У Дніпровській міськраді виявили депутата, який оформив фіктивне службове відрядження і провів понад два тижні у Греції замість виконання службових обов’язків. Депутат подавав документи на поїздку до Угорщини, але вирушив до Греції з родиною, не виконуючи жодних обов’язків. Поліція провела обшуки в його місцях проживання та роботи, вилучивши документи та мобільний телефон з фотографіями з відпочинку. Депутату повідомили про підозру у підробці документів та організації внесення неправдивих відомостей. Це може призвести до обмеження волі та позбавлення права обіймати посади. Також нагадали про інший випадок підробки документів чиновником КМДА.
Позначка: Депутати
-
Обшук у Скороход: депутатці повідомили про підозру
Народній депутатці від партії За майбутнє Ганні Скороход повідомили про підозру. Про це інформує Національне антикорупційне бюро України в п’ятницю, 5 грудня. “НАБУ та САП спільно зі Службою безпеки України викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України. За даними слідства, її учасники запропонували представнику бізнесу за 250 тисяч доларів організувати накладення санкцій Ради національної безпеки і оборони України на компанію конкурента”, – йдеться в повідомленні. Зловмисники стверджували, що мають можливість передати неправомірну вигоду за ухвалення санкційних рішень посадовцям органів державної влади, зокрема членам РНБО. Для власної перестраховки та гарантованого одержання всієї суми неправомірної вигоди представнику компанії сказали написати розписку про начебто запозичення коштів.
Після одержання 125 тисяч доларів “клієнту” повідомили, що цю частину передадуть посадовцям РНБО. “Втім, ані членам РНБО, ані іншим посадовцям кошти так і не передали, оскільки зловмисники не змогли знайти особу, яка б погодилася вчинити незаконні дії”, – зазначили в НАБУ.
Наразі нардепці, її помічнику та спільнику повідомили про підозру.
-
Викрито злочинну групу, очолювану депутаткою
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно зі Службою безпеки України викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України. Про це повідомила пресслужба НАБУ в п’ятницю, 5 грудня.
“Тривають першочергові слідчі дії. Деталі – згодом”, – йдеться у повідомленні. За інформацією Української правди, йдеться про народну депутатку від партії За майбутнє Ганну Скороход. Наразі у неї проводяться обшуки.За даними джерел УП, задокументовано, як парламентарка разом із спільниками вимагала з підприємця 250 тисяч доларів.
-
Держбюджет-2026: чому обурились військові
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:- Доходи – 2 трлн 904,6 млрд грн (+402 млрд грн до 2025 року).
- Видатки – 4 трлн 824,1 млрд грн (+121,2 млрд грн).
- Потреба у зовнішній підтримці – 2 трлн 79 млрд грн.
Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:- мінімальна зарплата – з 8 000 до 8 647 грн;
- прожитковий мінімум – з 2 920 до 3 209 грн;
- для працездатних осіб – з 3 028 до 3 328 грн;
- для людей, які втратили працездатність – з 2 361 до 2 595 грн.
Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців: -
Україна скасувала візит євродепутатів через проросійського політика – ЗМІ
Україна вирішила скасувати візит групи депутатів Європарламенту через те, що до їх складу мав увійти член німецької проросійської партії Альтернатива для Німеччини. Цей депутат відомий своєю проросійською позицією та антиукраїнськими заявами. Програма візиту передбачала відвідування військових об’єктів, тому наявність такої особи в делегації була неприйнятною для української сторони. Німецький депутат відмовився вийти зі складу делегації, що призвело до скасування візиту. Київ також розглядає можливість заборонити цьому депутатові в’їзд до України. Посадовці Європарламенту вимагають його відставки, але він цієї вимоги відкинув. Візит було скасовано за день до прибуття депутатів до Києва, а тепер розглядається можливість перенесення цього візиту.
