У вівторок увечері 29 жовтня в аеропорту Берлін-Бранденбург в Німеччині тимчасово зупинили польоти через виявлення безпілотника. Очевидці спостерігали дрон у зоні польотів, і поліція розпочала пошуки, проте знайти його не вдалося. Кілька рейсів були перенаправлені до інших аеропортів, що призвело до серйозних затримок. Аеропорт попередив пасажирів про можливі зміни у рейсах і порадив перевіряти актуальну інформацію в онлайні. Нагадаємо, що подібні інциденти стали частими в Європі, і військова база в Бельгії також стала об’єктом невідомих безпілотників.
Позначка: Бпла
-
Атака дронів на Росію: є ураження підстанції і НПЗ
У ніч на 31 жовтня російські регіони були піддані масованим атакам безпілотників. Зокрема, сталися вибухи і ураження енергетичних об’єктів у Володимирській та Орловській областях, а також в Ярославлі. Дрони атакували підстанцію Володимирська, яка є важливим вузловим енергетичним об’єктом регіону. Жителі Володимира чули вибухи та спостерігали яскраві спалахи в небі. Також стало відомо про серію вибухів у Ярославлі, де загорівся нафтопереробний завод “Славнефть-ЯНОС”. Теплоелектроцентраль в місті Орел також була атакована. Офіційні джерела поки не підтвердили ці події.
-
РФ здійснює комбіновану атаку: що відомо
Росіяни у ніч проти четверга, 30 жовтня, атакують Україну безпілотниками та ракетами різних типів. Масовану атаку пережило, зокрема, Запоріжжя, яке зазнало атаки балістичних ракет.
Голова ОВА Іван Федоров розповів, що одна з ракет влучила у гуртожиток, внаслідок чого було зруйновано кілька поверхів.
“Ворог кілька годин атакував Запоріжжя та Запорізький район. Є влучання у гуртожиток – там зруйновані кілька поверхів. Сталося декілька займань у житловій забудові. Постраждали й обʼєкти інфраструктури”, – написав Федоров.
Він також опублікував кадри з місця влучання.
За словами Федорова, внаслідок комбінованої атаки двоє постраждалих.
Також вибухи на тлі попередження про балістику чули у Дніпрі.
Окрім того, цієї ночі росіяни атакують Україну Шахедами та крилатими ракетами зі стратегічних бомбардувальників.
Мер Івано-Франківська Руслан Марцинків повідомив, що під атакою енергетична інфраструктура, у місті можливі перебої зі світлом.
Моніторинговий канал Николаевский Ванек пише, що за останніми даними, об’єктами комбінованої атаки цієї ночі стали:- тягові підстанції;
- житлові будинки;
- підприємства (звичайні цивільні);
- ГЕС;
- інші об’єкти енергетичної інфраструктури (переважно світло)
-
Путін заявив про “успішні” випробування ядерного Посейдона
Країна-агресор Росія начебто “упішно” випробувала підводний апарат Посейдон. Про це сказав російський правитель Володимир Путін під час спілкування з пораненими російськими військовими у гопіталі в Москві у середу, 29 жовтня.
“Вчора ми провели ще одне випробування ще одного перспективного комплексу – підводного безекіпажного виробу Посейдон. Також з ядерною енергетичною установкою. Нам вперше вдалося не тільки стартовим двигуном запустити його з підводного човна-носія, але й запустити атомну енергетичну установку, на якій апарат пройшов певну кількість часу”, – заявив він.
Путін назвав ці випробування “величезним успіхом” і зазначив, що Посейдон нібито “значно” перевищує за потужністю міжконтинентальну ракету Сармат, яку в Росії вже багато років не можуть довести до пуття і яка в минулому році вибухнула прямо на стартовому майданчику.
“Посейдон значно перевищує Сармат за потужністю. Крім того, за швидкостями, за глибинами руху цього безпілотного апарату у світі нічого подібного немає, найближчим часом навряд чи з’явиться. Способів перехоплення не існує”, – безапеляційно заявив Путін.
Як відомо, ще у 2018 році Путін заявив про створення Посейдона. За словами експертів, Москва вирішила реалізувати старий проєкт, який ще за часів СРСР визнали неперспективним.
А минулого тижня росіяни випробували ракету Буревісник з ядерним двигуном, яку називають “літаючим Чорнобилем”. -
ЗМІ дізнались про наслідки масованої атаки на Крим
В ніч на середу в Криму ударні дрони успішно вразили дві нафтобази, комплекс Панцир-С2 і дві РЛС. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на джерело в СБУ у середу, 29 жовтня.
“Ударні безпілотники ЦСО А СБУ цієї ночі провели вдале полювання на російські військові та інфраструктурні об’єкти у тимчасово окупованому Криму. Росіяни недорахувалися зенітно-ракетного комплексу Панцир-С2 вартістю близько $20 млн”, – розповів співрозмовник агентства.
Також у противника стало менше на дві радіолокаційні станції (РЛС). А кожна така знищена або виведена з ладу система ППО суттєво ослаблює російську оборону на кримському напрямку.
