Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе підписали угоду про співпрацю у галузі критично важливих мінералів, енергетики та оборони. Згідно з угодою, обидві країни інвестуватимуть понад $3 мільярди у спільні проєкти з видобутку критичних мінералів. США також готові надати фінансування проєктів на більш як $2,2 мільярди. У межах угоди, Австралія придбає підводні безпілотники та гелікоптери від США, а також інвестуватиме у системи протиповітряної та протиракетної оборони. Країни також домовилися про співпрацю у галузі технологій та космічних досліджень.
Позначка: Договір
-
Зеленський анонсував домовленості зі Словаччиною
Президент Володимир Зеленський оголосив про укладення нових угод між Україною та Словаччиною. Він зазначив, що після візиту прем’єр-міністра України Юлії Свириденко до Словаччини були досягнуті позитивні домовленості. Хоча деталей про ці угоди не було надано, раніше уряди обох країн обговорили кілька важливих питань співпраці. Зокрема, Словаччина не буде блокувати членство України в Євросоюзі, а також виділить додаткові кошти на підтримку української енергетичної інфраструктури.
-
Путіну не домовився з Сирією про військові бази
Доля двох російських військових баз у Сирії досі не вирішена, попри нещодавній візит до Москви лідера республіки Ахмеда аш-Шаара та пропозицію глави РФ Володимира Путіна про “дружбу”. Нині країни обговорюють перегляд угод, зокрема й цього питання. Про це повідомив міністр закордонних справ Сирії Асаад аш-Шибані, інформує Asharq Al-Awsat.
Відтак, усі домовленості з Росією, досягнуті за попереднього режиму, нині призупинено й вони є неприйнятними, а нових наразі немає.
Глава МЗС додав, що під час візиту аш-Шаар порушив тему долі колишнього президента Сирії Башара Асада, який утік до Москви після повалення, а також обговорив перспективи співпраці в разі подолання розбіжностей. За словами міністра, відносини з Росією мають вибудовуватися на благо народу, і влада республіки не має наміру робити жодних поступок, які могли б обмежити права сирійців.
“МЗС працює над подоланням наслідків попередньої дипломатії, що була “шантажем”, на користь підходу, відкритого до діалогу та співпраці”, – резюмував аш-Шибані.
15 жовтня Ахмед аш-Шаар уперше відвідав Росію після приходу до влади. Переговори тривали понад дві години. У Кремлі заявили, що однією з ключових тем було майбутнє російських військових об’єктів у Сирії – авіабази Хмеймім і пункту матеріально-технічного забезпечення ВМФ у Тартусі. У 2017 році Москва домовилася з Асадом про їхню оренду строком на 49 років.
Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що наразі сторони ведуть закриті переговори “у контексті можливого переформатування функцій російських військових об’єктів”.
База в Тартусі надавала Росії прямий вихід до Середземного моря й разом з аеродромом у Хмеймімі була ключовим пунктом для поширення впливу Кремля на Близький Схід і Африку, а також хабом для перекидання військ, найманців і зброї.
Нагадаємо, президент Сирії Ахмед аш-Шараа, котрий прибув до Москви з першим офіційним візитом після вступу на посаду, прагне заручитися підтримкою Росії у протистоянні тиску з боку Ізраїлю.
Путін пообіцяв підтримку новому лідеру Сирії -
Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію
Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.
Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.
“Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. -
Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ
Угода з Китаєм щодо поставок зрідженого газу з проекту Арктик СПГ 2, який підпав під санкції США, дозволила збільшити видобуток цього палива до максимуму з моменту його введення в експлуатацію у грудні 2023 року. Залишилося лише два місяці на вивіз газу з проекту Новатека. За даними Bloomberg, у вересні середньодобовий видобуток на Арктик СПГ 2 досягнув рекордних 17,9 млн кубометрів, що на 14% більше, ніж у серпні. Це дозволило збільшити виробництво зрідженого газу і почати постачання до Китаю. Вже сім танкерів розвантажилися у китайському порту Бейхай, а ще один в дорозі. Поставки газу з Арктик СПГ 2 здійснюються з плавучого сховища на Камчатці. У зв’язку з браком танкерів льодового класу доставки обмежені літніми місяцями та початком осені.
