Молдова вирішила вийти з Співдружності Незалежних Держав (СНД), шляхом денонсації основних угод, які регулювали її членство в цій організації. Віцепрем’єр-міністр і міністр закордонних справ Міхай Попшой оголосив про це під час радіопрограми. Процес денонсації вже розпочався, а документи незабаром будуть передані до парламенту для затвердження. Попшой зазначив, що інші угоди з СНД, які приносять користь громадянам, продовжуватимуть діяти. Республіка Молдова має 283 угоди з СНД, з яких денонсовано 71, а ще близько 60 перебувають у процесі денонсації.
Позначка: Договір
-

Польща відповіла Трампу на “неготовність України до миру”
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відреагував на заяви президента США Дональда Трампа, який вважає, що Україна перешкоджає укладенню мирної угоди, а Росія готова до завершення конфлікту. Туск зазначив, що саме Росія відмовилася від плану врегулювання ситуації, а не президент України Зеленський. У своїй заяві він закликав посилити тиск на Росію. Спікер Кремля Дмитро Пєсков висловив підтримку Трампові та заявив, що відсутність інтересу до миру показує саме Україна. Проте президент України Зеленський у відеозверненні заявив, що Україна не перешкоджує укладенню мирної угоди та наголосив на агресивних діях Росії.
-

Трамп: Зеленський є головною перепоною для мирної угоди
Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю Reuters заявив, що Україна, а не Росія, затягує процес укладення мирної угоди. Трамп вважає, що президент України Володимир Зеленський є основною перешкодою на шляху до вирішення конфлікту між країнами. Він вважає, що Путін готовий до домовленості, а Україна менш готова укладати угоди. Трамп не пояснив, чому саме Зеленський гальмує підписання мирної угоди, лише зазначивши, що це складний процес для українського лідера. Раніше США підкреслювали, що переговори про завершення війни “вступили в критичну фазу”. Також було оголошено про плановану зустріч Трампа з Зеленським у Давосі.
-

Куба жорстко відповіла Трампу на погрози щодо Венесуели
Президент США Дональд Трамп заявив, що протягом багатьох років Куба отримувала значні поставки нафти й фінансову допомогу від Каракасу в обмін на “послуги безпеки”, які кубинська влада забезпечувала для венесуельського керівництва. Він підкреслив, що така співпраця завершилася. Про це пише The Guardian.
“Куба довгі роки жила за рахунок нафти та грошей з Венесуели. Натомість вона забезпечувала безпеку двом венесуельським диктаторам. Але цьому настав кінець”, – наголосив Трамп.
Через свою платформу Truth Social, Трамп додав, що переважна більшість кубинських фахівців, які брали участь у цьому процесі, загинули внаслідок американської атаки минулого тижня, і тепер Венесуела більше не потребує зовнішньої підтримки.
Президент акцентував увагу на тому, що США, як найпотужніша армія світу, забезпечуватимуть захист Венесуели. За його словами, Куба відтепер не матиме ні нафти, ні фінансових потоків з боку Венесуели. Крім того, він закликав кубинське керівництво до швидких переговорів із Вашингтоном.
“Я наполегливо раджу їм укласти угоду, поки не пізно”, – додав він.
Президент Куби Мігель Діас-Канель рішуче відповів на заклики президента США Дональда Трампа щодо укладення угоди між країнами.
Про це свідчить допис Мігеля Діас-Канеля в соціальній мережі Х.
Лідер Куби заявив, що його країна категорично відкидає будь-який зовнішній тиск, наголошуючи на її незалежності та суверенітеті. За словами президента, жодна держава не має права диктувати Кубі, які рішення приймати.
“Куба – незалежна і суверенна країна. Ніхто не буде диктувати нам, що робити”, – наголосив президент.
Він повторив тезу про те, що Куба є вільною державою, підкресливши, що ті, хто перетворює все навколо, включно з людськими життями, на бізнес, не можуть повчати інші країни чи давати моральні уроки Гавані.
Міністерство закордонних справ Куби також прокоментувало ситуацію, наголосивши, що держава має повне право самостійно встановлювати торговельні зв’язки без втручання ззовні. Вони зазначили, що Куба, як і будь-яка інша країна, може імпортувати паливо з ринків, готових до співпраці.
Глава МЗС Куби Бруно Родрігес додатково зазначив, що Гавана ніколи не отримувала фінансових чи матеріальних вигод за надання послуг у сфері безпеки будь-якій країні. Він підкреслив, що на відміну від США, Куба не використовує практику найманства, шантажу чи військового тиску у своїй міжнародній політиці.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп підтвердив “багато смертей” кубинців під час операції проти Венесуели.
Трамп натякнув на наступну ціль США після Венесуели
-