Окрім цього, за словами співрозмовника, безпілотники вразили нафтобазу у селищі Гвардійське.
“На об’єкті розпочалася масштабна пожежа, підіймається величезний стовп чорного диму. Зафіксовано також приліт безпілотника по нафтобазі Комсомольська”, – додало джерело.
Раніше в соцмережах повідомили про вибухи в різних куточках Криму в середу зранку. Під ударом була щонайменше одна нафтобаза і, можливо, військовий об’єкт. На півострові спалахнули пожежі. -
У Бельгії над військовим об’єктом кружляли невідомі дрони
Невідомі безпілотники кружляли над однією з військових баз Бельгії – інцидент повторювався двічі. Поліція та військова розвідка розпочали розслідування, повідомляє місцеве видання Belga.
“Наш пост охорони в Марш-ан-Фамен помітив кілька дронів над важливими частинами штабу нашої армійської бригади в суботу ввечері протягом тривалого періоду”, – повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен.
За його словами, наступної ночі кілька дронів знову було помічено над військовою базою. Тому було застосовано відповідні процедури, поліція та служба розвідки та безпеки ведуть розслідування.
Він охарактеризував інцидент як “очевидно сплановану операцію проти серця нашої армії”.
Дрони, ймовірно, шукали інформацію про критичну інфраструктуру на військовій території, припустив бельгійський урядовець та додав, що нині невідомо, звідки зʼявилися ці пристрої.
Франкен також пообіцяв ініціювати на рівні уряду якнайшвидшу закупівлю систем виявлення дронів та засобів боротьби з ними.
Як відомо, останнім часом різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників.
Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони -
Стало відомо, скільки цілей збила українська ППО
Росія в ніч перед 29 жовтня атакувала 126 ударними безпілотниками. ППО знешкодила 93 ворожих дрони. Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ в Telegram.
Від 19:00 вівторка противник атакував з напрямків: Курськ і Приморсько-Ахтарськ у РФ, а також Донецьк, Чауда й Гвардійське на тимчасово окупованій території України.
За даними ПС ЗСУ, майже 80 із ворожих дронів були ударними.
Станом на 09.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 93 ворожі БпЛА типу Shahed, Гербера та дронів інших типів на півночі та сході країни.
Зафіксовано влучання 32 ударних БпЛА на 10 локаціях.
Повітряні сили додали, що атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА та закликали українців бути обережними. -
В Криму гриміли вибухи: загорілась нафтобази
Вибухи пролунали в різних куточках тимчасово окупованого Криму в середу зранку, 29 жовтня. Під ударом була щонайменше одна нафтобаза і, можливо, військовий об’єкт. На півострові спалахнули пожежі. Про це повідомив моніторинговий Telegram-канал Кримський вітер.
Рано вранці в пабліку написали, що в Гвардійську о 06:46 був потужний “приліт”: знову загорілася нафтобаза ATAN, яку атакували 17 жовтня і вона горіла кілька діб.
Згодом моніторингова група повідомила, що нову пожежу на НПЗ “видно вже навіть з космосу”.
Окупанти скаржилися, що спостерігається потужна пожежа в районі ГРЕС у Сімферополі. В селищі Гресовський горить Сімферопольська ТЕЦ, яка раніше називалася ГРЕС.
“Електрична потужність ТЕЦ – 100 МВт, теплова потужність – 490,1 Гкал/год. Щорічне вироблення електроенергії – 600 млн кВт/год, тепла – 300 тисяч Гкал/год”, – сказано в публікації.
Підписники згодом уточнили, що в Сімферополі горить не ТЕЦ, а розташована поруч нафтобаза.
Так званий “губернатор” Криму Сергій Аксьонов офіційно підтвердив атаку невідомих дронів. У себе в соцмережах він написав, що в Сімферополі дрон влучив у ємність із паливно-мастильними матеріалами, через що почалася пожежа.
Також, імовірно, був “приліт” неподалік села Крилівка поруч із селищем Мирний. В Мирному на колишньому аеродромі розташовані склади військової техніки, а поруч – позиції російської ППО. -
Соцмережі пишуть про атаку на ще один НПЗ у Росії
У ніч проти середи, 29 жовтня, безпілотники атакували НПЗ поблизу Йошкар-Оли, що в російській республіці Марій Эл. Кадри з пожежею публікує низка Telegram-каналів.
Exilenova+ геолокувала фото з наслідками прильотів. За даними каналу, це – селище Табашино, що знаходиться у 40 км від Йошкар-Оли. Там розташований ТОВ Марійський нафтоперегінний завод.
Зауважимо, що відстань від України до Йошкар-Оли перевищує 1200 км. Потужність Марійського заводу з переробки нафти сягнула 1250 тисяч тонн на рік. Марійський НПЗ є одним із найбільших підприємств Республіки Марій Ел. Його доля у зовнішньому експорті республіки складає 70%.
Як повідомлялося, цієї ночі у Росії безпілотники атакували НПЗ в Ульяновській області та хімзавод у Ставропольському краю.
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ -
Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ
Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
“Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
“Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
“Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.