Позначка: Допомога Україні

  • Бундестаг ухвалив бюджет з 11,5 млрд євро для України

    Бундестаг ухвалив бюджет з 11,5 млрд євро для України

    Бундестаг у п’ятницю, 28 листопада, ухвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляє Укрінформ.
    Зазначається, що документ підтримали 322 депутати правлячої коаліції, проти проголосували 252 народні обранці з усіх опозиційних партій.
    Витрати бюджету передбачені в розмірі 524,54 млрд євро, на 21,54 мільярда євро більше, ніж у 2025 році.
    На військову допомогу Україні у бюджеті ФРН на наступний рік передбачені 11,5 млрд євро.
    Запозичення передбачені на рівні 98 млрд євро.

  • Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів

    Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів

    Латвія у 2026 році виділить 15 млн євро на забезпечення України дронами та інноваційні дослідження у цій сфері. Про це 27 листопада заявила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу в Києві, передає Укрінформ.
    “Наступного року від нас надійде 15 млн євро, щоб забезпечити достатній потенціал, новітні наукові та інноваційні дослідження, які проводяться, аби вони були впроваджені на полі бою та дозволили Україні захистити себе”, – наголосила вона.
    За словами Браже, Латвія виділяє додаткові 5 млн євро для забезпечення додаткових ресурсів, зокрема для реабілітації українських солдатів у Латвії. Глава МЗС також зауважила, що країна продовжить підготовку українських військовослужбовців.
    “4 тис. на рік (кількість військових, яких Латвія може підготувати або забезпечити реабілітацією – ред.), за необхідності, ми можемо збільшити цю кількість”, – наголосила вона.
    Сибіга додав, що цьогоріч Латвія передала 12 тис. дронів. За його словами, сторони обговорювали збільшення темпів їх виробництва і поставок у 2026 році.

  • Чехія передала Україні САУ DITA та боєприпаси

    Чехія передала Україні САУ DITA та боєприпаси

    Українські прикордонники отримали нову оборонну допомогу від Чехії, включаючи самохідну артилерійську установку DITA та боєприпаси. Це вже друга така установка, яку надали українським прикордонникам. Чеський посол в Україні підкреслив готовність надавати подальшу підтримку країні. Установки вже задіяні на різних військових ділянках.

  • Німеччина екстрено надасть Україні 170 млн євро

    Німеччина екстрено надасть Україні 170 млн євро

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив про надання додаткової допомоги Україні у розмірі 170 мільйонів євро для підтримки інфраструктури та забезпечення зимових постачань. Ця сума додається до загальної підтримки на рівні 11,5 мільярда євро на 2026 рік. Мерц підкреслив, що Німеччина не припинить допомогу Україні і намагатиметься зробити заморожені російські активи доступними для цієї мети. Він також зазначив, що війна в Україні може завершитись лише за умови прийнятних для України та Європи. Повернення Дональда Трампа до влади в США призвело до зміни ставлення німців до американського партнерства, і США втратили свою позицію головного партнера Німеччини.

  • Україна отримала 100 млн євро кредиту від Банку розвитку Ради Європи

    Україна отримала 100 млн євро кредиту від Банку розвитку Ради Європи

    Україна отримала другий транш у сумі 100 мільйонів євро від Банку розвитку Ради Європи для підтримки внутрішньо переміщених осіб. Ці кошти допоможуть забезпечити соціальні виплати для тих, хто був змушений залишити свої домівки через війну. Україна вже залучила майже всю суму, передбачену проєктом, і це допоможе забезпечити безперервне фінансування для ВПО. Крім того, український кредитний портфель проєктів БРРЄ включає п’ять проєктів на загальну суму 550 мільйонів євро, з яких вже залучено майже 430 мільйонів євро. Очікується, що до кінця року Україна отримає ще близько 155 мільйонів євро для спільних проєктів з БРРЄ.

