Позначка: Державний бюджет

Видатки держбюджету в грудні рекордно зросли

У грудні 2025 року видатки державного бюджету України досягли рекордних 910 млрд грн, що є значним зростанням порівняно з листопадом, коли вони складали 480 млрд грн. За загальним фондом ці видатки становили 650 млрд грн у грудні порівняно з 380 млрд грн у листопаді. Доходи держбюджету також зросли, досягнувши 520 млрд грн у грудні, що є наслідком значної зовнішньої допомоги. Загалом за 2025 рік доходи держбюджету склали 3,82 трлн грн, що на 22,4% більше, ніж у 2024 році. На жаль, видатки також зросли, склавши 5,45 трлн грн, що є на 21,7% більше, ніж у 2024 році.

07.01.2026
Держбюджет-2026: чому обурились військові

Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:
Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.

Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:

мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.

Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців:

04.12.2025

Зеленський назвав пріоритети держбюджету-2026

Президент України Володимир Зеленський висловив подяку всім парламентарям за підтримку державного бюджету на 2026 рік. Він наголосив, що це важливий крок для стабільності країни та фінансового забезпечення її потреб. Зеленський підкреслив, що основними пріоритетами є оборона, соціальні програми і відновлення після російських агресій. Президент також зазначив, що Україна співпрацює з партнерами для залучення фінансової підтримки. Після ухвалення закону про держбюджет-2026 у другому читанні та в цілому, Зеленський підкреслив, що Україна готова до співпраці з міжнародними партнерами і гарантує стабільність у країні.

Комітет Ради підтримав проєкт бюджету-2026

Бюджетний комітет Верховної Ради України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік для другого читання. Тепер цей документ має пройти голосування від народних депутатів. За нардепами Ярославом Железняком та Данилом Гетманцевим, на обговорення бюджету виділено до 75 хвилин, і основним питанням буде ухвалення рішення. Важливою новітньою позицією бюджету є підвищення мінімальної зарплати вчителям до 36 тисяч гривень без збільшення їхнього навантаження. Також у документі передбачено, що 64% від суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб залишиться в місцевих бюджетах, що сприятиме розвитку громад.

Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків

У 2026 році майже 40% російського бюджету піде на армію та силовиків. Тим часом як доля соціальних витрат, та витрат на підтримку економіки рекордно скоротяться. Про це у суботу, 29 листопада, повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що у бюджеті на наступний рік, як і найближчі три роки російський уряд має намір зібрати 40,27 трлн рублів доходів і витратити 44,06 трлн рублів. Таким чином, у скарбниці утворюється дефіцит на 3,78 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
Відповідний бюджет вже підписав російський диктатор Володимир Путін.
“Майже 30% бюджету, рекордну з часів СРСР частку, Кремль має намір витратити на армію і закупівлі зброї – 12,93 трлн рублів. Ще 3,91 трлн рублів закладено на статтю “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. У сумі силовикам дістанеться 16,84 трлн рублів, або 38% бюджету. У порівнянні з довоєнним 2021-м (24%) частка силових витрат стане більшою в 1,6 рази”, – повідомляє видання.
Тим часом частка соціальних витрат скарбниці скоротиться до 25,1% (до війни – 38,1%), а частка витрат на підтримку національної економіки – до 10,9% (до війни 17,6%). Обидва показники стануть найнижчими за 20 років доступної статистики Мінфіну.
Судячи з ухваленого бюджету, нафтогазові доходи, що впали на 20% цього року, наступного суттєво не зростуть: 8,9 трлн рублів проти 8,6 трлн. Нові податки – 2,9 трлн рублів – уряд має намір “вичавити” з несировинного сектора економіки.
З 2026 року в Росії вдруге за сім років підвищується ставка ПДВ (до 22%), а також стартує радикальна податкова реформа для малого бізнесу, в результаті якої сотні тисяч підприємців втратять можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. З вересня 2026 року буде запущено “технологічний збір” – фактично податок на техніку та електроніку, що продається в російських магазинах. Планується, що підвищення ПДВ принесе до бюджету 1,2 трлн рублів, загалом податкові новації – 2,6 трлн.
Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада пустить “під ніж” низку ключових соціальних програм. Так, фінансування нацпроєкту “Тривале та активне життя” скоротиться на 26%, до 274,2 млрд рублів. Витрати на програму модернізації первинної ланки медичної допомоги будуть урізані в 2,3 рази, федеральний проєкт з розвитку швидкої допомоги втратить 28% грошей, програми боротьби з цукровим діабетом, раком і серцево-судинними захворюваннями “схуднуть” на 13%, 3,1% і 2,5.

