Уряд вніс до Верховної Ради проект закону про державний бюджет на наступний рік. Текст законопроєкту ще не доступний, оскільки його передано на розгляд керівництву. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що презентація проєкту бюджету на 2026 рік відбудеться цього тижня, а до 1 жовтня депутати матимуть можливість вносити правки. Після цього буде підготовлена таблиця пропозицій і бюджетних висновків, а планується схвалення бюджету до листопада.
Позначка: Державний бюджет
-
Кабмін ухвалив проєкт держбюджету на 2026 рік
Уряд України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік і направив його до Верховної Ради для розгляду. Про це повідомила прем’єр-міністрка Юлія Свириденко. Загальні витрати бюджету складатимуть 4,8 трлн гривень, що на 415 млрд більше, ніж у 2025 році. Планується збільшення доходів на 446,8 млрд гривень. Дефіцит бюджету передбачається на рівні до 18,4% ВВП. У бюджеті виділено значні кошти на оборону, освіту, науку та охорону здоров’я. Також передбачено підвищення зарплати для педагогічних працівників, безкоштовне харчування для школярів та інші соціальні програми. Окремий пункт бюджету присвячено програмі Чекап 40+, яка передбачає нову адресну виплату для громадян віком від 40 років на проходження комплексного медичного обстеження.
-
Україна передала МВФ лист із запитом про нову програму співпраці
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко звернулася до представників Міжнародного валютного фонду з проханням про нову програму співпраці. Вона наголосила, що Україна потребує фінансової підтримки в умовах активних бойових дій. Свириденко передала лист з цим запитом під час зустрічі з керівником місії МВФ Ґевіном Ґреєм. У пріоритетах країни – фінансування оборони та соціальних програм. Зокрема, обговорювалося питання проєкту держбюджету-2026. Також відомо, що президент Володимир Зеленський обговорив з директоркою МВФ Крісталіною Георгієвою нову програму фінансової допомоги для України.
-
Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму
Українці в липні придбали товарів місцевого виробництва на 5,07 млрд грн. Україна в межах програми Національний кешбек виплатила 507 мільйонів гривень кешбеку для 3,6 мільйона українців, які відкрили спеціальні рахунки у застосунку Дія. Про це повідомляє Мінекономіки.
Відомство зазначає, що це найбільша сума за місяць від старту програми.
Загалом з моменту запуску програми держава витратила на виплати за програмою з державного бюджету близько 4 млрд гривень. -
Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13439-3 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення невійськових видатків на понад 40 млрд грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
За його даними, законопроєкт підтримали 229 народних обранців.
Згідно з документом, серед основних змін – 25,7 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету для непередбачуваних військових і гуманітарних видатків та 4,3 млрд грн для збільшення видатків Мінцифри.
Так, Мінцифри виділено 1,4 млрд грн на нову програму закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах, а також 2,8 млрд грн – для фінансування грантів на розвиток виробництва у сфері defense tech.
Крім того, передбачено 4,6 млрд грн на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів – на прифронтових територіях, 3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних орфанних захворювань, вірусних гепатитів, гемофілії тощо.
На розбудову мережі військових ліцеїв виділяється 1,5 млрд грн субвенції місцевим бюджетам, а на підтримку ветеранів війни і їхніх родин – 1,2 млрд грн. Окремо 1 млрд грн перерозподілено на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, з яких 33,6 млрд грн – скорочення обслуговування державного боргу.
Також передбачене переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на суму 8 млрд грн. -
Названо витрати України на оборону за сім місяців
Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. У липні було витрачено 185,7 млрд грн, повідомив Мінфін у вівторок, 19 серпня.
Вказано, що загалом за січень-липень поточного року загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 2,2 трлн грн, що на 363,1 млрд грн, або на 20,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. У липні було витрачено 295,8 млрд гривень.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:- на оплату праці з нарахуваннями – 860,6 млрд грн, у тому числі у липні – 126 млрд грн.
- на оплату використання товарів і послуг – 297,1 млрд грн (у липні – 40,5 млрд грн).
Ці кошти переважно пішли на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів – придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг.
-
Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн. -
Чому ВВП України зростає повільно і які є прогнози на майбутнє
НБУ про стан української економіки У НБУ кажуть, що зростання ВВП у першому півріччі було стриманим. “Фіскальні стимули, забезпечені міжнародним фінансуванням, продовжили підтримувати економічне зростання в першому півріччі. Однак його темпи були стриманими через збільшення інтенсивності обстрілів й подальші руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла”, – зазначив голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, ці чинники визначали й збереження негативних міграційних тенденцій, що підтримувало напружену ситуацію на ринку праці.
Крім того, несприятливі погодні умови затримали жнива і обмежили перспективи врожаїв, що разом із поступовим вичерпанням продукції минулого врожаю гальмувало харчову промисловість і транспортну галузь, частина потужностей яких залишалася незадіяною.
Загалом економічне зростання ВВП України залишається нестійким. Про це йдеться у липневому Макроекономічному та монетарному огляді регулятора.
За оцінками НБУ, інфляція – вище цільових рівнів ЦБ. У травні вона сягнула свого піку (15.9% р/р), але вже в червні повернулася до зниження, передусім за рахунок високої минулорічної бази порівняння адміністративно регульованих цін. “Водночас зниження інфляції було повільнішим, ніж передбачалося квітневим прогнозом, через збереження високих темпів зростання цін на продукти харчування”, – констатують в НБУ. Діяльність у низці секторів промисловості сповільнилася на тлі ремонтів потужностей, погіршення цінової кон’юнктури та обстрілів з боку РФ.
