Люди, народжені в останні десятиліття, мають менший ризик розвитку деменції у певному віці, ніж попередні покоління. Як повідомляє The Guardian, cаме такий висновок зробили дослідники з австралійського Центру бізнесу та економіки охорони здоров’я Університету Квінсленда.
Команда вчених проаналізувала дані понад 62 тисяч осіб віком від 70 років, зібрані у трьох масштабних дослідженнях у США, Великій Британії та низці європейських країн. Алгоритм, який використовували вчені, оцінював наявність симптомів деменції на основі когнітивних тестів та відповідей учасників щодо повсякденного функціонування.
Очікувано, поширеність деменції зростала з віком у всіх поколіннях, однак при цьому фахівці зафіксували чітку тенденцію: у людей з новіших поколінь ризик розвитку деменції в конкретному віці був нижчий, ніж у народжених раніше. Зокрема, у США серед людей віком 81-85 років деменцію мали 25,1% учасників, народжених у 1890-1913 роках, проти лише 15,5% серед народжених у 1939-1943 роках.
Дослідники також виявили, що ця позитивна динаміка більш виражена серед жінок, особливо в Європі та Великій Британії. Однією з можливих причин вони назвали кращий доступ жінок до освіти в середині XX століття.
Попри ці позитивні зрушення, загальне навантаження на системи охорони здоров’я зростатиме, адже населення продовжує старішати, наголошує співавторка дослідження доктор Сабріна Ленцен. Вона також зазначила, що соціальні нерівності, зокрема за статтю, освітою та географією, залишаються суттєвими.
Незважаючи на те, що дослідження не з’ясовувало причин зниження рівня деменції, професорка Тара Спайрес-Джонс з Единбурзького університету припустила, що на це могли вплинути обов’язкова освіта, боротьба з курінням, а також краща медична допомога при серцево-судинних захворюваннях, діабеті та втраті слуху.
Втім, фахівці застерігають від передчасного оптимізму. Професор Том Денінг з Ноттінгемського університету зауважив, що не можна бути впевненим, що ця позитивна тенденція збережеться надалі, адже ключові медичні та соціальні поліпшення вже могли вичерпати свій потенціал.
Досліження було опубліковане в журналі Jama Network Open.
Позначка: Дослідження
-
Молодші покоління рідше хворіють деменцією – дослідження
-
Коти впізнають господарів на нюх – вчені
Коти здатні впізнавати своїх господарів не лише за голосом чи зовнішністю, а й за запахом – і роблять це з особливою точністю.
Як свідчить нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS One, для цього вони переважно використовують ліву ніздрю. Про відкриття повідомляє The New York Times.
Відомо, що коти – одні з найзагадковіших домашніх улюбленців. Їхня незалежна поведінка, небажання виконувати команди і обережність роблять вивчення цих тварин справжнім викликом для науковців.
“Насправді коти розуміють багато чого так само добре, як і собаки, але вони не показують це своєю поведінкою та є більш обережними, що ускладнює проведення експериментів”, – зазначає професор зоотехніки Хідехіко Учіяма.
Попри це, науковцям вдалося провести експеримент за участю 30 котів. Для дослідження вони зібрали запахи власників тварин – за допомогою ватних паличок, якими протирали шкіру за вухами, між пальцями та під пахвами. Для порівняння використовували також зразки запахів незнайомців і нейтральні палички без запаху.
Результати виявилися промовистими: коти витрачали більше часу на обстеження незнайомих запахів, а знайомі (господарів) – майже не досліджували. Це свідчить, що вони чітко розрізняють, де хто.
Ще цікавіше – реакція на запах залежала від того, якою ніздрею коти вдихали аромат: знайомі запахи вони виявляли лівою, нові – правою. Це узгоджується з дослідженнями собак, які аналогічно використовують нюх залежно від емоційного навантаження запаху.
“Ймовірно, права півкуля переважно обробляє емоційно тривожні запахи” – припускає професор Учіяма.
Попри те, що дослідники не відстежували активність мозку котів безпосередньо, їхня робота стала вагомим внеском у вивчення поведінки тварин. -
“Коктейль молодості” продовжив життя мишей майже на третину
Європейські вчені провели дослідження на мишах, де вони виявили, що комбінація двох препаратів – рапаміцину і траметинібу – збільшує тривалість їхнього життя на близько 30%. Крім того, миші, які отримували цю комбінацію, мали менше хронічних запалень і рідше хворіли на рак. Рапаміцин використовується для лікування раку та запобігання відторгнення органів при трансплантації, а траметиніб – для лікування різних типів раку. Дослідження показало, що разом ці препарати забезпечують значний приріст у тривалості життя мишей. Вчені вважають, що ці результати можуть стати основою для покращення якості життя людей у похилому віці. Клінічні випробування на людях можуть розпочатися невдовзі, оскільки обидва препарати вже схвалені для використання у людей.
