Позначка: Економіка

  • Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    Мінфін озвучив доходи держбюджету у травні

    За даними Міністерства фінансів, у травні до державного бюджету України надійшло 204,1 млрд грн податків і платежів, що більше, ніж у травні минулого року, але менше, ніж у квітні цього року. Зокрема, податок на прибуток підприємств склав 45,4 млрд грн, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 30,1 млрд грн. У цьому місяці також зібрали 25,8 млрд грн податку на додану вартість. Загалом, платежі від Державної податкової служби становили 121,4 млрд грн, від Держмитслужби – 55,6 млрд грн. За підсумками травня до бюджету надійшло 272,6 млрд грн. Також відомо, що через збільшення витрат на оборону Україні доведеться переглянути бюджет і збільшити його на 400 млрд грн. У той же час, в Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі.

  • Україна втрачає мільярди через тіньову економіку

    Україна втрачає мільярди через тіньову економіку

    За даними народного депутата Данила Гетманцева, тіньова економіка в Україні складає 800-900 мільярдів гривень на рік, що становить від 30 до 50% економіки. В окремих галузях цей показник може сягати навіть 60%. Він вважає, що ця ситуація стримує розвиток країни, але виведення економіки з тіні може стати додатковим джерелом фінансування для української армії. Гетманцев вважає, що за рахунок заходів з детінізації в 2025 році можна отримати додаткові надходження до державного бюджету на понад 164 мільярди гривень. Він також зауважив, що надходження до бюджету від іноземних IT-компаній, які надають електронні послуги в Україні, зросли на 1,8 мільярда гривень у порівнянні з попереднім роком, склавши практично 7 мільярдів гривень за перші п’ять місяців 2025 року.

  • Україна пропустить виплату боргів на $665 млн

    Україна пропустить виплату боргів на $665 млн

    Міністерство фінансів України оголосило, що наступна сума виплати за державними деривативами складає понад 665 мільйонів доларів, але ці виплати наразі не будуть здійснюватися. Згідно з розрахунками, ця сума повинна була бути сплачена 2 червня 2025 року. Проте через мораторій на виплати, встановлений урядом в серпні 2024 року, такі платежі призупинені до завершення процесу реструктуризації державних деривативів. Ця стратегія реструктуризації державного боргу має на меті відновлення боргової стійкості та уникнення крос-дефолту за іншими зобов’язаннями. Держборг України за 2024 рік збільшився на 1,4 трлн гривень і наблизився до 180 мільярдів доларів, проте став дешевшим та більш довгостроковим.

  • В Росії “інфляція для бідних” перевищила 20%

    В Росії “інфляція для бідних” перевищила 20%

    Центробанк готується знизити ключову ставку вперше за два роки. Ціни на базові продукти харчування та споживчі товари швидко зростають. Інфляція для найбідніших громадян перевищила 20%, що вдвічі більше офіційної цифри. Це означає, що рівень життя бідних зменшується швидше, ніж показують офіційні дані. Уряд РФ попередив про можливе погіршення економічної ситуації після заяв президента США про можливі санкції проти РФ через події в Україні.

  • Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс

    Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс

    Банківська, нафтова, вугільна, аграрна, металургійна галузі РФ зазнають падіння, а деякі регіони на межі колапсу. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це впливає на спроможність РФ вести війну в Україні? Виробнича потужність РФ падає У виробничих галузей РФ великі проблеми. Причиною падіння потужностей є посилення санкцій проти металургійних, лісових і нафтових компаній з боку заходу. Всі нафтові компанії пішли в мінус на 414 млрд руб. Зокрема посраждали такі гіганти, як “Газпромнафта”, “Сургутнафтогаз” і “Татнафта”.
    За інформацією Всесвітньої асоціації виробників сталі, виробництво, експорт і внутрішній попит впали минулого року і продовжують падати цього року. Знизили обсяги “Северсталь”, “ММК”, “ТМК”, НЛМК і Євраз.
    Скоротився й експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю. Товарообіг між Росією і Китаєм знизився на 7,5% з початку року.
    Алюмінієвий гігант “Русал” теж скорочує виробництво.
    За даними звіту московської консалтингової компанії “Яков і партнери”, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали через втрату доступу до високоприбуткових ринків через західні санкції.
    Вугільна промисловість теж розвалюється під вагою санкцій, падіння цін та зниження попиту. Згідно з оглядом Neft Research, вже до 2030 р. морський експорт російського вугілля впаде до 150 млн тонн – мінус 10% до рівня 2024 р.
    Зниження, яке почалося після європейського ембарго та падіння цін, триває: у 2024 р. загальний експорт уже впав на 9%, морський – на 7,5%. Це не тимчасовий збій – це системна деградація.
    Лютневе розширення американських санкцій поставило хрест на можливостях експорту: у списку найбільші вугільні компанії СУЕК та “Мечел”. Видобувати вугілля на збиток – це не стратегія, це крах.
    Без експортного виторгу, з логістикою, що вмирає, і в умовах ізоляції, Росія ризикує залишитися з мільйонами тонн незатребуваного вугілля і десятками депресивних регіонів. Через санкції ЄС постраждають аграрна та агрохімічна галузі РФ ЄС блокує ключовий ринок для російського експорту. Європарламент наприкінці травня проголосував за введення різко підвищених мит на добрива та аграрну продукцію з Росії та Білорусі, які набудуть чинності вже з 1 липня 2025 р. Нові тарифи означають повне припинення торгівлі в цих секторах із ЄС – одним із найбільших та найприбутковіших ринків для російських виробників. Мита на азотні добрива поступово зростуть до 430 євро за тонну в 2028 р. Для аграрної продукції (м’ясо, молочка, фрукти, овочі) запроваджується додаткове мито у розмірі 50%.
    Наслідки для аграрної галузі Росії будуть катастрофічними. Азотні добрива – один із небагатьох російських товарів, експорт яких до ЄС не лише зберігся після початку повномасштабного вторгнення в Україну, а й зріс. Минулого року Росія продала в ЄС добрив на 1,8 млрд дол., у тому числі азотних на 777 млн дол., контролюючи понад 26% європейського ринку. Тепер цей ринок для Кремля закривається.
    За словами представників Європарламенту, це не просто економічний захід, а стратегічне рішення. “Не може бути нормальної торгівлі з агресором”, – заявила депутат Європарламенту Інесе Вайдері. Банківська галузь РФ на межі кризи Банківська галузь РФ теж переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції, накладені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. “Банківський сектор виглядає так, ніби він на межі повномасштабної кризи прямо зараз”, – зазначає аналітик з компанії Capital Economics Ліам Піч. Декілька ключових російських банків, включаючи Сбербанк, ВТБ та інші, були відключені від міжнародної системи SWIFT.
    Це суттєво ускладнило транзакції з-за кордону, особливо з країнами ЄС, США, Канадою, Японією тощо.
    Активи російських банків у західних країнах були заморожені. Це обмежило доступ до капіталів і можливість рефінансування.
    Західні банки та інвестори масово виходили з російського ринку. Зокрема згорнута діяльність Visa, Mastercard та деяких іноземних банківських брендів (Raiffeisen, Citibank тощо).
    Також РФ втратила доступу до західного банківського програмного забезпечення та рішень у сфері кібербезпеки, що призвело до уповільнення модернізації банківської інфраструктури.
    Санкції стали причиною високої волатильності рубля, а інфляційний тиск ускладнив роботу банків у внутрішньому кредитуванні.
    Населення почало масово знімати депозити на початку війни, що викликало стрес для ліквідності.
    Санкції значно вдарили по банківському сектору РФ. Хоча РФ намагається адаптуватися та переорієнтувати фінансові потоки, відновлення до рівня довоєнної інтеграції в світову економіку наразі виглядає малоймовірним. “Росія може вичерпати свої ліквідні фінансові резерви до осені 2025 р., що потенційно призведе до фіскальної кризи”, – заявив шведський економіст Андерс Ослунд. Залізна дорога та судноплавство стикаються з проблемами Залізниці Росії накриває катастрофічний рівень падіння. АТ “Російські залізниці” готує скорочення витрат на 2025 р. – під ніж підуть закупівлі рейок, вагонів, локомотивів і ремонт шляхів. Як повідомляє Reuters з посиланням на внутрішні документи компанії, інвестпрограма РЗД вже урізана більш ніж на третину.
    За останні роки вантажоперевезення впало до 15-річного мінімуму, а за перші чотири місяці поточного року знизилося ще на 6,8%. Річний виторг недоотримає 87 млрд руб., а обсяги перевезень у 2025 р. скоротяться на 36,7 млн тонн.
    У країні з таким географічним масштабом, де логістика є основою функціонування промисловості, розвал РЗД- це вирок усій економіці. Зниження перевезень означає падіння попиту на сировину, продукцію, комплектувальні. А це, своєю чергою, призводить до того, що підприємства простоюють, склади заповнюються, ланцюжки рвуться.
    Своєю чергою російське судноплавство теж зазнає проблем. Так, “Совкомфлот” показав колосальні збитки на тлі санкцій. Найбільший перевізник РФ пішов у мінус на сотні мільйонів доларів через санкції. У першому кварталі 2025 р. зафіксовано збиток у розмірі 393 млн дол. Це різкий контраст із прибутком у 216 млн дол., отриманим за аналогічний період роком раніше. Виторг також скоротився майже вдвічі. Регіони Росії накриває економічна катастрофа Економічна криза охоплює не лише галузі економіки РФ, але й російські регіони. Дані щодо збитків бізнесу в регіонах демонструють тенденцію до перелому в економіці. Катастрофа з кожним днем стає дедалі очевиднішою.
    У ряді російських регіонів звітували про те, що повністю пішли у збитки за сукупним показником компаній та підприємств. В Орловській області в січні – лютому 2025 р. близько 100 підприємств зазнали збитків на загальну суму майже 2,5 млрд руб.
    Фінансовий результат організацій Нижегородської області продемонстрував сукупний збиток понад 8 млрд руб. У Мурманській області фінансовий результат діяльності організацій становив 32,7 млрд руб. збитку. Кожна друга компанія регіону є збитковою. У Бурятії фінансовий результат теж виявився негативним і склав 1,42 млрд руб. “Аналізуючи дані щодо регіонів, можна зробити висновок про подальше різке скорочення збору податку на прибуток, який не врятує навіть підвищена до 25% ставка. Це спровокує формування величезних дірок у всіх регіональних бюджетах. Попереду банкрутства підприємств, криза банківської системи, масові звільнення”,- пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Економіка Росії вже зазнала і надалі зазнаватиме труднощів. На цьому тлі деякі аналітики пророкуватимуть неминучий економічний колапс. Водночас не менш вірогідно, що економіка Росії буде й надалі якось триматися на плаву у найближчі роки. “Російська військова промисловість залишається грізною машиною”, – вважає експерт Маттьє Булег. Вікторія Хаджирадєва

  • Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн

    Україна домовилася з МВФ щодо нового перегляду програми EFF, що відкриває можливість отримання нового траншу у розмірі 500 мільйонів доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він зазначив, що після затвердження перегляду Виконавчою радою директорів Фонду Україна отримає понад 10 мільярдів доларів в рамках програми. МВФ вважає, що економіка України залишається стійкою, незважаючи на виклики війни, і уряд продовжує реалізовувати необхідні реформи.

  • Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії

    Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії

    Росія, стикаючись з дефіцитом та різким зростанням цін на картоплю, вирішила закуповувати цю овочеву культуру в Монголії. Нещодавно в Бурятію було доставлено понад 4000 тонн картоплі з Монголії, що викликало здивування у місцевих фахівців. Директор місцевого відділення Россільгоспцентру висловив обурення тим, що Монголія, яка раніше імпортувала картоплю з Росії, тепер стала постачальником для російського ринку. Він також вказав на те, що використання в Монголії старої техніки, яка була колись вивезена з Бурятії як металобрухт, та низька історія вирощування картоплі в цій країні породжує питання щодо якості продукції.

  • У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі

    Російська Держдума ухвалила урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік, які передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року у понад утричі. На початку року влада планувала скоротити дефіцит до 0,5% ВВП, але через дешеву нафту і міцний рубль довелося переглянути цей план. Мінфін збільшив оцінку дефіциту бюджету до 1,7% ВВП, що може вимагати додаткових видатків з Фонду національного добробуту. Зміни до бюджету базувались на новому прогнозі Мінекономрозвитку, який передбачає зниження ціни на нафту. Це може призвести до значного скорочення нафтогазових доходів і нових ризиків для економіки РФ. Голова бюджетного комітету Держдуми попередив про можливість ще більшого зростання дефіциту у зв’язку зі загрозою американських санкцій.

  • ЄС планує схвалити вступ Болгарії до єврозони – ЗМІ

    ЄС планує схвалити вступ Болгарії до єврозони – ЗМІ

    Болгарія з 2026 року зможе приєднатись до єврозони – групи держав, де основною валютою є євро – після позитивного рішення органів ЄС. Про це повідомляє американське видання Politico з посиланням на кількох проінформованих співрозмовників.
    Європейська комісія та Європейський центральний банк уже на початку червня зможуть схвалити вступ Болгарії до єврозони.
    Вступ Болгарії до єврозони допоможе країні активізувати торгівлю з іншими країнами Євросоюзу, скоротити трансакційні витрати та посилити свій вплив у Брюсселі.
    Протягом десятиліть болгарська валюта, лев, була прив’язана до євро, але країна не мала права голосу в питаннях монетарної політики Європейського центробанку, бо не була в єврозоні.
    У разі, коли Болгарія приєднається до єдиної європейської валюти у 2026 році, як це планується тепер, глава болгарського центрального банку займе офіційне місце в Раді керуючих ЄЦБ.
    Критики застерігають, що вступ Болгарії до єврозони може спричинити принаймні одноразове підвищення цін, що особливо вдарить по населенню в сільській місцевості.

  • Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях

    Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях

    Дослідження KSE Institute, Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) та Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO) показало, що 10 областей України, де відбувається більшість бойових дій, зазнали серйозних руйнувань інфраструктури та економічних збитків. У цих регіонах рівень безробіття в п’ять разів вищий, ніж усередині країни. Відсутність працездатних чоловіків у багатьох сім’ях призводить до фінансових проблем, які нерідко вирішують пенсіонери та жінки. Багато домогосподарств отримують дохід від пенсій, соціальних виплат та гуманітарної допомоги, при цьому понад половина витрачає більше половини доходу на їжу. Доступ до продуктів харчування став проблемою, особливо для тих, хто живе близько до лінії фронту. Війна призвела до падіння ВВП, зростання цін на продукти та збільшення рівня бідності. Програми гуманітарної підтримки та економічного відновлення можуть допомогти регіонам перейти від кризи до стійкого розвитку.