Сполучені Штати Америки за договором від 1951 року мають дві великі військові бази в Гренландії. Проте за останні роки самі ж скоротили кількість своїх сил на острові з понад 30 тисяч до приблизно 200 військових. Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на прес-конференції після Північноморського саміту в Гамбурзі, повідомляє Укрінформ.
“Щодо Гренландії: американці за останні роки радикально скоротили чисельність своїх військ у Гренландії. Колись там було розміщено понад 30 тисяч американських військових, сьогодні, мабуть, залишилося близько 200.
Американці, якщо я правильно розумію, мають дві великі військові бази у Гренландії, які з 1951 року захищені відповідним договором. Я вважаю, що тут необхідні спільні зусилля для кращого захисту Півночі”, – наголосив очільник німецького уряду.
За його словами, на саміті прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере детально розповів про сильний захист Арктики силами НАТО та співпрацю між європейськими та американськими збройними силами й розвідслужбами.
“Отже, з європейської сторони нема дефіциту знань, є спільний наказ до дій для НАТО. Він стосується, американців так само, як і європейців – і… ми в НАТО співпрацюємо вже 75 років, з повною повагою до територіальної суверенітету та цілісності залучених країн”, – резюмував Мерц.
Як відомо, на тім тижні президент США Дональд Трамп заявив про укладання “рамкової угоди” щодо Гренландії. За даними ЗМІ, документ передбачає посилення присутності на острові військ НАТО та США. Також Вашингтону можуть бути передані права на видобуток корисних копалин.
У Конгресі попередили Трампа про імпічмент через Гренландію – ЗМІ
Позначка: Дональд Трамп
-
Мерц звинуватив США в зменшенні військової присутності в Гренландії
-
Підтримка Трампа у США впала до рекордно низького рівня – опитування
Рейтинг підтримки президента США Дональда Трампа серед американців впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому. Про це свідчить дані опитування Reuters.
Так, лише 39% громадян схвалюють роботу Трампа в галузі імміграції, порівняно з 41% на початку цього місяця, тоді як 53% не схвалюють.
Близько 58% респондентів опитування заявили, що агенти імміграційної та митної служби США зайшли “надто далеко” у своїх репресіях, тоді як 12% сказали, що вони зайшли недостатньо далеко, а 26% сказали, що зусилля агентів були “приблизно правильними”.Близько дев’яти з десяти демократів сказали, що агенти зайшли “надто далеко”, порівняно з двома з десяти республіканців та шістьма з десяти незалежних.
Також останнє опитування Reuters показало, що загальний рейтинг схвалення Трампа впав до 38%, що відповідає найнижчому рівню його поточного терміну, оскільки він знизився з 41% у попередньому опитуванні Reuters, проведеному 12-13 січня.
В опитуванні, проведеному онлайн, взяли участь 1139 дорослих американців, похибка становила близько 3 відсоткових пунктів.
-
Родрігес: Венесуелі “досить” наказів США
Виконувачка обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес зробила різку заяву проти дій США, закликавши міжнародну спільноту утриматися від втручання у внутрішні справи країни. Про це в понеділок, 26 січня, повідомляє Вloomberg.
Як зазначає видання, під час виступу перед працівниками нафтової галузі у штаті Ансоатегі Родрігес наголосила, що політичним силам країни необхідно самостійно вирішувати власні проблеми й уникати зовнішнього впливу.
Вона підкреслила, що настав час припинити диктат Вашингтона, зазначивши це перед нафтовиками в місті Пуерто-Ла-Крус.
“Досить уже наказів Вашингтона політикам у Венесуелі”, – заявила Делсі Родрігес.
Її слова пролунали на тлі підготовки урядом реформ у нафтовому секторі та звільнення політичних в’язнів, що відображає спроби лавірувати між тиском адміністрації Дональда Трампа і запитами провладного електорату.
Разом із головою Національних зборів Хорхе Родрігесом Делсі Родрігес відвідала нафтопереробний завод у Пуерто-Ла-Крус, де було представлено плани часткового демонтажу державної монополії у видобуванні нафти. Нові ініціативи передбачають відкриття ринку для приватних компаній, що мають дістати доступ до величезних запасів венесуельської сирої нафти. Однак такі зміни викликають критику з боку представників правлячої соціалістичної партії, яка традиційно підтримувала ідею повного контролю держави над енергетичними ресурсами.
Тим часом у Національній асамблеї тривають останні приготування до розгляду нового законопроєкту про вуглеводні. Громадські обговорення цього документа мали на меті виявити ступінь спротиву серед консервативних сил всередині соціалістичного крила. Експерти зазначають, що швидкість ухвалення закону стане важливим сигналом щодо здатності чинного керівництва подолати внутрішні суперечності та зміцнити контроль над ключовим сектором економіки в умовах реформування.