-
В Європарламенті закликали заборонити соцмережі до 16 років
Європарламент ухвалив резолюцію, в якій закликає встановити мінімальний вік для використання соціальних мереж на рівні 16 років. Ця резолюція не є обов’язковою для виконання, але в ній висловлено занепокоєння щодо впливу активного користування Інтернетом на фізичне та психічне здоров’я дітей. Європарламент також пропонує встановити єдиний мінімальний вік доступу до соцмереж у 16 років у країнах ЄС. Діти віком від 13 до 16 років зможуть користуватися Інтернетом лише за згодою батьків. Резолюція вважає, що приблизно 25% неповнолітніх проявляють залежність від смартфонів. Євродепутатка Крістель Скальдемосе висловила підтримку рішенню парламенту, наголошуючи на необхідності захисту дітей в Інтернеті.
-
Рада достроково припинила повноваження депутатки від Слуги народу
Верховна Рада припинила повноваження народної депутатки Анни Колісник з фракції Слуга народу достроково. Рішення підтримали 262 парламентарії. Коліснику була пред’явлена підозра у внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації на понад 4,4 млн гривень. Вищий антикорупційний суд закрив кримінальне провадження проти неї через недостовірне декларування. На її місце у парламент увійде Дмитро Слинько, який працював журналістом і редактором у різних виданнях, а також є автором туристичних путівників.
-
В Росії арешти топ-чиновників сягли рекордних показників – ЗМІ
У цьому році в Росії сталося надзвичайне зростання кількості кримінальних справ проти високопосадовців. За період з січня по жовтень було заарештовано 155 чиновників, що перевищує показники попередніх років. Особливо багато арештів сталося з серпня по жовтень, коли було затримано понад 50 високопосадовців і депутатів, включаючи віце-губернаторів та міністрів. Деякі справи пов’язані з військовою сферою, наприклад, віце-губернатор Курської області Володимир Базаров підозрюється в розкраданнях при будівництві фортифікаційних споруд на кордоні з Україною. Також були затримані чиновники через розкрадання гуманітарної допомоги, що призначалася для російських загарбників, які воюють проти України. Темпи арештів продовжують зростати, і найбільше арештів припадає на силовиків, чиновників будівництва, транспорту, економіки та інших галузей.
-
Земельна афера на 160 млн: суд заочно заарештував екснардепа Іванющенка
Вищий антикорупційний суд вирішив заарештувати колишнього депутата від Партії регіонів за підозрою в організації легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Йдеться про 9 земельних ділянок площею 18 гектарів. Підозрюваного звуть Юрій Іванющенко. Він спробував вивести активи на підконтрольні особи під умовними угодами, що призвело до продажу ділянок трьом компаніям, пов’язаним із забудовницею. Потім вирішили вирішити конфлікт і підписали мирову угоду. Однак пізніше виявилося, що довірена особа ексдепутата стала бенефіціаром цих компаній. Наразі підозрюваного доставили до місця проведення досудового розслідування, де буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу. Нагадаю, що раніше Юрія Іванющенка оголосили в розшук за підозрою у легалізації 18 гектарів державної землі на суму понад 160 мільйонів гривень.
-
Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок
До проєкту закону про бюджет на 2026 рік народні депутати подали 3339 правок, що є рекордною кількістю за останні 19 років. Про це повідомила очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в Facebook у вівторок, 7 жовтня.
“В останнє більше правок, ніж у цьому році подавали при підготовці бюджету на 2007 рік”, – зазначила вона. Підласа нагадала, що до бюджету 2025 року було подано 2098 правок; бюджету 2024 року – 1620 правок; бюджету 2023 року – 1270 правок; бюджету 2022 року – 3284 правок.
Серед політичних сил найбільше правок подали:
- Європейська солідарність – 910 штук,
- Слуга народу – 652 штук,
- Міжфракційне об’єднання Розумна політика – 470 штук,
- Голос – 437 штук.
Серед депутатів найбільше правок подали:
- Артур Герасимов (Євросолідарність) – 662 правок,
- Ярослав Железняк (Голос) – 254 правки,
- Дмитро Разумков – 254 правки.
“Якщо витратити на розгляд кожної поправки хоча би 90 секунд, то їх заслуховування тривати більш ніж 10 повних робочих днів”, – наголосила Підласа.
Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони. 15 вересня уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік. У документі закладено видатки на 4,8 трлн гривень – це на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році.