Своєю чергою обсяг послуг транспортної галузі скорочувався через вичерпання минулорічних запасів агропродукції й повільні темпи жнив. Водночас потреби сектору безпеки та оборони підтримували пожвавлення будівництва, а торгівля і споживчий попит і надалі стійко зростали.
Тривало розширення пропозиції на ринку праці: зростання кількості резюме випереджало зростання кількості вакансій. Це сприяло полегшенню пошуку працівників, хоча дефіцит робочої сили залишається високим та стимулює подальше підвищення зарплат.
У травні зовнішньоторговельний дефіцит залишився майже на рівні квітня. Водночас обсяги міжнародної фінансової допомоги відчутно скоротилися, що призвело до зниження резервів. Проте завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів у червні зростання резервів відновилося.
Дефіцит державного бюджету в червні дещо звузився. Бюджетні потреби фінансувалися за рахунок міжнародної допомоги.
Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики та збереження в червні облікової ставки на рівні 15.5% підтримували інтерес до строкових гривневих активів. Останнє було важливим чинником збереження стійкої ситуації на валютному ринку: чистий попит на іноземну валюту залишався стриманим, а курсові коливання – помірними. Причини уповільнення економіки На думку експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) сільське господарство стало одним з головних чинників уповільнення економіки. У І кварталі валова додана вартість (ВДВ) скоротилась на 4,3% (через тваринництво), а в червні падіння прискорилося до 19% до попереднього року через пізніший початок збору озимих культур.
Своєю чергою, видобувна промисловість залишається у кризі. “Через окупацію Україна втратила кілька вугільних шахт на сході країни, а газове видобування постраждало через удари російськими дронами та ракетами. Крім того, обстріли, логістичні проблеми, брак робочої сили є причинами падіння в цій галузі”, – кажуть в ІЕД. Будівництво також показало значне падіння у І кварталі через скорочення урядових витрат на фортифікації та менші обсяги житлового будівництва. У ІІ кварталі темпи падіння, сповільнились.
Транспорт продовжує скорочуватися. Основними причинами є зупинка транзиту російського газу до ЄС та зменшення залізничних перевезень зерна через вичерпання запасів попередніх років.
Торгівля у І та ІІ кварталах зростала переважно завдяки роздрібній торгівлі на тлі стабільних доходів населення. Прогнози на майбутнє Прогнози щодо того, яким буде ВВП в майбутньому різняться.
Так, НБУ погіршив свій прогноз щодо зростання економіки у 2025 р. з 3,1% до 2,1%.
Темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни. Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування і економічне зростання на рівні 2-3% у 2026–2027 рр.
Водночас голова НБУ зазначив, що у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%.
ІЕД теж переглянув свою оцінку зростання реального ВВП на 2025 р. вниз. На їх думку, швидше за все темпи зростання економіки у 2025 р. будуть ближчими до 2%, а не 3%, як вониочікували раніше.
Своєю чергою Австрійська банківська група Raiffeisen Bank International (RBI) оцінює, що зростання ВВП України у 2025 р. складе 3,5%, а прогноз на 2026 р. – 4,5%. Про це йдеться в нещодавно оприлюдненому звіті RBI за I півріччя цього року.
Згідно з документом, в Україні війна “продовжує тиснути на економіку та затримувати відбудову”.
В банківській групі заявили, що шанси на припинення вогню найближчим часом невеликі, триваючі та посилені обстріли цивільної та промислової інфраструктури створюють серйозні виклики для України. Крім того, ЦБ, ймовірно, залишатиметься обережним через постійний інфляційний тиск. “Проте ми очікуємо зростання економіки у 2025 р. за умови, що країна продовжуватиме отримувати достатню підтримку від своїх союзників”, – кажуть експерти RBI В інвесткомпанії Dragon Capital очікують прискорення ВВП в другій половині року. “Ми очікуємо, що зростання реального ВВП прискориться в другій половині року і сягне 2% за результатами року завдяки відсутності суттєвих дефіцитів електроенергії та руйнувань критичної інфраструктури, хоча нестача кваліфікованої робочої сили й надалі обмежуватиме потенціал економіки”, – йдеться в оновленому макроекономічному прогнозі Dragon Capital повідомили. У Dragon Capital прогнозують подальше сповільнення темпів зростання реального ВВП у 2026 р.до 1,5% р/р в сценарії “тривалої війни”. Рушієм економічного зростання залишиться сектор ВПК за умови збільшення його фінансування з бюджету та від партнерів.
За оцінками аналітиків компанії, виробництво сектору може наблизитись до 20 млрд дол. у 2026 р., збільшившись більше ніж в два рази з 9 млрд дол. у 2024 р.. Економіку також підтримуватиме стійкий споживчий попит, який підживлюватиметься ростом номінальних зарплат та сповільненням інфляції. Стримуватимуть економічний розвиток виробничі втрати, спричинені війною, та дефіцит робочої сили.
У разі досягнення стійкого перемир’я на початку 2026 р., зростання ВВП може прискоритися до 5% р/р завдяки зростанню споживання та відновленню інвестиційної активності на тлі зниження безпекових ризиків, початку відбудови і часткового повернення біженців.
Вікторія Хаджирадєва -
Рада розгляне новий законопроєкт на 400 млрд
Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:- 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
- 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
- решта – на інші потреби армії.
Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:
- 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
- 30% – Держспецзв’язку на дрони;
- 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.
Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:
- додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
- перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
- скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).
За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
“Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання. -
Рада розгляне новий законопроєкт про оборону
Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:- 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
- 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
- решта – на інші потреби армії.
Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:
- 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
- 30% – Держспецзв’язку на дрони;
- 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.
Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:
- додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
- перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
- скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).
За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
“Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання.