Верховний суд Росії за позовом Генпрокуратури оголосив Фонд боротьби з корупцією (ФБК) “терористичною організацією”. Засідання суду відбулось в закритому режимі. Про це повідомляє провладне російське агентство Интерфакс.
Справу розглядав верховний суддя Олег Нефьодов, який свого часу оголосив “міжнародний рух ЛГБТ” та “міжнародний рух сатанізму”, яких не існує, екстремістськими в Росії.
“Позовну заяву ненпрокуратури задовольнити. Визнати некомерційну корпорацію Anti-Corruption Foundation, Inc (ACF, ACF international, “Фонд боротьби з корупцією, Інк.”) терористичною та заборонити на території Російської Федерації її діяльність та діяльність її структурних підрозділів”, – оголосив рішення суддя.
В російській Генпрокуратурі cвоєю чергою повідомили, що ACF створили лідери екстремістських та заборонених у Росії організацій Фонд боротьби з корупцією, Фонд захисту прав громадян та громадського руху Штаби Навального “з метою продовження деструктивної діяльності на території Росії”. Anti-Corruption Foundation Inc. створили влітку 2022 року після того, як російський суд визнав ФБК екстремістською організацією та заборонив її діяльність у РФ.
В грудні 2022 року організацію внесли до списку іноагентів.
Позначка: Боротьба з корупцією
-

В Росії ФБК визнали “терористичною організацією”
-

Умєров дав свідчення детективам НАБУ щодо справи Міндіча
Детективи НАБУ відвідали секретаря Ради національної безпеки і оборони України Рустема Умєрова для опитування у справі бізнесмена Тимура Міндіча. Повідомлення про це надійшло від прес-служби РНБО через РБК-Україна. Початково в українських ЗМІ з’явилася інформація, що Умєрова запросили до НАБУ як свідка для надання свідчень про втручання державного службовця. Цю інформацію підтвердили в прес-службі РНБО. У Раді нацбезпеки і оборони відзначили, що розмова Умєрова з детективами була продуктивною.
-

Викрило мільйонні розкрадання на відновленні Донеччини
У правоохоронців виявили організовану групу, яка очолювалася керівником Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації. Ця група заволоділа понад 140 мільйонами гривень, які були призначені для забезпечення теплом і водою трьох населених пунктів на Донеччині. Учасники групи штучно завищували вартість ремонтних робіт, організовували фіктивні торги і забезпечували перемогу підконтрольній фірмі. Гроші були витрачені на невиконані роботи або виконані неналежним чином. Ці дії призвели до збитків для держави на суму понад 140 мільйонів гривень. П’ятеро учасників цієї схеми отримали підозру за розкрадання коштів. Також була виявлена схема зі збитками у 2 мільярди гривень у Міноборони, де одному з виконавців держзакупівель була повідомлена про підозру.
-

На Львівщині військові вкрали мільйони на закупівлі генераторів
У Львівській області відбулася скандальна ситуація, коли командування однієї з військових частин зловживало бюджетними коштами. Вони уклали договір на закупівлю генераторів за завищеними цінами, в результаті чого держава втратила понад 10 мільйонів гривень. Троє фігурантів цієї схеми отримали підозру і їм загрожує до 12 років ув’язнення. Суд вирішив застосувати до них домашній арешт, а також їх відсторонили від посад. Крім того, в інших військових частинах також виявили факти корупції, такі як неправдиві дані у рапортах та фіктивний призов.
-

“Бек-офіс” Міндіча збирав досьє на детективів НАБУ, нардепів і журналістів
У “бек-офісі” Тимура Міндіча була виявлена велика кількість закритих персональних даних про детективів Національного антикорупційного бюро, депутатів, урядовців, журналістів і силовиків. Зокрема, знайшли 527 довідок з адресами, паспортними даними та іншою конфіденційною інформацією. Є підозра, що ці “профайли” були створені з використанням даних правоохоронних органів. Деякі з цих довідок були створені за кілька днів до нападу на НАБУ та САП у липні. Серед інших осіб, чия інформація була в “бек-офісі”, були детективи НАБУ, депутати, міністри, журналісти, працівники СБУ та інші посадовці. НАБУ та САП також опублікували “плівки Міндіча”, які показують корупційну схему в Енергоатомі, де вимагали відкати від підрядників. Згідно з розслідуванням, Міндіч керував цією схемою та впливав на керівників владних структур для захисту своїх інтересів. Після публікації інформації, Міндіч втік з України, а його розшукують у рамках справи “Мідас”.
-