Надходження від “податку на Google” перевищили 13 млрд гривень

З початку року в Україні міжнародні компанії вже сплатили 13,2 млрд гриень так званого “податку на Google”. Про це напередодні повідомила Державна податкова служба.
“За 10 місяців 2025 року компаніями-нерезидентами, які надають електронні послуги фізичним особам на митній території України, до бюджету сплачено 136 млн євро та 165,2 млн доларів США так званого “податку на Google”. У гривневому еквіваленті ця сума становить 13,2 млрд гривень”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що найбільші суми податку сплатили Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix, Wargaming.
З початку року платниками податку зареєструвалися ім осіб-нерезидентів. Загалом на сьогодні зареєстровано 143 особи-нерезиденти.
Такий підхід забезпечує рівні правила роботи для міжнародних і українських компаній та створює прозорий цифровий ринок, – заявили у відомстві.
Податок на Google – це ПДВ у 20%, котрий сплачують великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг: книг, фільмів, ігор, хмарних сховищ, ПЗ, реклами тощо. Податок запровадили у червні 2021 року, а закон набув чинності з 1 січня 2022 року.

Доходи держбюджету України підскочили на 40%

У жовтні надходження податків та інших платежів до держбюджету України значно зросли порівняно з минулим роком. Зокрема, збільшення склало 41,6% або 53,4 млрд гривень, до 181,8 млрд грн. Ці дані були оприлюднені Мінфіном. У жовтні минулого року Україна отримала 38 млрд грн грантової допомоги, що також суттєво вплинуло на цифри. Найбільші платежі надійшли від Державної податкової служби, зокрема: податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, акцизний податок, податок на прибуток підприємств та рентна плата. Також значну суму надійшло від Держмитслужби. Усього за жовтень 2025 року до держбюджету надійшло 251,7 млрд грн. Національний банк висловив побоювання, що дефіцит електроенергії може сповільнити економічне зростання, а уряд Росії підтвердив уповільнення економічного зростання вже третій квартал поспіль.

Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону

Верховна Рада прийняла рішення збільшити видатки на оборону вже вдруге цього року. Сума зростання складає 324,7 млрд гривень. Депутати підтримали проєкт закону №14103, який передбачає розподіл коштів, зокрема на Збройні Сили, виробництво та закупівлю зброї, Національну гвардію, Службу безпеки України та інші структури. Також відомо, що джерелом додаткових коштів стануть міжнародні партнери, зокрема Євросоюз, який виділить 295 млрд гривень в рамках ініціативи G7 ERA. У липні Верховна Рада вже збільшила видатки на безпеку та оборону на 412 млрд гривень. Також було оголошено загальні витрати України на оборону за перші дев’ять місяців поточного року.

Названо витрати України на оборону з початку року

За даними Міністерства фінансів, у січні-вересні поточного року касові видатки державного бюджету України становили 2,82 трлн грн, що на 20,2% більше, ніж у той же період минулого року. Найбільша частина цих коштів була спрямована на оборону, зокрема 1,78 трлн грн або 63,3% від усіх видатків. Зазначено, що витрати на оплату праці зросли на 21,6%, а витрати на товари і послуги – на 17,1%. Також виділено кошти на соціальне забезпечення, субсидії підприємствам, обслуговування держборгу та трансферти місцевим бюджетам. У цілому, видатки значно збільшилися порівняно з минулим роком.

Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок

До проєкту закону про бюджет на 2026 рік народні депутати подали 3339 правок, що є рекордною кількістю за останні 19 років. Про це повідомила очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в Facebook у вівторок, 7 жовтня.

“В останнє більше правок, ніж у цьому році подавали при підготовці бюджету на 2007 рік”, – зазначила вона. Підласа нагадала, що до бюджету 2025 року було подано 2098 правок; бюджету 2024 року – 1620 правок; бюджету 2023 року – 1270 правок; бюджету 2022 року – 3284 правок.

Серед політичних сил найбільше правок подали: