За даними GMC Center, у 2025 році в Україні спостерігалося зростання виробництва чавуну на 11,2% та металопрокату на 4,8%, але виплавка сталі скоротилася на 2,2%. За попередніми даними, такі показники є одними з найкращих у галузі з початку війни. Зауважується, що хоча обсяги виробництва залишаються нижчими, ніж до війни, зростання виробництва чавуну пов’язане з підвищеним попитом на сировину з зовнішніх ринків. Прогнозується, що у 2026 році виробництво сталі залишиться стабільним, але галузь може стикнутися з ризиками, такими як нові тарифні квоти ЄС та проблеми з енергопостачанням через ракетні атаки.
Позначка: Економіка
-

Держстат оцінив рівень інфляції за рік
У грудні 2025 року зростання споживчих цін в Україні уповільнилось до 0,2% проти попереднього місяця. А в річному вимірі темпи інфляції сповільнилися до 8%, повідомив Держстат у п’ятницю, 9 січня.
Відомство нагадало, що у грудні 2024 року зростання споживчих цін становило 1,4%, тому у річному вимірі інфляція за підсумками грудня цього року зменшилася до 8% з 9,3% за підсумками листопада та виявилася нижчою за інфляцію за 2024 рік, яка становила 12%.
Зазначається, що у грудні базова інфляція також впала до 0,1% з 0,3% у листопаді та 0,6% у жовтні. З урахуванням того, що в грудні-2024 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція уповільнилася за підсумками року також до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,2% за підсумками жовтня.
На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в цілому не змінилися. При цьому на 5,6-0,7% зросли ціни на яйця, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби, хліб, соняшникову олію, сало, овочі, яловичину, молоко.
Водночас на 4,1-0,2% знизилися ціни на фрукти, цукор, м’ясо птиці, свинину, рис, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, масло.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.
Одяг і взуття подешевшали на 3,9%, зокрема, взуття – на 4,4%, одяг – на 3,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,7% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,3% і палива та мастил на 1,1%. -

Рекордний курс долара: чому падає гривня
Національний банк України на четвер, 8 січня, встановив офіційний курс долара на рівні 42 гривні 71,55 копійки. Це вже третє поспіль оновлення історичного мінімуму нашої національно валюти щодо американської цього тижня. Чому гривня зараз переживає послаблення – далі у сюжеті. Тенденція знецінення гривні Поступове знецінення української валюти почалось з початку тижня. Так, в понеділок, 5 січня, після підсумків торгів вперше цього року було зафіксовано новий мінімум – на 6 січня курс становив 42 гривні 42,08 копійки за долар. На 7 січня офіційний курс склав 42 гривні 56,34 копійки за долар.
За інформацією Bloomberg, на українському міжбанківському ринку станом на 7 січня торгова сесія завершилася на позначці 42 гривні 87 копійок за долар. Таким чином, офіційний курс гривні вперше змінився після тривалого періоду стабільності, який тривав понад 14 місяців – із 21 липня 2022 року курс залишався на позначці 36 гривень 57 копійок за долар. Курс долара і євро Станом на 8 січня на готівковому ринку України спостерігається тенденція до зростання курсів основних валют.
За даними моніторингу Мінфін, середні котирування становлять: долар купують за 42,65 грн, а продають 43,25; євро можна купити за 50,53, а продати за 49,80. Таким чином, на готівковому ринку середній курс долара зріс на 20 копійок у купівлі та на 30 копійок у продажу. Євро подорожчало на 25 копійок у купівлі та продажу.
В обмінниках курс продажу долара подекуди сягає 43,65 грн, а євро – 50,85 грн.
У ПриватБанку курс купівлі долара становить приблизно 42,56 грн, євро – 49,80 грн. Ощадбанк пропонує подібні умови з невеликою різницею в маржі. Чому гривня б’є антирекорди Незважаючи на те, що Нацбанк встановив рекордний офіційний курс долара, коливання вартості американської валюти та євро наприкінці та на початку року мають передусім сезонний характер, розповів директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
За його словами, така ситуація відбувається майже щороку й пов’язана з бюджетним циклом: значна частина державних виплат припадає на останні тижні грудня. Ці кошти поступово розходяться по економіці – доходять до бізнесів і громадян, які, зокрема, спрямовують їх на імпорт, купівлю валюти для розрахунків або заощаджень.
Додатковий фактор, за словами Вишлінського, – це різдвяно-новорічні поїздки за кордон. Експерт зазначає, що навіть в умовах війни частина українців подорожує або їде до сімей, що перебувають за межами країни. Це збільшує попит на валюту через банківські розрахунки з іноземними фінансовими установами.
“Якщо зростання курсу відбувається навіть на 50 копійок при курсі долара 42-43 гривні, то ця різниця становить близько одного відсотка. Це суттєво менше, ніж можливі денні коливання, наприклад, курса євро щодо долара”, – розповів Вишлінський в ефірі Радіо Хартія.
Загалом у своїх прогнозах на 2026 рік українські експерти прогнозують, що гривня перебуватиме під тиском і нагадують, що в державному бюджеті середньорічний курс закладено на рівні 45,7 грн/дол, проте стрімкого зростання курсу долара аналітики не очікують. -