  • Імпорт ЄС з РФ на 124 млрд перевищив допомогу Україні – глава МЗС Швеції

    Імпорт ЄС з РФ на 124 млрд перевищив допомогу Україні – глава МЗС Швеції

    Європейський Союз з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну сплатив Росії за імпорт товарів та енергоресурсів на 124 мільярди євро більше, ніж надав підтримки Україні. Про це заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард на полях засідання Ради ЄС у закордонних справах 20 листопада, передає Європейської правда.
    “Правда полягає в тому, що підтримка України (з боку ЄС – ред.) є недостатньо великою, а підтримка Росії – надто великою”, – заявила Стенергард.
    За її словами, з часу повномасштабного вторгнення європейські країни та Європа підтримали Україну на 187 млрд євро.
    “Протягом того ж періоду ми імпортували російської нафти та газу на суму 201 мільярд євро. І, якщо додати інші імпортні товари, то загальна сума становить 311 мільярдів євро. Це означає, що ми отримуємо негативну підтримку України у розмірі 124 мільярдів євро. Це не що інше, як ганьба, заявила шведська міністерка і продемонструвала журналістам відповідний графік. Фото: Європейська правда На її думку, “не буде жодних розумних мирних переговорів, якщо ми не збільшимо підтримку України та тиск на Росію”.
    “Дуже хорошим початком було б використання заморожених активів на користь України”, – наголосила Марія Мальмер Стенергард.

  • Польща зробить внесок у $100 млн до програми PURL – Сікорський

    Польща зробить внесок у $100 млн до програми PURL – Сікорський

    Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що Польща виділить 100 млн доларів США на ініціативу “Перелік пріоритетних потреб України” (PURL) щодо закупівлі американської зброї для України. Про це він сказав перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі 20 листопада, передає Укрінформ.
    “Я маю намір до кінця року виділити 100 мільйонів доларів з бюджету Міністерства закордонних справ на військову допомогу Україні за програмою PURL, що передбачає закупівлю американської зброї”,- повідомив Сікорський.

  • Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу вранці 14 листопада схвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляється на сайті парламенту Німеччини.
    Витрати на наступний рік прогнозуються на рівні 524,54 млрд євро, що на 4,07 млрд євро більше порівняно з проєктом урядового бюджету. Прогнозується, що чисті запозичення складуть 97,97 млрд євро – на 8,10 млрд євро більше, ніж в урядовому проєкті.
    Частина чистих запозичень, а саме 57,57 млрд євро, підлягає так званому секторальному винятку для витрат на оборону та певні види витрат, пов’язані з безпекою.
    Як повідомляє Welt, завдяки винятку Україна отримає додаткові 3 мільярди на оборону, тобто 11,5 мільярда євро.
    Цю пропозицію внесло Міністерство фінансів. Загалом комітет отримав понад 1500 поправок для узгоджувальної зустрічі.
    Увесь бюджет Міністерства оборони становитиме майже 82,69 млрд євро, при тому, що витрати на 2025 рік сягнуть, як очікується, 62,3 млрд євро.
    Рішення було прийнято під час узгоджувальної зустрічі, яка тривала понад 15 годин. Документ підтримали коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН, тоді як опозиційні партії AfD, Альянс 90/Зелені та Ліві проголосували проти.
    Ухвалення бюджету у Бундестазі очікується 28 листопада.

