Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
“Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
“ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.
Позначка: Давання
-
Данія почала головування в Раді ЄС
-
Зеленський зустрівся з лідерами Швеції, Данії, Норвегії та Фінляндії
У Гаазі президент Володимир Зеленський провів спільну зустріч із президентом Фінляндії Александром Стуббом, прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Про це повідомила пресслужба глави держави в середу, 25 червня.
Український лідер подякував лідерам країн Північної Європи за тісну координацію та відданість зусиллям для досягнення справедливого і сталого миру.
Серед ключових тем зустрічі – збільшення військової підтримки України, передусім посилення ППО для захисту життів. Лідери обговорили потреби українських воїнів для формування наступних оборонних пакетів. Крім того, йшлося про розвиток спільного оборонного виробництва України та країн Північної Європи.
За словами Зеленського, українськими пріоритетами є виробництво далекобійних безпілотників і ракет в Україні, яке вже фінансово підтримують північноєвропейські партнери.
-
ОП: Данія виділить €1,26 млрд на далекобійні дрони
Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України. Про це сказав український президент Володимир Зеленський під час зустрічі з данським прем’єр-міністером Метте Фредеріксен, повідомила преслужба ОП в середу, 25 червня.
“Лідери приділили особливу увагу поглибленню оборонної співпраці та виробництву зброї і в Україні, і в Данії. Окремо йшлося про розвиток данської моделі, яка довела свою ефективність. Цьогоріч Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії”, – йдеться у повідомленні.
Зеленський підкреслив, що “Данія стане першою країною, з якою ми запустимо спільне виробництво далекобійних безпілотників і ракет за межами України”.
Крім того, Зеленський і Фредеріксен обговорили актуальні потреби ЗСУ і можливості для збільшення допомоги в цьому напрямі.
Також вони обмінялися думками щодо планів на данське головування в Раді ЄС, яке розпочнеться вже з 1 липня. Головний фокус – швидке просування на євроінтеграційному треку та відкриття всіх переговорних кластерів. Зеленський наголосив, що Україна готова до цього та розраховує на данське лідерство, підтримку й хороші результати.
“Дякуємо вам за оборонну та політичну підтримку. За прихисток для наших людей. Ми дуже розраховуємо на ваше головування в ЄС”, – зазначив він.
Метте Фредеріксен запевнила в продовженні підтримки України та наголосила, що важливо координувати спільні дії для досягнення максимальних результатів під час данського головування в Раді ЄС.
Напередодні стало відомо, що Данія першою долучається до ініціативи Build with Ukraine. У Гаазі глави оборонних відомств двох країн підписали документ про запуск спільного оборонного виробництва з Україною. Данія вже виділила 500 млн крон (понад 67 млн євро – ред.) для запуску українського оборонного виробництва на своїй території.
Данія виділяє майже $1 млрд на озброєння України -
Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території
Данія стала першою країною, яка приєдналася до ініціативи Build with Ukraine і підписала документ про спільне оборонне виробництво з Україною. Зустріч глав оборонних відомств відбулася в Гаазі, де було укладено Лист про наміри. Це відкриває шлях до виробництва українського озброєння на території Данії. Данія вже виділила 500 мільйонів крон на цей проект і планує зміцнити українські Збройні сили. Це стратегічний крок, який посилює спільну обороноздатність і створює нові можливості для обміну технологіями між країнами. Данія також вклала понад $650 млн у виробництво української оборонної продукції та виділила майже $1 млрд на озброєння України.
-
Данські лоцмани допомагають “тіньовому флоту” РФ – ЗМІ
Данські лоцмани супроводжують танкери так званого “тіньового флоту” РФ через протоки між Північним і Балтійським морями. Про це у суботу, 21 червня, повідомляє DW із посиланням на матеріалі німецького телеканалу Norddeutscher Rundfunk (NDR) та данського порталу Danwatch.
За даними телеканалу, танкери “тіньового флоту” щодня проходять повз береги Німеччини та Данії. “Хоча лоцманський супровід у транзиті через данські води не є обов’язковим, більшість суден користується цією допомогою, оскільки протоки вузькі, мілководні та перевантажені”, – повідомляє телеканал.
Наразі робота лоцманів не підпадає під західні санкції, тому вони працюють, щоб запобігти морській катастрофі біля берегів Данії.