Економіка Росії заходить у глухий кут
Економіка Російської Федерації знаходиться в складній ситуації, яка загрожує її здатності вести війну. Експерти вважають, що країна може стати перед рецесією, оскільки її модель економіки вичерпала себе. У листопаді 2025 року ВВП РФ зрос лише на 0,1%, що є найгіршим показником з початку 2023 року. Аналітики зафіксували різке зростання ризику рецесії, що може призвести до спаду економіки. Найбільш вразливими секторами є цивільний сектор та область експорту. Українські розвідники підкреслюють, що економіка РФ входить у фазу керованого хаосу, а плани влади на ще більшу закритість можуть призвести до кризи. За прогнозами експертів, у 2026 році Росія може зіткнутися з економічною кризою через нові санкції та інші проблеми. Рецесія може негативно позначитися на здатності РФ вести війну, оскільки зростання витрат та зниження доходів можуть призвести до скорочення оборонних витрат та погіршення якості озброєння.
-

Зеленський призначив Фріланд радницею з питань економічного розвитку
Президент України Володимир Зеленський призначив Христину Фріланд позаштатною радницею з питань економічного розвитку. Він зазначив, що Христя має значний досвід у залученні інвестицій та проведенні економічних трансформацій. Президент висловив вдячність усім, хто готовий допомагати Україні та співпрацювати з партнерами. Христя Фріланд вже має досвід у політиці, була обрана до парламенту Канади та обіймала посаду спецпредставника з питань відновлення України. Це призначення відбулося після її відставки у вересні 2024 року через конфлікт з прем’єром Канади.
-

Україна погодила пакет економічного зростання
Україна спільно з міжнародними партнерами напрацювала та погодила так званий Prosperity Framework – пакет економічного зростання, який є складовою безпекових і майбутніх мирних угод. Про це заявив міністр економіки, довкілля та міського господарства Олексій Соболєв на брифінгу в Офісі президента після зустрічі з радниками з питань національної безпеки, передає РБК-Україна.
“Ми останніми тижнями разом з американською стороною, разом з Світовим Банком і групою Світового Банку напрацьовували документ, який каже, скільки необхідно капіталу для того, щоб відбудувати Україну і сильно наростити економічний рост до України, щоб Україна була самодостатня і люди поверталися в Україну”, – зазначив Соболєв.
Зокрема, було обговорено, які джерела для цього вже сьогодні, які можуть виникнути в наступні 10 років, а також звідки взяти приватні джерела, публічні джерела, а також змішані джерела такого капіталу. І зокрема, через які інструменти цей капітал може надходити в Україну. Тобто, це інструменти, які вже існують, такі як інвестиційні фонди і спеціальні програми, так і інструменти, які потрібно разом побудувати. За словами міністра, це все йде разом з безпековою рамкою.
Соболєв додав, що у вівторок план обговорять з американською стороною.
“Зараз в нас була сесія з безпековими координаторами і цей план ми погодили і ми домовилися далі з ними співпрацювати. Наступні зустрічі будуть вже в Парижі, вже в у вівторок для того, щоб напрацювати спільний план вже зі Штатами, з європейськими країнами, і ще і Канадою, і Норвегією”, – розповів він. -