-
Зеленський анонсував ринки збуту надлишкової зброї
Президент України Володимир Зеленський оголосив про намір країни почати експорт деяких видів зброї, які у наявності зайві. Це має допомогти залучити додаткові фінансові ресурси для закупівлі необхідного обладнання для армії. Зазначено, що українські військові успішно захищають країну, і зараз працюється над збільшенням арсеналу. Також планується контрольований експорт зброї на ринки США, Європи, Близького Сходу та Африки. Зеленський підкреслив важливість цього кроку для підвищення фінансової стійкості країни та постачання необхідної зброї для армії.
-
Угода Трампа: стало відомо, у скільки оцінили TikTok у США
Після угоди, укладеної адміністрацією Дональда Трампа, значення TikTok US оцінено в $14 млрд. Ця угода відкриває можливість передачі контролю над додатком американським компаніям, зокрема Oracle, Silver Lake і суверенному фонду MGX з Абу-Дабі. ByteDance, китайська компанія, повинна скоротити свій контроль над американським підрозділом TikTok. Згідно угоди, Oracle буде відповідальною за контроль алгоритмів та захист даних американських користувачів. Важливою умовою є участь інших інвесторів, таких як Майкл Делл та Руперт Мердок, що забезпечить фінансову стабільність TikTok US і дозволить йому залишитися на ринку США. Ця угода досягнута після ряду переговорів та критики, іноді навіть загрози з боку Китаю та політиків у США, які вимагали повного розділення TikTok від китайського власника.
-
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла свою першу інвестицію у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна у розмірі 75 мільйонів доларів. Уряд України також виділить аналогічну суму, тож загальний капітал фонду становитиме 150 мільйонів доларів. Голова уряду України Юлія Свириденко оголосила, що почався процес запуску фонду, який спрямований на розвиток проєктів у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Це рішення відкриває можливість фінансування важливих проєктів, які сприятимуть розвитку економіки та забезпечать безпеку країни. Проєкти фонду будуть фінансуватися рівноправно як Україною, так і США, що дасть можливість створення нових робочих місць та виробництв. Уряд України вважає, що американські інвестиції є важливим кроком для забезпечення безпеки і розвитку країни.
-
Німеччина сформувала позицію щодо гарантій Україні
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що гарантії безпеки, які має отримати Україна, повинні максимально наближатися до стандартів членства в НАТО. Про це стало відомо з його виступу під час Дня відкритих дверей уряду Німеччини – у неділю, 24 серпня, інформує Deutsche Welle.
За словами Вадефуля, вимагати від України розглядати питання територіальних поступок неможливо без надання їй реальних гарантій безпеки, причому з боку якомога більшого числа країн. Він вважає, що такі дії можуть вплинути навіть на позицію Володимира Путіна. Це, за його словами, допоможе Європі повернутися до мирного співіснування. Разом із тим, глава МЗС Німеччини наголосив, що порушення наданих гарантій буде трактуватися як прямий напад на Україну.
Міністр закликав до розширення кола країн-гарантів, серед яких обов’язково мають бути Сполучені Штати Америки. Він зазначив, що приблизно 30 держав, включаючи Японію, вже підтвердили свою готовність підтримати Україну. Проте Вадефуль зробив акцент на необхідності забезпечення того, щоб можлива мирна угода з Росією не становила загрози для інтересів України або її незалежності. Він закликав російського президента припинити агресію та сісти за стіл переговорів. У разі продовження конфлікту Захід продовжуватиме рішуче підтримувати Україну.
Нагадаємо, днями у НАТО розповіли про два рівні безпеки для України. Перший рівень, за словами генсека НАТО Марка Рютте, буде для того, щоб Збройні сили України були максимально посиленими. Другий рівень безпекових гарантії – це те, що нададуть США і Європа. Над цим зараз ведеться робота.
Венс відповів Лаврову щодо гарантій для України