратити доходів через нову стелю цін на нафту та нові санкції Євросоюзу, які можуть позбавити російський бюджет частини запланованих нафтогазових доходів.
Позначка: Економіка Росії
-
РФ легалізує трудове рабство – розвідка
Росія опинилася в пастці власної демографічної та трудової політики: попри критичну залежність від іноземних працівників, влада посилює обмеження для мігрантів і фактично узаконює експлуатацію. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Так, кількість громадян Індії, які приїжджають до росії з метою працевлаштування, за минулі п’ять років зросла у 22 рази. Якщо у 2020 році реєструвалося лише 813 в’їздів із робочими цілями, то у 2025-му їхня кількість перевищила 17,7 тисячі.
У СЗРУ відзначили, що така динаміка пояснюється гострим дефіцитом робочої сили, особливо в будівництві, промисловості та сільському господарстві. Лише з агропромислового комплексу рф щороку вибуває близько 150 тисяч працівників.
Після обмежень для мігрантів із країн СНД Москва переорієнтувалася на Південну Азію. У 2025 році кількість індійських трудових мігрантів може зрости ще удвічі порівняно з попереднім роком. Для них виділено 71,8 тисячі квот із загального обсягу в 234,9 тисячі для іноземних спеціалістів.
Тоді як російський бізнес розглядає можливість залучення робочої сили з Непалу, В’єтнаму та Бангладеш. Для компаній у будівництві, роздрібній торгівлі та сфері послуг це спосіб компенсувати кадровий дефіцит. Втім, за фасадом офіційної політики приховується інша реальність – легалізоване трудове рабство.
Показовим прикладом є ситуація з громадянами Північної Кореї. Тисячі з них в’їжджають до РФ під виглядом студентів, які нібито проходять практику, але фактично працюють у нелюдських умовах. Це прямо порушує санкції ООН, які сама Росія підписала. Корейці працюють по шість днів на тиждень, іноді до 20 годин на добу, а їхню зарплату ділять між собою влада КНДР та російські компанії.
Паралельно російська влада намагається залучити внутрішні резерви. Уряд відновив індексацію пенсій пенсіонерам, які працюють, і спростив найм неповнолітніх. Проте, як наголосила голова Центробанку Ельвіра Набіулліна, навіть за умов зниження напруги на ринку праці дефіцит робочих рук залишатиметься через “серйозні структурні зміни” в економіці.
На цьому тлі регіони продовжують проводити антиміграційну політику. У Новосибірській області мігрантам заборонили працювати в їдальнях, спортивних закладах та сфері вантажоперевезень. Раніше там уже діяли обмеження на роботу іноземців у дошкільній освіті, таксі та торгівлі алкоголем і тютюном. Додатково Міністерство внутрішніх справ РФ почало збирати дані про дітей мігрантів, які не були зараховані до шкіл, зокрема через невдале складання мовного тесту.
Відтак, відзначає відомство, РФ опинилася у парадоксальній ситуації: з одного боку – країна критично залежить від іноземної робочої сили, з іншого – створює умови, що дедалі більше нагадують системне трудове рабство. -
Промислові “титани” РФ масово звільняють працівників
Російські промислові гіганти – від виробників цементу, автомобілів і металів до залізниці та вугільної галузі – змушені відправляти працівників у відпустки або переводити на скорочений робочий тиждень через уповільнення економіки, падіння внутрішнього попиту та скорочення експорту. Про це повідомляє Reuters у четвер, 9 жовтня.
Так, щонайменше шість великих компаній у гірничодобувному та транспортному секторах Росії зменшили тривалість робочого тижня, намагаючись скоротити витрати на зарплати без офіційного зростання безробіття.
Найбільший виробник цементу Cemros запровадив чотириденний тиждень до кінця року через різке падіння будівництва і зростання імпорту цементу з Китаю, Ірану та Білорусі.
“Це необхідний антикризовий захід. Мета – зберегти весь персонал”, – зазначив представник компанії Сергій Кошкін.
Як передбачається, цього року споживання цементу в Росії впаде нижче 60 млн тонн – до рівня, зафіксованого під час пандемії COVID.На скорочений графік також перейшли російські автогіганти ГАЗ, КамАЗ і АвтоВАЗ.
Тоді як залізничний монополіст РЖД просить співробітників брати додаткові вихідні без оплати.
Водночас у гірничих регіонах, зокрема в Кузбасі, вже закрилися десятки шахт, і тисячі шахтарів втратили роботу.
Найбільший у світі виробник алмазів Алроса також зменшив штат на 10% і зупинив роботу на менш прибуткових родовищах.
Проблеми економіки Росії зачепили і металургів. Хоча Росія п’ята за виробництвом сталі у світі, уряд розглядає мораторій на банкрутства в галузі.