Рраніше повідомлялося, що нинішня лідерка Венесуели Делсі Родрігес перебуває у постійному контакті з державним секретарем США Марко Рубіо. Команди експертів з обох країн працюють над подоланням юридичних і бюрократичних перешкод, щоб реалізувати план експорту до США від 30 до 50 млн барелів венесуельської нафти, яка наразі перебуває під санкціями.
Венесуела звільнила понад 100 політичних в’язнів
-
У Конгресі попередили Трампа про імпічмент через Гренландію – ЗМІ
Щодо президента США Дональда Трампа може бути розпочато процедуру імпічменту, якщо він вирішить захопити Гренландію. Про це повідомило Reuters з посилання на джерела в понеділок, 26 січня.
За їхніми даними, таке попередження зробили члени Конгресу від Республіканської партії через держсекретаря США Марко Рубіо та високопосадовців Білого дому.
За словами одного зі співрозмовників, законодавці від обох партій порадили адміністрації Трампа відмовитися від ідеї силового захоплення Гренландії, яка, як стверджує президент, нібито потребує захисту США від Росії та Китаю. Конгрес занепокоївся через те, що Трамп може розпочати проведення великої військової операції без попередньої консультації, пояснили два джерела, знайомі з цим питанням.
Агентство зазначає, що серед американської еліти викликає невдоволення політика Трампа, яка виражається у призначенні для важливих переговорів своїх наближених в обхід офіційних осіб, а також його раптові заяви та несподівані дії, які можуть завдати шкоди відносинам із ключовими союзниками США.
Як відомо, минулого тижня Трамп заявив про укладання “рамкової угоди” щодо Гренландії. За даними ЗМІ, документ передбачає посилення присутності на острові військ НАТО та США. Також Вашингтону можуть бути передані права на видобуток корисних копалин.
Також минулого тижня стало відомо, що проти агресивної кампанії Трампа, спрямованої на захоплення Гренландії, почали публічно виступати члени Республіканської партії. -
Опитування показало, наскільки європейці не довіряють Трампу
Більшість громадян країн Європейського Союзу негативно оцінюють роль президента США Дональда Трампа у світовій політиці та не вважають, що він заслуговує на Нобелівську премію миру. Про це свідчать свідчать результати опитування, проведеного консалтинговою компанією FGS Global у 23 країнах ЄС, пише Politico.
Там, 77% опитаних відповіли “ні” на запитання, чи заслуговує Трамп на Нобелівську премію. Лише меншість респондентів підтримала таку ідею.
Близько двох третин респондентів заявили, що песимістично оцінюють вплив Трампа на світову економіку – 69%; на мир і безпеку – 64%; на ситуацію у власній країні – 64%.
Американський лідер залишається непопулярним навіть серед прихильників правих популістських партій у Європі, яких він раніше називав своїми союзниками.Опитування проводилося з 10 по 23 листопада 2025 року серед 11 714 дорослих у 23 країнах ЄС. Похибка для національних вибірок становить ±4,4%.
-
Хаменеї перебрався до бункеру після заяви Трампа – ЗМІ
Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї перебрався до укріпленого підземного сховища з низкою тунелів у Тегерані після попереджень з боку силових і військових структур про зростання ймовірності удару США найближчим часом. Про це у неділю, 25 січня, повідомило The Jerusalem Post.
Зазначається, що третій син аятоли Масуд Хаменеї взяв на себе управління щоденними обов’язками верховного лідера та служить основним каналом зв’язку з виконавчою гілкою влади режиму.
Оцінка Ірану щодо того, що атака США стала більш ймовірною, з’явилася після того, як президент США Дональд Трамп заявив у п’ятницю, що американські кораблі прямують до вод поблизу країни. -
Прем’єр Канади відповів на тарифні погрози Трампа
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні відповів на погрозу президента США Дональда Трампа запровадити 100% тарифи проти канадських товарів, якщо Оттава укладе торговельну угоду з Китаєм. Про це повідомляє CBC News в неділю, 25 січня. За його словами, Канада не має наміру укладати угоду про вільну торгівлю з Китаєм.
“Канада не може домовлятися про повноцінну торговельну угоду з Китаєм через зобов’язання в межах USMCA – тристороннього договору між Канадою, США та Мексикою”, – заявив Карні.
Ця угода передбачає, що будь-яка зі сторін має завчасно повідомити партнерів про намір укласти договір з країною з неринковою економікою, до яких відносять і Китай.
Карні зазначив, що контакти Оттави з Пекіном стосувалися лише врегулювання окремих торговельних суперечок, які накопичилися впродовж останніх років. Зокрема, йдеться про постачання китайських електромобілів, аграрної продукції та рибних товарів.
“Ми вирішили кілька проблем у торгівлі з Китаєм, але це не має нічого спільного з угодою про вільну торгівлю”, – пояснив він.
Канада повністю дотримується своїх міжнародних зобов’язань і не планує кроків, які могли б поставити під сумнів співпрацю з США, додав Карні.
