Згідно з опитуванням КМІС, українське суспільство починає відновлювати довіру до антикорупційної політики після спаду в 2024 році. За результатами опитування, на початку жовтня 2025 року 56% українців вважають, що влада дійсно займається боротьбою з корупцією, але 40% вважають, що корупція все ще залишається серйозною проблемою в країні. В порівнянні з 2024 роком, коли лише 48% були оптимістами, а 47% – песимістами, ці показники покращилися. Хоча довіра ще не повернулася до рівня 2013 року, коли їй довіряло 59% населення, проте спостерігається певний позитивний тренд. Важливо відзначити, що ставлення до корупції пов’язане з готовністю українців робити поступки у війні. Ідеологема “тотальної корупції” впливає на стійкість суспільства та погляди на вирішення конфлікту з Росією. Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зауважив, що боротьба з корупцією – це спільна справа держави та громадян.
Позначка: Боротьба з корупцією
-
Закупівлі електрики: експосадовиці Київпастрансу оголосили ще одну підозру
Колишній начальниці управління КП Київпастранс повідомили про підозру у службовій недбалості під час закупівлі електроенергії. Виявлено, що її дії призвели до збитків у бюджеті на понад 47 млн гривень. Вона не вжила відповідних заходів для моніторингу цін на електроенергію, що призвело до завдання збитків місту на велику суму. Раніше жінка вже була підозрювана у службовій недбалості, яка також спричинила збитки. Наразі вона займає керівну посаду в іншому комунальному підприємстві.
-
На Буковині викрили посадовців вишів, які продавали місця в аспірантуру
У Чернівецькій області виявили корупційну схему, де посадовці освітньої галузі продавали місця у виші. Серед підозрюваних – проректор Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку, доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та керівник структурного підрозділу Державної наукової установи Інститут модернізації змісту освіти. Вони вимагали гроші за вступ до аспірантури, причому за одне місце здійснювалася оплата в розмірі 4500 доларів. Після зарахування студентам вимагали доступ до їх банківських карток, на які надходила стипендія. Загалом, фігуранти отримали понад мільйон гривень неправомірних коштів. Усім трьом підозрюваним оголошено про підозру, а зараз вирішується питання про запобіжні заходи.
-
Посадовця КМДА відсторонили через переплату 11 млн за рятувальні авто
Директора департаменту муніципальної безпеки КМДА відсторонили від посади до 8 грудня через підозру у службовій недбалості. Він підозрюється у тому, що придбав спецавтомобілі для одного з підрозділів ДСНС за завищеною вартістю через неорганізоване визначення їх очікуваної вартості перед закупівлею. Через це переплатили майже 11 мільйонів гривень. Суд відсторонив його від посади до завершення досудового розслідування.
-
Підбурювання до хабаря на $3,5 млн: прокурора ОГП взяли під варту
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід прокурору Офісу Генерального прокурора, якого спільно з двома адвокатами викрили на підбурюванні до спроби підкупу на суму 3,5 млн доларів. Про це інформує пресслужба САП ц п’ятницю, 10 жовтня. “10 жовтня 2025 року слідчий суддя ВАКС за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, застосував запобіжний захід до прокурора Офісу Генерального прокурора, якого спільно з двома адвокатами викрили на підбурюванні до надання 3 500 000 доларів США за закриття на підставі “правок Лозового” кримінального провадження, яке розслідують детективи НАБУ”, – зазначили у повідомленні. До підозрюваного застосували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у понад 4 млн гривень. Нагадаємо, розслідування встановило, що адвокати та прокурор, вступивши у злочинну змову, запропонували підозрюваному в одній зі справ НАБУ вирішити питання про закриття справи шляхом підкупу посадових осіб САП та Вищого антикорупційного суду. “Згідно з розробленим планом особи виконували роль посередників під час отримання та передавання грошових коштів. При цьому розмір неправомірної вигоди збільшився – з 2 до 3,5 млн доларів”, – зазначили у САП.
На момент викриття злочину прокурор та адвокати отримали від підозрюваного частину коштів у розмірі 200 тисяч доларів.