Зазначається, що данські лоцмани – практично єдині представники Заходу, які знають, що відбувається на борту таких суден. Помаранчеві катери DanPilot підходять до танкерів, лоцман підіймається на борт по мотузяній драбині та допомагає пройти через протоки.
“Технічний стан суден, гігієнічні умови на борту й те, як працює команда, – буває таке, що я сам себе запитую: як вони взагалі безпечно доходять до кінцевої точки маршруту?” – розповів журналістам датський лоцман Бйорн Цезар Скіннеруп.
За його словами, часто команда “недостатньо кваліфікована”, не здатна до навігації, і їй “все байдуже”. Лоцман також зазначив, що донедавна в Балтійському морі не було жодного танкера старше 20 років, а тепер такі заходять щодня.
Анонімне джерело NDR у сфері судноплавства повідомило, що одне судно може заробити $30–40 млн на рік на перевезенні російської нафти. Купити старий танкер можна приблизно за $12 млн – здебільшого в країнах Близького Сходу чи Південної Азії, наприклад, в Індії.
Щоб мінімізувати вплив санкцій, кожен танкер реєструють на окрему юридичну особу. Наразі обмежувальні заходи ЄС поширюються на 342 судна “тіньового флоту” Росії. -
Данія запустила морські дрони на Балтиці
Військові Данії встановили плавучі безпілотні апарати в Балтійському морі, щоб захистити підводну інфраструктуру та підвищити контроль за “тіньовим флотом” Росії. Ці дрони, розроблені компанією Saildrone з США, можуть автономно плавати протягом року, збираючи дані за допомогою різних сенсорів і створюючи детальну картину морської активності. Для випробувань наразі розміщено чотири такі безпілотники, які допоможуть покращити спостереження та розвідку в морі. Також у новині згадується, що Росія почала супроводжувати свої танкери в Фінській затоці військовими кораблями.
-
В Данії діти потруїлися знайденими цукерками з канабісом
У данській провінції Північна Зеландія кілька дітей потрапили до лікарень після того, як вони з’їли желейні цукерки, які знайшли біля сміттєвих контейнерів. Виявилося, що ці цукерки містили психоактивну речовину тетрагідроканабінол, що знаходиться в канабісі. Шестеро дітей віком від 6 до 12 років були госпіталізовані для обстеження. Правоохоронці розпочали розслідування цього випадку отруєння дітей.
-
Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів
Четверо північних країн – Норвегія, Швеція, Данія та Фінляндія – уклали стратегічну угоду з норвезькою оборонною компанією Nammo для посилення постачання боєприпасів та зміцнення обороноздатності Північного регіону. Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік наголосив на важливості співпраці між країнами для підвищення безпеки. Угода передбачає спільні закупівлі боєприпасів, збільшення виробничих потужностей, спільне накопичення запасів та полегшення координації підтримки України. Це крок до ще тіснішої співпраці між північними країнами та зміцнення оборони регіону.
-
Данія витратить майже $1 млрд на посилення ППО
Данія прийняла рішення про термінове придбання трьох систем протиповітряної оборони малої дальності за понад 6 млрд датських крон (близько 900 млн доларів). Ця закупівля буде профінансована через Фонд прискорення Accelerationsfonden, а нові комплекси мають бути готові до використання до 2026 року. У рамках конкурсу серед потенційних постачальників німецька компанія Diehl Defence постачатиме один комплекс, французька MBDA France – другий, а норвезька Kongsberg передасть третій в лізинг. Ці системи розташуються в стратегічних місцях на території Данії, що є першим етапом посилення протиповітряної оборони країни. Серед виробників комплексів є Diehl Defence, яка випускає зенітні ракетні комплекси IRIS-T і IRIS-T SLS, Kongsberg, відома системами NASAMS, та MBDA France, що має в асортименті комплекси і ракети різної дальності дії.
-
Макрон зібрався відвідати Гренландію
Президент Франції Еммануель Макрон планує відвідати Гренландію 15 червня. Під час візиту він проведе переговори з місцевим урядом та прем’єром Данії. Потім він вирушить до Канади на саміт G7. Основні теми обговорення з фокусом на питання безпеки, зміни клімату, енергетичний перехід та корисні копалини. Мета візиту – зміцнення співпраці з Гренландією та підтримка європейського суверенітету. Цей візит зробить Макрона першим іноземним лідером, який відвідає Гренландію після висловлення інтересу до її приєднання до США американським президентом Трампом.