Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ
Позначка: Давання
-
Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю
-
Україна відкриває офіси з експорту зброї в Данії та Німеччині
Президент України Володимир Зеленський оголосив про відкриття двох офісів з експорту зброї у столицях Данії та Німеччини – Копенгагені та Берліні. Ця ініціатива спрямована на розвиток співпраці та спільного виробництва зброї з українськими компаніями. Зеленський також зазначив про проведення інвестиційного форуму для партнерів з метою обговорення спільних проектів з виробництва українських дронів та ракет. Україна планує активно розвивати експорт та копродукцію зброї із зарубіжними партнерами, що сприятиме розвитку української оборонно-промислової галузі.
-
У Данії дітям до 15 років заборонили доступ до соцмереж
У Данії уряд запропонував заборонити доступ до соціальних мереж для дітей до 15 років, але дозволить це за умови згоди батьків для дітей віком з 13 років. Пропозицію підтримали у парламенті, вважаючи це кроком у забезпеченні безпеки та психічного здоров’я дітей. Прем’єр-міністрка Метте Фредеріксен назвала угоду проривом, оскільки наразі не існує законодавства, яке б регулювало використання соціальних мереж серед дітей. Опозиція виступила проти через положення про дозвіл користуватись соцмережами з 13 років за згоди батьків.
-
Данія виділить 2,5 млрд євро на розробки у сфері оборони
Український парламент ухвалив виділення 2,5 мільярдів євро на наукові дослідження. Ця ініціатива передбачає виділення 19 мільярдів данських крон (що дорівнює 2,54 мільярдам євро) на період з 2026 по 2029 рік. Гроші будуть спрямовані на наукові розробки у галузі оборони, стратегічних технологій та “зеленого переходу”.
-
Данська модель: цього року Україна отримала €1,2 млрд допомоги
Глава Міноборони України Денис Шмигаль провів зустріч з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном. Вони обговорили “данську модель” фінансування Збройних сил України, фінансову підтримку, оборонну співпрацю та підготовку Північно-балтійської механізованої бригади. Шмигаль зазначив успішність цієї моделі та подякував за фінансову підтримку. Також вони обговорили розвиток оборонної співпраці та виробництво озброєння. Шмигаль висловив вдячність Данії за участь у підготовці Північно-балтійської механізованої бригади ЗСУ та її внесок у зміцнення обороноздатності України.
-
Данія наполягає на передачі Україні російських активів
Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наполягає на необхідності надання Україні репараційного кредиту з російських активів, попри висновки саміту лідерів Євросоюзу. Про це Фредеріксен, чия країна нині головує в Раді Європейського Союзу, заявила за підсумками зустрічі “Коаліції охочих” у п’ятницю, 24 жовтня, повідомляє Радіо Свобода.
“Я не бачила жодної альтернативи, і ідея дозволити Росії заплатити за збитки, завдані Україні – це єдиний шлях уперед. Звичайно, є деякі технічні питання, на які потрібно відповісти, і є багато деталей, над якими нам потрібно попрацювати, але, перш за все, це політичне рішення та політичний вибір”, – зазначила вона.
Прем’єрка Данії зазначила, що вважає оптимальним варіантом схвалити рішення до Різдва, тобто 24 грудня, “щоб ми могли забезпечити фінансування України протягом наступних років”.
“Я знаю, що деякі колеги вважають цей шлях вперед складнішим, ніж я. І ми повинні вирішити проблеми, але… альтернатива полягає в тому, щоб не дозволити Росії виграти цю війну, і в тому, щоб не просити всіх європейців платити замість Росії”, – наполягла Фредеріксен.
За її словами, потрібно лише вирішити технічні питання. Зауважимо, що з 2022 року після початку великої війни в Україні країни ЄС заморозили активи РФ на загальну суму приблизно 210 млрд євро.