  • Світ може вдихнути: завершився найдовший шатдаун в історії США

    Світ може вдихнути: завершився найдовший шатдаун в історії США

    Домовленості та поступки Вночі 13 листопада стало відомо, що президент США Дональд Трамп нарешті підписав закон про фінансування уряду. Таким чином найдовший в історії США шатдаун завершився, повідомляє CNN.
    Закон був підписний за кілька годин після того, як його ухвалила Палата представників Конгресу США. За два дні до цього законопроєкт підтримав Сенат.
    За відновлення роботи американського уряду проголосували 222 члени Палати представників (в основному республіканці, а також кілька демократів). Проти висловились 209 конгресменів.
    Ухвалений законопроєкт є компромісним, оскільки передбачає тимчасове фінансування уряду – до 30 січня 2026 року. Також він закріплює три пакети річних асигнувань: для військового будівництва; для потреб законодавчої влади; на міністерство сільського господарства.
    Законопроєкт гарантує поновлення на роботі звільнених під час шатдауну працівників із виплатою їм заробітної плати.
    Втім шатдаун таки занурив федеральний уряд США у безпрецедентну ситуацію: сотні тисяч держслужбовців не отримували зарплату, частина агентств припинила роботу, а національні парки, музеї й суди зачинили двері. Усе почалося з того, що Конгрес не зміг ухвалити закон про фінансування уряду через політичні розбіжності між республіканцями та демократами.
    Викладемо коротку фактологію цих подій. Шатдаун офіційно розпочався 1 жовтня 2025 року, коли Палата представників не підтримала законопроєкт про бюджет, оскільки сторони не могли домовитися щодо видатків на оборону й соціальні програми.
    Внаслідок цього понад 800 000 федеральних службовців були відправлені у неоплачувану відпустку. При цьому Міністерство торгівлі, NASA та низка відомств переходять у мінімальний режим роботи.
    Тож між Сенатом і Палатою представників розпочинаються інтенсивні переговори про тимчасове фінансування.
    Для вирішення проблеми сенатор Джон Тун, республіканець із Південної Дакоти, закликав колег відмовитися від політичних додатків і ухвалити “чистий” документ. “Нам потрібна проста, безпартійна резолюція про фінансування – законопроєкт уже лежить на столі”, – наголосив Тун. І сторони таки досягли компромісу: тепер короткострокове фінансування уряду до 30 січня 2026 року відновлено. 13 листопада Палата представників схвалила відповідний законопроєкт, а президент підписав його, формально завершивши шатдаун, що тривав найдовше в історії США.
    Внаслідок досягнутої угоди обидві сторони вимушено пішли на певні поступки, зауважують політексперти. Демократи погодилися тимчасово відкласти розгляд податкових пільг у межах програми Affordable Care Act, тоді як республіканці зняли вимогу щодо скорочення фінансування соціальних програм.
    Тож було вирішено: забезпечити повне фінансування федеральних агентств до кінця січня; виплатити компенсації всім працівникам, котрі перебували у вимушеній відпустці; не вносити політичні правки до тимчасового бюджету.
    Коментуючи підсумки цього політичного процесу, сенатор Джин Шагін, зазначила: “Це був єдиний реальний варіант – або відкрити уряд зараз, або зіткнутися з ще глибшою кризою у грудні”. Таким чином, домовленість стала радше перемир’ям, аніж остаточним розв’язанням конфлікту. Наслідки та вплив Шатдаун завдав відчутного удару по американській економіці: за підрахунками Бюджетного управління Конгресу, кожен тиждень простою коштував економіці близько 5 мільярдів доларів, а сукупні втрати перевищили 40 мільярдів. А за даними ексміністра фінансів США Джанет Єллен, шатдаун знищив цілу чверть очікуваного зростання федерального виробництва цього сезону.
    При цьому багато компаній, котрі виконують державні контракти, були змушені тимчасово зупинити виробництво, а затримки з виплатами зарплат вдарили по середньому класу.
    Економісти вже охрестили цей період “кризою, створеною власними руками”, адже проблеми виникли не через зовнішні фактори, а через внутрішні політичні протиріччя.
    Політична пауза у Вашингтоні мала наслідки й за межами країни. Через зупинку частини роботи Державного департаменту та Міністерства оборони було заморожено понад 5 мільярдів доларів експортних контрактів на зброю. Серед них – угоди з партнерами по НАТО та постачання техніки, яка частково мала потрапити до України.
    Представник Держдепартаменту США, який побажав залишитися неназваним, визнав, що “затримки справді шкодять і нашим союзникам та партнерам, і американській промисловості”, пише Axios.
    А сенатор Джеймс Ріш, член Комітету з міжнародних відносин, попередив: “Це дає перевагу Китаю та Росії, тоді як оборонна база США втрачає позиції”. Водночас затримки у передачі систем HIMARS, дронів-розвідників та боєприпасів створили тимчасові труднощі для українських військових. Хоча Київ офіційно заперечує серйозні наслідки, певні зміщення у графіках поставок справді мали місце.
    Зокрема, речник МЗС України Георгій Тихий ще на початку жовтня спростував повідомлення щодо затримок у надходженні зброї із США через шатдаун. Й заявив, що “переговори щодо угоди між Україною та США про безпілотники тривають за планом”. Правда, як це стосується безперебійного постачання нам американської зброї – зрозуміло не зовсім.
    Утім, аналітики зазначають, що навіть короткочасна зупинка процедур може вплинути на логістику. Через недоукомплектованість Бюро політико-військових справ (працювало менше 25% персоналу) погодження експортних ліцензій сповільнилося у кілька разів. А відтак частину контрактів для союзників, зокрема Польщі, Данії та Хорватії, було автоматично відтерміновано. “Шатдаун став попередженням, що політична поляризація має реальну економічну ціну і навіть глобальні наслідки”, – підреслислює щодо політолог Джон Фінерт із Brookings Institution. Він також наголосив, що у сучасному світі внутрішні американські рішення миттєво впливають на міжнародну стабільність. Коли зупиняються процеси у Вашингтоні, це відчувають і в Брюсселі, і у Києві, і навіть у Токіо.
    Й попри те, що шатдаун завершився, більшість експертів сходяться на думці: США лише виграли час. Бюджетна угода тимчасова, а суперечки між партіями залишаються. І якщо новий компроміс не буде знайдено до кінця січня, країна ризикує знову опинитися перед загрозою зупинки уряду.
    Для України ця історія є наочним прикладом того, наскільки важливою є політична стабільність у Сполучених Штатах. Американська підтримка залишається для нас життєво необхідною, але її сталість напряму залежить від внутрішньої єдності Вашингтона. “Коли Америка зупиняється, весь світ затримує подих”, – підсумовує оглядач The Atlantic Джеймс Феллоуз. Ці слова досить точно передають атмосферу останніх тижнів: США на кілька десятків днів зупинили подих, а з ними – й світ, що уважно спостерігав, чи зможе головна демократія планети домовитися сама з собою.
    Ірина Носальська

