Європейський банк реконструкції та розвитку розширює механізми розподілу ризику для Укрексімбанку, надаючи €200 млн нового кредитування українським позичальникам. Гарантії ЄБРР покриватимуть половину кредитного ризику за позиками Укрексімбанку, з яких €100 млн будуть надані бізнесу в критичних галузях України, а інші €100 млн – підприємствам та муніципалітетам, що інвестують у виробництво енергії та енергоефективність. Це допоможе збільшити кредитний потенціал Укрексімбанку і забезпечити фінансування українцям у складний час. Крім того, програма сприятиме розвитку мікро-, малих і середніх підприємств у країнах Східного партнерства ЄС, зокрема, для “зеленої” модернізації. Також передбачено технічну допомогу та інвестиційні стимули від ЄС для позичальників, зокрема для бізнесів, що постраждали від війни. Укрексімбанк також зобов’язався підтримувати ветеранів війни як співробітників та клієнтів. Гарантії ЄБРР будуть забезпечені покриттям ризику від Франції та ЄС. Загалом, ЄБРР планує збільшити обсяги операцій в Україні та надати значну суму фінансування українським позичальникам.
Позначка: Допомога
-
Швеція надасть Україні додаткові €35 млн зимової підтримки
Швеція вирішила додатково виділити 35 млн євро через Світовий банк для надання допомоги Україні перед настанням зими. Це рішення було оголошено пресслужбою Міністерства закордонних справ Швеції. Країна планує спрямувати ці кошти до Трастового фонду для допомоги, відновлення, реконструкції та реформ в Україні. Також вартує зазначити, що раніше Європейський Союз також обіцяв виділити значну суму на допомогу Україні перед зимою. Швеція продовжує активно підтримувати Україну, як гуманітарно, так і у сфері безпеки.
-
ЄС готує додаткові заходи для підтримки енергетики України
Рада Європейського Союзу з питань закордонних справ висловила занепокоєння щодо терористичних атак Росії на українську енергетичну мережу. Вони звернулися до Єврокомісії з проханням розробити додаткові заходи для підвищення енергетичної безпеки України. Верховна представниця ЄС Кая Каллас заявила про це після зустрічі Ради ЄС у Люксембурзі, де міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розповів про останні атаки Росії. Країни-члени ЄС також домовилися про звернення до третіх держав для забезпечення України ремонтним обладнанням та більшими обсягами газу. Це відбувається на тлі виділення ЄС 800 млн євро для підтримки української енергетики перед зимою. Уряд України також затвердив єдину стратегію для запобігання перебоям у електропостачанні через російські атаки.
-
Відень закриває останній центр для українських біженців
У Австрії закриється останній центр прийому вимушених переселенців з України – Quartier Schlossberg у Відні до кінця року. Цей центр надавав тимчасове житло, харчування та консультації для понад 8 900 українців, допомагаючи їм організувати подальший переїзд до інших регіонів країни. Центр міг розмістити понад 200 осіб і працював під керівництвом організації Volkshilfe. Влада виплачувала одноразову допомогу у розмірі 190 євро на кожну особу для первинного забезпечення. Закриття центру було обговорене з Міністерством внутрішніх справ Австрії. Наразі у Відні на базовому забезпеченні перебувають 10 786 українців, а в усій країні – близько 30 000.
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія надає Україні фінансову допомогу у розмірі 1,1 млрд крон (171 млн доларів) для підсилення обороноздатності. Ці кошти будуть використані на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначив, що ця допомога допоможе зміцнити оборонний потенціал України. Частина коштів буде витрачена на навчальне обладнання для українських військових, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. Загалом, цей пакет допомоги від Данії на 2025-2028 роки складає майже 2,7 млрд крон. Крім того, Данія також інвестує в інновації для України на полі бою.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії затвердив зміни до закону про підтримку громадян України, які прибули в країну через війну. Ці зміни передбачають скорочення допомоги, зокрема, відмову у одноразовій підтримці для початку праці та самозайнятості. Уряд Латвії вважає, що українці активно залучені на ринку праці та можуть скористатися іншими механізмами підтримки. Також передбачено скасування певних видів допомоги, наприклад, витрат на реєстрацію тварин та медичні послуги. У 2025 році уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців, але в 2026 році ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро. Крім того, у Латвії планують зменшити кількість послуг та заходів підтримки для громадян України через зменшення фінансування. Нововведення потрібно затвердити парламентом.
-
Умови нової програми з МВФ можуть бути жорсткими
Україна знову звернулася до Міжнародного валютного фонду (МВФ) із проханням відкрити нову програму фінансування через війну з Росією та вичерпання коштів попередньої програми. Розпочався процес обговорення умов нової програми, яка може бути презентована уосени 2025 року і діятиме до 2029 року. Очікується, що нова програма може включати вимоги щодо гарантії незалежності антикорупційних органів, реформ державних підприємств та інших структурних змін. Україна також повинна виконати ряд умов, щоб отримати фінансування з боку МВФ. Нова програма може мати більш жорсткі вимоги на початку та фокусуватися на підтримці реформ та стабілізації економіки країни.
-
Сеул попросив Трампа “помирити” його з КНДР
Президент Південної Кореї Лі Дже Мен звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням стати посередником у діалозі з Північною Кореєю та зменшити військову напруженість у регіоні. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що Трамп висловив готовність співпрацювати з Північною Кореєю. Раніше лідер Північної Кореї Кім Чен Ін оголосив про розробку нової “потужної секретної зброї” і наказав посилити ядерний “щит і меч” країни.
-
Суд США дозволив Трампу утримати $4 млрд іноземної допомоги
Верховний суд США дозволив адміністрації президента Дональда Трампа утримати чотири мільярди доларів іноземної допомоги, яку виділив Конгрес на цей рік. Трамп намагається скасувати ці кошти через програму “Америка понад усе”. Судді прийняли рішення блокувати розпорядження про витрачання цих грошей, висловивши стурбованість щодо обмеження повноважень президента у зовнішній політиці. Ліберальні судді вважають це порушенням принципу поділу влади уряду США. Адміністрація Трампа стверджує, що ці кошти суперечать зовнішній політиці країни, спрямованій на скорочення допомоги за кордоном.