У 2026 році майже 40% російського бюджету піде на армію та силовиків. Тим часом як доля соціальних витрат, та витрат на підтримку економіки рекордно скоротяться. Про це у суботу, 29 листопада, повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що у бюджеті на наступний рік, як і найближчі три роки російський уряд має намір зібрати 40,27 трлн рублів доходів і витратити 44,06 трлн рублів. Таким чином, у скарбниці утворюється дефіцит на 3,78 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
Відповідний бюджет вже підписав російський диктатор Володимир Путін.
“Майже 30% бюджету, рекордну з часів СРСР частку, Кремль має намір витратити на армію і закупівлі зброї – 12,93 трлн рублів. Ще 3,91 трлн рублів закладено на статтю “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. У сумі силовикам дістанеться 16,84 трлн рублів, або 38% бюджету. У порівнянні з довоєнним 2021-м (24%) частка силових витрат стане більшою в 1,6 рази”, – повідомляє видання.
Тим часом частка соціальних витрат скарбниці скоротиться до 25,1% (до війни – 38,1%), а частка витрат на підтримку національної економіки – до 10,9% (до війни 17,6%). Обидва показники стануть найнижчими за 20 років доступної статистики Мінфіну.
Судячи з ухваленого бюджету, нафтогазові доходи, що впали на 20% цього року, наступного суттєво не зростуть: 8,9 трлн рублів проти 8,6 трлн. Нові податки – 2,9 трлн рублів – уряд має намір “вичавити” з несировинного сектора економіки.
З 2026 року в Росії вдруге за сім років підвищується ставка ПДВ (до 22%), а також стартує радикальна податкова реформа для малого бізнесу, в результаті якої сотні тисяч підприємців втратять можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. З вересня 2026 року буде запущено “технологічний збір” – фактично податок на техніку та електроніку, що продається в російських магазинах. Планується, що підвищення ПДВ принесе до бюджету 1,2 трлн рублів, загалом податкові новації – 2,6 трлн.
Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада пустить “під ніж” низку ключових соціальних програм. Так, фінансування нацпроєкту “Тривале та активне життя” скоротиться на 26%, до 274,2 млрд рублів. Витрати на програму модернізації первинної ланки медичної допомоги будуть урізані в 2,3 рази, федеральний проєкт з розвитку швидкої допомоги втратить 28% грошей, програми боротьби з цукровим діабетом, раком і серцево-судинними захворюваннями “схуднуть” на 13%, 3,1% і 2,5.
Позначка: Економіка
-
Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків
-
Ціни на нафту у світі почали зростати після місячного мінімуму
Світові ціни на нафту зросли після падіння до місячного мінімуму. Надлишок пропозиції та можлива мирна угода між Росією та Україною обмежили зростання цін. Ф’ючерси на нафту марки Brent підвищились на 27 центів до 62,75 долара за барель, а ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate зросли на 24 центи до 58,19 долара за барель. Аналітики вважають, що ринок залишається незбалансованим, оскільки інвестори очікують надлишку пропозиції у 2026 році. Зниження цін на нафту також спричинене зменшенням відвантажень російської нафти та скороченням покупок в Китаї, Індії та Туреччині.
-
Шахти на ТОТ опинились на межі закриття – ЗМІ
У Луганській області, яка тимчасово перебуває під окупацією Росії, російська влада попередила про можливе закриття вугільних шахт, якщо уряд РФ не виділить 40 мільярдів рублів на їхню подальшу розробку. Найбільший інвестор у вугільну галузь місцевого регіону, компанія Торговий дом “Донские угли”, звернувся до віцепрем’єра Олександра Новака з цим зверненням. Російські ЗМІ повідомляють, що компанія працює збитково і не має коштів для розширення видобутку вугілля на глибших родовищах. Уряд РФ поки не ухвалив рішення щодо підтримки, пропонуючи в разі закриття шахт купувати вугілля у Кузбасі. Міненерго РФ проводить аналіз економічної доцільності експлуатації шахт через їхній поганий технічний стан. Якщо шахти будуть закриті, працівникам обіцяють можливість перейти на інші підприємства галузі або пройти перепідготовку для нового працевлаштування. У 2023 році уряд РФ передав приватним інвесторам окуповані шахти для “відродження” вугільної промисловості на цих територіях, але через низькі ціни на вугілля цей план не вдався. Компанія “Донские угли” орендувала десять шахт, але повернула сім через фінансові проблеми. Улітку російські банки відмовили компанії у фінансуванні, що призвело до затримок зарплат і скорочення персоналу. Лідер окупаційної адміністрації “ЛНР” звернувся до Путіна з вимогою вплинути на банки або знайти інше фінансування. Наразі близько 30% населення окупованих територій мають роботу, оскільки більше трьох тисяч підприємств припинили свою діяльність.
-
Уряд спростував інформацію про “скасування” Національного кешбеку
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства спростувало інформацію про те, що державна програма Національний кешбек може бути припинена у 2026 році. Вони заявили, що не розглядали жодних документів про зупинку цієї програми. Зміни, про які говорили у ЗМІ, стосуються лише технічного перерозподілу коштів і не означають скорочення фінансування або припинення програми. Міністерство обіцяє повідомляти громадськість про всі рішення, які можуть вплинути на роботу програми, заздалегідь і в повному обсязі. Наразі триває підготовка до чергових виплат за вересень і жовтень, а також оновлення списків виробників товарів та послуг. Національний кешбек – це програма, що допомагає українцям отримати частковий повернення коштів за покупки українських товарів і послуг. Громадяни можуть отримати 10% від вартості покупок, зроблених у межах програми, з мінімумом 2 гривні і максимумом до 3 000 гривень.
-
ЗМІ дізнались про підсумки перших 100 днів роботи нового директора БЕБ
За перші 100 днів на посаді директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександра Цивінського за результатами досудових розслідувань до бюджету було відшкодовано близько 700 млн грн. Про це у понеділок, 24 листопада, інформують Українські новини з посиланням на відповідь БЕБ, отриману на запит видання.
“Олександр Цивінський відвідав 30 зустрічей з бізнесом, громадськими активістами та іноземними партнерами. Водночас з бюро звільнилось 85 співробітників, 39 – призначено на посади. За результатами досудового розслідування за цей час до бюджету відшкодовано близько 700 млн грн”, – йдеться у публікації.
В оприлюднених даних вказано, що сума відшкодованих збитків у кримінальних провадженнях, направлених до суду з січня по жовтень 2025 року, становить 3,7 млрд грн.
“За офіційними даними, у першому півріччі детективи забезпечили відшкодування понад 3 млрд грн. Тобто середньомісячна сума відшкодувань за останні три місяці зменшилась вдвічі”, – пишуть Українські новини.
Інформагентство вказує, що загалом з початку року детективи відомства розпочали 2869 нових розслідувань та скерували до суду 833 кримінальних провадження. Найбільше з них – 232 справи – стосувались ухилення від сплати податків. Найменше – 15 справ – стосувались контрабанди підакцизних товарів.
На питання про те, скільки було оголошено підозр у кримінальних провадженнях, в БЕБ не відповіли, зазначивши, що “ведення обліку інших статистичних даних, які стосуються сфери здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, не передбачено”.
“Також в бюро відмовились надати дані стосовно вилучених товарів й обладнання у підакцизний галузі. Хоча до вересня ця інформація щомісяця публікувалась на офіційному сайті БЕБ, оскільки це передбачено постановою Кабінету Міністрів України”, – пише агенство, та додає, що “раніше Цивінський неодноразово наголошував на відкритості бюро і прагненні змінити підходи в роботі в бік прозорості”.
Також журналісти отримали дані щодо фінансування БЕБ.
“Наразі бюджетний запит інституції на 2026 рік розраховано на 2000 співробітників, тоді як фактично їх 1211. За даними Єдиного державного реєстру декларацій, в середньому зарплата детектива Бюро складає 40-60 тис грн. Водночас у Національній поліції слідчі отримують від 18 000 до 30 000 грн, в ДБР від 70 000 до 100 000 грн. На думку Цивінського, такі умови є дискримінаційними стосовно БЕБ”, – зазначає агентство.
