Данія та Нідерланди приєднуються до ініціативи президента США Дональда Трампа щодо закупівлі американського озброєння для передачі Україні, зокрема зенітно-ракетних комплексів Patriot. Програму оголосили разом з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Європейські країни будуть купувати зброю у США та передавати її українським Збройним силам. Німеччина вже погодилася придбати два комплекси Patriot для України, а Данія та Нідерланди також підтримують цю ініціативу. Інші країни, такі як Велика Британія, Канада, Норвегія та Швеція, також розглядають можливість приєднання до програми. Україна потребує посиленого озброєння через російські удари, тому швидкість реалізації ініціативи важлива.
Позначка: Давання
-
Данія допоможе Україні із супутниковим зв’язком
У Данії оголосили про надання Україні супутникових послуг через Європейське агентство оборони. Це вперше, коли така допомога надається через EDA. Україна отримає доступ до безпечного супутникового зв’язку, що допоможе їй підтримувати оборонні зусилля проти російського вторгнення. Ця допомога включає постачання приймальних терміналів для встановлення зв’язку, який буде важливим для військових операцій. EDA сподівається, що інші країни ЄС також долучаться до надання подібної підтримки.
-
Данський фонд інвестує $5 млн в українську оборонку
EIFO (Експортно-інвестиційний фонд Данії) оголосив про інвестицію в розмірі $5 млн у венчурний фонд оборонних технологій D3 для підтримки українського defence tech. Про це 7 липня повідомляє пресслужба Кабінету міністрів України.
Зазначається, що D3 – це венчурний фонд оборонних технологій, представлений в Україні. Інвестиція сприятиме розвитку інновацій в оборонній сфері України та Європи, фінансуючи розробку та масштабування нових оборонних технологій, зокрема дронів, датчиків, засобів розмінування та рішень на основі штучного інтелекту.
Як наголосили в уряді, “D3 виступає свого року посередником між Україною та країнами-партнерами, поєднуючи стартапи з капіталом та партнерствами, необхідними для масштабування передових технологій. Партнерство між D3 та EIFO матиме додаткові переваги для Данії, відкриваючи датським компаніям доступ до нових технологій, українського досвіду та партнерств”.
Як відомо, EIFO став першим закордонним державним фондом, що інвестує в D3. Разом з цим, EIFO реалізує гарантійну систему для інвестицій в оборонну промисловість України з загальним бюджетом 1 млрд датських крон ($157 млн).
Генеральний директор EIFO Педер Лундквіст зазначив, що інвестиції в D3 підкреслюють стратегічні цілі EIFO щодо підтримки України, зміцнення датської оборонної промисловості та посилення європейських оборонних можливостей.
“У партнерстві з D3 ми надаємо капітал стартапам у сфері оборони та безпеки в Україні, отримуючи натомість життєво важливі технології, перевірені в бою. D3 є одним з найбільш проникливих, активних та ефективних інвесторів у сфері оборони в Європі, і ми пишаємося тим, що співпрацюємо з цією відданою командою”, – заявив він.
Міністр промисловості, бізнесу та фінансів Данії Мортен Бьодсков, коментуючи рішення, наголосив, що Данія стоїть пліч-о-пліч з Україною в її боротьбі за свободу.
Фонд D3, заснований Евелін Бучацькою, Антоном Верховдовим та Елею Чієчієвою влітку 2023 року, має на меті фінансувати найперспективніші та найінноваційніші стартапи в таких галузях, як безпілотні літальні апарати, автономність, робототехніка, електронна війна та розмінування, а також допомагати їм вийти на новий рівень на благо України та Європи. -
Європа має “залізти в свої кишені”: Данія, Польща, Австрія засуджують РФ
Представники країн Європи, зокрема Данії, Австрії та Польщі, висловили свою реакцію на масовані атаки Росії на Україну. Вони вважають, що необхідно вжити рішучих заходів, таких як інвестиції у зміцнення української оборони та посилення тиску на Росію. Данський міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен вважає, що Європі слід активно діяти і надати фінансову підтримку Україні для збільшення її обороноздатності. Австрійська міністрка закордонних справ Беате Майнль-Райзінгер висловила глибоке засудження російських атак та закликала до посилення тиску на Росію для встановлення миру. Польща вислала протест до російського посольства у зв’язку з авіаударами по території України, які призвели до пошкоджень польського консульства в Києві.