Більша частина з цієї суми – 185 млрд євро – зберігаються на бельгійському депозитарії Euroclear. -
Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону
Данія надає Україні фінансову допомогу у розмірі 1,1 млрд крон (171 млн доларів) для підсилення обороноздатності. Ці кошти будуть використані на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначив, що ця допомога допоможе зміцнити оборонний потенціал України. Частина коштів буде витрачена на навчальне обладнання для українських військових, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. Загалом, цей пакет допомоги від Данії на 2025-2028 роки складає майже 2,7 млрд крон. Крім того, Данія також інвестує в інновації для України на полі бою.
-
Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури
Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури. План охоплює закупівлю 16 винищувачів F-35, двох арктичних патрульних кораблів, морського патрульного літака, нових безпілотників і підводного кабелю в Північній Атлантиці. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Також буде побудовано штаб-квартиру Об’єднаного арктичного командування в Нууку, а в Гренландії створять окремий військовий підрозділ.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен наголосив на необхідності посилення присутності для забезпечення суверенітету, проведення навчань та ефективного спостереження. За його словами, ситуація в північній частині Королівства, особливо в Гренландії, стала складнішою за останні роки.
Зазначається, що заходи вживаються на тлі активізації інтересу до Арктики, де Росія нарощує військову присутність, а президент США Дональд Трамп прагне контролювати Гренландію. Танення льодів відкриває нові маршрути судноплавства і доступ до корисних копалин, перетворюючи регіон на центр глобальної конкуренції. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен закликав ЄС зміцнювати співпрацю для захисту цифрової інфраструктури.
Як повідомляється, на закупівлю нових винищувачів Lockheed Martin виділено 4,5 млрд доларів. Загальний парк F-35 досягне 43 одиниць, що істотно підвищує бойову міць і внесок Данії в НАТО.
Як відомо, Данія лідирує серед європейських країн за обсягом допомоги Україні, поступаючись лише Німеччині та Великій Британії. Порівняно з Францією, яка виділила 7,56 млрд євро, Данія з меншою економікою надала 10,1 млрд євро, демонструючи значну підтримку. -
Футболістки Ворскли зіграли внічию з данками в матчі Кубка Європи УЄФА
У середу, 8 жовтня, жіноча футбольна команда Ворскли грала матч у рамках чергового раунду Кубка Європи УЄФА.
Матч полтавчанки проводили з Фортуною з Данії.
Команди-суперниці провели результативний матч, відзначившись кожна в першому таймі.
Поєдинок закінчився внічию – 1:1.
На 24-й хвилині чудовим ударом головою Роксолана Кравчук відкрила рахунок у матчі.
Суперниці українок відігралися своїм голом.
Другий тайм результативних дій ні в однієї, ні в іншої команди не зафіксував.
Жіночий Кубок Європи УЄФА. Другий раунд. Перший матч
Ворскла (Україна) – Фортуна (Данія) 1:1 (1:1)
Голи: Кравчук (24) – Гансен (31).
Ворскла: Самсон, Вороніна, Савка, Шайнюк, Корсун, Китаєва (Левицька, 82), Осіпян, Котяш (Кумеда, 66), Калініна, Радіонова, Кравчук (Козуб, 76).
Фортуна: Тисгард, Йоганссон, Пелтонен, Франк, Кордія, Олар, Йоргенсен, Гансен, Ріфнер (Нільсен, 76), Оґочукву, Вальвік.
Попередження: Калініна (86).
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Українські військові збили кілька БПЛА у Данії
Українські військові успішно знешкодили кілька БПЛА у повітряному просторі Данії під час обміну бойовим досвідом у складі української делегації. Про це у суботу, 4 жовтня, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
“Наші спеціалісти з протидії ударним БпЛА підняли у повітря дрон Стінг, який точно ліквідував данський Банши”, – зазначено у повідомленні Генштабу.
На демонстрацію були запрошені представники різних європейських країн, які могли на власні очі оцінити ефективність українських рішень у протидії повітряним загрозам”.
Показ збиття зафіксували на відео, після чого українські оператори БПЛА отримали десятки запитань від іноземних колег. У Генштабі зазначили, що Україна продовжує навчати європейських партнерів протидії сучасним викликам, сприяючи зміцненню обороноздатності Європи.