Також в Українських новинах прокоментували перезавантаження бюро: за інформацією інформагентства, за час перебування на посаді Цивінський затвердив склад дисциплінарних та атестаційних комісій, до складу яких увійшли заступники директора БЕБ, адвокати, колишні члени кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, громадські активісти та працівники приватних компаній. -
В Україні прискорилася промислова інфляція
У жовтні 2025 року в Україні ціни виробників промислової продукції після сповільнення у вересні знов зросли на 5,5% у річному вимірі. Про це повідомила Державна служба статистики України.
Зазначається, що індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з вереснем збільшився на 4,9%, тоді як місяць тому він демонстрував спадну динаміку.
Також у жовтні прискорився річний показник промислової інфляції: якщо у вересні він склав 1,3%, у жовтні вже дорівнював 5,5%.
За даними Держстату, підвищення цін у жовтні відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. -
Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатам
За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.
Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.
Результати побажань населення
Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:
– розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
– скасування санкцій – 63%;
– нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
– завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.
Оцінка можливих рішень
У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.
Ставлення до військових дій
Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.
Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.
Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.
Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.
Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування
-
Опитування показало ставлення росіян до війни та її результатів
За даними жовтневого опитування дослідницького проєкту Хроніки, майже дві третини громадян Росії (64%) хотіли б, аби Кремль припинив військові дії проти України і підписав мирну угоду на основі взаємних поступок. Результати дослідження опублікувало видання Re: Russia.
Учасників опитування розділили на дві рівні групи. Одній групі ставили питання щодо їхніх очікувань від дій влади, а другу просили вказати особисті бажання стосовно майбутніх змін.
Результати побажань населення
Серед опитаних другої групи, окрім прагнення укладення мирної угоди, найважливішими пріоритетами називались:
– розв’язання внутрішніх соціальних і економічних проблем – 88%;
– скасування санкцій – 63%;
– нормалізація відносин із західними країнами – 58%;
– завершення спеціальної військової операції після досягнення її цілей – 88%.Експерти зазначили, що між очікуваннями дій влади і бажаннями респондентів у цій групі спостерігається середній розрив у 25 відсоткових пунктів.
Оцінка можливих рішень
У першій групі лише 36% опитаних вважають реалістичним варіант, за якого Кремль погодиться на компромісний мир з Україною. Водночас значна частка респондентів – 78% – очікують подальшого зростання військових витрат, а 35% прогнозують нову хвилю мобілізації.
Ставлення до військових дій
Половина респондентів висловила підтримку так званої спеціальної військової операції. Ще 38% утрималися від відповіді на це питання.
Серед чоловіків 38% заявили, що не готові брати участь у війні. Натомість воювати із наказу погодились би 28%, а добровільно – лише 9%.
Крім того, 55% опитаних негативно поставилися б до рішення своїх близьких укласти контракт для участі у бойових діях. Ще 30% заявили, що скоріше б підтримали такий вибір, а 15% не визначилися з відповіддю.
Згідно з даними травневого опитування Левада-центру, за мирний діалог із Україною висловлювалися також 64% росіян.
Більше половини росіян “дуже втомилися” від війни – опитування
-
Росія втрачає статус експортера зброї через війну – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони, Росія втрачає свої позиції на світовому ринку озброєнь через війну в Україні. Експорт російської зброї впав до історично низького рівня, скоротившись удвічі порівняно з попереднім роком. До початку війни Росія отримувала близько 14 мільярдів доларів щорічно від продажу озброєнь, але тепер ця цифра значно зменшилася. В 2024 році Росія змогла експортувати зброю лише на суму близько 1 мільярда доларів, що на 92% менше, ніж у 2021 році. Частка Росії на світовому ринку озброєнь скоротилася з 21% до 7,8%, що серйозно підриває її статус як одного з лідерів у цій галузі. Економічна ситуація в країні також погіршується, оскільки її темпи зростання не компенсують інфляційні втрати.
-
Свириденко провела переговори з місією МВФ
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо програми розширеного фінансування на наступні роки. Вони обговорили плани уряду з перезавантаження системи управління у енергетичній галузі, ухвалення держбюджету на 2026 рік та необхідність забезпечення фінансування оборонних та соціальних потреб України. Прем’єр підкреслила важливість ухвалення бюджету не пізніше 2 грудня, щоб забезпечити фінансування вже з початку 2026 року.