В Україні змінився розмір пенсій з 1 січня
Розмір мінімальної пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів з повним трудовим стажем із 1 січня становить 2 595 грн (+234 грн). Про це повідомляє Пенсійний фонд.
У повідомленні нагадали, що Законом “Про Державний бюджет України на 2026 рік” передбачено підвищення в 2026 році соціальних стандартів, зокрема, розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.
Так, з 1 січня мінімальну заробітну плату встановлено на рівні 8 647 грн (до 1 січня – 8 000 грн).
Зміна мінімальної заробітної плати є підставою для перерахунку мінімального розміру пенсії непрацюючим особам, які досягли віку 65 років та мають повний страховий стаж (30/35 років для жінок/чоловіків відповідно): з 1 січня цей розмір не може бути меншим за 3 458,80 грн – 40% мінімальної зарплати.
З урахуванням нового розміру мінімальної заробітної плати, з 1 січня збільшено розмір щомісячної грошової виплати особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, зокрема тим, кому, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка”, кавалерам орденів Богдана Хмельницького, “За мужність”, княгині Ольги, тим, кого нагороджено відзнакою Президента України “Хрест бойових заслуг”.
Відповідно держбюджету-2026, із 1 січня зростають розміри прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум для непрацездатних осіб збільшився із 2 361 грн до 2 595 грн, що є підставою для перерахунку з 1 січня мінімального та максимального розмірів пенсійної виплати та складових пенсій, які обчислюються, виходячи з прожиткового мінімуму (підвищень, надбавок, доплат тощо).
Водночас для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, розмір мінімальної пенсії за віком зростає на 234 грн – до 2 595 грн.
Тоді як у тих непрацюючих пенсіонерів, хто має більш як 30/35 (20/25) років страхового стажу та пенсії яких більші від мінімальних, перераховано доплату за понаднормовий стаж. За кожний повний рік понаднормового страхового стажу пенсія збільшується на 1% від 2 595 грн.
Незалежно від факту роботи з 1 січня перераховано розміри:- мінімальних пенсій шахтарям та сім’ям військовослужбовців у разі втрати годувальника;
- підвищень ветеранам війни (особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій, членам сімей загиблих / померлих ветеранів війни, Захисників і Захисниць України);
- підвищень жертвам нацистських переслідувань;
- пенсій за особливі заслуги перед Україною.
-

Економіка РФ увійшла у стагнацію – ЦПД
У листопаді 2025 року ВВП Росії зріс лише на 0,1% у річному вимірі, про що свідчать дані мінекономрозвитку РФ. Це найгірший показник із початку 2023 року і фактичний сигнал про вхід економіки в стагнацію. Про це у четвер, 1 січня, повідомив Центр протидії дезінформації РНБО України (ЦПД).
Зазначається, що вперше за дев’ять місяців промислове виробництво пішло в мінус (-0,7%).
“Очевидно, що йдеться тут не про сезонні коливання, адже саме промисловість була основою “воєнного зростання”, яке формально утримував економічні показники у 2023–2024 роках”, – пише ЦПД.
Відомство зауважує, що навіть лояльні до Кремля аналітики фіксують різке зростання ризику рецесії у 2026 році. Вони констатують: модель економіки, що трималася на трьох опорах – бюджетному накачуванні, імпортозаміщенні та примусовому кредитуванні, – вичерпала себе.
У ЦПД наголосили, що це – прямий наслідок війни та управлінської неадекватності Кремля.
“Влада РФ свідомо продовжує агресію, навіть коли економічної бази для цього уже недостатньо. Економіка рф заходить у глухий кут”, – повідомляє ЦПД, додаючи, що чим довше Кремль ігнорує реальність, тим болючішими будуть наслідки. Раніше повідомлялося, що ймовірність рецесії у російській економіці швидко зростає. Про це повідомив близький до влади РФ аналітичний центр ЦМАКП. Сигнал про високу ймовірність рецесії з’явився за статистикою червня і з того часу з кожним місяцем посилюється.СЗРУ: Економіка РФ входить у фазу керованого хаосу
-

Як у кризовому 1998-му: фондовий ринок РФ падає другий рік поспіль
У 2025 році індекс Московської біржі (MOEX) знизився на 4,04%, завершивши рік на рівні 2766,62 пунктів. Це вже другий рік поспіль із негативною динамікою у Росії: у 2024 році падіння склало 6,97%, тоді річний показник становив 2883,04 пунктів, повідомляє Главком у середу, 31 грудня.
Схожий двоетапний спад востаннє спостерігався у 1997-1998 роках під час фінансової кризи. Наразі ринок перебуває під тиском санкцій, стикається зі скороченням обсягу інвестицій та нестабільністю в енергетичному секторі.
За даними TradingEconomics, зниження індексу протягом 2025 року відображає зменшення попиту на російські активи. Експерти наголошують, що ключовими чинниками падіння стали нестача інвестицій, розрив зв’язків із міжнародними ринками та загальне погіршення економічної ситуації в країні.
Раніше повідомлялося, що ймовірність рецесії у російській економіці швидко зростає. Про це повідомив близький до влади РФ аналітичний центр ЦМАКП. Сигнал про високу ймовірність рецесії з’явився за статистикою червня і з того часу з кожним місяцем посилюється.
СЗРУ: Економіка РФ входить у фазу керованого хаосу