  • Держави G7 вийшли із заявою щодо Росії й України

    Держави G7 вийшли із заявою щодо Росії й України

    Члени “Групи семи” погодилися посилювати економічний тиск на Росію, щоб змусити її припинити агресію проти України. Про це свідчить спільна заява за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ G7, оприлюднена урядом Канади, повідомляє Укрінформ у середу, 12 листопада.

    У документі зазначено, що учасники мають намір посилювати економічний тиск на країну-агресорку.

    “Ми посилюємо економічний тиск на Росію та вивчаємо можливість запровадження заходів проти держав й установ, які допомагають фінансувати її воєнні зусилля”, – зазначається в документі.

    G7 наголосила на необхідності якнайшвидшого припинення вогню. Учасники заявили, що теперішня лінія зіткнення повинна стати основою для подальших переговорів, і нагадали про свою прихильність принципу незмінності міжнародних кордонів силовими методами.

    Також у заяві засуджено військову підтримку Росії з боку Ірану та Північної Кореї, а також постачання зброї та товарів подвійного призначення з Китаю.

    “Ми підтверджуємо, що тривають розмови стосовно різноманітних фінансових механізмів, зокрема подальшого використання заморожених російських суверенних коштів у наших юрисдикціях, аби спільно підтримати Україну”, – запевнили глави МЗС “Групи семи“.

    Зазначено, що під час зустрічі особливий акцент зроблено на важливості зробити ціну війни для Путіна нестерпною, зазначив український міністр Андрій Сибіга, який бере участь у заході.

    Сибіга запевнив G7, що корупціонери в Україні понесуть покарання