-
Кремль про метод Трампа: Нагинає через коліно
Методи президента США Дональда Трампа в політиці не дуже відповідають курсу Росії на формування багатополярного світу. Про це заявив 25 січня прессекретар російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
“Трамп є прихильником вирішення всього “через коліно”, по-російськи. Він каже, що “рішення через силу”, а по-нашому це рішення – нахиляти “через коліно”. І ті, хто нахиляється, вони будуть далі нахилятися. Головне – цього не робити нам”, – сказав він.
Пєсков також розкритикував нинішнє “бідне” покоління європейських політиків, яке, за його словами, “не здатне протистояти наполегливості Трампа”
Він навів приклад, що європейські лідери встали “на диби від публікацій Трампом листування з Макроном (президент Франції – ред.), але такої реакції не було, коли Макрон публікував розмову з Путіним”.
Раніше президент Володимир Зеленський розповів, що однією з тем тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі (ОАЕ) були параметри закінчення війни. Також військові визначили перелік питань для подальших зустрічей.
Також ЗМІ писали, що продовження тристоронніх переговорів України, США та Росії в Об’єднаних Арабських Еміратах заплановано на наступну неділю, 1 лютого. -
Нетаньяху не пустив президента Ізраїлю на відкриття “Ради миру”
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху відмовив Білому дому в проханні дозволити президенту Ісааку Герцогу бути присутнім на церемонії відкриття “Ради миру” Дональда Трампа, пише Axios.
За словами двох джерел видання, Нетаньяху стверджував, що запрошення лідера США призначалося йому, а не Герцогу. Таким чином, прем’єр наклав вето на участь президента в заході, і Герцог так і не був присутній.
США зі свого боку сподівалися, що присутність ізраїльського посадовця на заході покаже, що “Рада миру” і плани Трампа щодо Гази мають широку підтримку як з боку арабських і мусульманських лідерів (які були на заході), так і з боку Ізраїлю. Однак відсутність Ізраїлю створила враження, що країна не на 100% підтримує цю ідею.
Сам Нетаньяху не поїхав на Всесвітній економічний форум у Давос, оскільки має ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом.
Кілька країн ЄС, зокрема Франція та Іспанія, уже заявили, що не приєднуватимуться до ради. Також у Норвегії заявили, що вважають неприйнятним для себе стати членом “Ради миру”.
Трамп відкликав запрошення Канади до Ради миру -
ЄС непокоїть концентрація влади в руках Трампа у “Раді миру”
Зовнішньополітична служба Європейського Союзу висловила занепокоєння концентрацією влади в руках президента США Дональд Трамп у його новій ініціативі “Рада миру”. Про цейдеться у внутрішньому документі, з яким ознайомилося Reuters.
У конфіденційному аналізі від 19 січня, розісланому країнам-членам ЄС, Європейська служба зовнішніх дій висловила занепокоєння широкими повноваженнями Трампа.
У статуті “Ради миру”, зазначає дипломатична служба ЄС, “виникає питання відповідності конституційним принципам ЄС”, а також підкреслюється, що “автономія правопорядку ЄС також суперечить концентрації повноважень у руках голови”.
У документі також сказано, що нова “Рада миру” “істотно відходить” від мандату, схваленого Радою Безпеки ООН у листопаді, який стосувався виключно конфлікту в Газі.
Нову раду, яку президент США запустив у четвер, очолює Трамп довічно. Передбачається, що спочатку вона займатиметься конфліктом у Газі, а згодом її мандат буде розширено на інші конфлікти. Країни-члени можуть входити до ради на трирічний термін, якщо ж вони сплатять по $1 млрд для фінансування діяльності ради -отримають постійне членство.
“Коли ця рада буде повністю сформована, ми зможемо робити майже все, що захочемо. І робитимемо це у взаємодії з Організацією Об’єднаних Націй”, – заявив Трамп, додавши, що потенціал ООН досі не був повністю використаний.
Після зустрічі європейських лідерів, присвяченої трансатлантичним відносинам, голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив журналістам: “Ми маємо серйозні сумніви щодо низки положень статуту “Ради миру” – зокрема щодо її мандату, системи управління та сумісності зі Статутом ООН”.
Кошта зазначив, що ЄС “готовий співпрацювати зі Сполученими Штатами в реалізації комплексного Мирного плану для Гази, за умови що “Рада миру” виконуватиме свою місію як перехідна адміністрація відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН 2803″.
У своєму аналізі дипломатична служба ЄС також зазначила, що “положення, за яким рішення держави-члена щодо рівня своєї участі потребує схвалення голови, є надмірним втручанням в організаційну автономію кожного члена”.
Кілька країн ЄС, зокрема Франція та Іспанія, уже заявили, що не приєднуватимуться до ради. Також у Норвегії заявили, що вважають неприйнятним для себе стати членом “Ради миру”.
Трамп відкликав запрошення Канади до Ради миру