Лівий берег

Позначка: Давання

  • Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні

    Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні

    У 2026 році Копенгаген виділить Україні 9,4 млрд данських крон (близько $1,5 млрд) військової допомоги замість раніше запланованих 16-19 млрд крон ($2,5-3 млрд). Про це повідомив міністр оборони Данії Троєльс Лунд Поульсен, передає Danmarks Radio.

    У 2027 році обсяг фінансування в межах фонду військової допомоги Україні скоротиться до 7,1 млрд крон, а у 2028-му – до 1 млрд крон.

    У Данії таке скорочення вважають “природним”, оскільки країна стала лідером за рівнем підтримки України у відсотковому співвідношенні до ВВП, заявив член оборонного комітету парламенту Саймон Коллеруп.

    Загальний обсяг військової допомоги Данії Україні з початку російської агресії сягнув 70 млрд крон (приблизно $11 млрд).

    Уряд не виключає можливого виділення додаткових коштів, однак, за словами Коллерупа, настав час, щоб інші держави також збільшили свою частку підтримки Києва.

    Український фонд Данії був створений у 2023 році з початковим бюджетом 7 млрд крон. Його мета – забезпечення потреб України в озброєнні, техніці, підготовці військових, а також фінансування гуманітарних програм і відбудови.

    У жовтні Данія оголосила черговий пакет військової допомоги на 1,1 млрд крон (понад $170 млн). Із цієї суми 400 млн крон планувалося спрямувати на навчання українських військових. Інші кошти підуть на розвиток морських сил, техобслуговування танків, закупівлю пального та підтримку реабілітаційних програм під егідою НАТО.

    Навесні стало відомо, що у 2025 році Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія спрямують спільно 1,3 млрд євро на вироблені в Україні артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкове озброєння. Приблизно 830 млн євро з цієї суми надійдуть від ЄС з прибутків від заморожених російських активів.

    Крім того, Копенгаген виділив 500 млн крон ($78 млн) для розгортання українського оборонного виробництва на своїй території. Мова про компанію FPRT, засновану виробником крилатої ракети Фламінго Fire Point.

  • Баскетболісти України перемогли Грузію в першій грі кваліфікації ЧС

    Баскетболісти України перемогли Грузію в першій грі кваліфікації ЧС

    Національна команда України з баскетболу кроком домінування стала на кваліфікаційний шлях, що веде на чемпіонат світу 2027 року з баскетболу.

    Українці здолали збірну Грузії у виїзному поєдинку, що складався із чотирьох чвертей.

    Команда, що виступає під керівництвом Айнарса Багатскіса, початок гри продемонструвала не дуже впевнено. Кавказці обійшли українську команду на вісім очок, незважаючи на те, що після половини проведеної чверті “синьо-жовті” стрімко кинулися скорочувати відставання. Грузини наприкінці чверті повернули гру в необхідне для себе русло.

    Друга чверть показувала розрив в очках до 10 пунктів кілька разів, проте наприкінці десятихвилинки розрив уже становив лише п’ять пунктів.

    Третю чверть українці провели з п’ятьма очками різниці вже на свою користь.

    І завершальний чвертний відрізок гри команда Багатскіса провела в домінантному стилі. Підсумкова перевага у 13 очок утвердила переможні позиції українців після першої гри.

    Наступний матч збірна України зіграє зі збірною Данії 30 листопада.

    Чемпіонат світу 2027 року

    Матч кваліфікації, група A

    Грузія – Україна – 79:92 (23:15, 25:28, 13:23, 18:26)

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Лідери восьми північних країн заявили, що продовжать поставки зброї Києву

    Лідери восьми північних країн заявили, що продовжать поставки зброї Києву

    Лідери країн Північної та Балтійської вісімкки (NB8) у суботу, 22 листопада виступили із спільною заявою, в якій підтвердили непохитну підтримку України намір і надалі надавати Україні озброєння.
    У заяві Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції наголошується, що Росія досі не взяла на себе зобов’язань щодо припинення вогню або будь-яких кроків, які могли б привести до миру. Тим часом, як Україна постійно демонструє серйозність своїх намірів щодо досягнення миру.
    “Від самого початку агресивної війни Росії ми стояли на боці України і продовжуватимемо це робити. Наша рішучість ґрунтується на усвідомленні того, що йдеться не лише про безпеку України, а й про ширшу безпеку Європи”, – йдеться у заяві.
    У заяві наголошується, що повну підтримку матимуть лише такі рішення, які “поважають суверенітет України і здатні забезпечити Україні та Європі більшу безпеку і стабільність”.
    “Ми продовжимо постачати зброю Україні та зміцнювати оборону Європи, щоб стримати подальшу агресію Росії. Поки Росія продовжує війну проти України, ми також підтримуватимемо посилення санкцій та інших економічних заходів”, – йдеться в заяві.
    Завершується документ зверненням до українського народу:
    “Ваша незламність, рішучість і мужність від самого початку війни були по-справжньому вражаючими. Ми хочемо, щоб ви знали: ви не самі й можете розраховувати на нашу підтримку”.
    За словами міністерки закордонних справ Швеції Марії Мальмер Штенгард, скандинавські країни, з населенням менше 30 мільйонів людей, забезпечують третину військової підтримки, яку цього року надають країни НАТО.

  • Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю

    Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
    Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
    Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
    Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
    Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
    Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
    У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
    Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
    Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
    Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
    Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
    Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
    Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ

  • Україна відкриває офіси з експорту зброї в Данії та Німеччині

    Україна відкриває офіси з експорту зброї в Данії та Німеччині

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про відкриття двох офісів з експорту зброї у столицях Данії та Німеччини – Копенгагені та Берліні. Ця ініціатива спрямована на розвиток співпраці та спільного виробництва зброї з українськими компаніями. Зеленський також зазначив про проведення інвестиційного форуму для партнерів з метою обговорення спільних проектів з виробництва українських дронів та ракет. Україна планує активно розвивати експорт та копродукцію зброї із зарубіжними партнерами, що сприятиме розвитку української оборонно-промислової галузі.

  • У Данії дітям до 15 років заборонили доступ до соцмереж

    У Данії дітям до 15 років заборонили доступ до соцмереж

    У Данії уряд запропонував заборонити доступ до соціальних мереж для дітей до 15 років, але дозволить це за умови згоди батьків для дітей віком з 13 років. Пропозицію підтримали у парламенті, вважаючи це кроком у забезпеченні безпеки та психічного здоров’я дітей. Прем’єр-міністрка Метте Фредеріксен назвала угоду проривом, оскільки наразі не існує законодавства, яке б регулювало використання соціальних мереж серед дітей. Опозиція виступила проти через положення про дозвіл користуватись соцмережами з 13 років за згоди батьків.

  • Данія виділить 2,5 млрд євро на розробки у сфері оборони

    Данія виділить 2,5 млрд євро на розробки у сфері оборони

    Український парламент ухвалив виділення 2,5 мільярдів євро на наукові дослідження. Ця ініціатива передбачає виділення 19 мільярдів данських крон (що дорівнює 2,54 мільярдам євро) на період з 2026 по 2029 рік. Гроші будуть спрямовані на наукові розробки у галузі оборони, стратегічних технологій та “зеленого переходу”.

  • Данська модель: цього року Україна отримала €1,2 млрд допомоги

    Данська модель: цього року Україна отримала €1,2 млрд допомоги

    Глава Міноборони України Денис Шмигаль провів зустріч з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном. Вони обговорили “данську модель” фінансування Збройних сил України, фінансову підтримку, оборонну співпрацю та підготовку Північно-балтійської механізованої бригади. Шмигаль зазначив успішність цієї моделі та подякував за фінансову підтримку. Також вони обговорили розвиток оборонної співпраці та виробництво озброєння. Шмигаль висловив вдячність Данії за участь у підготовці Північно-балтійської механізованої бригади ЗСУ та її внесок у зміцнення обороноздатності України.

  • Данія наполягає на передачі Україні російських активів

    Данія наполягає на передачі Україні російських активів

    Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наполягає на необхідності надання Україні репараційного кредиту з російських активів, попри висновки саміту лідерів Євросоюзу. Про це Фредеріксен, чия країна нині головує в Раді Європейського Союзу, заявила за підсумками зустрічі “Коаліції охочих” у п’ятницю, 24 жовтня, повідомляє Радіо Свобода.
    “Я не бачила жодної альтернативи, і ідея дозволити Росії заплатити за збитки, завдані Україні – це єдиний шлях уперед. Звичайно, є деякі технічні питання, на які потрібно відповісти, і є багато деталей, над якими нам потрібно попрацювати, але, перш за все, це політичне рішення та політичний вибір”, – зазначила вона.
    Прем’єрка Данії зазначила, що вважає оптимальним варіантом схвалити рішення до Різдва, тобто 24 грудня, “щоб ми могли забезпечити фінансування України протягом наступних років”.
    “Я знаю, що деякі колеги вважають цей шлях вперед складнішим, ніж я. І ми повинні вирішити проблеми, але… альтернатива полягає в тому, щоб не дозволити Росії виграти цю війну, і в тому, щоб не просити всіх європейців платити замість Росії”, – наполягла Фредеріксен.
    За її словами, потрібно лише вирішити технічні питання. Зауважимо, що з 2022 року після початку великої війни в Україні країни ЄС заморозили активи РФ на загальну суму приблизно 210 млрд євро.
    Більша частина з цієї суми – 185 млрд євро – зберігаються на бельгійському депозитарії Euroclear.

  • Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону

    Данія виділяє Україні понад $170 млн на оборону

    Данія надає Україні фінансову допомогу у розмірі 1,1 млрд крон (171 млн доларів) для підсилення обороноздатності. Ці кошти будуть використані на морське обладнання, обслуговування танків та навчання українських військових. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначив, що ця допомога допоможе зміцнити оборонний потенціал України. Частина коштів буде витрачена на навчальне обладнання для українських військових, а також на заходи в морській сфері та обслуговування танків. Загалом, цей пакет допомоги від Данії на 2025-2028 роки складає майже 2,7 млрд крон. Крім того, Данія також інвестує в інновації для України на полі бою.