Таїланд і Камбоджа домовилися про перемир’я – ЗМІ
Таїланд і Камбоджа досягли угоди про перемир’я під час переговорів, яке має набути чинності сьогодні, 27 грудня. Представники двох країн узгодили умови припинення вогню після тривалих переговорів. Режим припинення вогню буде спостерігатися протягом перших 72 годин, а подальші домовленості повинні бути затверджені Радами національної безпеки обох країн. Конфлікт між Таїландом і Камбоджею почався 9 грудня через порушення режиму припинення вогню та швидко переріс у бойові дії з артилерійськими обстрілами та авіаударами. Цей конфлікт вже призвів до загибелі багатьох людей і вимушив сотні тисяч осіб покинути свої домівки. Перемови про перемир’я мають вирішальне значення для стабілізації ситуації в спірному прикордонному регіоні.
-

ЗМІ розкрили зміст 20-пунктного мирного плану США
Україна та інші сторони обговорюють скорочений мирний план із 20 пунктів, який включає створення демілітаризованої зони вздовж лінії фронту, проведення виборів в Україні, гарантії безпеки від США та членство в ЄС до 2027 року. План також передбачає обмеження чисельності української армії та визнання окупованих територій. Проте деякі пункти, зокрема визнання окупованих територій, викликають занепокоєння в Києві та серед європейських партнерів. На переговорах є певні затримки, оскільки Росія не виявляє готовності до мирного врегулювання, що поглиблює напругу. Також розглядається можливість “корейського сценарію” для вирішення конфлікту на окупованих територіях.
-

Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі
Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.
Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.
Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.
Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.
Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.
Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.
Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.
-

Територіальні вимоги РФ: Єрмак заявив про червоні лінії президента
Президент України Володимир Зеленський категорично не розглядатиме можливості підписання будь-якої угоди, яка передбачала б відмову від українських територій. Таку позицію у четвер, 27 листопада, підтвердив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв’ю для The Atlantic, спілкуючись із журналістом Саймоном Шустером.
“Поки Зеленський – президент, ніхто не повинен розраховувати на те, що ми відмовимося від території. Він не підпише документ про відмову від території. Конституція це забороняє. Ніхто не може цього зробити, якщо не хоче йти проти української Конституції та українського народу”, – наголосив Єрмак.
Також він зауважив, що в нинішніх реаліях жодна людина із здоровим глуздом не взяла б на себе відповідальність за підписання угоди, що передбачає втрату частини України.
Глава Офісу Президента окреслив позицію України перед наступним етапом переговорів про припинення війни. Як він зазначив, Зеленський планує провести чітку “червону лінію” в надзвичайно чутливому питанні – вимозі Росії стосовно українських територій.
“Щодо питання землі, Україна готова обговорювати лише те, де має бути проведена лінія, щоб розмежувати те, що контролюють ворогуючі сторони. Все, про що ми можемо реально говорити зараз, – це визначити лінію зіткнення. І це те, що нам потрібно зробити”, – додав Єрмак.
Нагадаємо, українська та американська делегації наприкінці тижня продовжать роботу над узгодженням пунктів, напрацьованих в результаті зустрічей у Женеві, щоб просунутися до миру та гарантій безпеки. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 27 листопада.
Трамп: РФ може захопити Донбас за пару місяців
-

Лунін став цікавим для Мілана як заміна основному воротарю
Італійський футбольний клуб Мілан хоче змінити ситуацію, що складається з імовірним відходом основного голкіпера, на свою користь і у зв’язку із цим звернув погляди на українського воротаря мадридського Реала Андрія Луніна.
У зв’язку з тим, що перший голкіпер міланського клубу Майк Меньян має намір піти з клубу в червні 2026 року, коли закінчиться дія його контракту, а також у зв’язку з тим, що домовитися клубу і гравцю про продовження співпраці не вдалося, “россонері” бачать вихід у цій ситуації в придбанні українського воротаря “сливкових” Луніна.
Слід відзначити, що через неможливість зв’язати 30-річного французького воротаря новим трудовим договором італійський клуб, найімовірніше, відпустить гравця вільним агентом.
На тлі цього стосовно Луніна варто сказати, що українець не отримує ігрової практики в Реалі. Він неодмінно залишається дублером Тібо Куртуа.
Виходячи з повідомлення Defensa Central, ціна на українського воротаря для італійців буде прийнятною в районі 8-10 млн євро, але мадридці, як уточнено, цінують свого гравця вище.
Можна зробити припущення, що самого Луніна може зацікавити така пропозиція. А стати головним захисником воріт Мілана й повік, адже в нинішньому сезоні Лунін ще не був задіяний в жодному матчі за Реал.
Нагадаємо також, що контракт Луніна з Реалом розрахований до літа 2030 року.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-

Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України
Польща вирішила не скасовувати безстрокову заборону на імпорт деяких товарів з України, незважаючи на укладення оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною. Ця заборона діє з 2023 року і стосується імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, борошна, макухи та висівок. Польща стверджує, що нова угода не враховує їхніх пропозицій щодо мінімізації негативного впливу імпорту українських товарів на їх сільське господарство. Вони залишають безстрокову заборону на імпорт товарів з України, незважаючи на угоду між Україною та ЄС.