-
Три країни НАТО розпочали перевірки танкерів РФ у Балтійському морі
Швеція та Данія приєдналися до Німеччини в уведенні вимог щодо пред’явлення страхових документів від танкерів, що перетинають їхні води у Балтійському морі. Це рішення призначене для боротьби з тіньовим флотом Росії, який складається переважно зі старих танкерів із підозрілою страховкою. Власники таких суден часто є іноземними підставними фірмами, а кораблі плавають під чужими прапорами і уникають послуг лоцманів. Данія та Швеція висловлюють стурбованість, що ці танкери можуть спровокувати розлив нафти, що призведе до екологічної катастрофи. Крім того, їх хвилюють підозри щодо використання тіньового флоту для диверсій у Балтійському морі, зокрема для перерізання підводних кабелів. Кількість суден у тіньовому флоті Росії значно збільшилася з початку війни проти України, що є додатковим викликом для безпеки регіону.
-
Оборонні компанії України працюватимуть в Данії
Українські оборонні компанії планують відкрити виробництва в Данії. Цю інформацію оголосило Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. Глава відомства Герман Сметанін разом із міністром промисловості, бізнесу та фінансів Данії Мортеном Бьодсковим узгодили плани співпраці у сфері оборонного виробництва. У домовленостях передбачено допомогу українським компаніям у створенні виробництв на території Данії, а також захист спільних технологій. Данія стала першою країною, яка фінансує виробництво озброєння українськими підприємствами, а тепер і першою, куди Україна експортує свої оборонні технології. Обидві сторони висловили намір підтримувати один одного і обмінюватися досвідом для зміцнення оборонного сектору.
-
Зеленський нагородив 11-річного данського волонтера
Президент Данії Володимир Зеленський вручив відзнаку Майбутнє України 11-річному волонтеру Єнсу Фогу Томсену за допомогу українським дітям, які постраждали через російську агресію. Хлопчик з Данії виготовляє великодні прикраси і зібрав більше 34 тис. данських крон на придбання шкільних рюкзаків та приладдя для українських дітей. Президент висловив подяку за допомогу та зазначив, що українські діти пишаються такими друзями. Це вже 24-й випадок нагородження дітей цією відзнакою, а Єнс став першим іноземцем, який отримав цю відзнаку.
-
Зеленський прибув з візитом до Данії
Президент України Володимир Зеленський відвідає Данію та візьме участь у заходах під час початку головування країни в Євросоюзі, що відбудуться в місті Орхус. Під час свого виступу він обговорить питання підтримки України на її шляху до членства в ЄС. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен також зустрінеться з головою Європейської ради та головою Єврокомісії для обговорення співпраці з Україною, включаючи підвищення військової підтримки та нові санкції проти Росії. Данія також виділить кошти для українського виробництва дронів та розпочне спільне виробництво далекобійних дронів і ракет з Україною. Під час візиту очікується зустріч президента України з королем Данії.
-
Данія починає призов жінок через російську загрозу
У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками. Про це повідомляє Daily Express.
За словами керівника програми призову в Данії, полковника Кеннета Стрема, рішення, ухвалене датським парламентом на початку червня, ґрунтується на “поточній ситуації в галузі безпеки”.
“Вони (жінки – ред.) можуть взяти участь у колективному стримуванні НАТО. Збільшення кількості призовників просто призведе до посилення бойової потужності”, – зазначив він.
Як відомо, поки що Данія має лише 9000 професійних військовослужбовців при населенні в 9 мільйонів осіб. Згідно з прогнозами, до 2033 року військову службу проходитимуть 6500 осіб на рік, порівняно з 4700 у 2024 році.
При цьому у 2024 році тільки близько чверті добровольців були жінками.
На думку аналітиків, рішення про призов жінок данська влада ухвалила саме через війну РФ проти України.
“Ми спостерігаємо загострення безпекової ситуації в Європі. У нас триває конфлікт в Україні. Ми приділяємо увагу країнам Балтії, куди Данія направляє багато солдатів. Тому я думаю, що це загальне зусилля зі зміцнення оборони Данії”, – зазначила дослідниця з Королівського данського військового коледжу Рікке Гаугегаард.
Як відомо, в Данії всі громадяни чоловічої статі віком 18 років автоматично потрапляють до бази даних для можливого призову. Пізніше вони запрошуються на спеціальну медичну комісію та лотерею, де їм присвоюється випадковий номер. Цей номер визначає, буде людина призвана чи ні, оскільки армія набирає тільки певну кількість людей (зазвичай це кілька тисяч на рік).
Ті, кому випав “щасливий” номер (високий), часто не призиваються, якщо не вистачає місць. Ті, хто дійсно хоче служити (наприклад, для вступу в поліцію або інші держструктури), можуть добровільно погодитися пройти службу, навіть якщо їхній номер “непризовний”. -
Данія почала головування в Раді ЄС
Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
“Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
“ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.