-
Ритм у пульсі людини може сигналізувати про майбутнє когнітивне погіршення
Ледь помітні коливання частоти пульсу людини під час сну можуть вказувати на ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. Як повідомляє ScienceAlert, до такого висновку дійшла міжнародна група науковців, яка провела дослідження щодо зв’язку серця з мисленням у людей в літньому віці.
У дослідженні вчені проаналізували пульс 503 осіб віком у середньому 82 роки протягом ночі сну. Учасники також проходили когнітивне тестування під час збору даних і принаймні ще раз під час наступного візиту.
Використовуючи відносно нову статистичну модель під назвою розподільна ентропія, дослідники з’ясували, що вища складність ритму пульсу (тобто його здатність змінюватися й адаптуватися впродовж ночі) пов’язана з повільнішим погіршенням когнітивних функцій у наступні роки. Водночас нижча складність асоціювалася з прискореним погіршенням.
“Складність серцевого ритму є ознакою здорової фізіології”, – пояснює біомедичний інженер Пень Лі з Массачусетської лікарні, – “Наше серце має балансувати між спонтанністю та адаптивністю, реагуючи як на внутрішні потреби організму, так і на зовнішні стресори”.
Попередні дослідження вже пропонували зв’язок серцевого ритму з роботою мозку, але розподільна ентропія дозволяє виявити проблеми ще до появи явних симптомів.
За словами авторів, в цьому дослідженні традиційні методи оцінки серцевого ритму не виявили зв’язку з когнітивним зниженням, що робить новий підхід потенційно чутливішим індикатором прихованих проблем зі здоров’ям.
Науковці планують далі досліджувати, як саме функції серця пов’язані з ризиком розвитку деменції, та чи можна використовувати ці дані для ранньої діагностики нейродегенеративних хвороб.
У дослідженні, опублікованому в журналі Journal of the American Heart Association. -
Всього три ночі поганого сну можуть зашкодити серцю – дослідження
Дослідники з Уппсальського університету виявили, що лише три ночі з обмеженим сном можуть призвести до змін в крові, що збільшують ризик серцево-судинних захворювань. В ході дослідження вчені вивчали запальні білки в крові, які можуть пошкодити кровоносні судини та сприяти розвитку серцевих захворювань. Учасники дослідження, які перебували у лабораторії під контролем, спочатку спали 8,5 годин на ніч, а потім лише 4,25 години. Після трьох ночей недосипу їхні результати показали високий рівень запальних маркерів у крові, що може бути шкідливим для серця. Крім того, виявлено, що поганий сон може зменшити позитивний вплив фізичних вправ на роботу мозку та серця. Дослідження також показало, що час доби, коли забирали кров для аналізу, впливає на рівень білків у крові, особливо під впливом нестачі сну.
-
Малорухливий спосіб життя може зменшувати мозок – дослідження
Надмірне сидіння може призводити до зменшення об’єму мозку та когнітивних порушень, навіть якщо ви регулярно займаєтеся спортом. Як повідомляє ScienceAlert, малорухливий спосіб життя негативно впливає на здоров’я мозку у людей віком від 50 років.
За даними дослідження, 87% з 404 учасників дослідження виконували рекомендовану норму фізичної активності – щонайменше 150 хвилин на тиждень – але саме ті, хто більше часу проводив сидячи або лежачи, демонстрували гірші результати в когнітивних тестах. У них також фіксувалися ознаки нейродегенерації, зокрема швидше стоншення гіпокампу – ділянки мозку, критичної для пам’яті та однієї з перших, яка страждає при хворобі Альцгеймера.
Вчені спостерігали за учасниками протягом тижня за допомогою фітнес-трекерів, а потім протягом семи років проводили когнітивні тести та МРТ-сканування мозку. Виявилося, що сидячий спосіб життя незалежно від рівня фізичної активності може прискорювати старіння мозку.
Найсильніший зв’язок між сидінням і зменшенням об’єму мозку виявили у людей із підвищеним генетичним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера.
Хоча ці результати не скасовують користі від фізичної активності, вони додають вагомий аргумент на користь того, щоб не залишатися тривалий час у сидячому положенні. Як зазначають автори, навіть короткі перерви на рух протягом дня можуть мати суттєвий вплив на здоров’я мозку.
Дослідження, проведене за участю науковців з Університету Вандербільта, Піттсбурзького університету та Сеульського національного університету, було опубліковане в журналі Alzheimer’s & Dementia.