Дії підозрюваних кваліфіковані як замах на вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 15 ); співучасть у кримінальному злочині (ч. 4 ст. 27); пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України). -
Прокурору ОГП та двом адвокатам оголосили підозру у справі про хабарництво
Прокурору Офісу генерального прокурора та двом адвокатам, яких викрили на підбурюванні до дачі хабаря, оголосили підозру. Про це увечері у четвер, 9 жовтня, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Розслідування встановило, що адвокати та прокурор, вступивши у злочинну змову, запропонували підозрюваному в одній зі справ НАБУ вирішити питання про закриття справи шляхом підкупу посадових осіб САП та Вищого антикорупційного суду.
“Згідно з розробленим планом особи виконували роль посередників під час отримання та передавання грошових коштів. При цьому розмір неправомірної вигоди збільшився – з 2 до 3,5 млн доларів”, – зазначили у САП.
На момент викриття злочину прокурор та адвокати отримали від підозрюваного частину коштів у розмірі 200 тисяч доларів.
Дії підозрюваних кваліфіковані як замах на вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 15 ); співучасть у кримінальному злочині (ч. 4 ст. 27); пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України).
Досудове розслідування триває. Встановлюються інші можливі учасники злочинної схеми.
Також було оприлюднене відео з відеодоказами змови і надання хабаря. -
Колишня керівниця секретаріату омбудсмена отримала підозру
Колишня керівниця секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена) підозрюється у службовій недбалості. Про це повідомив Офіс генпрокурора в середу, 8 жовтня.
“За даними слідства, в травні 2021 року посадовиця, діючи всупереч вимогам Бюджетного кодексу України, підписала договір оренди нежитлового приміщення у м. Києві для потреб працівників секретаріату без належного економічного обґрунтування вартості орендної плати”, – йдеться у повідомленні.
Встановлено, що орендна плата була завищена удвічі від ринкової вартості. Але упродовж 2021-2022 років жінка продовжувала підписувати акти приймання-передачі послуг, на підставі яких орендодавцю було перераховано понад 3,1 млн грн бюджетних коштів.
Експертиза встановила, що орендна плата була завищена на понад 1,5 млн грн, внаслідок чого держбюджету заподіяно збитки.
Колишній посадовиці повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки державним інтересам (ч.2 ст.367 КК України). Їй вручено клопотання про обрання запобіжного заходу. -
У Києві посадовці розтратили зі столичного бюджету понад 70 млн гривень
У правоохоронців у Києві виявили підозру 12 посадовцям комунальних підприємств та районних адміністрацій через збитки у бюджеті майже на 73 мільйони гривень. Серед підозрюваних є керівники, які зловживали під час закупівель дорожньої солі, електроенергії, ремонтних робіт та запчастин до автомобілів швидкої допомоги та пожежно-рятувальної техніки. Наприклад, одній посадовій особі зарахували підозру у неорганізації моніторингу цін на електроенергію, що призвело до переплати на 47,2 мільйона гривень. Також серед підозрюваних є ті, хто розтратив бюджетні кошти під час проведення робіт з ліквідації амброзії та інші працівники, які завдали шкоду бюджету унаслідок недбалого виконання своїх обов’язків.
-
У Кривому Розі директор КП організував схему на похованні воїнів
У місті Кривий Ріг розпочнеться судовий процес щодо учасників злочинної організації, які вчиняли махінації під час поховання військових. Згідно з повідомленням пресслужби Національної поліції, директор комунального підприємства організував схему, що дозволила підприємствам, пов’язаним з похованням та утриманням кладовищ, отримувати вигоди в тендерах завдяки фальсифікації документів. До цієї схеми були залучені приватні фірми, посадовці міської ради та інші особи. Зараз справа перебуває на розгляді у суді, і 10 фігурантів можуть бути засуджені до до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
-
Завдали збитків на 2,4 млрд: судитимуть експосадовців Міноборони
Державне бюро розслідувань повідомило про завершення досудового розслідування щодо двох колишніх посадовців Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України. Їхні дії призвели до збитків державі на суму понад 2,4 млрд гривень. Протягом 2023 року вони уклали 95 договорів на постачання ресурсів для техніки на загальну суму понад 19 млрд гривень, включивши неправомірно ПДВ у розмірі понад 2,4 млрд гривень. Міністерство оборони вже відшкодувало збитки на суму понад 2,2 млрд гривень. Один з посадовців звинувачується у недбалому ставленні до військової служби, а інший – у службовій недбалості та підробленні документів. Справу направлено до суду.