Через високі ставки, дорогий рубль та слабкий попит підприємства скорочують допоміжний персонал, уникаючи масових звільнень, втім, готуються перейти на скорочений тиждень. У деревопереробній промисловості теж відчутна криза – компанія Sveza закрила завод у Тюмені через падіння попиту на меблі. Як результат – понад 300 людей втратили роботу.За даними аналітиків, цивільні галузі російської економіки скоротилися на 5,4% від початку року, а зростання ВВП у 2025 році може впасти до 1%.
-
У Росії розвалюється “поштовий гігант”
Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила про масові звільнення на “Пошті Росії” через низькі зарплати. У різних містах Росії працівники отримують мізерні суми грошей, які не відповідають навіть мінімальним стандартам оплати праці в країні. На офіційному сайті “Пошти Росії” опубліковано понад 7 тисяч вакансій, але відгуки колишніх працівників свідчать про хаос та недостаток штату, через що доводиться працювати за двох або трьох. Робоча ситуація на “Пошті Росії” відображає загальну проблему з оплатою праці та управлінням у Росії, де навіть листоноші отримують недостойні зарплати.
-
Білорусь відновила поставки бензину в Росію – розвідка
У Росії відновилися поставки бензину з Білорусі через Петербурзьку біржу після майже річної перерви. За період з липня по вересень 2025 року на торгах було продано понад 96 тис. тонн білоруських нафтопродуктів, що є на 36% більше, ніж у попередньому році. Продажі бензину зросли на 168%, а дизельного пального – на 83%. У той же час, російське підприємство “Тульський патронний завод” уклав контракт з білоруською компанією “Кідма тек” на постачання продукції цивільного призначення. Обидва підприємства перебувають під міжнародними санкціями. Експерти вважають, що такі угоди допомагають Росії залучати білоруські ресурси для власних потреб у економіці та оборонному секторі.
-
Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків
Державний виробник мікросхем Ангстрем став лідером рейтингу найзбитковіших компаній Росії, показавши чистий збиток у розмірі 236,3 млрд рублів у 2024 році. Головною причиною великих втрат стали зобов’язання перед державною корпорацією ВЕБ на суму 238,2 млрд рублів. Це призвело до того, що компанія отримала збиток у 47 разів більший, ніж виручка від продажів. Ангстрем перегнав за збитковістю такі компанії, як банк Траст, Россеті та Московський метрополітен. У топ-10 найбільш збиткових держкомпаній загальний обсяг збитків склав 652,8 млрд рублів. Історія великого збитку Ангстрема почалася ще у 2008 році, коли завод отримав кредит для розширення виробництва, але так і не запрацював. Пізніше компанію забрали заборгованість та розпочали процедуру банкрутства. Однак колишній власник компанії Леонід Рейман отримав державну підтримку для будівництва нового заводу із проектами імпортозаміщення.
-
СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес
У Росії з’явився чотириденний робочий тиждень через економічну кризу. Підприємства скоротили графіки роботи, щоб уникнути звільнень і падіння виробництва. У багатьох країнах світу коротший робочий тиждень вже успішно використовується для підвищення продуктивності та покращення якості життя працівників. Проте в Росії це стало наслідком кризи, де людей переводять на чотириденку, щоб зберегти робочі місця, але фактично працівники втрачають доходи та гарантії. Експерти вказують на те, що такий крок свідчить про заглиблення економічних проблем в країні. Крім того, уряд планує підвищити податок на додану вартість для фінансування оборони та безпеки.
-
Крах економіки. Поворот Трампа щодо України
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має можливість повернути свої окуповані території за підтримки Європейського Союзу. Він вважає, що Росія зазнає економічних труднощів і може зазнати поразки на полі бою. Трамп також наголосив на необхідності змусити Росію сісти за переговорний стіл. Згідно з американськими ЗМІ, він може розглядати можливість надання Україні ракет великої дальності для ударів на території Росії. Українська делегація збирається до Вашингтона для переговорів щодо можливості отримання цієї зброї.
-
Кремль назвав заплановане підвищення ПДВ “очевидною стабільністю”
Прес-секретар російського президента повідомив, що уряд надав аргументи для підвищення податку на додану вартість з 20% до 22% в Росії. Влада мотивує це необхідністю збільшення доходів для фінансування оборони та безпеки. Попереднє підвищення ПДВ відбулося у 2019 році. За цим податком стоять значні кошти для федерального бюджету, і дефіцит бюджету в 2025 році виявився вищим, ніж прогнозувалося.
-
Туреччина значно знизила експорт російської нафти
У вересні Туреччина значно зменшила експорт російської нафти через конкуренцію з іншими видами нафти та збільшення побоювань щодо західних санкцій. Туреччина є другим за обсягами імпортером морської нафти марки Urals після Індії. Хоча Туреччина не приєдналася до заходів проти Росії, вона дотримується міжнародних обмежень. Президент США Дональд Трамп висловив надію, що Туреччина припинить імпорт російської нафти після переговорів з турецьким лідером. Торговельно-економічна співпраця між Росією та Туреччиною продовжується. У вересні одна з головних нафтопереробних компаній Туреччини купила менше російської нафти, ніж раніше.