Апеляція залишила у силі запобіжний захід Чернишову
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила рішення про залишення колишнього Віце-прем’єр-міністра Олексія Чернишова під вартою. Суд також визначив суму застави у розмірі 51,6 млн грн. Чернишову висувають звинувачення у причетності до “пральні”, де легалізували кошти, отримані злочинним шляхом. Він відкидає зв’язок з цими подіями і не визнає свою участь у справі. Чернишов також відмовився відповісти на питання про знайомство з бізнесменом Тимуром Міндічем, якого також підозрюють у корупційних схемах в Енергоатомі.
-

Чернишов подав апеляцію щодо запобіжного заходу
Колишній віцепрем’єр-міністр, Олексій Чернишов, якого підозрюють у незаконному збагаченні, оскаржив рішення Вищого антикорупційного суду про запобіжний захід. Його захист подав апеляційну скаргу на перегляд ухвали суду у справі про незаконне збагачення. Наразі розгляд цієї скарги перебуває у статусі “призначено склад суду”, але конкретні вимоги захисту поки невідомі.
-

СБУ спростувала “підготовку підозри” Арахамії та Клименку
Служба безпеки України оприлюднила заяву, у якій відкидає інформацію про те, що їм надходили “вказівки” з Офісу Президента щодо підготовки оголошень підозр у державній зраді голові фракції Слуга народу Давиду Арахамії та керівнику САП Олександру Клименку. СБУ зазначила, що не отримувала жодних таких доручень і не має права повідомляти про підозру депутатам. Інформація про це була вигадана і не має під собою підстав. Також в новинах згадувалася операція Мідас НАБУ та САП, яка розкрила корупційну схему у сфері енергетики, де був зафіксований вплив на державні підприємства, зокрема Енергоатом. У матеріалах згадувався бізнесмен Тимур Міндіч, якого називають “Карлсон”. Також було повідомлено про створення комісії для розслідування можливого витоку інформації щодо розслідувань, зокрема у справі Мідас.
-

У Держпраці викрили масштабну корупційну схему
Правоохоронці викрили і затримали трьох топпосадовців одного з міжрегіональних управлінь Держпраці, які брали учать у корупційній схемі. Про це повідомила Нацполіція у понеділок, 24 листопада.
“Задокументовані численні факти одержання хабарів. Ціна за “вирішення питання” коливалися від 1500 гривень до 1000 доларів. Серед затриманих – начальник одного з міжрегіональних управлінь, начальник структурного підрозділу та його заступник, а також керівник товариства, яке здійснює професійне навчання працівників та оформлення документації”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що на території Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей було проведено майже 40 обшуків. Було вилучено понад 1 млн гривень, 25 тисяч доларів, телефони, документацію.
За даними слідства, посадовці вимагали гроші за вирішення низки питань, що входять до сфери їх впливу. Зокрема, непритягнення до відповідальності за виявлені порушення трудового законодавства під час перевірок чи не втручання у господарську діяльність, проведення фіктивних навчань з питань охорони праці та видачу відповідних посвідчень, виготовлення декларацій-дозволів на виконання робіт із підвищеною небезпекою та відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці, а також “належне” розслідування нещасних випадків на виробництві.
“До прикладу, фіктивне проходження навчання – 1500 гривень, видача посвідчень про перевірку знань без фактичного навчання – 4500, виготовлення та реєстрація декларацій відповідності матеріально-технічної бази – 30000, “належне” розслідування нещасного випадку на підприємстві – 40000. Проте, ціна могла зрости, залежно від складності питання”, – розповіли в Нацполіції.
Усім фігурантам повідомили про підозру за статтями про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України).
Суд обрав їм запобіжні заходи – тримання під вартою із правом внесення застави: від 400 тис до 2,9 млн гривень.
Максимальне покарання за скоєне – до 10 років позбавлення волі.
Дивіться фото: У Держпраці викрили масштабну корупційну схему
